Ухвала від 20.06.2025 по справі 907/465/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" червня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/465/25

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Кірик К.І., розглянувши у судовому засіданні заяву позивача (Приватної фірми «Прок») про забезпечення позову, подану представником адвокатом Ладикою Н.І. від 17.06.2025 (зареєстровану за вх.№02.3.1-02/5689/25 від 17.06.2025) у справі

за позовом Приватної фірми «Прок», код ЄДРПОУ - 22670103, місцезнаходження 62412, Харківська область, Харківський район, село Борисівка, вулиця Яблунева, будинок 2,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гунгапіг Закарпаття», код ЄДРПОУ - 38793450, місцезнаходження 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Тийглаш, вулиця Сірень, будинок 6,

про стягнення попередньої оплати за договором, 3% річних та інфляційних втрат,

за участі представників сторін:

від позивача адвоката Ладики Н.І. (ордер серії АО №1172624 від 25.04.2025),

від відповідача адвоката Митровки Я.В. (ордер серії АО №1180053 від 16.06.2025),

ВСТАНОВИВ:

1. Приватна фірма «Прок» (далі позивач, ПФ «Прок») звернулась через систему «Електронний суд» до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 21.04.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гунгапіг Закарпаття» (далі відповідач, ТОВ «Гунгапіг Закарпаття»), згідно з якою просить суд стягнути з відповідача 1987145,85 грн, з яких: 1603303,20 грн - сума попередньої оплати за поставку обладнання, 81307,25 грн три проценти річних від простроченої суми та 302535,40 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» умов укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу обладнання за №02/05-2023 від 02.05.2023 (далі договір), відповідно до умов якого позивачем згідно платіжної інструкції №39 від 05.05.2023 було здійснено попередню оплату згідно специфікації № 1 (додатку до договору) у розмірі 1603303,20 грн. Після отримання попередньої оплати відповідач свої зобов`язання за договором щодо поставки позивачу до 30.07.2023 обладнання згідно специфікації № 1 не виконав, що є підставою звернення ПФ «Прок» у суд з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» попередньої оплати в сумі 1603303,20 грн, а також трьох процентів річних у сумі 81307,25 грн та інфляційних втрат у сумі 302535,40 грн нарахованих за період з 01.08.2023 по час подачі позову від суми попередньої оплати в розмірі 1603303,20 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025.

Ухвалою суду від 24.04.2025 позовну заяву ПФ «Прок» 21.04.2025 до ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» - залишено без руху. Встановлено позивачу 5 днів для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі.

На виконання вимог ухвали суду від 24.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Ладики Н.І. (діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії АО №1172624 від 25.04.2025) надійшла заява від 28.04.2025 про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/4022/25), до якої долучені докази усунення недоліків позовної заяви та надані пояснення щодо недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 29.05. 2025.

З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття провадження (з призначенням дати)» від 14.04.2025 у справі № 907/376/25 (суддя Сисин С.В.) було надіслано одержувачу ПФ «Прок» в його Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету позивача 01.05.2025 о 18:14.

Враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ухвала суду від 01.05.2025 направлена ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601141824302 від 02.05.2025 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Тийглаш, вулиця Сірень, будинок 6.

26.05.2025 повернулося рекомендоване поштове відправлення №0601141824302, з якого встановлено повернення ухвали суду від 01.05.2025, підстава «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою суду від 29.05.2025 відкладено підготовче засідання на 18.06.2025 на 14:00 год.

З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст. 183 ГПК Відкладення підготовчого засідання (з призначенням дати)» від 29.05.2025 у справі № 907/465/25 (суддя Сисин С.В.) було надіслано позивачу та його представнику в їх Електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету учасників справи 30.05.2025 о 14:54.

Враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ухвала суду від 29.05.2025 направлена ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» поштовою кореспонденцією згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601153004491 від 30.05.2025 по місцезнаходженню відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Тийглаш, вулиця Сірень, будинок 6.

09.06.2025 повернулося рекомендоване поштове відправлення №0601153004491 від 30.05.2025, з якого встановлено вручення відповідачу 06.06.2025 ухвали суду від 29.05.2025.

2. 17.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника ПФ «Прок» - адвоката Ладики Н.І. надійшла заява про забезпечення позову від 17.06.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/5689/25) (далі заява), за змістом якої представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», які знаходяться на всіх рахунках товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить на праві власності відповідачу у межах суми позову 1987145,85 грн.

До заяви долучена квитанція №3742006 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС ТОВ «Гунгапіг Закарпаття».

Згідно відповіді №11986484 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, сформованої на запит суду 17.06.2025, встановлено, що ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» з 17.06.2025 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

18.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» - адвоката Митровки Я.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АО №1180053 від 16.06.2025) надійшли дві аналогічні заяви (однак з яких - без додатків) про продовження процесуального строку на подання відзиву від 17.06.2025 (зареєстровані за вхідними .№02.3.1-02/5722/25 і №02.3.1-02/5729/25 від 18.06.2025).

18.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Митровки Я.В. надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову від 17.06.2025 (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/5731/25 від 18.06.2025), за змістом якого представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову та у разі задоволення заяви про забезпечення позову застосувати заходи зустрічного забезпечення в сумі 1987145,85 грн.

3. У заяві про забезпечення позову наведено ті ж обставини справи, що і в позовній заяві, а саме: наводяться позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 1987145,85 грн, з яких 1603303,20 грн - сума попередньої оплати за поставку обладнання, 81307,25 грн. 3% річних від простроченої суми та 302535,40 грн - інфляційні втрати.

Представник позивача зазначає, що позов заявлено з тих підстав, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань по поставці обладнання згідно специфікації №1 до договору купівлі-продажу обладнання за №02/05-2023 від 02.05.2023, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати за поставку обладнання, а також три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми.

Навівши положення статей 136 138 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та багаточисельну практику Верховного Суду; обґрунтовуючи прохання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, які належать ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», представник позивача зазначає, що такі заходи забезпечення позову пропонуються ним у межах заявлених позовних вимог.

У заяві представник позивача стверджує, що невжиття у даній справі заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вказує на наявність між позивачем та відповідачем спору з приводу суми попередньої оплати, яка є предметом стягнення за позовом.

Представник позивача зазначає про наявність у відповідача невиконаних грошових зобов`язань перед нерезидентом «СED» в сумі 276688000,00 угорських форинтів, що еквівалентно 32787528,00 грн (що вбачається з долученої до заяви інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №431097427 від 12.06.2025, у якій зазначено, що нерухоме майно передано в іпотеку згідно іпотечного договору від 17.06.2024, укладеного між ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» (іпотекодавцем) і нерезидентом - «СED» (іпотекодержатель, країна реєстрації Угорщина) та відсутність іншого необтяженого нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для виконання в повному обсязі рішення суду, що на думку представника позивача, є підтвердженням існування реальних ризиків істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Крім того, звертає увагу, що на можливе вчинення відповідачем умисних дій з метою ухилення від виконання рішення суду про стягнення коштів на користь позивача може вказувати дата проведення державної реєстрації іпотеки 08.05.2025, тобто вже після звернення позивачем з позовом у даній справі, водночас укладення відповідачем іпотечного договору відбулось 17.06.2024.

На думку представника позивача, вказана обставина свідчить про явний намір відповідача створити перешкоди у можливому зверненні стягнення на належне йому нерухоме майно в рамках виконання рішення суду, шляхом проведення щодо цього майна державної реєстрації іпотеки та встановлення в такий спосіб пріоритетності вимог іпотекодержателя на це майно, що додатково вказує на існування ризиків істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

На обґрунтування доводів заяви, представник позивача зазначає, що після звернення ПФ «Прок» з позовом до суду, ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» було змінено зареєстроване місцезнаходження.

Представник позивача вказує, що відповідач пов`язаний з іншою юридичною особою - ТОВ «ТА-ТО ПАННО», що створює ризики можливого виведення активів відповідача на пов`язану юридичну особу з метою істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Крім того позивач стверджує, що відповідач ухиляється від отримання поштової кореспонденції від позивача та суду, не забезпечує явку свого представника в судові засідання, не подав відзиву на позов, що в сукупності з іншими наведеними обставинами вказує на намір відповідача ухилитись від участі у розгляді даної судової справи, паралельно вчиняючи з належними йому майном та грошовими коштами різні дії юридичного характеру з метою приховання своїх активів і тим самим істотного ускладнення чи унеможливлення в майбутньому виконання рішення суду.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», які знаходяться на всіх рахунках товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить йому на праві власності, у межах суми позову 1987145,85 грн.

4. У запереченні на заяву про забезпечення позову від 17.06.2025 (далі заперечення), представник ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» - адвокат Митровка Я.В. зазначає, що позивачем належно не обґрунтовано необхідності забезпечення позову, а саме: що відповідач вчиняє дії з відчуження майна/коштів, а також, що є конкретна загроза втрати майна або зникнення активів.

Згідно тверджень представника відповідача, спір у справі є очевидно не обґрунтованим. На підтвердження таких доводів представник відповідача зазначає, що відповідачем здійснено поставку в повному обсязі за спірною специфікацією, на що вказують докази, які відповідачем будуть подані разом з відзивом на позовну заяву після продовження судом процесуального строку на подання відзиву, враховуючи, що відповідач не отримував позовної заяви від позивача, про існування даної справи відповідач дізнався лише після отримання 07.06.2025 ухвали від 29.05.2025 про відкладення підготовчого засідання, після чого відповідач уклав з адвокатом договір про правову допомогу та зареєстрував електронний кабінет в Електронному суді.

Отже, представник відповідача зазначає, що позовна заява ґрунтується на твердженні про неналежне виконання зобов`язань щодо поставки продукції відповідно до специфікації. Водночас останній категорично заперечує ці твердження, вказуючи, що поставка продукції за спірною специфікацією була здійснена у повному обсязі, а докази цього будуть долучені до відзиву.

За твердженням представника відповідача, посилання позивача на обставину укладення ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» договору іпотеки від 17.06.2024 як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову є юридично необґрунтованим та не підтверджує наявність ризиків невиконання рішення суду у розумінні ст. 136 ГПК України.

Представник відповідача вказує, що метою іпотеки є забезпечення виконання зобов`язань за програмою фінансування, яка реалізується на підставі договору про надання технічної допомоги CED-20-C-00447 від 24.06.2021 за рахунок бюджету Угорщини. ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» надало в іпотеку належний йому комплекс нерухомого майна (птахофабрику) для забезпечення виконання умов фінансування у разі їх порушення. Тобто, іпотека не забезпечує виконання грошових зобов`язань перед комерційним кредитором, а має публічно-правову природу, пов`язану із застосуванням міжнародної бюджетної підтримки.

Крім того, договір іпотеки не містить умов, які б дозволяли іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Навпаки, стягнення можливе лише у разі порушення умов фінансування та виключно в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку». У момент подання позову жодних виконавчих дій, ініційованих іпотекодержателем, не здійснюється.

Представник відповідача спростовує твердження позивача про те, що реєстрація іпотеки є ознакою недобросовісної поведінки відповідача, покликаючись на те, що законодавство України не обмежує строк реєстрації договору іпотеки, і така реєстрація є логічним завершенням зобов`язань за вже укладеним правочином.

Водночас, у відповідача наявні інші активи, зокрема грошові кошти, дебіторська заборгованість на суму понад 14 млн грн (відповідно до балансу за 2024 рік), які не є обтяженими.

Тобто, на думку представника відповідача, виконання судового рішення є цілком реальним і без застосування арешту.

Представник відповідача зазначає, що реєстрація обтяження нерухомого майна пов`язана не із поданням позову у даній справі позивачем, а з виконанням відповідачем міжнародної програми з 2021 року, в межах якої здійснено комплекс дій з укладення ряду договорів застави у період з 2022 року по 2025 рік. Реєстрація останніх обтяжень (іпотеки) у кінці квітня початку травня 2025 року є технічним завершенням процедури оформлення права застави, що відповідає структурі фінансування проєкту. Усі договори застави передбачають автоматичне обтяження нового майна, набутого у межах проєкту, а реєстрація обтяження відбувається після закупівлі і введення в облік відповідного майна. Застава є наслідком отримання безповоротної допомоги, а не борговим інструментом. Отже, наявність такого обтяження, на думку представника відповідача, не є ознакою ризику неплатоспроможності чи недобросовісної поведінки, а свідчить про системне виконання відповідачем зобов`язань з 2021 року.

Щодо зміни місцезнаходження відповідача його представник вказує, що зміна адреси є логічним завершенням реалізації інвестиційного проєкту, а не способом уникнення відповідальності та відбулась у зв`язку із завершенням локалізації виробничої бази.

Крім того, представник відповідача стверджує про відсутність ознак «зміни адреси для приховування активів», посилаючись на те, що в наданих позивачем документах не наведено фактів перереєстрації на фіктивну адресу; переведення діяльності в іншу юрисдикцію; припинення господарської діяльності; зменшення активів або ліквідації. Згідно з фінансовою звітністю, активи ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» зростали як у 2023 році, так і в 2024 та становили на кінець 2024 року більше 32 млн грн., що є в 16 разів більше, ніж ціна позову, реалізація проєкту продовжується, а фактичне місце діяльності відповідає новій юридичній адресі.

Представник відповідача зазначає, що фінансовий стан відповідача свідчить про платоспроможність та про наявність у відповідача достатніх ресурсів для виконання можливого рішення суду, без необхідності вживати забезпечувальні заходи.

На думку представника відповідача, припущення позивача про можливість переведення активів на пов`язану особу є безпідставними та не підтвердженими доказами, а факт наявності корпоративних, господарських або особистих зв`язків між окремими суб`єктами господарювання не є підставою для припущення недобросовісності.

Щодо відсутності відзиву як ознаки недобросовісної поведінки, представник відповідача вказує, що відповідач дізнався про наявність справи №907/465/25 07.06.2025, а юридична можливість подавати процесуальні документи через зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС, що є обов`язковою умовою участі у справі, була отримана відповідачем 17.06.2025 (після реєстрації такого електронного кабінету). Водночас, останнім вжито належних заходів для захисту укладено договір з адвокатським об`єднанням, подано заяву про поновлення та продовження строку на подання відзиву з належним обґрунтуванням та заявлено про готовність довести факт поставки продукції за спірною специфікацією відповідними доказами.

Крім того, представник відповідача посилається на відсутність у заяві про забезпечення позову пропозицій заявника щодо надання зустрічного забезпечення.

Одночасно представником відповідача заявлено клопотання про застосування зустрічного забезпечення. Вказує, що розмір потенційних збитків, яких може зазнати відповідач у разі безпідставного арешту активів, може становити не менше суми позову, а з урахуванням втрати доступу до фінансування істотно більше.

У зв`язку з викладеним представник відповідача просить суд зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму в розмірі не менше 1987145,85 грн як зустрічне забезпечення відповідно до ст. 141 ГПК України.

5. Згідно ухвали суду від 17.06.2025 розгляд заяви про забезпечення позову призначено в підготовчому засіданні на 18.06.2025 на 14:00 год.

У підготовчому засіданні 18.06.2025, проведеному за участі представників позивача та відповідача, судом повідомлено про перехід до розгляду заяви позивача про забезпечення позову та про надходження заперечень відповідача проти заяви про забезпечення позову.

Представник позивача просив оголосити перерву в підготовчому засіданні для ознайомлення із запереченнями представника відповідача проти заяви про забезпечення позову.

Представник відповідача розгляд судом даного клопотання залишив на розсуд суду, вважав, що таку перерву слід оголосити на тривалий час, враховуючи заявлене відповідачем клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

З`ясувавши думку представників сторін, згідно ухвали постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, суд постановив: задовольнити клопотання представника позивача про оголошення перерви по розгляду заяви про забезпечення позову та оголосити перерву по розгляду заяви до 20.06.2025 на 11:00 год.

За результатом проведеного підготовчого засідання суд згідно ухвали від 18.06.2025 постановив: задовольнити заяви представника відповідача ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» адвоката Митровки Я.В. від 17.06.2025 про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву; продовжити відповідачу строк для подання відзиву до 27.06.2025; задовольнити клопотання представника ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» адвоката Митровки Я.В. про оголошення перерви у підготовчому засідання та продовження строку проведення підготовчого провадження; оголосити перерву в підготовчому засіданні до 24.07.2025; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

6. 20.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника ПФ «Прок» - адвоката Ладики Н.І. надійшли пояснення щодо заперечень відповідача, зокрема на клопотання про зустрічне забезпечення від 19.06.2025 (зареєстровані за вх.№02.3.1-02/5827/25 від 20.06.2025).

Представник позивача стверджує про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Зокрема, на твердження відповідача «іпотечний договір від 17.06.2024 року, укладений між відповідачем та угорською фірмою «CED», є «Наслідком отримання безповоротної допомоги, а не борговим інструментом», представник позивача просить врахувати, що такі пояснення представника відповідача належним чином не підтверджені з огляду на неподання відповідачем до суду усіх необхідних документів з приводу видачі за рахунок угорського бюджету безповоротної фінансової допомоги, оскільки з долучених відповідачем до заперечення на заяву документів не вбачається, що така фінансова допомога надається саме відповідачу. Такі обставини, на переконання представника позивача, не спростовують доводів позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову.

Представник позивача вважає, що з вказаних умов договору іпотеки від 17.06.2024, згідно з якими іпотекодержателем є резидент Угорщини - CED Kozep-europai Nonprofit Kft, одержувачем безповоротної фінансової допомоги є зареєстроване в Угорщині товариство БКСТОВ «Балу-Трокенбау» (за договором кінцевий бенефіціар), а не сам відповідач, який в свою чергу фактично виступає майновим поручителем за зобов`язаннями кінцевого бенефіціара, шляхом передачі належного відповідачу нерухомого майна в іпотеку.

На думку представника позивача, вказані обставини спростовують доводи відповідача про те, що фінансова допомога надається безпосередньо ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», до того ж відповідачем не надано документів, які б підтверджували його доводи, зокрема, договір про допомогу CED-2O-C-00447 від 24.06.2021, на забезпечення виконання якого укладено іпотечний договір від 17.06.2024, що унеможливлює ознайомлення з його умовами щодо підстав звернення стягнення на іпотечне майно, як і оцінку ризиків, пов`язаних з можливим переходом цього майна у власність іпотекодержателя та як наслідок неможливістю задоволення позивачем своїх вимог за рахунок вказаного майна.

На твердження відповідача, що договір іпотеки не містить умов, які б дозволяли іпотекодержателю право звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, представник позивача вважає означені пояснення такими, що не відповідають дійсності та які спростовуються умовами договору іпотеки від 17.06.2024.

Представник позивача звертає увагу на наведені у розділі 6 договору іпотеки від 17.06.2024 застереження про право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя та виконавчого напису нотаріуса.

Представник позивача вказує, що після проведеної 08.05.2025 державної реєстрації іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, шляхом реєстрації на нього права власності на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеки».

При цьому, через ненадання відповідачем до суду договору фінансової допомоги від 24.06.2021, на думку позивача, залишаються невідомими умови звернення стягнення на іпотечне майно, що вказує на наявність ризиків переоформлення цього майна в будь-який момент на іпотекодержателя та неможливості задоволення позивачем в майбутньому своїх вимог за рахунок вказаного майна.

Крім того, представник позивача вважає договір іпотеки від 17.06.2024 юридично нікчемним правочином, на підставі чого, на думку позивача, державна реєстрація іпотеки 08.05.2025 проведена нотаріусом незаконно. Стверджує, що при державній реєстрації іпотеки не було внесено відомості про боржника, який є відмінним від іпотекодавця.

Представник позивача у поясненнях посилається на те, що відповідачем не спростовано доводів позивача про проведення державної реєстрації іпотеки після звернення позивача з позовом до суду, тобто з метою приховання майна від вимог позивача.

Також, на думку представника позивача, необхідність вжиття заходів забезпечення позову підтверджується переданням в заставу відповідачем не лише нерухомого майно, а й рухомого майна. Стверджує, що про перебування рухомого майна відповідача під заставою вказує представник відповідача, надаючи при цьому суду договори застави обладнання, укладені відповідачем в період з 2022 по 2025 роки з тим же самим кредитором угорською фірмою «CED».

Одночасно, позивач не погоджується з доводами відповідача про платоспроможність останнього.

Розглянувши долучену відповідачем фінансову звітність, представник позивача звертає увагу, що фінансові зобов`язання відповідача, станом на 31.12.2024 в сумі 32881000,2 грн перевищували власний капітал відповідача в сумі 32000002,3 грн, що позивачем розглядається як можлива неплатоспроможність відповідача та підтверджує необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Стосовно клопотання про зустрічне забезпечення, представник позивача просить врахувати, що Приватна фірма «Прок» є релокованим підприємством, зареєстрованим в с. Борисівка Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області, де до повномасштабного вторгнення в 2022 року росії на територію України знаходилась уся матеріально-технічна база підприємства. У зв`язку з окупацією російськими війська с. Борисівка, позивач був змушений провести релокацію свого бізнесу на територію Закарпатської області, а саме в с. Коритняни Ужгородського району, де позивачем взято в оренду свиноферму для здійснення господарської діяльності з розведення свиней.

Позивач зазначає, що у зв`язку з втратою значної частини матеріально-технічної бази, яка залишилась на окупованій території, релокацією бізнесу в Закарпатську область, витратою значної суми коштів на закупівлю поголів`я свиней та обладнання для нової свиноферми, у нього, на момент розгляду заяви про забезпечення позову, відсутня достатня сума обігових коштів для внесення на депозит суду зустрічного забезпечення в розмірі 1987145,85 грн.

На підставі викладеного, просить заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі, відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення.

20.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника ПФ «Прок» - адвоката Ладики Н.І. надійшла заява від 20.06.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/5831/25), в якій на підтвердження доводів, викладених у поясненнях від 19.06.2025 щодо неможливості внесення зустрічного забезпечення, він долучає копію фінансової звітності ПФ «Прок» за 1 квартал 2025 року.

7. Відповідно до ч.1, 3 та 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

У судовому засіданні 20.06.2025, проведеному за участі представників сторін, суд з`ясував їх думку щодо заяви про забезпечення позову і клопотання про зустрічне забезпечення.

На початку судового засідання представник позивача заяву про забезпечення позову підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у заяві про забезпечення позову, одночасно просив відмовити у застосуванні зустрічного забезпечення.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав, викладених у запереченні на заяву про забезпечення позову, та застосувати зазначене у клопотанні зустрічне забезпечення в межах суми позову.

Під час розгляду заяви в судовому засіданні 20.06.2025, після заслуховування пояснень представників сторін щодо заяви позивача про забезпечення позову та клопотання відповідача про застосування зустрічного забезпечення, під час якого учасники справи з дозволу головуючого скористалися своїм правом ставити питання один одному; після дослідження судом письмових матеріалів справи, які стосувалися заяви про забезпечення позову, заперечень проти заяви, клопотання про зустрічне забезпечення, заперечень проти клопотання; судом представникам сторін було надано можливість висловитися щодо розгляду судом заяви і клопотання з урахуванням досліджених судом пояснень учасників справи в судовому засіданні та заяв по суті справи, наявних у матеріалах, щодо означених питань.

Під час свого виступу представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову та просив відмовити у застосуванні зустрічного забезпечення. У той же час, враховуючи досліджені письмові докази і пояснення представника відповідача, що у випадку накладення арешту на майно ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», може бути поставлено під загрозу подальше фінансування відповідача як учасника міжнародної програми фінансової підтримки, яка реалізується урядом Угорщини, з метою недопущення негативних наслідків для відповідача, представник позивача вважав за можливим за результатом розгляду заяви про забезпечення позову обмежитися накладенням арешту на грошові кошти ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову в розмірі 1987145,85 грн, та вважав, що у цьому випадку немає підстав для застосування зустрічного забезпечення, враховуючи, зокрема, що позивач є релокованим підприємством та у нього відсутні значні кошти на сплату зустрічного забезпечення.

Під час свого виступу представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову та зазначив, зокрема, що відповідач категорично заперечує проти накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», оскільки таке майно бере участь в міжнародній програмі фінансової підтримки, яка реалізується урядом Угорщини та у випадку арешту - це призведе до непоправних наслідків для відповідача. Одночасно представник відповідача повідомив, що з метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які будуть, на переконання відповідача, спричинені забезпеченням позову, в тому числі у випадку накладення арешту на грошові кошти, відповідач наполягає на застосуванні зустрічного забезпечення в сумі, яка буде визначена судом, яка би враховувала обставини справи.

Після заслуховування таких пояснень учасників справи, суд відповідно до ч.4 ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголосив перерву для постановлення ухвали, що оформляється окремим документом.

Повернувшись у судове засідання, 20.06.2025 суд згідно з ч. 6 ст. 233 ГПК України проголосив скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали та повідомив дату складання повної ухвали до п`яти днів з дня закінчення розгляду справи по заяві про забезпечення позову.

8. Розглянувши заяву про забезпечення позову у справі №907/465/25, суд зазначає таке.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки, щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

9. Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

У пункті 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

У свою чергу, суд при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості таких доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить, окрім іншого оцінити розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Водночас, ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19, від 21.12.2021 у справі №910/10598/21).

10. При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Суд наголошує, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є заявлена позивачем вимога майнового характеру про стягнення 1987145,85 грн, з яких: 1603303,20 грн - сума попередньої оплати за непоставлене обладнання, 81307,25 грн три проценти річних та 302535,40 грн - інфляційні втрати.

Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.

Отже, виконання судового рішення у справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Водночас не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У заяві про забезпечення позову, представник позивача покликається на невиконання відповідачем зобов`язань по поставці обладнання згідно специфікації № 1 до договору купівлі-продажу обладнання за №02/05-2023 від 02.05.2023, внаслідок чого позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1987145,85 грн, з яких 1603303,20 грн - сума попередньої оплати за непоставлене обладнання, 81307,25 грн 3% річних та 302535,40 грн - інфляційні втрати.

Отже, оскільки позивач звернувся з позовними вимогами майнового характеру про стягнення з відповідача 1987145,85 грн, то з урахуванням наведеного, суд вважає, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

У цьому випадку суд звертається до наведеної вище усталеної практики Верховного Суду (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23 та інші), згідно з якими надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

11. Щодо доводів відповідача про виконання своїх зобов`язань за договором та очевидну необгрунтованість позовних вимог, то з цього приводу суд зазначає, що на час розгляду заяви про забезпечення позову відповідач не подав до суду доказів виконання своїх зобов`язань по поставці обладнання згідно специфікації № 1 за договором купівлі-продажу обладнання за №02/05-2023 від 02.05.2023 після отримання попередньої оплати згідно платіжної інструкції №39 від 05.05.2023 у розмірі 1603303,20 грн. А тому, на переконання суду, постановлення судом ухвали від 18.06.2025 про продовження відповідачу строку для подання відзиву до 27.06.2025, не перешкоджало відповідачу подати означені докази щодо виконання своїх зобов`язань за договором разом із запереченнями проти заяви про забезпечення доказів, враховуючи, що з наявного у справі рекомендованого поштового відправлення із повідомленням про вручення №0601153004491 від 30.05.2025 встановлено вручення відповідачу 06.06.2025 ухвали суду від 29.05.2025 про відкладення підготовчого засідання та у хвалі судом були детально зазначено підстави та предмет позову.

Окремо з приводу аргументів відповідача про виконання ним своїх зобов`язань за договором, суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. У цьому випадку приписи ч.2 ст. 136 ГПК України умовою застосування заходів забезпечення позову визначають наявність обгрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, - за наявності підстав, визначених ст.ст.143, 145 ГПК України відповідач вправі звернутися в суд із заявою про зміну чи скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача, враховуючи, що накладення арешту на кошти, які належать відповідачу та знаходяться на його будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми стягнення, є адекватним, розумним, та співмірним із заявленими позовними вимогами і з таким заходом забезпечення позову, адже попередить можливе подальше порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів). Такі заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо їх співмірності, розумності та обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, адже враховують фактичні обставини, які є предметом розгляду справи, відповідно до яких відповідач (згідно доводів позовної заяви) не виконав своїх зобов`язань по поставці обладнання згідно специфікації № 1 за договором купівлі-продажу обладнання за №02/05-2023 від 02.05.2023 після оплати такого обладнання згідно платіжної інструкції №39 від 05.05.2023 у розмірі 1603303,20 грн, що є підставою подачі позовної заяви в суд про стягнення з ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» попередньої оплати в сумі 1603303,20 грн, трьох процентів річних у сумі 81307,25 грн та інфляційних втрат у сумі 302535,40 грн.

Щодо цього, враховуючи предмет та підстави заявленого позову майнового характеру, виконання в майбутньому судового рішення за позовом про стягнення грошових коштів у розмірі 1987145,85 грн (у разі задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

12. Окремо суд наголошує, що, задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову в розмірі 1987145,85 грн, у цьому випадку суд не враховує такі доводи позивача про наявність підстав для забезпечення позову: щодо реєстрації зміни адреси місцезнаходження відповідача, пов`язаності ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» з іншою юридичною особою - ТОВ «ТА-ТО ПАННО», реєстрації іпотеки 08.05.2025 на підставі договору іпотеки від 17.06.2024, наявності у відповідача невиконаних грошових зобов`язань перед нерезидентом «СED» в сумі 276688000,00 угорських форинтів, що, на думку позивача, було вчинено відповідачем з метою ухилення від можливого виконання рішення

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд зазначає, що твердження позивача про реєстрацію зміни адреси місцезнаходження відповідача і пов`язаність ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» з іншою юридичною особою - ТОВ «ТА-ТО ПАННО» саме з метою ухилення від можливого виконання рішення - не підтверджено жодними доказами.

Щодо долученого до заперечення відповідача договору іпотеки від 17.06.2024, укладеного між CED Kozep-europai Nonprofit Kft іпотекодержателем, який є резидентом Угорщини та ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» - іпотекодавцем та відомостей про реєстрацію такої іпотеки 08.05.2025 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу (що встановлено з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №431097427 від 12.06.2025), розмір основного зобов`язання становить 276688000,00 угорських форинтів, то суд зазначає, що, оскільки в ухвалі про відкриття провадження у справі від 01.05.2025 зазначено про не направлення ПФ «Прок» ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» копії позовної заяви з додатками; оскільки ухвали суду в даній справі, зокрема, ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі від 29.05.2025 було вручено відповідачу вперше 06.06.2025 (що встановлено з рекомендованого поштового відправлення із повідомленням про вручення №0601153004491 від 30.05.2025); то такі обставини не підтверджують, на переконання суду, що реєстрація іпотеки згідно означеного договору іпотеки від 17.06.2024, пов`язана саме із зверненням в суд Приватною фірмою «Прок» з позовною заявою до ТОВ «Гунгапіг Закарпаття». При цьому, позивачем не наведено допущених відповідачем у цьому випадку порушень законодавства України при здійсненні такої реєстрації іпотеки 08.05.2025 на підставі договору іпотеки від 17.06.2024, тим більше, що такі обставини не є предметом спору в даній справі, а тому доводи позивача про нікчемність договору іпотеки суд не враховує при постановленні даної ухвали. Більше цього, з долучених до заперечень витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.05.2022, 07.03.2023, 21.06.2024, 29.04.2025 підтверджено реєстрацію впродовж 2022 2025 років застави рухомого майна ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» (заставодавця) на підставі договорів застави від 12.05.2022, 03.03.2023, 17.06.2024, 07.04.2025, укладених з CED Kozep-europai Nonprofit Kft (заставодержателем). Наведене у сукупності не підтверджує доводи позивача про наявність у відповідача невиконаних грошових зобов`язань перед нерезидентом «СED» в сумі 276688000,00 угорських форинтів станом на час розгляду справи (оскільки в означених витягах про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна кінцевий строк виконання зобов`язань зазначено до 2030 року) і не підтверджує аргументи позивача про те, що реєстрація іпотеки 08.05.2025 на підставі договору іпотеки від 17.06.2024 здійснена відповідачем після звернення позивача до суду з метою унеможливлення чи ускладнення виконання в майбутньому рішення суду в даній справі.

Також участь представника відповідача у судових засіданнях у справі, подача ним клопотань та заяв по суті справи після вручення відповідачу 06.06.2025 ухвали суду, звернення відповідача за правовою допомогою до адвоката спростовують доводи позивача про те, що відповідач ухиляється від отримання поштової кореспонденції від позивача та суду, не забезпечує явку свого представника в судові засідання, тим більше, що така бездіяльність учасника справи відповідно до положень ст.136 ГПК України не може свідчити про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

13. Щодо іншого заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, у виді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача, суд не вбачає підстав для застосування такого заходу з урахуванням наступного.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019).

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши докази, долучені до заяви про забезпечення позову та заперечення на заяву про забезпечення позову, суд враховує позицію відповідача, що ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» є учасником програми фінансування, яка реалізується на підставі договору про надання технічної допомоги CED-20-C-00447 від 24.06.2021 за рахунок бюджету Угорщини, а відповідач надав в іпотеку належний йому комплекс нерухомого майна (птахофабрику) для забезпечення виконання умов фінансування у разі їх порушення та у цьому випадку іпотека пов`язана із застосуванням міжнародної бюджетної підтримки.

Зі змісту долученого до заперечення відповідача договору іпотеки від 17.06.2024, укладеного між CED Kozep-europai Nonprofit Kft іпотекодержателем, який є резидентом Угорщини та ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» - іпотекодавцем, вбачається, що відповідач є учасником міжнародної програми фінансування, яка здійснюється за сприяння Міністерства зовнішніх та зовнішньо-економічних справ Угорщини щодо підтримки та стимулювання експорту та економічного розвитку Центральної Європи з боку Угорщини. Долучені до заперечення витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.05.2022, 07.03.2023, 21.06.2024, 29.04.2025 підтверджують реєстрацію впродовж 2022 2025 років застави рухомого майна ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» (заставодавця) на підставі договорів застави від 12.05.2022, 03.03.2023, 17.06.2024, 07.04.2025, укладених з CED Kozep-europai Nonprofit Kft (заставодержателем). Наведене разом з поясненнями представника відповідача у судовому засіданні підтверджує його доводи про те, що ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» є учасником міжнародної програми фінансування, в межах якої здійснено комплекс дій з укладення ряду договорів застави у період з 2022 року по 2025 рік та договору іпотеки від 17.06.2024, які укладені між CED Kozep-europai Nonprofit Kft (резидентом Угорщини) та ТОВ «Гунгапіг Закарпаття».

Дослідивши наявні у справі докази щодо заяви про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» у межах суми стягнення:

- враховуючи, що у витягах про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.05.2022, 07.03.2023, 21.06.2024, від 29.04.2025, у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №431097427 від 12.06.2025 зазначено, що рухоме та нерухоме майно з 2022 року перебуває у заставі та іпотеці, що передбачає, у тому числі, заборону відчуження такого майна, а тому не буде доцільним, розумним, справедливим та обгрунтованим накладення арешту на таке майно, тим більше у випадку арешту грошових коштів відповідача в порядку забезпечення позову;

- враховуючи, що рухоме та нерухоме майно ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» не є предметом позову в даній справі;

- враховуючи, що з долученої до заперечення фінансової звітності малого підприємства ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» станом на 31.12.2023 і 31.12.2024 встановлено, що товариство не є збитковим, має ріст прибутку та в нього наявні кошти на рахунках, а тому накладення арешту виключно на грошові кошти в межах суми стягнення буде відповідати розумності, обґрунтованості і адекватності застосованих судом заходів забезпечення позову та буде свідчити про наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- враховуючи, що зі змісту долучених до заперечення відповідача договору іпотеки від 17.06.2024 та договорів застави рухомого майна від 12.05.2022, 03.03.2023, 17.06.2024, 07.04.2025, укладених з CED Kozep-europai Nonprofit Kft і ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» вбачається, що відповідач є учасником міжнародної програми фінансування, яка здійснюється за сприяння Міністерства зовнішніх та зовнішньо-економічних справ Угорщини щодо підтримки та стимулювання експорту та економічного розвитку Центральної Європи з боку Угорщини;

- враховуючи пояснення представника відповідача у судовому засіданні, що у випадку арешту рухомого та нерухомого майна, за встановленого факту участі відповідача у міжнародній програмі фінансування, яка здійснюється урядом Угорщини, - це призведе до непоправних наслідків для ТОВ «Гунгапіг Закарпаття»;

- враховуючи пояснення представника позивача у судовому засіданні, що з метою недопущення негативних наслідків для відповідача, він вважав за можливим за результатом розгляду заяви про забезпечення позову обмежитися накладенням арешту на грошові кошти ТОВ «Гунгапіг Закарпаття», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову в розмірі 1987145,85 грн;

- враховуючи вимоги процесуального законодавства, згідно з якими заходами забезпечення позову не повинна блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

- враховуючи вимоги процесуального законодавства, згідно з якими заходами забезпечення позову повинно бути збережено баланс інтересів сторін;

- враховуючи, що суд вирішив у порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача, які належать йому та знаходяться на його будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми стягнення і накладення такого арешту на рахунки забезпечить у повній мірі ефективний юридичний захист позивача з метою запобігання можливим порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів зі сторони відповідача щодо можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову і такий обраний судом захід забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

14. Відповідно до змісту ч. 1-4 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Згідно клопотання, наведеного у запереченні на заяву про забезпечення позову, відповідач просить суд зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму в розмірі не менше 1987145,85 грн як зустрічне забезпечення відповідно до ст. 141 ГПК України.

Суд відхиляє доводи позивача про незастосування до нього заходів зустрічного забезпечення, оскільки звертає увагу на приписи ст. 141 ГПК України та думку відповідача, який згідно клопотання наполягає на застосуванні таких заходів з метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які будуть, на його переконання, спричинені забезпеченням позову, в тому числі у випадку накладення арешту на грошові кошти.

Щодо цього, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду з заявою про забезпечення позову є складовою правосуб`єктності сторони в господарському процесі та може покладати на відповідного учасника справи встановлені процесуальним законом додаткові обов`язки, в тому числі щодо сплати зустрічного забезпечення.

У пунктах 59 62 постанови від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що положення статті 141 ГПК України передбачає право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову.

Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.

На відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Такі висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.

За таких обставин, згідно постанови Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 у випадку існування обґрунтованих ризиків настання для відповідача негативних наслідків від застосування судом забезпечувальних заходів, скаржник не позбавлений права ініціювати перед судом питання щодо застосування зустрічного забезпечення.

Підсумовуючи наведене, суд погоджується з доводами представника відповідача про наявність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення, враховуючи застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, які належать йому та знаходяться на його будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми стягнення.

15. Щодо розміру зустрічного забезпечення, суд зазначає, що такий розмір визначається судом з урахуванням обставин справи та приписів Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч.3 ст. 141 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії».

Частиною першою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спору, враховуючи доводи клопотання про застосування зустрічного забезпечення і доводи представника Приватної фірми «Прок» про те, що позивач є релокованим підприємством, яке у зв`язку з воєнними діями перемістило свою матеріально-технічну базу з Харківської області на територію Закарпатської області, втрату у зв`язку з цим значної частини матеріально-технічної бази, відсутність обігових коштів для внесення на депозит суду суми зустрічного забезпечення в межах суми стягнення (що також вбачається з долученої до заяви представника відповідача від 20.06.2025 фінансової звітності малого підприємства приватної фірми «Прок» станом на 31.03.2025), суд вважає за доцільне застосувати захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 158971,67 грн, що становить 8% від заявлених позивачем позовних вимог, та, за позицією суду, з урахуванням обставин справи, такий розмір зустрічного забезпечення є пропорційним застосованим судом заходам забезпечення позову та ймовірним, у зв`язку з цим, негативним наслідкам для відповідача у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин 7 і 8 статті 141 ГПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

16. Частиною 6 ст. 140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 232 235, 255 257 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву позивача (Приватної фірми «Прок») про забезпечення позову, подану представником адвокатом Ладикою Н.І. від 17.06.2025 (зареєстровану за вх.№02.3.1-02/5689/25 від 17.06.2025) задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Гунгапіг Закарпаття» (код ЄДРПОУ 38793450, місцезнаходження 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Тийглаш, вулиця Сірень, будинок 6), які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову в розмірі 1987145,85 грн (один мільйон дев`ятсот вісімдесят сім тисяч сто сорок п`ять гривень 85 копійок).

3. Відмовити у задоволенні решти вимог заяви позивача (Приватної фірми «Прок») про забезпечення позову, поданої представником адвокатом Ладикою Н.І. від 17.06.2025 (зареєстрованої за вх.№02.3.1-02/5689/25 від 17.06.2025).

4. Клопотання про застосування зустрічного забезпечення, подане представником відповідача ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» адвокатом Митровкою Я.В. від 17.06.2025 у запереченні на заяву про забезпечення позову (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/5731/25 від 18.06.2025) задовольнити частково.

5. Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання позивача - Приватну фірму «Прок» (код ЄДРПОУ 22670103, місцезнаходження 62412, Харківська область, Харківський район, село Борисівка, вулиця Яблунева, будинок 2) внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN - UA868201720355209001000018459; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 158971,67 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят одну гривню 67 копійок) у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

6. У решті клопотання про застосування зустрічного забезпечення, поданого представником відповідача ТОВ «Гунгапіг Закарпаття» адвокатом Митровкою Я.В. від 17.06.2025 у запереченні на заяву про забезпечення позову (зареєстрованому за вх.№02.3.1-02/5731/25 від 18.06.2025) відмовити.

Стягувач: Приватна фірма «Прок» (код ЄДРПОУ 22670103, місцезнаходження 62412, Харківська область, Харківський район, село Борисівка, вулиця Яблунева, будинок 2).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гунгапіг Закарпаття» (код ЄДРПОУ 38793450, місцезнаходження 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Тийглаш, вулиця Сірень, будинок 6).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - з 20.06.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 20.06.2028.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена і підписана 23.06.2025.

СуддяС.В.Сисин