Рішення від 11.06.2025 по справі 910/2171/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2025Справа № 910/2171/25

Господарський суд міста Києва у складі судді: головуючого судді Блажівської О.Є., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/2171/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15; код ЄДРПОУ 38800017)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМРКОМПАНІ" (02125, м. Київ, проспект Визволителів, 13, оф. 103; код ЄДРПОУ 41490475)

про стягнення 2 033 164, 95 грн

за участю представників:

від позивача: Чорна Н.О.,

від відповідача: не з`явився,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМРКОМПАНІ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором факторингу №F08/11-2022 в розмірі 2 033 164 грн 95 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (далі - «Фактор», «ТОВ «ФК АКТІВІТІС») та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ КОМПАНІ» (нова назва - ТОВ «БМР Компані») (надалі - клієнт) було укладено Договір факторингу №F08/11-2022 (далі - «Договір факторингу»).

ТОВ «Артпласт Компані» 31.05.2024 шляхом внесення змін до установчих документів та змін до ЄДРПОУ було переіменовано на ТОВ «БМРКОМПАНІ»; перереєстрацію статуту цієї юридичної особи здійснено без зміни коду ЄДРПОУ (код ЄДРПОУ 41490475; адреса реєстрації: 02125, місто Київ, пр. Визволителів, буд. 13, оф. 103- залишились ті ж самі).

За умовами п. 1.1 Договору факторингу, Фактор зобовязується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, у порядку та розмірі, визначеному п. 2.2 цього Договору, а Клієнт зобовязується відступити Факторові своє право грошової вимоги за Договорами поставки, перелік яких вказаний в Додатку №1 до даного Договору до ТОВ «Національна горілчана компанія» (надалі - «Боржник»). Ліміт факторингового фінансування за даним Договором становить 3 000 000 грн 00 коп. на весь період дії даного Договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору факторингу, Комісія за факторингове обслуговування встановлюється у розмірі 0,2 % від суми кожної відступленої окремої видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару, згідно з наданими Клієнтом відповідно до п.п. 4.2.6 даного Договору документів, але не менше 1000 грн 00 коп за одну факторингову операцію.

Згідно п. 4.2.1 та п. 4.2.3 Договору факторингу, встановлено, що Клієнт зобов`язується належно та реально виконати свої зобовязання за цим Договором та оплачувати комісію за афкторингове обслуговування, зазнаечну в п. 2.6 даного Договору.

Пнуктом 4.2.7 Договору факторингу, встановлено, що Клієнт зобовязаний повернути суму факторирингового фінансування Фактору в повному обсязі з урахуванням комісії за факторингове фінансування, вказану в п. 2.6 даного Договору протягом 2 (двох) робочих днів на поточний рахунок Фактора, вказаний у Розділі 10 даного Договору з моменту оплати яким передається да задним Договором. У випадку несвоєчасного або неповного виконання Боржником своїх зобовязань перед Клієнтом, Клієнт в будь-якому випадку зобовязаний повернути Фактору суму факторингового фінансування після закінчення строку для проведення розрахунку між Боржником та Клієнтом, зазначеного в Договорі поставки. У разі неповернення Клієнтом Фактору суми факторингового фінансування протягом двох днів з моменту оплати Боржником своїх зобовязань за Договором поставки, право виомги за яким передається за даним Договором, Клієнт сплачує штрафні санкції, передбачені п. 9.6 даного Договору.

В додатку №1 від 08.11.2022 до Договору факторингу вказано Договір поставки №16/11/21 від 16.11.2021, в якому строк дії Договору вказано 31.12.2022.

Згідно п. 3.3 Договору поставки від 16.11.2021, оплата товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем ТОВ «Національна горілчана компанія» грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника (ТОВ «Артпласт Компані») упродовж 30 днів з дня поставки товару. Поставка товару підтверджується відповдіними специфікаціями та видатковими накладними.

На поточну дату закінчення строк для проведення розрахунку між ТОВ «Національна горілчана компанія» та ТОВ «Артпласт Компані», проте ТОВ «Артпласт Компані» не виконано свого обовязку щодо повернення суми факторингового фінансування Фактору в повному обсязі з урахуванням комісії за факторингове фінансування, вказану в п. 2.6 даного Договору.

Додатковою угодою №1 від 08.11.2022 до Договору факторингу на період дії воєнного стану в Україні було внесено зміни щодо комісії за факторингове обслуговування після закінчення строку факторингового фінансування.

Додатковою угодою №2 від 07.03.2024 до Договору факторингу було змінено реквізити ТОВ «Артпласт Компані».

Додатковою угодою №3 від 16.11.2023 до Договору факторингу було змінено строк дії Договору від 01.05.2024 та погоджено новий графік погашення заборгованості.

Згідно п. 6.2 Договору та Дотакової угоди №4 до Договору факторингу від 03.04.2024 строк дії Договору розпочинається з моменту його підписання в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису Сторонами і діє до 09.07.2024 року.

Згідно п. 7.1 Договору факторингу, закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

07.03.2023 Відповідачем було отримано від Позивача 1 574 323 грн 20 коп (в межах ліміту факторингового фінансування - 3 000 000 грн 00 коп - п. 1.1 Договору факторингу; за врахуванням комісії Фактора за факторингове обслуговування), оскільки відбулася поставка товару ТОВ «Артпласт Компані» (актуальна назва ТОВ «БМР КОМПАНІ») до ТОВ «Національна горілчана компанія» за договором поставки №16/11/21 від 16.11.2021, що підтверджується видатковою накладною від 06.03.2023 №326 та товарно-транспортною накладною від 06.03.2023, що були надані Відповідачем до Фактора засобами електронної комунакації). Однак, відповідачем не було повернено грошових коштів до ТОВ «ФК Актівітіс» за надання факторингового фінансування за видатковою накладною від 06.03.2023 №326, внаслідок чого утворилась заборгованість у ТОВ «БМР Компані» перед Позивачем у сумі 2 033 164 грн 95 коп.

Станом на 06.02.2025 за Договором №F08/11-2022 від 08.11.2022 обліковується загальна прострочена заборгованість ТОВ «БМР КОМПАНІ» в загальній сумі 2 033 164 грн 95 коп, яка складається з заборгованості за несплаченим факторинговим фінансуванням - 1 574 323 грн 20 коп; заборгованості по комісії за факторингове обслуговування (п. 2.6 Договору факторингу) - 65 596 грн 80 коп; заборгованість по комісії за факторингове обслуговування після закінчення строку факторингового обслуговування (п. 1 Додаткової угоди №1 від 08.11.2022 до Договору факторингу) - 393 244 грн 95 коп.

Позивачем на адресу державної реєстрації Відповідача - 02125, місто Київ, пр. Визволителів, 13, оф. 103 було направлено Повідомлення-вимогу №54 від 06.02.2025 , в якій зазначив про порушення Клієнтом умов Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 та просив сплатити заборгованість протягом 7 днів на рахунок Позивача, однак, вимога не була виконана.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.04.2025.

28.02.2025 разом із позовною заявою подано Клопотання, в якому представник позивача просить забезпечити його участь в усіх судових засіданнях по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнити, забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" - адвоката Чорної Наталії Олексіївни у розгляді справи № 910/2171/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел. НОМЕР_1 . Судове засідання, призначене на 02.04.2025 о 15:30 год. та усі подальші судові засідання по цій справі проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua.

У судове засідання 02.04.2025 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання 02.04.2025 не з`явився.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 була направлена позивачу та відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Від відповідача (його представника), станом на 02.04.2025, клопотань, заяв про відкладення розгляду 02.04.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано. Також відповідачем не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 30.04.2025.

У судове засідання 30.04.2025 з`явився представник позивача.

У судове засідання 30.04.2025 не з`явився відповідач. Ухвала суду від 02.04.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника відповідача) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 30.04.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано. Також відповідачем (представником відповідачем) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 21.05.25.

08.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме копію бухгалтерської довідки від 06.02.2025, 01.05.2025, копію наказу №31-К від 30.06.2021, копію платіжної інструкції №3752 від 28.11.2023, №3808 від 12.12.2023, №3818 від 14.12.2023, №3870 від 05.01.2024, №3891 від 08.01.2024, №3918 від 17.01.2024, №3930 від 19.01.2024, №2643 від 03.02.2023, яке було надіслано засобами поштового відправлення 06.05.2025.

У судове засідання 21.05.2025 з`явився представник позивача.

У судове засідання 21.05.2025 не з`явився відповідач. Ухвала суду від 30.04.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника відповідача) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 21.05.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано. Також відповідачем (представником відповідачем) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представників.

21.05.2025 у судовому засіданні представник позивача виступив зі вступним словом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 призначено засідання у справі на 11.06.2025.

У судове засідання 11.06.2025 з`явилася представник позивача.

У судове засідання 11.06.2025 не з`явився відповідач. Ухвала суду від 21.05.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника відповідача) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 11.06.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано. Також відповідачем (представником відповідачем) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представників.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

11.06.2025 у судове засідання з`явився представник позивача.

11.06.2025 у судове засідання не з`явився представник відповідача. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав.

11.06 .2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

11.06.2025 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

08.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (далі - «Фактор», «ТОВ «ФК АКТІВІТІС») та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ КОМПАНІ» (нова назва - ТОВ «БМР Компані») (надалі - клієнт) було укладено Договір факторингу №F08/11-2022 (далі - «Договір факторингу»).

Згідно п. 1.1 Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, у порядку та розмірі, визначеному п. 2.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові своє право грошової вимоги за Договорами поставки, перелік яких вказаний в Додатку №1 до даного Договору до ТОВ «Національна горілчана компанія» (надалі - «Боржник»). Ліміт факторингового фінансування за даним Договором становить 3 000 000 грн 00 коп. на весь період дії даного Договору. Загальна сума відступлення права вимоги, яку Клієнт відступає Фактору за Договорами поставки не повинна перевищувати ліміт факторингового фінансування.

Пунктом 1.3.1 Договору факторингу, встановлено,що документація, що стосується виконання умов цього Договору передається в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) в день його підписання. Обмін документів між Сторонами зідйснюється в електронному вигляді з використанням КЕП у відповідності до Закону України «Про елетронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Пунктом 2.1 Договору факторингу, встановлено, що за цим Договором Клієнт відступає та передає Факторові право грошової виомги за Договором поставик, вказаними в Додатку №1 до даного Договору, після факчтиного отримання Товару Боржником, в сумі, зазначеній у видатковій накладній на Товар та/або акті приймання-передачі Товару, які є невідємними частинами Договору поставки та надаються Фактору в електронному вигляді із використанням КЕП.

Щодо електронної форми договору суд відзначає наступне.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначає Закон України "Про електронну комерцію", який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За змістом ст. 3 ЗУ "Про електронну комерцію", електронна форма представлення інформації - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною. Електронне повідомлення - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з положеннями ч. 1 - ч. 6, ч. 8, ч. 12, ч. 13 ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, закон допускає можливість укладення електронного договору із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, який прирівнюється до письмової форми договору у випадку його підписання, з-поміж інших способів, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому за суттю та логікою наведених правових положень підписання договору шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором відноситься до обов`язку замовника (покупця), а не самого виконавця (продавця), оскільки електронний підпис одноразовим ідентифікатором являється сукупністю даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено, що Договір факторингу укладений сторонами в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі позивача шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідає наведеним правовим положенням.

Відповідно до п. 2.6 Договору факторингу, Комісія за факторингове обслуговування нараховується за кожен повний день такого факторингового фінаснування. Кількість днів факторингового фінансування дорівнює кількості днів, що залишалась до проведення розрахунків за відповдіним Договором поставки, права вимоги за якими відступаються за цим Договором.

Кількість днів факторингового фінансування розраховується, щодо кожної окремої видаткової накладної на Товар та/або акт приймання-передачі Товару.

Комісія за факторингове обслуговування встановлюється у розмірі 0,2 % від суми кожної відступленої окремої видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару, згідно з наданими Клієнтом відповідно до п.п. 4.2.6 даного Договору документів, але не менше 1000 грн 00 коп за одну факторингову операцію.

Комісія за надання факторингового обслуговування сплачується до надання факторингового фінансування. При цьому у випадку часткового або повного погашення (повернення) Клієнтом наданого факторингового фінансування, комісія за факторингове фінансування Клієнту не повертається.

Згідно п. 4.2.1 та п. 4.2.3 Договору факторингу, встановлено, що Клієнт зобов`язується належно та реально виконати свої зобовязання за цим Договором та оплачувати комісію за афкторингове обслуговування, зазнаечну в п. 2.6 даного Договору.

Пнуктом 4.2.7 Договору факторингу, встановлено, що Клієнт зобов`язаний повернути суму факторирингового фінансування Фактору в повному обсязі з урахуванням комісії за факторингове фінансування, вказану в п. 2.6 даного Договору протягом 2 (двох) робочих днів на поточний рахунок Фактора, вказаний у Розділі 10 даного Договору з моменту оплати Боржником на рахуноу Клієнта своїх зобовязань за Договором поставки, право вимоги за яким передається за задним Договором. У випадку несвоєчасного або неповного виконання Боржником своїх зобовязань перед Клієнтом, Клієнт в будь-якому випадку зобовязаний повернути Фактору суму факторингового фінансування після закінчення строку для проведення розрахунку між Боржником та Клієнтом, зазначеного в Договорі поставки. У разі неповернення Клієнтом Фактору суми факторингового фінансування протягом двох днів з моменту оплати Боржником своїх зобовязань за Договором поставки, право виомги за яким передається за даним Договором, Клієнт сплачує штрафні санкції, передбачені п. 9.6 даного Договору.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 Договору факторингу, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису. Строк дії Договору розпочинається з моменту його підписання в електронному вигляді з викорситанням кваліфікованого електронного підпису Сторонами і діє по 29.12.2023 року.

Відповідно до п. 7.1 даного Договору, закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Пунктом 8.4 Договору, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невідємними частинами і мають юриличну силу у разі, якщо вони викладені в електронній формі Сторонами з використанням КЕП.

Відповідно до п. 9.1, п. 9.2 Договору, у випадку порушення зобовязання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 9.6 Договору, у випадку неповернення Клієнтом суми факторингового фінансування в порядку та у строк, встановлений п. 4.2.7, Клієнт додатково сплачує Фактору пеню у розмірі 0,2 % від суми, яка підлягає поверненню, за коден день прострочення такого повернення.

Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, перелік договорів поставки, за якими надається факторингове фінансування в рмаках Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 є Договір поставки №16/11/21 від 16.11.2021.

Додатковою угодою №1 від 08.11.2022 до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, сторони дійшли згоди на період дії воєнного стану в Україні, що комісія за факторингове обслуговування після закінчення строку факторингового фінансування становить 0,2 % від суми кожної окремої видаткової накладної та/або акту приймання передачі Товару за Договорами поставки, право вимоги за якими передається Фактору та сплачується Клієнтом щомісячно в останній робочий день місяця, але не пізніше дня погашення факторингового фінансування. У падку неповернення Клієнтом суми факторингового фінансування в порядку та строки, встановлений п. 4.2.7, пеня не нараховується.

Додатковою угодою №2 від 07.03.2023 про внесення змін та доповнень до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, Сторони домовились викласти пункт 2.3 Розділу 2. «Факторингове фінансування» Договору в наступній редакції: «Сума фінансування за даним Договором сплачується Фактором шляхом безготівкового перерахування коштів у національній валюті України на рахунок Клієнта, за наступними реквізитами за вирахуванням комісії, зазначеної в п. 2.6 даного Договору.» Цей Додатковий договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками Сторін та є невід`ємною частиною Договору. З додержанням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII від 05.10.2017 р. та «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-IV від 22.05.2003 р. цей Додатковий договір складено українською мовою у формі електронного документу, з накладенням електронних підписів уповноважених представників Сторін.

Додатковою угодою №3 від 16.11.2023 про внесення змін та доповнень до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, Сторони домовились викласти пункт 6.2 Розділу 6 «Строк дії договору» Договору в наступній редакції: «Строк дії Договору розпочинається з моменту його підписання в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису Сторонами і діє по 01.05.2024 року. Сторонами погоджено, що розмір простроченої заборгованості за Договором факторингу станом на дату укладення цієї Додаткової угоди складає 2 354 925 грн 12 коп, що складається із простроченої суми основного боргу - 1 639 920 грн 00 коп та порстроченої комісії за факторингове обслуговування у розмірі 715 005 грн 12 коп. Сторони досягли згоди про встановлення графіку погашення Позичальником заборгованості за Договором факторингу. Сторони дійшли згоди, що комісія за факторингове обслуговування, становить 0,2 % в день, від суми фактичної заборгованості за наданим факторинговим фінансуванням на дату нарахування комісії, відповідно до видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару за Договорами поставки, право вимоги за якими передається Фактору та сплачується Клієнтом щомісячно в останній робочий день місяця, але не пізніше дня погашення факторингового фінансування.

Додатковою угодою №4 від 03.04.2024 про внесення змін та доповнень до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, Сторони домовились викласти пункт 6.2 Розділу 6 «Строк дії Договору» Договору в наступній редакції: «Строк дії Договору розпочинається з моменту його підписання в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису Сторонами і діє по 09.07.2024 року. Сторонами погоджено, що прострочена сума факторингового фінансування за Договором на дату підписання цієї Додаткової угоди складає 1 130 000 грн 00 коп. Сторони досягли згоди встановити графік погашення Позичальником простроченої суми факторингового фінансування за Договором. Сторонами погоджено, що прострочена комісія за факторингове обслуговування за Договором на дату підписання цієї Додаткової угоди складає 1 124 298 грн 08 грн. Сторони досягли згоди встановити наступний графік погашення Позичальником простроченої комісії за факторингове обслуговування. Сторонами досягнуто згоди, що за умови своєчасної сплати платежів у період з 05.04.2024 по 08.07.2024, розмір комісії за факторингове обслуговування починаючи з 01.04.2024 по 08.07.2024 буде становити 0,1 % в день, а з 09.07.2024 розмір комісії за факторингове обслуговування буде становити 0,2 % в день. Комісія за факторингове обслуговування за період з 01.04.2024 по 08.07.2024 у розмірі 0,1 % в день, буде нарахована 09.07.2024 за кожен день користування, за умови своєчасної сплати платежів у період з 05.04.2024 по 08.07.2024. У випадку несвоєчасного погашення платежів у період з 05.04.2024 по 08.07.204 комісія за факторингове обслуговування за період з 01.04.2024 по 08.07.2024 встановлюється у розмірі 0,2 % в день. Сторонами погоджено перенести строк оплати комісії за факторингове користування нарахованої в період з 01.04.2024 по 08.07.2024 до 09.07.2024.

Відповідно до платіжної інструкції №2276 від 08.11.2022, платником - ТОВ «ФК АКТІВІТІС» на рахунок отримувача - ТОВ «Артпласт Компані» була здійснена оплата згідно Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 1 584 000 грн 00 коп. (без ПДВ).

Відповідно до платіжної інструкції №2364 від 13.01.2023, платником - ТОВ «ФК АКТІВІТІС» на рахунок отримувача - ТОВ «Артпласт Компані» була здійснена оплата згідно Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 1 622 880 грн 00 коп. (без ПДВ).

Відповідно до платіжної інструкції №2383 від 07.03.2023, платником - ТОВ «ФК АКТІВІТІС» на рахунок отримувача - ТОВ «Артпласт Компані» була здійснена оплата згідно Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 1 574 323 грн 20 коп. (без ПДВ).

Видатковою накладною №326 від 06.03.2023, постачальником ТОВ «Артпласт Компані» на адресу ТОВ «Національна горілчана компанія» було доставлено згідно умов Договору №16/11/21 від 16.11.2021 плівку 500*60 ТЗ у кількості 20 000 кг на загальну суму 1 639 920 грн 00 коп (з ПДВ).

Товарно-транспортною накладною №326 від 06.03.2023 замовником ТОВ «Артпласт компані» було відпущено ТОВ «Національна горілчана компанія» 20 000 кг плівки 500*60 ТЗ на загальну суму 1 639 920 грн 00 коп.

Згідно договору поставки №16/11/21 від 16.11.2021, який укладений між ТОВ «Національна горілчана компанія» (далі - Покупець) та ТОВ «Артпласт Компані» (далі - Постачальник), який підписаний Сторонами та скріплений гербовою печаткою, згідно умов п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставляти (передавати у власність Покупця), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати плівку поліетиленову термозбігову (далі за текстом - «Товар») на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору поставки, асортимент, Оплата Товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника упродовж 30 календарних днів з дати поставки Товару.

Відповідно до п. 4.2 Договору поставки, замовлення на поставку Товару складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Покупця, скріплюється печаткою та направляється Постачальнику за допомогою факсимільного електронного чи поштового зв`язку. В замовленні на поставку Товару повинно бути вказано найменування (асортимент) та кількість Товару, поставку якого замовляє Покупець, а в разі необхідності, і інші вимоги до Товару та/або умови його поставки. На підставі одержаного замовлення Покупця, Постачальник протягом 2 (двох) календарних днів направляє на адресу Покупця за допомогою факсимільного, електронного чи поштового засобу зв`язку письмове повідомлення, підписане повноважною особою Постачальника та скріплене печаткою, про прийняття даного замовлення до виконання. Дане повідомлення вважається фактом узгодження Сторонами заявки Покупця на поставку Товару.

Відповідно до п. 4.3 Договору поставки, строк поставки Товару становить 10 календарних днів з моменту узгодження Сторонами заявки Покупця на поставку Товару (п. 4.2 даного Договору), якщо інший строк поставки Товару не погоджено Сторонами письмово.

Відповідно до п. 4.4 Договору поставки, датою поставки Товару (партії Товару) є дата підписання уповноваженими представниками Сторін видаткових/товаротранспортних накладних.

Пунктом 6.1 Договору поставки, за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.2, п. 6.3, п. 6.5 Договору поставки, у випадку прострочення поставки Товару (п. 4.3 Договору) або заміни неякісного Товару Постачальник сплачує на користь Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, відносно якого виникло прострочення, за кожен день всього періоду такого прострочення. У випадку прострочення оплати поставленого Товару (п. 3.3 Договору), Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє винну Сторону від виконання нею зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 10.1 Договору поставки визначено, що Договір набуває чинності з дати його підписання повноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2022 включно. У падку, якщо жодна із Сторін протягом одного місяця до закінчення терміну дії цього Договору не направить іншій Стороні письмове повідомлення про припинення його дії, термін дії цього Договору щоразу продовжується на наступний календарний рік.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, яка долучена до матеріалів позовної заяви, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія Актівітіс» та ТОВ «Артпласт Компані» станом на 06.02.2025, заборгованість за даним Договором складає: по сумі факторингового фінансування - 1 574 323 грн 20 коп. (у тому числі прострочена заборгованість по факторинговому фінансуванню - 1 574 323 грн 20 коп); по комісії за факторингове обслуговування - 65 596 грн 80 коп. (у тому числі прострочена заборгованість по комісії за факторингове обслуговування - 65 596 грн 80 коп.); по комісії за факторингове обслуговування після закінчення строку факторингового фінансування - 393 244 грн 95 коп. (у тому числі прострочена заборгованість по комісії за факторингове обслуговування - 393 244 грн 95 коп). Загальна сума заборгованості складає 2 033 164 грн 95 коп.

06.02.2025 на адресу ТОВ «БМРКОМПАНІ» було скеровано повідомлення-вимогу №54 про погашення заборгованості за Договором факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, однак дана вимога залишена без виконання. Відповідно до якої ТОВ «ФК Актівітіс» зазначив, що станом на 06.02.2025 за Договором №F08/11-2022 від 08.11.2022 обліковується загальна прострочена заборгованість ТОВ «БМР КОМПАНІ» в сумі 2 033 164 грн 00 коп, яка складається з заборгованості за несплаченим факторинговим фінансуванням - 1 574 323 грн 20 коп, заборгованість по комісії за факторингове обслуговування - 65 596 грн 80 коп, заборгованість по комісії за факторингове обслуговування після закінчення факторингового обслуговування - 393 244 грн 95 коп. Прострочену заборгованість за Договором у загальній сумі 2 033 164 грн 00 коп сплатити за реквізитами зазначеними у даній вимозі-повідомлення

Бухгалтерською довідкою від 06.02.2025 за №06/02/25/1, яка складена та підписана головним бухгалтером ТОВ «ФК Актівітс», відповідно до якої зазначено про здійснення зарахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості ТОВ «БМР Компані» в наступному порядку: 05.11.2024 - 68 189 грн 60 коп., 98 395 грн 20 коп., 79 415 грн 20 коп.; 19.11.2024 - 22 59 грн 84 коп, 101 675 грн 04 коп., 98 395 грн 20 коп., 101 675 грн 04 коп., 98 395 грн 20 коп., 101 675 грн 04 коп., 49 924 грн 64 коп.; 04.12.2024 - 51 750 грн 40 коп., 13 249 грн 60 коп., 27.01.2025 - 81 865 грн 76 коп., 33 134 грн 25 коп.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 01.05.2025 за №01/05/25/1 зазначено щодо заборгованості на поточну дату (01.05.2025) заборгованість ТОВ «Артпласт компані» перед ТОВ «Фінансова компанія «Актівітіс» згідно договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 становить 2 033 164 грн 95 коп.

Відповідно до долучених позивачем платіжних інструкцій встановлено, що платником ТОВ «Артпласт Компані» на рахунок ТОВ «Фк Актівітіс» було здійснено сплату відсотків по Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 15 000 грн 00 коп. (без ПДВ) (платіжна інструкція №3752 від 28.11.2023), відповідно до платіжної інструкції №3808 від 12.12.2023, платником ТОВ «Артпласт Компані» на рахунок ТОВ «Фк Актівітіс» було здійснено сплату відсотків по Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 30 000 грн 00 коп. (без ПДВ), відповідно до платіжної інструкції №3818 від 14.12.2023, платником ТОВ «Артпласт Компані» на рахунок ТОВ «Фк Актівітіс» було здійснено сплату відсотків по Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 25 000 грн 00 коп. (без ПДВ), відповідно до платіжної інструкції №3870 від 05.01.2024, платником ТОВ «Артпласт Компані» на рахунок ТОВ «Фк Актівітіс» було здійснено сплату відсотків по Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 50 000 грн 00 коп. (без ПДВ), відповідно до платіжної інструкції №3891 від 08.01.2024, платником ТОВ «Артпласт Компані» на рахунок ТОВ «Фк Актівітіс» було здійснено сплату відсотків по Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 15 000 грн 00 коп. (без ПДВ), відповідно до платіжної інструкції №3918 від 17.01.2024, платником ТОВ «Артпласт Компані» на рахунок ТОВ «Фк Актівітіс» було здійснено сплату відсотків по Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 5 000 грн 00 коп. (без ПДВ), відповідно до платіжної інструкції №3930 від 19.01.2024, платником ТОВ «Артпласт Компані» на рахунок ТОВ «Фк Актівітіс» було здійснено сплату відсотків по Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 5 000 грн 00 коп. (без ПДВ),відповідно до платіжної інструкції №2643 від 03.02.2023, платником ТОВ «Артпласт Компані» на рахунок ТОВ «Фк Актівітіс» було здійснено сплату відсотків по Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 8 260 грн 00 коп. (без ПДВ).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, Відповідач порушив умови Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено докази, які містяться в матеріалах справи, а також якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, Додаток №1 до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, Додаткової угоди №1 до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, Додаткової угоди №2 від 07.03.2023 про внесення змін та доповнень до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, Додаткової угоди №3 від 16.11.2023 про внесення змін та доповнень до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, платіжної інструкції №2276 від 08.11.2022, платіжної інструкції №2364 від 13.01.2023, платіжної інструкції №2383 від 07.03.2023, видаткової накладною №326 від 06.03.2023, товарно-транспортної накладної №326 від 06.03.2023, договору поставки №16/11/21 від 16.11.2021, розрахунку заборгованості станом на 06.02.2025, повідомлення-вимоги №54 від 06.02.2025 з підтвердженням направлення відповідачу, витягу із Державного реєстру фінансових установ ТОВ «Фінансова Компанія Актівітіс», Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Фінансова компанія Актівітіс», розпорядження про видачу ТОВ «Актівітіс ЛТД» ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, бухгалтерську довідку №06/02/25/1 від 06.02.2025, №01/05/25/1 від 01.05.2025, платіжні інструкції №3752 від 28.11.2023, №3808 від 12.12.2023, №3818 від 14.12.2023, №3870 від 05.01.2024, №3891 від 08.01.2024, №3918 від 17.01.2024, №3930 від 19.01.2024, №2643 від 03.02.2023.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

В силу частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За частиною першою статті 4 Закону про фінансові послуги фінансовими вважаються такі послуги: торгівля валютними цінностями; залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій; фінансові платіжні послуги; у сфері страхування; діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення; професійна діяльність на ринках капіталу; факторинг; банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність". Отже, факторинг є фінансовою послугою.

За змістом пункту 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 352 від 06.02.2014 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231" до фінансової послуги факторингу відносяться сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів), які здійснюються в порядку та в межах, встановлених Законом України "Про інститути спільного інвестування" та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що регламентують питання діяльності ІСІ): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження №12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.

Крім того, у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування статей 512 - 518, 1077, 1084 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", викладених у пунктах 61 - 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21), за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

Плата за надану фактором послугу може бути встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу (позику чи кредит). Натомість грошова вимога, яку клієнт передає фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина 1 статті 1084 Цивільного кодексу України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини 2 статті 1084 Цивільного кодексу України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Як уже зазначалося раніше, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України договір факторингу передбачає, зокрема, те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Звідси за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), така плата за надану фактором послугу може бути встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Натомість грошова вимога, яку клієнт передає фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина перша статті 1084 Цивільного кодексу України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 Цивільного кодексу України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ КОМПАНІ» 08.11.2022 року було укладено Договір факторингу №F08/11-2022 (далі - «Договір факторингу»), відповідно до умов пункту 1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, у порядку та розмірі, визначеному п. 2.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові своє право грошової вимоги за Договорами поставки, перелік яких вказаний в Додатку №1 до даного Договору до ТОВ «Національна горілчана компанія» (надалі - «Боржник»). Ліміт факторингового фінансування за даним Договором становить 3 000 000 грн 00 коп. на весь період дії даного Договору. Загальна сума відступлення права вимоги, яку Клієнт відступає Фактору за Договорами поставки не повинна перевищувати ліміт факторингового фінансування, зі змінами та доповненнями до нього згідно додаткової угоди № 1 від 08.11.2022; додаткової угоди № 2 від 07.03.2023; Додаткової угоди № 3 від 16.11.2023; додаткової угоди № 4 від 03.04.2024 (надалі Договір факторингу).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, у порядку та розмірі визначеному п. 2.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові своє право грошової вимоги за Договором поставки (п. 1.1 договору).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що відповідач, укладаючи Договір факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, добровільно став стороною такого договору, а відтак на відповідних умовах зобов`язаний нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти, а саме:

- відповідно до платіжної інструкції №2276 від 08.11.2022, платником - ТОВ «ФК АКТІВІТІС» на рахунок отримувача - ТОВ «Артпласт Компані» була здійснена оплата згідно Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 1 584 000 грн 00 коп. (без ПДВ);

- відповідно до платіжної інструкції №2364 від 13.01.2023, платником - ТОВ «ФК АКТІВІТІС» на рахунок отримувача - ТОВ «Артпласт Компані» була здійснена оплата згідно Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 1 622 880 грн 00 коп. (без ПДВ).;

- відповідно до платіжної інструкції №2383 від 07.03.2023, платником - ТОВ «ФК АКТІВІТІС» на рахунок отримувача - ТОВ «Артпласт Компані» була здійснена оплата згідно Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022 у розмірі 1 574 323 грн 20 коп. (без ПДВ).

Позивач вказує, що відповідачем частково перераховувалися на рахунки позивача грошові кошти в якості оплати факторингового фінансування, у зв`язку з чим останнім зроблено розрахунок заборгованості за Договором факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022.

Відповідно до вказаного розрахунку заборгованість відповідача за даним Договором складає: по сумі факторингового фінансування - 1 574 323 грн 20 коп. (у тому числі прострочена заборгованість по факторинговому фінансуванню - 1 574 323 грн 20 коп); по комісії за факторингове обслуговування - 65 596 грн 80 коп. (у тому числі прострочена заборгованість по комісії за факторингове обслуговування - 65 596 грн 80 коп.); по комісії за факторингове обслуговування після закінчення строку факторингового фінансування - 393 244 грн 95 коп. (у тому числі прострочена заборгованість по комісії за факторингове обслуговування - 393 244 грн 95 коп). Загальна сума заборгованості складає 2 033 164 грн 95 коп.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2020 року у справі № 219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову, покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за Договором факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги за договором поставки.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені, зокрема, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року.

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15-ц, від 25 квітня 2018 року у справі № 401/9687/12.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц.

Суд відзначає, що під час розгляду даної справи та дослідження доказів, наданих на підтвердження викладених у позові обставин, судом було встановлено наявність сумнівів щодо належності долучених позивачем до матеріалів справи доказів.

Зокрема, на підтвердження факту здійснення часткового погашення відповідачем заборгованості відповідачем надано розрахунок заборгованості та бухгалтерські довідки від 06.02.2025 №06/02/25/1 та від 01.05.2025 №01/05/25/1.

В той же час, судом в судових засіданнях неодноразово наголошувалося на тому, що вказані документи не можуть бути розцінені судом в якості належних та допустимих доказів, які б підтверджували точну суму заборгованості відповідача станом на момент розгляду справи по суті.

Верховний Суд неодноразово формулював висновки щодо доказової бази на підтвердження факту сплати коштів, якими є належно оформлені первинні документи, а саме: прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення/повернення особою коштів у готівковій формі та банківська виписка у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі. Такі висновки, викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18), від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19 (провадження № 61-9459св20) та від 02 червня 2020 року у справі № 902/672/16. Крім того, в останній постанові Верховний Суд зробив висновок про застосування частини третьої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права не підтвердилися.

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» не надало первинних облікових документів, які складаються під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження здійснення господарської операції з шляхом безготівкового перерахування коштів у національній валюті України на рахунок Клієнта, за реквізитами шляхом перерахування на банківський рахунок, тому відповідач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження повернення будь-яких сум за цим договором.

Документи, оформлені головним бухгалтером, на які посилається позивач, а саме бухгалтерська довідка від 06.02.2025 №06/02/25/1 та від 01.05.2025 №01/05/25/1 не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтверджували сплату чи не сплату заборгованості відповідача на рахунок позивача. Також позивачем, окрім зазначення у позові, та долучення бухгалтерських довідок (06.02.2025 №06/02/25/1, 01.05.2025 №01/05/25/1) не доведено факту здійснення відповідачем оплати чи не оплати по заборгованості протягом періоду після отримання дат відповідних бухгалтерських довідок.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.03.2023 у справі № 357/1771/21.

Подані в якості доказів бухгалтерські довідки (06.02.2025 №06/02/25/1, 01.05.2025 №01/05/25/1) не містять інформації щодо сплати чи не сплати заборгованості після зазначених дат у довідках до постановлення рішення.

Тобто, позивачем вданому випадку не дотримано принципу належності доведення суми заборгованості, яка заявлена до стягнення з відповідача у даному позові.

В той же час, під час винесення рішення у даній справі суд керується тим, що відповідач не скористався своїм правом на спростування тверджень позивача про утворення заборгованості за Договором факторингу станом на момент розгляду справи по суті у розмірі 1 574 323 грн 20 коп.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відзначає, що відповідачем у даному разі не було спростовано тверджень позивача про те, що станом на момент розгляду справи по суті основна заборгованість за Договором факторингу становить 1 574 323 грн 20 коп., а строк її сплати настав, а відтак суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, щодо заявлених позовних вимог про стягнення суми заборгованості по комісії за факторингове обслуговування у розмірі 65 596 грн 80 коп, а також заборгованості по комісії за факторингове обслуговування після закінчення строку факторингового обслуговування у розмірі 393 244 грн 95 коп., суд відзначає наступне.

Як було встановлено судом, відповідно до п. 2.6 Договору факторингу комісія за факторингове обслуговування нараховується за кожен повний день такого факторингового фінансування. Кількість днів факторингового фінансування дорівнює кількості днів, що залишалась до проведення розрахунків за відповідним Договором поставки, права вимоги за якими відступаються за цим Договором.

Кількість днів факторингового фінансування розраховується, щодо кожної окремої видаткової накладної на Товар та/або акт приймання-передачі Товару.

Комісія за факторингове обслуговування встановлюється у розмірі 0,2 % від суми кожної відступленої окремої видаткової накладної та/або акту приймання-передачі Товару, згідно з наданими Клієнтом відповідно до п.п. 4.2.6 даного Договору документів, але не менше 1000 грн 00 коп. за одну факторингову операцію.

Комісія за надання факторингового обслуговування сплачується до надання факторингового фінансування. При цьому у випадку часткового або повного погашення (повернення) Клієнтом наданого факторингового фінансування, комісія за факторингове фінансування Клієнту не повертається.

Додатковою угодою №4 від 03.04.2024 про внесення змін та доповнень до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, Сторони домовились викласти пункт 6.2 Розділу 6 «Строк дії Договору» Договору в наступній редакції: «Строк дії Договору розпочинається з моменту його підписання в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису Сторонами і діє по 09.07.2024 року. Сторонами погоджено, що прострочена сума факторингового фінансування за Договором на дату підписання цієї Додаткової угоди складає 1 130 000 грн 00 коп. Сторони досягли згоди встановити графік погашення Позичальником простроченої суми факторингового фінансування за Договором. Сторонами погоджено, що прострочена комісія за факторингове обслуговування за Договором на дату підписання цієї Додаткової угоди складає 1 124 298 грн 08 грн. Сторони досягли згоди встановити наступний графік погашення Позичальником простроченої комісії за факторингове обслуговування. Сторонами досягнуто згоди, що за умови своєчасної сплати платежів у період з 05.04.2024 по 08.07.2024, розмір комісії за факторингове обслуговування починаючи з 01.04.2024 по 08.07.2024 буде становити 0,1 % в день, а з 09.07.2024 розмір комісії за факторингове обслуговування буде становити 0,2 % в день. Комісія за факторингове обслуговування за період з 01.04.2024 по 08.07.2024 у розмірі 0,1 % в день, буде нарахована 09.07.2024 за кожен день користування, за умови своєчасної сплати платежів у період з 05.04.2024 по 08.07.2024. У випадку несвоєчасного погашення платежів у період з 05.04.2024 по 08.07.204 комісія за факторингове обслуговування за період з 01.04.2024 по 08.07.2024 встановлюється у розмірі 0,2 % в день. Сторонами погоджено перенести строк оплати комісії за факторингове користування нарахованої в період з 01.04.2024 по 08.07.2024 до 09.07.2024.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, з моменту досягнення сторонами згоди щодо розміру зафіксованої суми простроченої комісії за факторингове обслуговування та подальше нарахування розміру комісії, строк обчислення та розмір комісійних платежів був змінений, проте позивачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження правомірності нарахування ним комісійних платежів, заявлених до стягнення з відповідача у позовній заяві.

Оцінка ж доказів та встановлення об`єктивної істини у справі має ґрунтуватися на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За відсутності належних доказів на підтвердження факту часткового перерахування відповідачем грошових коштів за час дії Договору факторингу та до моменту винесення рішення у даній справі, суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір комісійних платежів, які підлягають сплаті відповідачем на користь позивача за факторингове користування.

При цьому суд враховує, що з моменту укладення додаткової угоди №4 від 03.04.2024 про внесення змін та доповнень до Договору факторингу №F08/11-2022 від 08.11.2022, та до моменту звернення із даним позовом до суду, відповідачем очевидно здійснювалися перерахування коштів в рахунок погашення суми прострочених комісійних платежів, оскільки зафіксована в такій додатковій угоді сума явно перевищує заявлену до стягнення суму позивачем у позові.

Позивачем неналежно обґрунтовано та документально не підтверджено, а саме не надано виписки з банківської установи в підтвердження подальших сплат (не сплат) заборгованості відповідача на рахунок позивача.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За відсутності належних доказів, на важливості яких судом неодноразово наголошувалося представнику позивача, суд позбавлений можливості встановити реальний розмір заборгованості відповідача за комісійними платежами, які мали бути сплачені на користь позивача за Договором факторингу.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає недоведеним факт наявності у відповідача заборгованості по комісії за факторингове обслуговування у розмірі 65 596 грн 80 коп., а також заборгованості по комісії за факторингове обслуговування після закінчення строку факторингового обслуговування у розмірі 393 244 грн 95 коп., а відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15; код ЄДРПОУ 38800017) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМРКОМПАНІ" (02125, м. Київ, проспект Визволителів, 13, оф. 103; код ЄДРПОУ 41490475) - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМРКОМПАНІ" (02125, м. Київ, проспект Визволителів, 13, оф. 103; код ЄДРПОУ 41490475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 13-15; код ЄДРПОУ 38800017) заборгованість за несплаченим факторинговим фінансуванням - 1 574 323 (один мільйон п`ятсот сімдесят чотири тисячі триста двадцять три) грн 20 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМРКОМПАНІ" (02125, м. Київ, проспект Визволителів, 13, оф. 103; код ЄДРПОУ 41490475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМРКОМПАНІ" (02125, м. Київ, проспект Визволителів, 13, оф. 103; код ЄДРПОУ 41490475) судовий збір у розмірі 23 614 (двадцять три тисячі шістсот чотирнадцять) грн 19 коп.

4. У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2025.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА