Рішення від 11.06.2025 по справі 916/954/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/954/25Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/954/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, код ЄДРПОУ 43106699)

до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ТРОФІМОВА (67840, Одеська область, Одеський район, м. Молодіжне, вул. Новоселів, буд. 1-А, корп. 1, 4, код ЄДРПОУ 36718696); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЇН ЕКСПОРТ (68000, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 2/2 код ЄДРПОУ 33202904)

про стягнення 2 790 433,59грн.

Представники сторін:

від позивача: Нерода В.Ю. ордер;

від відповідачів: Коновалова Н.О. довіреність;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРОФІМОВА та до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЇН ЕКСПОРТ про стягнення 2 790 433,59грн.

Ухвалою від 19.03.2025р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон було залишено без руху.

25.03.2025р. до господарського суду надійшла заява (вх. №9533/25) від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/954/25 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2025р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

21.04.2025р. за вх. №12607/25 до суду від відповідача 1 надійшла відзив на позовну заяву, згідно якого останній фактично визнає наявність заборгованості, проте просить суд у разі прийняття рішення про обґрунтованість позовних вимог зменшити суду пені на 70%.

21.04.2025р. за вх. №12623/25 до суду від відповідача 1 надійшла відзив на позовну заяву, згідно якого останній фактично визнає наявність заборгованості, проте просить суд у разі прийняття рішення про обґрунтованість позовних вимог зменшити суду пені на 70%.

30.04.2025р. за вх. №13791/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзиви, яка по суті є запереченням на клопотання відповідачів про зменшення пені, згідно якої останній вказує, що обставини та докази, на які відповідачів посилається у відзивах на позов, не дають суду підстав для задоволення клопотань останніх про зменшення сум пені на 70%.

Судом в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19.07.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трофімова» (Покупець) було укладено Договір поставки №238/24/56 (далі Договір), згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару.

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, асортимент та кількість Товару, який підлягає поставці за Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1. Договору, передбачено, що ціна Товару в іноземній валюті (долар США a6o Євро) та її еквівалент в національній валюті, зазначається у Додатках до цього Договору.

Згідно п. 2.3. Ціна в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату виставлення Постачальником Рахунку на оплату такого Товару та може змінюватись у відповідності до умов п. 3.2. Договору, на дату фактичної оплати такого Товару з врахуванням інших умов цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата Товару здійснюються Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та Додатками до нього. У випадку поставки Товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка Товару на підставі Рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п.3.3 Договору, оплата Товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі Рахунку на оплату, сформованого Постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених Рахунків на оплату, зарахування платежів здійснюється Постачальником, виходячи з Курсу Міжбанку встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Оплата Товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється Покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 цього Договору.

Згідно п. 3.4. Договору, оформлення видаткових накладних на Товар, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється за цінами зазначеними в Рахунку на оплату. У разі недотримання Покупцем строків оплати Товару, встановлених Рахунком на оплату, оформлення видаткової накладної здійснюється за дотриманням умов пунктів 3.2. цього Договору, на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Оформлення видаткових накладних на Товар, який постачається на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов пунктів 3.2. цього Договору.

Відповідно до п. 3.5. Договору, в тому разі, коли на день проведення Покупцем оплати Товару, отриманого на умовах відстрочення оплати a6o з використанням вексельного способу розрахунків (дата зарахування коштів a6o передачі векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов пункту 3.2. цього Договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, Сторони для визначення вартості Товару, яка підлягає оплаті Покупцем, застосовують формулу:

С= А1/А2 хВ

де:

С- вартість Товару, що підлягає оплаті;

В вартість неоплаченого Товару за відповідними видатковими накладними;

A1 курс іноземної валюти на дату оплати Товару, визначений згідно умов Договору;

A2 курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно умов Договору.

У разі, коли на момент проведення розрахунків (на дату здійснення оплати a6o передачі векселів) курс продажу іноземних валют, визначений у відповідності до умов пункту 3.2. Договору, буде меншим за відповідний курс, використаний на момент оформлення видаткових накладних, Покупець проводить оплату отриманого Товару, виходячи із курсу продажу іноземних валют, використаного на дату оформлення видаткових накладних.

Згідно п. 3.6. Договору, Товар, що був отриманий Покупцем, в межах цього Договору тільки за видатковими накладними (без підписання Додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.3. цього Договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.

Здійснюючи оплату Товару, Покупець зобов`язаний зазначати у платіжному дорученні за яким саме Додатком до цього Договору за/або Рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме Товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення Покупцем грошових зобов`язань за цим Договором, отриманий платіж зараховується Постачальником на власний розсуд (п.3.7 Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору, умови та строки поставки Товару зазначаються у Додатках до цього Договору a6o у Рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки. Поставка Товару здійснюється за умови дотримання Покупцем строків та порядку оплати Товару передбачених Договором. В разі неможливості поставити певний Товар, з причина не поставки такого Товару його імпортером a6o виробником (його офіційним представником), з асортименту Додатків до цього Договору, Постачальник вправі a6o відмовити в поставці такого Товару або здійснити постачання аналогічного виду товару інших виробників. Відмова в поставці (неможливість поставили Товар) з зазначених причин не є порушенням Постачальником умов цього договору в частині прострочення (затримки) поставки замовленого товару та не створює підстав для застосування до Постачальника санкцій передбачених умовами пункту 6.4. цього Договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється за умови дотримання Покупцем строків та порядку оплати Товару передбачених Договором. В разі порушення Покупцем строків чи порядку оплати Товару, Постачальник має право притримати поставку Товару по Договору в цілому до моменту усунення таких порушень. При порушенні Покупцем порядку здійснення попередньої оплати на cтpoк більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів Постачальник залишає за собою право відмовити Покупцю в поставці Товару умови попередньої (часткової) оплати якого були порушені Покупцем.

Згідно п.5.3. Договору, перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця, а також приймання Товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі Товару за видатковою накладною. Датою передачі Товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником Покупця. Підпис представника Покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки Покупця та свідчить про отримання Товару Покупцем: по кількості відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження Товару.

Пунктом 6.1. та 6.2. Договору, передбачено за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього Договору. Крім відповідальності встановленої п. 6.1. Договору, зокрема, Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

Положеннями п.6.7 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) (п.6.8 Договору).

Відповідно до п. 9.2, Договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під пас дії цього Договору.

19.07.2023р. між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/1-Н до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари Насіннєвий матеріал загальною вартістю 562 864,92 грн. (в т.ч. ПДВ 14 % - 69 123,76 грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

100,00 % від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 27.10.2023.

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

30.01.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/3-МД/О до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари мінеральні добрела загальною вартістю 458 543,90грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 76 423,98 грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

30,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 20.02.2024р.;

70,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 21.10.2024р.;

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

06.02.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/5-МД/О до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари мінеральні добрела загальною вартістю 859 039,86грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 143,173,31грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

30,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 20.02.2024р.;

70,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 21.10.2024р.;

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

14.02.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/7-ЗЗР до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари засоби захисту рослин загальною вартістю 941 914,67грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 156 985,78грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

30,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 19.07.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

70,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 21.10.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

14.02.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/9-МД/О до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари мінеральні добрела загальною вартістю 1 129 023,82грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 188 170,64 грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

30,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 20.02.2024р.;

70,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 21.10.2024р.;

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

14.02.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/10-МД/О до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари мінеральні добрела загальною вартістю 677 023,30грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 112 837,22грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

30,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 23.02.2024р.;

70,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 21.10.2024р.;

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

15.03.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/11-ЗЗР до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари засоби захисту рослин загальною вартістю 176 570,35грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 29 428,39грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

10,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 19.07.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

90,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 20.09.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

01.04.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/12-ЗЗР до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари засоби захисту рослин загальною вартістю 51 802,20грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 8 633,70грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

10,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 19.07.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

90,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 21.09.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

26.06.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/13-МД/П до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари мікродобрева загальною вартістю 1 546 070,16грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 257 6787,36 грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

5,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 23.09.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

95,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 26.12.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

06.08.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/14-ЗЗР до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари засоби захисту рослин загальною вартістю 218 688,48грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 36 448,08грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

5,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 19.08.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

95,00% від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 26.12.2024р.; Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

07.10.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/16-ЗЗР до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари засоби захисту рослин загальною вартістю 83 966,40грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 13 994,40грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

100,00 % від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 24.12.2024. Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

09.10.2024 між ТОВ Фірма Ерідон та ТОВ «Трофімова» було укладено Додаток № 238/24/56/17-ЗЗР до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023, відповідно до якого сторони погодили що поставці підлягають Товари засоби захисту рослин загальною вартістю 272 116,86грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 45 352,81грн).

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку, оплата вартості товару здійснюється в наступному порядку:

100,00 % від загальної вартості Товару Покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 26.12.2024. Для проведення попередньої оплати Покупець отримує у Постачальника Рахунок на оплату, термін дії якого складає 3 банківські дні, враховуючи дату його оформлення.

Пунктами 4 та 5 Додатку сторони погодили що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару на строк більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець відповідно о вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого Покупцем Товару.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.

Крім того, як вказує позивач, між ТОВ «ГРЕЇН-ЕКСПОРТ» як поручителем та ТОВ «Фірма Ерідон» як кредитором було укладено два договори поруки №238/24/56-П від 14 лютого 2024 року та №ТЕ-00036031 від 15 серпня 2024 року.

Відповідно до пункту 1.1. вказаних договорів поручитель ТОВ «ГРЕЇН-ЕКСПОРТ» поручився перед Кредитором за виконання ТОВ «ТРОФІМОВА», ідентифікаційний код юридичної особи 36718696 своїх зобов`язань за Основним договором.

Пунктом 1.2 договорів поруки визначено, що під «Основним договором» в цьому Договорі розуміється: У договорі поруки №238/24/56-П від 14 лютого 2024 р. Договір поставки №238/24/56 від 19.07.2023 року та Додатками до нього, зокрема проте не виключно: Додаток 238/24/56/2-Н від 06.12.2023, додаток № 238/24/56/3-мд/о від 30.01.2024, додаток № 238/24/56/4-мд/п від 31.01.2024, додаток № 238/24/56/5мд/о від 06.02.2024, додаток №238/24/56/6-мд/о від 06.02.2024, додаток № 238/24/56/7-ззр від 14.02.2024, додаток № 238/24/56/8-мд/о від 14.02.2024, додаток №238/56/9/мд/о від 14.02.2024, додаток №238/24/56/10-мд/о від 14.02.2024.

У договорі поруки №ТЕ-00036031 від 15 серпня 2024 р. Договір поставки № 238/24/56 від 19.07.2023 року та Додатки №238/24/56/13-мд/п від 26.06.2024, додаток №238/24/56/14-ззр від 06.08.2024, додаток №238/24/56/15-Н від 06.08.2024 надалі разом Основний договір, які були укладенні між Кредитом (в Основному договорі іменується «Постачальник» та Боржником (в Основному договорі іменується «Покупець»), а також Додатки/угоди/Додаткові угоди/Додаткові договори тощо до основного договору, що будуть укладенні між ними в майбутньому.

Пунктом 1.4 договорів поруки встановлено, що ними забезпечуються зобов`язання боржника перед кредитором з оплати, у строки встановленні основним договором та додатками до нього, вартості товару на загальну суму:

- за договором поруки №238/24/56-П від 14 лютого 2024 року з оплати, у строки встановленні Основним договором та додатками до нього, вартості Товару на загальну суму 14 439 600,11 грн., з урахуванням ПДВ, що відповідно до умов Основного договору та додатків до нього є еквівалентом 193 464,42 доларів США та плюс 30 101,81 Євро та плюс 5 906 126,60 грн., але в будь якому випадку остаточний строк оплати не пізніше « 21» жовтня 2024 року та будь-яке збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Основного договору, а також інші зобов`язання Боржника перед Кредитором за Основним договором, що існують (укладені) та/або виникнуть в майбутньому;

- за договором поруки №ТЕ-00036031 від 15 серпня 2024 року з оплати, у строки встановленні Основним договором та додатками до нього, вартості Товару на загальну суму 2 599 301,69 грн., що відповідно до умов Основного договору та додатків до нього є еквівалентом 39 549,36 доларів США, та плюс 21 959,34 євро, але в будь якому випадку остаточний строк оплати не пізніше « 26» грудня 2024 року, та будь яке збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Основного договору, а також інші зобов`язання Боржника перед Кредитором за Основним договором, що існують (укладенні) та/або виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.4.1. договорів поруки передбачено, що цим договорами також забезпечуються виконання, як дійсного зобов`язання, так і задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі основного договору та/або змін основного договору, у тому числі, але не виключно, з оплати суми втрат, в зв`язку зі зміною курсу іноземних валют (долара США/Євро) до гривні, відповідно до умов основного договору, плати за користування товарним кредитом, процентів (відсотків) річних, неустойки, пені, штрафу, інфляційних втрат, витрат пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним договором, збитків, завданих порушенням основного договору, та інші санкції передбачених умовами основного договору.

Пунктом 1.4.2. договорів поруки встановлено, що сторони цим прямо передбачають можливість збільшення сторонами основного договору суми (розміру) зобов`язань за основним договором і поручитель цим надає свою згоду на таку зміну зобов`язань та, відповідно, збільшення розміру своєї відповідальності.

Пунктом 1.5. договорів поруки встановлено, що у разі порушення боржником обов`язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами основного договору, а також щодо сплати санкцій у випадку порушення зобов`язань боржника.

Пунктом 2.1. договорів поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник.

Пунктом 2.2. договорів поруки встановлено, що відповідальність поручителя перед кредитором, зокрема, проте не виключно, включає зобов`язання сплатити кредитору вартість товару, з врахуванням зміни курсу продажу долару США/Євро до гривні на день проведення оплати, як це передбачено основним договором (втрат, що пов`язані зі зміною курсу долару США та/чи Євро до гривні), а також зобов`язання сплатити кредитору відсотки за користування товарним кредитом, збитки, пені, інші неустойки, проценти (відсотки) річних, що передбачені основним договором, нараховані кредитором, у разі порушення боржником умов основного договору.

Пунктом 3.5. договорів поруки встановлено, що поручитель та/або Боржник має право виконати зобов`язання за Основним договором (цілком або частково) достроково у будь який момент дії цього Договору.

Пунктом 4.1.1. договорів поруки зазначено, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений із основним договором, не має заперечень щодо його змісту та виражає свою згоду на забезпечення порукою виконання зобов`язань боржником за основним договором, а також забезпечення порукою виконання зобов`язань та задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі основного договору та/або змін основного договору, у тому числі, але не виключно, з оплати суми втрат, в зв`язку зі зміною курсу іноземних валют (долара США/ЄВРО) до гривні, відповідно до умов основного договору, плати за користування товарним кредитом, процентів (відсотків) річних, неустойки, пені, штрафу, інфляційних втрат, витрат пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним договором, збитків завданих порушенням основного договору, та інші санкції передбачених умовами основного договору.

Позивач вказує, що на виконання умов договору та додатків до нього, ним було поставлено відповідачу 1 товар, що підтверджується видатковими накладними копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, як зазначає позивач, відповідач 1 в порушення своїх зобов`язань за договором, вартість отриманого товару оплачував з порушення строків та не в повному обсязі, а саме за додатком №238/24-56/14-ЗЗР від 06.08.2024р. вартість неоплаченого товару склала 91 936,12грн, за додатком №238/24-56/17-ЗЗР від 09.10.2024р. вартість неоплаченого товару склала 272 116,86грн. та за додатком №238/24-56/13-МД/П від 26.06.2024р. вартість неоплаченого товару склала 1 493 969,91грн. Загальна сума заборгованості згідно договору постави склала 1 858 022,89грн.

У зв`язку з порушенням Відповідачем зобов`язань за договором Позивачем було нараховано Відповідачу пеню у розмірі 232 414,01 грн., 36% річних у розмірі 299 998,59грн. та проценти за користування товарним кредитом в сумі 399 998,10грн.

Отже, як вказує позивач, і Товариство з обмежено відповідальністю ТРОФІМОВА і Товариство з обмеженою відповідальністю ГРЕЇН ЕКСПОРТ як поручителі мають солідарно сплатити на користь ТОВ "Фірма Ерідон" заборгованість за договором поставки, яка визначена вище.

Посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 19.07.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трофімова» (Покупець) було укладено Договір поставки №238/24/56, згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання перед відповідачем за укладеним договором щодо поставки товару відповідно до вищевказаних додатків виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи та не заперечуються відповідачем.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Суд зазачає, що отримання відповідачем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки №238/24/56 від 19.07.2023р. та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, порядок та строки оплати між ТОВ "ФІРМА ЕРІДОН" та ТОВ ТРОФІМОВА було погоджено сторонами у кожному додатку до Договору поставки.

Проте, як встановлено судом, та не заперечується відповідачем 1, останній вартість отриманого товару оплачував з порушення строків та не в повному обсязі, що мало наслідком виникнення у нього заборгованості в загальному розмірі 1 858 022,89грн., а саме за додатком №238/24-56/14-ЗЗР від 06.08.2024р. вартість неоплаченого товару склала 91 936,12грн, за додатком №238/24-56/17-ЗЗР від 09.10.2024р. вартість неоплаченого товару склала 272 116,86грн. та за додатком №238/24-56/13-МД/П від 26.06.2024р. вартість неоплаченого товару склала 1 493 969,91грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки відповідач-1 у порушення ст. 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив повну вартість отриманого товару у визначений додатком до Договору строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за переданий товар у розмірі 1 858 022,89грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на те, що ТОВ ТРОФІМОВА свої зобов`язання в частині оплати поставленого товару не виконало у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості поставленого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством передбачено відповідальність замовника за невиконання обов`язку щодо оплати вартості поставлених товарів.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивачем, також, заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 232 414,01грн., 36 % річних в розмірі 299 998,59 грн. та процентів за користування товарним кредитом в сумі 399 998,10грн.

Щодо вимог про стягнення 399 998,10грн. процентів за користування товарним кредитом, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, у пункті 4 Додатків до Договору поставки № 238/24/56 від 19.07.2023р. сторони дійшли згоди про те, що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 5 (п`ять) календарних днів, Покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь Постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нараховану на вартість отриманого, але несплаченого покупцем товару

При цьому в пункті 5 Додатків зазначається, що нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

Суд зазначає, що проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст. 536 названого кодексу.

Так, стягнення процентів річних, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст. 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі за користування товарним кредитом (ч. 5 ст. 694 ЦК України).

Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге, встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Саме тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст. 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

При цьому суд, керуючись приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України, враховує правову позицію Верховного Суду щодо правомірності одночасного стягнення відсотків за користування товарним кредитом, штрафу, інфляційних втрат і 3% річних, викладену в постановах від 10.09.2018 у справі №908/24/18, від 18.12.2018 у справі №908/639/18 та від 03.12.2019 у справі №902/235/19.

Отже, у даному випадку 48 % процентів, визначених у п. 4 Додатків до Договору, є процентами за користування чужими грошовими коштами і стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов`язань, а ні штрафною санкцією.

Проаналізувавши та перевіривши здійснені Позивачем розрахунки процентів за користування товарним кредитом, суд доходить висновку про правильність та обґрунтованість здійснених Позивачем розрахунків. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь Позивача процентів за користування товарним кредитом у розмірі 399 998,10грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 36% річних в сумі 299 998,59грн суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

В пункті 6.7 Договору поставки передбачено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 36% (тридцять шість відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України та не відноситься до неустойки (пені та штрафу).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення процентів річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в укладеному сторонами по справі договорі оренди встановлено 36% річних, відповідно сплаті підлягають саме 36% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати отриманого товару, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 36% річних. Дослідивши та перевіривши здійснені позивачем розрахунки 36% річних в розмірі 299 998,59 грн у зв`язку з несвоєчасною сплатою отриманого товару, судом встановлено, правильність та обґрунтованість здійснених Позивачем розрахунків. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь Позивача 36% річних у розмірі 299 998,59грн.

Щодо вимог позивача про стягнення нарахованої пені в сумі 232 414,01 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що за несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

Згідно з умовами, передбаченими у п. 6.8. Договору, сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов`язання за договором поставки № 238/24/56 від 19.07.2023р. щодо здійснення оплати вартості поставлених позивачем товарів, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню. Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені в сумі 232 414,01 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок пені був здійснений позивачем вірно. Поряд з вказаним відповідачами у відзивах на позову заяву заявлені клопотання про зменшення розміру пені, відповідно до яких відповідачі просить суд зменшити, суми пені на 70%.

Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно із приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під іншими учасниками господарських відносин слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас закріплений законодавцем в статті 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 викладено висновок про те, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам справи. Так, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені, штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені, штрафу.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас, тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Конституцій суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Таким чином, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).

Також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладені, зокрема, такі висновки:

- розмір неустойки у зобов`язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування: характером неустойки (договірний або встановлений законом); підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано); складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових; умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов`язання, зокрема, у разі заподіяння збитків;

- отже, у правовідносинах, хоча і подібних між собою (тотожних) або навіть за участі одних і тих самих сторін, за відмінності, зокрема, в умовах договору, хоча б одного із наведених чинників, якими обумовлюється застосування неустойки за порушення зобов`язання, різниця у розмірі неустойки в кожних конкретних правовідносинах закладається вже на етапі формулювання умов виконання зобов`язання та виникнення зобов`язання;

- у силу положень статті 3 ЦК України застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер;

- категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником;

- чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер (пункти 7.25-7.30);

- а тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду;

- поряд з тим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Отже, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках. Також чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань передбачених ст. 230 ЦК України санкцій за порушення грошового зобов`язання є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань.

Відтак, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п. 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі № 905/1409/21).

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд наголошує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, які мають юридичне значення, господарський суд враховує: ступінь виконання боржником основного зобов`язання відповідачем 1 більша частина основного зобов`язання оплачена; відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору; відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання; нарахування позивачем додаткових штрафних санкцій, розмір яких більший за нарховану пеню; правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Таким чином, дослідивши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, перевіривши всі доводи, які містяться в ньому, а також приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору поставки, суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшити розмір пені на 50% від розрахованої позивачем. Між тим, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строку оплати за виконані роботи, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару у розмірі 116 207 грн. (232 414,01 грн. / 50%).

Як зазначено судом вище, виконання зобов`язань за договором поставки №238/24/56 від 19.07.2023 було забезпечено договорами поруки №238/24/56-П від 14 лютого 2024 року та №ТЕ-00036031 від 15 серпня 2024 року, укладеним між позивачем та другим відповідачем, відповідно до умов якого другий відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання ТОВ «ТРОФІМОВА», своїх зобов`язань за Основним договором.

При цьому, пунктом 1.2 договорів поруки визначено, що під «Основним договором» в цьому Договорі розуміється: У договорі поруки №238/24/56-П від 14 лютого 2024 р. Договір поставки №238/24/56 від 19.07.2023 року та Додатками до нього, зокрема проте не виключно: Додаток 238/24/56/2-Н від 06.12.2023, додаток № 238/24/56/3-мд/о від 30.01.2024, додаток № 238/24/56/4-мд/п від 31.01.2024, додаток № 238/24/56/5мд/о від 06.02.2024, додаток №238/24/56/6-мд/о від 06.02.2024, додаток № 238/24/56/7-ззр від 14.02.2024, додаток № 238/24/56/8-мд/о від 14.02.2024, додаток №238/56/9/мд/о від 14.02.2024, додаток №238/24/56/10-мд/о від 14.02.2024, а у договорі поруки №ТЕ-00036031 від 15 серпня 2024 р. Договір поставки № 238/24/56 від 19.07.2023 року та Додатки №238/24/56/13-мд/п від 26.06.2024, додаток №238/24/56/14-ззр від 06.08.2024, додаток №238/24/56/15-Н від 06.08.2024 надалі разом Основний договір, які були укладенні між Кредитом (в Основному договорі іменується «Постачальник» та Боржником (в Основному договорі іменується «Покупець»), а також Додатки/угоди/Додаткові угоди/Додаткові договори тощо до основного договору, що будуть укладенні між ними в майбутньому.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до з ч.1, ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договорів поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що у другого відповідача виник солідарний обов`язок сплатити основний борг в розмірі 1 858 022,89грн, 36% річних в сумі 299 998,59грн., проценти за користування товарним кредитом в розмірі 399 998,10грн. та пеню в сумі 116 207грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА ЕРІДОН є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, проте враховуючи зменшенню пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, код ЄДРПОУ 43106699) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРОФІМОВА (67840, Одеська область, Одеський район, м. Молодіжне, вул. Новоселів, буд. 1-А, корп. 1, 4, код ЄДРПОУ 36718696) та до Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЇН ЕКСПОРТ (68000, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 2/2 код ЄДРПОУ 33202904) - задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРОФІМОВА (67840, Одеська область, Одеський район, м. Молодіжне, вул. Новоселів, буд. 1-А, корп. 1, 4, код ЄДРПОУ 36718696) та Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЇН ЕКСПОРТ (68000, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 2/2 код ЄДРПОУ 33202904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, код ЄДРПОУ 43106699) основний борг в сумі 1 858 022 (один мільйон вісімсот п`ятдесят вісім)грн. 89коп., 36% річних 299 998 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім)грн. 59 коп. , проценти за користування товарним кредитом в сумі 399 998 (триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім)грн. 10коп, пеню в сумі 116 207 (сто шістнадцять тисяч двісті сім)грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРОФІМОВА (67840, Одеська область, Одеський район, м. Молодіжне, вул. Новоселів, буд. 1-А, корп. 1, 4, код ЄДРПОУ 36718696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, код ЄДРПОУ 43106699) судовий збір в сумі 20 928 (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім)грн. 25коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЇН ЕКСПОРТ (68000, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 2/2 код ЄДРПОУ 33202904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ерідон (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35, код ЄДРПОУ 43106699) судовий збір в сумі 20 928 (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім)грн. 25коп.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 23 червня 2025 р.

Суддя К.Ф. Погребна