Рішення від 23.06.2025 по справі 910/4861/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.06.2025Справа № 910/4861/25

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/4861/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51/А; код ЄДРПОУ 03366500)

до Громадської організації «Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 11/1; код ЄДРПОУ 25278570)

про стягнення 76 164, 50 грн,

без виклику сторін,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач) з позовом до Громадської організації «Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 67 392,33 грн., пені в сумі 690,51 грн., 3% річних в сумі 1 568,17 грн. та інфляційні втрати в сумі 6 513,49 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - орендодавцем та Громадською організацією «Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» - орендарем, а також КП «Київжитлоспецексплуатація» (підприємством-балансоутримувачем) було укладено договір від 22.01.2020 № 859-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до договору № 859-2 передається в оренду Громадській організації «Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (надалі - відповідач) нежилі приміщення загальною площею 71,80 кв. м, в т. ч. 1 поверх - 71,80 кв. м в будинку № 4 літер А на вул. Кирилівській у м. Києві.

Відповідно до п. 9.1 договору № 859-2 строк дії договору встановлено з 22.01.2020 до 20.01.2023 року.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, тобто, останній триває і на теперішній час.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану`визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Отже, договір оренди від 22.01.2020 № 859-2 є чинним.

Згідно з п.п. 3.1, 3.6 договору за користування об`єктом оренди Орендар сплачує на рахунок КП «Київжитлоспецексплуатація» орендну плату, починаючи з дати підписання цього договору. Орендна плата відповідно до пункту 3.2 договору № 859-2 за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць

Відповідно до п. 3.7, 4.2.2 вказаного договору відповідач зобов`язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності, своєчасно та в повному обсязі орендну плату щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Проте відповідач договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати виконує неналежним чином, не сплачує їх вчасно і в повному обсязі.

Так, заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.03.2025 складає 67 392,33 грн.

Щодо нарахування орендної плати за спірний період: відповідно до пункту 1.2 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні» нарахування орендної плати припинено з 24.02.2022 року, а пунктом 19.11 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 (із змінами та доповненнями) «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» установлено, що на період з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Пунктом 1.8 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану в Україні» установлено, що розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить: з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року - 75 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Пунктом 5.2.2 договору оренди № 859-2 передбачено, що підприємствобалансоутримувач (позивач) має право стягнути з орендаря (відповідача) заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Станом на дату звернення позивача до суду, за відповідачем - Громадською організацією «Кивїська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» обліковується заборгованість з орендної оплати в розмірі 67 392 грн 33 коп., пені у розмірі 690 грн 51 коп., 3 % річних у розмірі 1 568 грн 17 коп. та інфляційних втрат у розмірі 6 513 грн 49 коп.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклик) сторін. Ухвала суду від 23.03.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 04053, місто Київ, вул. Обсерваторна, буд. 11/1; код ЄДРПОУ 25278570. Конверт з ухвалою суду від 23.04.2025 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено відповідачу, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».Від відповідача (представника відповідача) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або за відсутності відповідача (представника відповідача), до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, відзиву не надано, клопотань, заяв відповідача (представника відповідача) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 910/4861/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

22.01.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець) та Громадською організацією «Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (далі - орендар), а також КП «Київжитлоспецексплуатація» (далі - підприємство-балансоутримувач) було укладено договір №859-2 про передачу майна територіальній громаді міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.10.2019 №37/172 (п. 386) передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходить за адресою: місто Київ, вул. Кирилівська, буд. 4 літера А для розміщення громадської організації інвалідів.

Об`єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 71,80 кв.м у т.ч. 1 поверх - 71,80 кв. м, згідно з викопіюванням з поверхневого плану, що складає невідмєну частину Договору про передачу майна територіальній громади міста Києва в оренду від 22.11.2012 №859 (п. 2.1).

Вартість об`єкта оренди, згідно із затвердженим 09.01.2019 висновком про вартість майна станом н а 31.10.2018 становить: за 1 кв. м. 24 164 грн 35 коп, всього 1 735 000 грн 00 коп (п. 2.2).

Стан об`єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком Підприємства-балансоутримувача і орендаря, що є невід`ємною частиною Договору по передачу майна територіальної громади міста Києва, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.4).

Умовами пункту 3.1 Договору зазначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 №253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2019 року: 21 грн 42 коп. за 1 кв. м на площу 50,00 кв.м та 128 грн 50 коп. за 1 кв. м на площу 21,80 кв.м, що в цілому складає: 3 872 грн 12 коп. Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до Орендаря листом за підписом уповноваженої особи Орендодавця.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання цього Договору.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць (п. 3.7).

Відповідно до п. 4.2.2. Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату.

Умовами п. 6.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів з орендної плати за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 ЦК України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

У випадку примусового стягнення орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також можуть стягуватись у повному обсязі втрати, пов`язані з таким стягненням та іншими процедурами розірвання договорів.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 22.01.2020 до 20.01.2023.

Актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.11.2012, який підписано сторонами та скріплений печатками, встановлено, що орендодавець та орендар склали цей акт про наступне: орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування з Договором оренди від 22.11.2012 №859 приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 70,80 кв.м, розташоване за адресою: місто Київ, вул. Фрунзе, 4, літер А. Стан приміщення, що передається в оренду згідно даного Договору задовільний.

Розрахунок орендної плати за грудень 2019 р. відповідно до Закону України «Про орендну державного та комунального майна» (ст.19), згідно Методики розрахункуЮ затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 №21/4085, та на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 03.10.2019 №37/172 за нежитловий будинок/приміщення/за адресою: Кирилівська, 4, літерА всього становить 3 872 грн 12 коп.

Довідкою про нарахування і надходження орендної плати за адресою: місто Київ, вул. Кирилівська, 4 літер А за Договором №859-2 від 22.01.2020 заборгованість станом на 31.03.2025 за період з 01.01.2022 по 31.03.2025 складає 67 392 грн 33 коп.

Сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 67 392 грн 33 коп, а також позивач просить стягнути пені в розмірі 690 грн 51 коп, 3%річних у розмірі 1 568 грн 17 коп, інфляційні втрати в розмірі 6 513 грн 49 коп.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: Договору №859-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 22.01.2020, акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.11.2012, розрахунку орендної плати за грудень 2019 Додаток до договору оренди №859-2 від 22.01.2020, довідку про нарахування і надходження орендної плати за адресою: місто Київ, вул. Кирилівська, 4 літер А за Договором №859-2 від 22.01.2020, довідку про нарахування пені згідно п. 6.2 Договору оренди від 22.01.2020 за №859-2, довідки розрахунку відповідальності за порушення грошового зобов`язання у розмірі 3 % від простроченої суми заборгованості, розрахунку інфляційних втрат по заборгованості, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.06.2025 Громадська організація «Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Головне управління комунальної власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна 22.11.2012 передало, а відповідач прийняв в орендне користування згідно з договором оренди № 859 від 22.11.2012 приміщення у нежитловому будинку, що перебуває на балансі позивача, загальною площею 70,80 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 4, літера А.

Як значиться в ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Станом на дату розгляду справи доказів повернення вказаного майна орендодавцю у матеріалах справи відсутні, договір оренди № 859 від 22.11.2012, дійсний, сторонами не оспорюється.

Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 №253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2019 року: 21 грн 42 коп. за 1 кв. м на площу 50,00 кв.м та 128 грн 50 коп. за 1 кв. м на площу 21,80 кв.м, що в цілому складає: 3 872 грн 12 коп. Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до Орендаря листом за підписом уповноваженої особи Орендодавця.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено у п. 3.6. договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання цього Договору.

Компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Відповідно п. 4.2.2 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до довідки про нарахування і надходження орендної плати за адресою: місто Київ, вул. Кирилівська, 4, літер А згідно Договору №859-2 від 22.01.2020, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у період з січня 2022 по березень 2025 на загальну суму 67 392 грн 33 коп.

Отже, враховуючи те, що загальна сума заборгованості з орендної плати за адресою: місто Київ, вул. Кирилівська, 4 літер А за Договором №859-2 від 22.01.2020 в період за січень 2020 по березень 2025 відповідача, яка складає 67 392 грн 33 коп, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, натомість у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем умов Договору і відповідач таких доказів суду не надав.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційного збільшення боргу у розмірі 6 513 грн 49 коп,· суму нарахованих 3% річних у розмірі 1 568 грн 17 коп та суму пені у розмірі 690 грн 51 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов`язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Відповідачем заперечення щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат подано не було.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 513 грн 49 коп сума інфляційних втрат, 1 568 грн 17 коп сума нарахованих 3% річних.

Крім того, при зверненні до суду з вказаним позовом позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню згідно пункту 6.2 Договору оренди від 22.01.2020 №859-2 за період з 30.09.2024 по 31.03.2025 у розмірі 690 грн 51 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів з орендної плати за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Як було встановлено вище, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період з 30.09.2024 року по 31.03.2025 року несвоєчасної плати по Договору оренди від 22.01.2020 у розмірі 690 грн 51 коп.

Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної в поставної Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року по справі № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23) якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з несвоєчасною платою за Договором оренди, прийшов до висновку, що він є вірним та підлягає стягненню з відповідача.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» підлягають задоволенню повністю.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації «Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 11/1; код ЄДРПОУ 25278570) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51/А; код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість з орендної плати у розмірі 67 392 (шістдесят сім тисяч триста дев`яносто дві) грн 33 коп, пеню у розмірі 690 (шістсот дев`яносто) грн 51 коп, 3 % річних у розмірі 1 568 (одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім) грн 17 коп, інфляційні втрати у розмірі 6 513 (шість тисяч п`ятсот тринадцять) грн 49 коп.

3. Стягнути з Громадської організації «Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 11/1; код ЄДРПОУ 25278570) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51/А; код ЄДРПОУ 03366500) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА