Постанова від 12.06.2025 по справі 903/980/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року Справа № 903/980/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

за участю представників:

позивача: Яременко О.В. (адвокат)

відповідача: представник не з`явився

від третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 05.03.2025 суддею Вороняком А.С. у м. Луцьк (повний текст рішення складено 14.03.2025) у справі № 903/980/24

за позовом Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк"

до ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерського господарства "Гранд-Агро 2019", ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

АТ "Агропросперіс Банк" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просило суд: в рахунок погашення заборгованості ФГ "Гранд-Агро 2019" за кредитними угодами: № 2-864-2.3/0_3 від 27.10.2021, № 3-864 від 27.10.2021, № 4-864-овер від 27.10.2021 до Генерального кредитного договору № 864 від 18.02.2021, що становить загальну заборгованість по кредитам у розмірі 3698189, 65 грн перед АТ "Агропросперіс Банк" за договорами застави № 864-авто-TOYOTA від 06.07.2022 та № 864-с/г-тех від 18.02.2021, звернути стягнення на належне на праві приватної власності відповідачці майно, що є предметом застави, а саме: загальний легковий універсал-В TOYOTA LAND CRUSER 150 (рік випуску: 2013, заводський номер: НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ); трактор колісний БЕЛАРУС-1523 (рік випуску: 2016, заводський номер: НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_5 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 , що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, село Озеро, вул. М. Олексюка, будинок 12); встановити спосіб реалізації заставного майна шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позовних вимог товариство вказало про те, що ФГ "Гранд-Агро 2019" не виконало свої зобов`язання за кредитним договором, відтак для відповідачки, як майнового поручителя, настали умови, передбачені п. 4.1 договорів застави № 864-авто-TOYOTA від 06.07.2022 та № 864-с/г-тех від 18.02.2021, відповідно до яких позивач має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави за рішенням суду.

Ухвалою місцевого господарського суду від 09.12.2024, серед іншого, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки: ФГ "Гранд-Агро 2019", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.03.2025 у даній справі позов АТ "Агропросперіс Банк" задоволено у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачка звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Аргументуючи доводи скарги ОСОБА_1 зазначила про те, що позивачем, як стягувачем, не було виконано обов`язок, обумовлений ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у встановлений законом термін, а також послалась на не встановлення господарським судом факту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про звернення стягнення не предмет обтяження, а також факту надіслання іншим обтяжувачам повідомлення про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на заставлене майно. Також відповідачка вказує про незгоду із сумою боргу, в рахунок якого звертається звернення на предмет застави згідно судових рішень у справах № 903/457/23, № 903/438/23, № 903/623/23 за трьома кредитними угодами № 2-864-2.3/0_3 від 27.10.2021, № 3-864 від 27.10.2021 та № 4-864-овер від 27.10.2021 до Генерального кредитного договору № 864 від 18.02.2021, якими стягнуто заборгованість у загальному розмірі 3698189, 65 грн, оскільки на час ухвалення оскаржуваного судового рішення залишок боргу становив 2487162, 68 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 05.03.2025 у справі № 903/980/24; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просить суд відмовити в задоволені апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача вимоги скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від представника скаржниці на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що остання не зможе прийняти участь в судовому засіданні у зв`язку із хворобою.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що в силу ч. ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, враховуючи те, що позиції сторін викладені у наявних в матеріалах справи процесуальних документах, а також безпосередньо скаржниці - в апеляційній скарзі, приймаючи до уваги ст. 269, 273 ГПК України щодо меж та строків перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи стверджується, що 18.02.2021 між АТ "Агропросперіс Банк" (кредитор) та ФГ "Гранд-Агро 2019" (позичальник) було укладено генеральний кредитний договір № 864, згідно п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, що укладатимуться в межах даного договору, а позичальник, в свою чергу, зобов`язується повернути отримані кредитні кошти та сплатити кредитору проценти та інші платежі в порядку та на умовах, що визначені цим договором та відповідними додатковими угодами, укладеними в межах цього договору. Пунктом п. 3.4 договору обумовлено, що зобов`язання позичальника забезпечуються заставою майна, що належить позичальнику або будь-якій третій особі, шляхом оформлення відповідного договору застави/іпотеки/поруки, що вчинений на користь кредитора протягом строку дії договору.

Згодом, в рамках генерального договору, 27.10.2021 між позивачем та фермерським господарством укладено кредитну угоду № 2-864-2.3/0_3 до генерального кредитного договору № 864 від 18.02.2021, згідно п. 2 якої кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в формі не відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в сумі 1000000 грн, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені кредитною угодою. Відповідно до п. 3 угоди, кінцевий термін надання кредиту 15.08.2022. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії (додаток № 1 до угоди). Кінцевий термін погашення кредиту - 15.11.2022 (п. 4 цієї угоди).

Судами встановлено, що у зв`язку з невиконанням позичальником умов генерального кредитного договору № 864 від 18.02.2021 та кредитної угоди від 27.10.2021, АТ "Агропросперіс Банк" звернулось з відповідним позовом до господарського суду, в якому просило суд стягнути солідарно з позичальника та поручителів заборгованість в сумі 1110602, 87 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 у справі № 903/457/23 позов товариства задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ФГ "Гранд-Агро 2019", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача 1110602, 87 грн, з яких 1000000 грн заборгованості по тілу кредиту, 50356, 31 грн простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 60246, 56 грн строкової заборгованості за процентами за користування кредитом.

27.10.2021 між позивачем та фермерським господарством укладено кредитну угоду № 3-864 до генерального кредитного договору № 864 від 18.02.2021, згідно п. 2 якої кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в сумі 2000000 грн, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені кредитною угодою. Згідно п. 3 угоди № 3-864, кінцевий термін надання кредиту 15.08.2022. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії (додаток № 1 до угоди). Кінцевий термін погашення кредиту - 25.10.2022 (п. 4 угоди).

З огляду на невиконання позичальником умов генерального кредитного договору № 864 від 18.02.2021 та кредитної угоди № 3-864, АТ "Агропросперіс звернулось з позовом до господарського суду, в якому просило суд стягнути солідарно з позичальника та поручителів заборгованість в сумі 1110602, 87 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 у справі № 903/438/23 відповідний позов задоволено та ухвалено стягнути солідарно з фермерського господарства, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь товариства 2046511, 65 грн, з яких 1990000 грн заборгованості по тілу кредиту, 49314, 94 грн простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 7196,71 грн строкової заборгованості за процентами за користування кредитом.

27.10.2021 між позивачем та фермерським господарством укладено кредитну угоду № 3-864-овер до генерального кредитного договору № 864 від 18.02.2021, згідно п. 2.1 якої кредитор надає позичальнику кредит шляхом встановлення ліміту та виконання платежів позичальника/здійснення кредитором договірного списання сум нарахованих процентів та комісій за цим договором в межах ліміту за умови, що сума платежу за такими документами перевищуй суму фактичного залишку власних коштів на поточному рахунку позичальника, шляхом утворенні дебетового залишку на поточному рахунку позичальника в межах ліміту. Відповідно до п. 2.2 кредитної угоди-3 ліміт овердрафту являє собою максимальну припустиму суму коштів дебетового сальдо (сума кредиту) на поточному рахунку, які можуть використовуватися позичальником понад фактичний залишок власних коштів на поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої у кредитора методики на підставі аналізу даних про рух кошті по поточному рахунку, кредитної історії позичальника, фінансових показників діяльності позичальника: інших показників відповідно до нормативно-правових актів НБУ внутрішньобанківських нормативних документів. Згідно п. 2.2.2 угоди, на момент її підписання ліміт складає 300000 грн, який відповідно до п. 1 договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.06.2022 до кредитної угоди № 4-864-овер від 03.05.2022, був збільшений до суми 500000 грн та починаючи з 17.06.2022 був встановлений у розмірі 800000 грн. Згідно з п. 2.4 кредитної угоди № 3-864-овер, кінцевий термін користування овердрафтом - не пізніше 31.10.2022.

З огляду на невиконання позичальником умов генерального кредитного договору № 864 від 18.02.2021 та кредитної угоди № 3-864-овер, АТ "Агропросперіс" звернулось з позовом до господарського суду, в якому просило суд стягнути солідарно з позичальника та поручителів заборгованість в сумі 541075,13 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.10.2023 у справі № 903/623/23 позов товариства задоволено та ухвалено стягнути солідарно з фермерського господарства, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача 541075, 13 грн, з яких 500741, 43 грн заборгованості по тілу кредиту, 37041, 15 грн простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом та 3292, 55 грн строкової заборгованості за процентами за користування кредитом.

Водночас, як встановлено судами, 06.07.2022, з метою забезпечення виконання зобов`язань за генеральним кредитним договором № 864 від 18.02.20221, між АТ "Агропросперіс" (заставодержатель) та ОСОБА_1 (заставодавець) укладено договір застави № 864-авто-Toyota, згідно п. 1.2 якого заставодавець передав у заставу належне йому майно, а саме: загальний легковий універсал-В TOYOTA LAND CRUSER 150, рік випуску: 2013, заводський номер: НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , заставна вартість: 501147 грн, з ПДВ, ринкова вартість: 911176 грн, з ПДВ, що знаходиться за адресою: 45602, Волинська область, Луцький район, село Підгайці, вулиця Надстирна, будинок 103 (п. 2.5 договору). Пунктом 2.1 договору визначено, що право застави виникає в момент його підписання сторонами. Згідно п. 2.3 договору, заставодержатель набуває права стягнення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором за рахунок предмета застави у випадку, якщо кредит, та/або проценти, та/або штрафні санкції, які були забезпечені цією заставою не будуть сплачені у строки, передбачені кредитним договором. Згідно п. 4.1 договору, звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Договір набирає чинності в момент його підписання сторонами і діє до повного виконання заставодавцем своїх зобов`язань по кредитному договору або при настанні одного із випадків, передбачених ст. ст. 28, 29 Закону України "Про заставу". За вказаним договором позивачем 07.07.2022 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено приватне обтяження стосовно предмету застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 79283721 від 07.07.2022.

18.02.2021, з метою забезпечення виконання зобов`язань за генеральним кредитним договором № 864 від 18.02.20221, між АТ "Агропросперіс" (заставодержатель) та ОСОБА_1 (заставодавець) укладено договір застави № 864-с/г-тех, згідно п. 1.2 якого заставодавець передав у заставу належне йому майно, а саме: трактор колісний БЕЛАРУС-1523, рік випуску: 2016, заводський номер: НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_5 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 , заставна вартість: 416657 грн, з ПДВ, ринкова вартість: 641011 грн, з ПДВ, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, село Озеро, вулиця М. Олексюка, будинок 12б (п. 2.5 договору. Пунктом 2.1 договору визначено, що право застави виникає в момент його підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Згідно п. 2.3 договору, заставодержатель набуває права стягнення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором за рахунок предмета застави у випадку, якщо кредит, та/або проценти, та/або штрафні санкції, які були забезпечені цією заставою не будуть сплачені у строки, передбачені кредитним договором. Відповідно до п. 4.1 договору, звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, на підставі рішення суду в порядку, встановленого законом, або в позасудовому порядку згідно із Законом України "Про заставу" та Законом України "Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Договір набирає чинності в момент його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору або при настанні одного із випадків, передбачених ст. ст. 28, 29 Закону України "Про заставу". За даним договором позивачем 22.02.2021 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено приватне обтяження стосовно предмету застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 70989289 від 22.02.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі не виконанням позичальником за генеральним кредитним договором своїх зобов`язань, посилаючись на наявність відповідних рішень суду, АТ "Агропросперіс" звернулось до Господарського суду Волинської області із відповідним позовом.

Як зазначено вище, оскаржуваним рішенням від 05.03.2025 у даній справі відповідний позов товариства задоволено у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд з даними висновками суду першої інстанції погоджується у повному обсязі виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України обумовлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

В силу ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судова колегія зазначає, що згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. ст. 572, 589, 590 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 21 цього Закону, реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Згідно ч. 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, судові рішення у справах № 903/457/23, № 903/438/23, 903/623/23 набрали законної сили, сума заборгованості 3698189, 65 грн ФГ "Гранд-Агро 2019", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача, яка стягнута вказаними рішеннями суду, відповідачкою ніяким чином не була спростована, контррозрахунку остання до матеріалів справи не надала.

Доводи відповідачки стосовно не виконання позивачем вимог ч. 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" судова колегія не приймає до уваги в силу того, що у даній справі товариством подано позов про звернення стягнення на предмет застави у судовому порядку. У зазначеному законі конкретизовано дії стягувача при звернення стягнення на предмет застави у судовому порядку та позасудовому порядку на предмет забезпечувального обтяження. Саме частиною 1 ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обумовлено, що якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

На відміну від положень ч. 1 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", де передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а інші обтяжувачі, цього ж рухомого майна, як судом встановлено у даному випадку відсутні.

Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що при зверненні стягнення на предмет застави у судовому порядку, не передбачено до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, на відміну від позасудового порядку, про що і домовились сторони у договорах застави (п. 4.1), протилежне перешкоджає доступу до правосуддя та одержання судового захисту.

Щодо аргументів скаржниці про незгоду із сумою боргу, в рахунок якого звертається звернення на предмет застави згідно судових рішень у справах № 903/457/23, № 903/438/23, № 903/623/23 за трьома кредитними угодами, якими стягнуто заборгованість у загальному розмірі 3698189, 65 грн, оскільки на час ухвалення оскаржуваного судового рішення залишок боргу становив 2487162,68 грн, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд у п. 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення від 05.03.2025 ухвалив звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості в сумі 3698189, 65, що відповідає дійсним обставинам справи № 903/980/24 та підтверджується судовими рішеннями у справах № 903/438/23, № 903/457/23, № 903/623/23, що набрали законної сили та містяться в матеріалах справи № 903/980/24.

Вказана сума заборгованості у розмірі 3698189, 65 зазначена господарським судом станом на дату винесення судового рішення, тобто станом на 05.03.2025.

Пояснення товариства від 18.04.2025 у справі № 903/991/24, які надала до суду апеляційної інстанції відповідачка свідчать про те, що станом на 18.04.2025 АТ "Агропросперіс Банк" повідомило господарський суд про те, що сума грошових вимог до боржника ФГ "Гранд-Агро 2019" зменшилась за судовими рішеннями про стягнення заборгованості у справах № 903/438/23, № 903/457/23, № 903/623/23 і залишок нестягнутої суми у відкритих виконавчих провадженнях становить 2487162, 68 грн.

Водночас, суд констатує, що станом на 05.03.2025 (дату ухвалення оскаржуваного судового рішення) заборгованість становила 3698189, 65 грн, що відповідає дійсним обставинам справи та підтверджується належними доказами.

Відповідно до приписів статтей 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, судова колегія Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Волинської області від 05.05.2025 у справі № 903/980/24 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для його скасування відсутні.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи відповідачки суд вважає не обґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Згідно ст. 129 ГПК України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржницю.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 05 березня 2025 року у справі № 903/980/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 903/980/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складено "24" червня 2025 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Миханюк М.В.