Постанова від 19.06.2025 по справі 913/567/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року

м. Київ

Справа № 913/567/19(913/60/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Тищенко А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (вх. № 1150/2025)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025

у складі колегії суддів: Стойки О. В. - головуючого, Радіонової О. О., Тихого П. В.

та на рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024

у складі судді Яресько Б. В.

у справі № 913/567/19 (913/60/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання"

про стягнення 11 141 246,16 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про визнання договору припиненим,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи

1. 18.06.2019 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (далі - ТОВ "ЛЕО") уклали договір № 0694- 03041/У263-19 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі також - Договір), за умовами пункту 1.2 якого НЕК "Укренерго" зобов`язалося надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами ТОВ "ЛЕО" у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі також - послуга), а ТОВ "ЛЕО" зобов`язалося здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього Договору.

2. 17.09.2021 сторони уклали додаткову угоду, в якій виклали Договір в новій редакції з метою приведення його у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями від 07.02.2022 № 360).

3. НЕК "Укренерго" надало ТОВ "ЛЕО" обумовлені Договором послуги на надіслало відповідні акти приймання-передачі послуг, а саме: за актом надання послуг від 28.02.2022 з фактичним обсягом 120 834,585 МВт *год, загальна вартість послуг становить 9 008 943,32 грн (виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 11.03.2022, часткова оплата у сумі 6 784 596,00 грн відповідно до платіжних доручень № 1-6 від 09.02.2022, № 22); за березень 2022 року від 31.03.2022 з фактичним обсягом 70 537,715 МВт *год., загальна вартість послуг становить 5 259 009,88 грн (виставлення акту в особистому кабінеті користувача в Сервісі - 10.04.2022); за квітень 2022 року від 30.04.2022 з фактичним обсягом 31 560,417 МВт *год., загальна вартість послуг становить 2 353 018,45 грн (виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 10.05.2022); за травень 2022 року від 31.05.2022 з фактичним обсягом 2714,785 МВт *год., загальна вартість послуг становить 202 403,51 грн( виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 10.06.2022).

4. Протягом лютого - жовтня 2022 року здійснено коригування наданих послуг за період серпень 2021 - травень 2022 років та складено відповідні акти коригування, а саме:

- від 21.02.2022, за яким фактичний обсяг за серпень 2021 року склав 131 807,926 МВт*год. (скоригована вартість послуг становить 6 232 821,80 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 21.02.2022).

5. - від 30.09.2021 до акту надання послуг від 30.09.2021, за яким фактичний обсяг за вересень 2021 року склав 123 244,531 МВт *год. (скоригована вартість послуг становить 5 828 480,36 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 21.03.2022);

6. - від 19.05.2022 до акту надання послуг від 31.10.2021, за яким фактичний обсяг за жовтень 2021 року склав 146 340,825 МВт* год. (скоригована вартість послуг становить 6 920 750,29 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 19.05.2022);

- від 30.05.2022 до акту надання послуг від 30.11.2021, за яким фактичний обсяг за листопад 2021 року склав 150 958,844 МВт* год. (скоригована вартість послуг становить 7 139 145,65 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 31.05.2022);

- від 16.06.2022 до акту надання послуг від 31.12.2021, за яким фактичний обсяг за грудень 2021 року склав 150 288,912 МВт* год, (скоригована вартість послуг становить 7 107 463,22 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 16.06.2022);

- від 29.06.2022 до акту надання послуг від 31.01.2022 фактичний обсяг за січень 2022 року склав 149858,487 МВт* год (скоригована вартість послуг становить 11 172 849,36 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 30.06.2022);

- від 27.07.2022 до акту надання послуг від 28.02.2022, за яким фактичний обсяг за лютий 2022 року склав 120 798,212 МВт *год., (скоригована вартість послуг за лютий 2022 року становить 9 006 281,49 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 28.07.2022);

- від 18.08.2022 до акту надання послуг від 31.03.2022, за яким фактичний обсяг за березень 2022 року склав 72 105,838 МВт* год., (скоригована вартість послуг 5 375 922,85 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 19.08.2022);

- від 20.09.2022 до акту надання послуг від 30.04.2022, за яким фактичний обсяг за квітень року 2022 склав 35082,044 МВт*год., (скоригована вартість послуг становить 2 615 576,87 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 20.09.2022);

- від 20.10.2022 до акту надання послуг від 31.05.2022, за яким фактичний обсяг за травень 2022 року склав 2715,198 МВт* год (скоригована вартість послуг становить 202 434,30 грн, виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 20.10.2022).

7. Відповідач не оплатив надані послуги за період лютий - травень 2022 року, з врахуванням актів коригувань за період вересень 2021 року - травень 2022 року.

Короткий зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовом та заперечень на них

8. У березні 2023 року НЕК "Укренерго" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ЛЕО" заборгованості та штрафних санкцій за фактично надані послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за Договором, а саме: 9 335 096,15 грн основного боргу, 228 622,95 грн 3 % річних та 1 576 402,04 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви позивача про залишення позовної заяви в частині позовних вимог щодо стягнення пені без розгляду).

9. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 18.06.2019 № 0694-03041/У263-19 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

10. Відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання припиненими з 24.02.2022 (з урахуванням заяви про виправлення описки) його зобов`язання за Договором, а саме: підтримувати в належному стані технічні та технологічні системи експлуатації своїх електроустановок, а також структуру управління цими системами; забезпечити наявність обладнання зв`язку для передачі в режимі реального часу з належним захистом таких сигналів; надавати ОСП, виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії; повернення ОСП, виконавцю, підписаних зі свого боку актів про надання послуг; невідкладно виконувати розпорядження оперативного персоналу оператора системи передачі (ОСП), виконавця, якщо вони не становлять загрози для життя людей, обладнання та не можуть призвести до втрати живлення власних потреб об`єкта електроенергетики; підтверджувати виконання оперативних команд після їх виконання; невідкладно повідомляти ОСП, виконавця у разі виникнення: на інших об`єктах електроенергетики користувача ситуації, яка вимагає відключення чи значного зниження споживання; невідкладно повідомляти оператора системи передачі (ОСП), виконавця про вимкнення повітряних ліній та обладнання, спрацювання релейного захисту, лінійної автоматики та протиаварійної автоматики, параметри аварійного режиму для визначення місць пошкодження на повітряних лініях, порушення нормальної роботи обладнання та пристроїв, які знаходяться в оперативному управлінні чи віданні оператора системи передачі (ОСП), виконавця, а також про порушення режиму роботи основного і допоміжного генеруючого обладнання електростанції, які призвели або можуть призвести до зниження її навантаження або порушення вимог безпечної експлуатації обладнання.

11. У зустрічному позові зазначалося, що з 24.02.2022 територія Луганської області була з окупована військовими формуваннями Російської Федерації, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, військовими формуваннями агресора було захоплено абсолютно все майно ТОВ "ЛЕО".

12. Зазначені обставини призвели до таких наслідків як: відсутність у ТОВ "ЛЕО" доступу до приладів обліку електричної енергії та знищення таких приладів; неможливість ТОВ "ЛЕО" формування балансу надходження-розподілу електроенергії; неможливість обліку та контролю за споживанням електроенергії споживачами ТОВ "ЛЕО"; втрата доступу до бухгалтерського обліку і первинних документів; неможливість виставлення рахунків; втрата персоналу, що в свою чергу унеможливило для ТОВ "ЛЕО" виконання своїх зобов`язань за Договором, а саме: подавання ОСП планових обсягів передачі електричної енергії; повернення ОСП підписаних зі свого боку актів надання послуги; здійснення вчасно та у повному обсязі оплати за послуги.

13. 27.06.2023 ТОВ "ЛЕО" отримало сертифікат Торгово-промислової палати України від 26.06.2023 № 401/05-4, яким Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання товариством з 24.02.2023 зобов`язань за спірним договором.

14. Оскільки сторони не могли і не можуть з 24.02.2022 виконувати свої договірні зобов`язання у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін договору не відповідає, ТОВ "ЛЕО" просило визнати припиненими свої зобов`язання за спірним договором з 24.02.2022 на підставі статей 509, 607 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

15. Позивач за первісним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечував, зокрема посилаючись на те, що ТОВ "ЛЕО" не здійснило оплати за надані за Договором послуги за період лютий 2022 - травень 2022 року, з врахуванням актів коригувань за період вересень 2021 - травень 2022 року. При цьому 10.05.2022 Договір укладений у новій редакції у формі додаткової угоди від 10.05.2022, який встановлює правовий механізм розірвання Договору, а саме: шляхом звернення користувача - ТОВ "ЛЕО" до Оператора системи передачі - НЕК "Укренерго" із відповідною заявкою про розірвання Договору, а 20.03.2023 сторони уклали новий договір про інформаційну взаємодію на ринку електричної енергії № 19, а відтак з боку ТОВ "ЛЕО" до моменту звернення НЕК "Укренерго" із первісним позовом, вживалися дії, що свідчили про наявність всіх необхідних умов для здійснення своїх функцій на ринку електроенергетики.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

16. 07.10.2024 Господарський суд Луганської області ухвалив рішення (з урахуванням ухвали від 21.10.2024 про виправлення описки) про часткове задоволення первісного позову та стягнув з ТОВ "ЛЕО" на користь НЕК "Укренерго" заборгованість у сумі 9 335 096,15 грн, 3 % річних у сумі 228 622,95 грн, інфляційні втрати 1 576 402,04 грн; у частині стягнення пені у сумі 1 125,02 грн позов залишив без розгляду. У задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.

17. У частині первісного позову рішення мотивоване тим, що позивач довів факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості за надані позивачем послуги, а також відсутність об`єктивних перешкод до виконання такого зобов`язання.

18. У частині зустрічного позову суд зазначив, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 території Луганської області були тимчасові окуповані не 24.02.2022, а протягом лютого - липня 2022 року. За таких обставин, суд оцінював критично твердження відповідача, що саме з 24.02.2022 він втратив можливість виконувати спірний договір по всій території Луганської області в повному обсязі.

19. Суд першої інстанції також врахував, що сторони вже після 24.02.2022 вносили зміни до спірного договору, а 20.03.2023 між сторонами укладено новий договір про інформаційну взаємодію на ринку електричної енергії № 19, а відтак, за висновком суду, з боку відповідача до моменту звернення із первісним позовом, вживалися дії, що свідчили про наявність всіх необхідних умов для здійснення своїх функцій на ринку електроенергетики і після 24.02.2022.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

20. Відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі № 913/567/19(913/60/23) у частині стягнення інфляційних втрат в сумі 300 098,09 грн за первісним позовом та в частині відмови у зустрічному.

21. 20.01.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі № 913/567/19 (913/60/23) залишено без змін.

22. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що підставою подання первісного позову стало неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної оплати вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, з посиланням на положення статей 525, 526, 530, 626, 629 ЦК України та умови укладеного між сторонами Договору. Натомість за зустрічним позовом відповідач просив визнати припиненими з 24.02.2022 власні негрошові зобов`язання за спірним правочином з підстав, передбачених статтями 509, 607 ЦК України, через наявність обставин, за які жодна із сторін Договору не відповідає, оскільки з 24.02.2022 на території Луганської області, яка знаходилася під контролем влади України з 2014 року, розпочалися активні бойові дії і тимчасова окупація Російською Федерацією територіальних громад Луганської області.

23. За висновком суду апеляційної інстанції, можливість виконання чи невиконання відповідачем власних негрошових зобов`язань за спірним Договором не є предметом спору в межах даної справи, оскільки позивач вимагає стягнути з відповідача плату за фактично отримані останнім послуги. Отже, результат розгляду судом зустрічного позову жодним чином не впливає на розгляд первісного позову, результат якого в частині основної заборгованості відповідачем в апеляційному порядку не оспорюється.

24. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважав, що поданий ТОВ "ЛЕО" позов не є зустрічним позовом у розумінні статті 180 ГПК України, оскільки не має на меті захист від первісного позову та не спростовує його частково чи повністю, а подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову.

25. Крім того, Східний апеляційний господарський суд визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо недоведеності посилання відповідача на одночасну та повну втрату можливості виконувати спірний договір по всій території Луганської області саме з 24.02.2022, оскільки визначена відповідачем обставина не узгоджується з інформацією, яка міститься в офіційних джерелах, в апеляційній скарзі відповідач лише заперечує проти такого висновку суду першої інстанції, проте конкретними доказами, що є в матеріалах справи, його не спростовує.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26. У касаційній скарзі ТОВ "ЛЕО" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 та рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі № 913/567/19 (913/60/23) в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення зустрічного позову.

27. Касаційне провадження відкрито на підставах, визначених у пунктах 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

28. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ "ЛЕО" зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину другої статті 180 ГПК України та врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23, які не підлягали врахуванню. Посилання суду апеляційної інстанції на непов`язаність первісного і зустрічного позовів у цій справі є помилковим, оскільки обидва позови є взаємопов`язаними з огляду на те, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

29. ТОВ "ЛЕО" стверджує, що суд першої інстанції належним чином не перевірив та не встановив, обставин, якими був мотивований зустрічний позов.

30. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. При цьому скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведеного наказу у правовідносинах, пов`язаних з виконанням договірних зобов`язань суб`єктами господарювання, територією провадження господарської діяльності яких була територія ведення активних бойових дій та тимчасово окупована Російською Федерацією територія.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

31. У відзиві НЕК "Укренерго" просить залишити касаційну скаргу ТОВ "ЛЕО" без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

32. НЕК "Укренерго" вважає, що заявлення ним позовної вимоги про стягнення простроченої заборгованості є належним, ефективним та правомірним способом захисту своїх порушених прав. В той же час, звернення відповідача із зустрічним позовом про визнання припиненими з 24.02.2023 зобов`язання ТОВ "ЛЕО" за договором від 18.06.2019 № 0694-03041/У263-19 про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеним між позивачем та відповідачем - не є належним способом захисту, не призводить до поновлення порушених прав позивача та порушується принцип недискримінаційності учасників ринку електроенергії, що свідчить про неефективність та протиправність наведеного відповідачем способу захисту.

33. Позивач заперечує щодо зазначеної відповідачем необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові Верховного суду у справі № 909/161/23. Вважає, що скаржник не довів необхідності відступлення висновків Верховного Суду у наведеній справі, зокрема, не довів наявності причин для відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення).

34. Решту доводів скаржника НЕК "Укренерго" вважає незгодою з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, незгодою з оцінкою доказів у справі, а також з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень про часткове задоволення позовних вимог у цій справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 300 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. ТОВ "ЛЕО" в касаційній скарзі, з урахуванням уточнень вимог скарги, просить переглянути ухвалені судами попередніх інстанцій рішення лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, зазначаючи про неправильне застосування судами норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, зокрема стосовно повного і об`єктивного встановлення обставин справи та перевірки їх з урахуванням наданих сторонами доказів і пояснень, а також щодо застосування апеляційним судом положень статті 180 ГПК України, яка визначає правила подання зустрічного позову.

37. Відтак, суд касаційної інстанції переглядає ухвалені судами попередніх інстанцій рішення лише в частині зустрічного позову, оскільки судові рішення у цій справі в частині первісного позову не оскаржені.

38. Надавши оцінку доводам касаційної скарги та запереченням на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин в оскаржуваній частині, Верховний Суд дійшов таких висновків.

39. У цій справі спір між сторонами виник з приводу неналежного, на думку НЕК "Укренерго", виконання ТОВ "ЛЕО" договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами ТОВ "ЛЕО" у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України за період лютий - травень 2022 року, з врахуванням актів коригувань за період вересень 2021 року - травень 2022 року.

40. Зазначені обставини і стали підставою для звернення НЕК "Укренерго" до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ЛЕО" заборгованості за надані за вказаним договором послуги.

41. Зі свого боку, ТОВ "ЛЕО" заявило зустрічний позов про визнання припиненими своїх зобов`язань за спірним договором з 24.02.2022 на підставі статей 509, 607 ЦК України. Зазначало, що з цієї дати сторони не могли і не можуть виконувати свої договірні зобов`язання, що зумовлено знищенням об`єктів електроенергетики (електричних мереж, трансформаторних підстанцій, приладів обліку електричної енергії) внаслідок бойових дій та практично повною окупацією військовими формуваннями Російської Федерації території Луганської області, що встановлено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.

42. Місцевий господарський суд частково задовольнив вимоги первісного позову та відмовив повністю у задоволенні зустрічного позову.

43. Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи зустрічний позов, суд першої інстанції в своєму рішенні навів аргументи, з посиланням на які ТОВ "ЛЕО" обґрунтовувало вимоги зустрічного позову, а також стислий зміст заперечень НЕК "Укренерго" проти заявленого ТОВ "ЛЕО" позову.

44. Вказавши у рішенні про те, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, території Луганської області були тимчасові окуповані не з 24.02.2022, а протягом лютого - липня 2022 року, суд першої інстанції зазначив, що ним критично оцінюються твердження ТОВ "ЛЕО" відносно неможливості останнім виконувати укладений з НЕК "Укренерго" договір по всій території Луганської області саме з 24.02.2022.

45. Крім того, вказавши про наданий ТОВ "ЛЕО" сертифікат Торгово-промислової палати України від 26.06.2023 № 401/05-4, за змістом якого Торгово-промислова палата України засвідчила ТОВ "ЛЕО" форс-мажорні обставини, що унеможливили виконання з 24.02.2022 зобов`язань за укладеним з НЕК "Укренерго" договором, місцевий господарський суд послався на висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 та від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, відповідно до якого форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

46. Суд враховував, що сторонами вже після 24.02.2022 вносились зміни до спірного договору, що 20.03.2023 між сторонами укладено новий договір про інформаційну взаємодію на ринку електричної енергії № 19, а відтак з боку відповідача до моменту звернення із первісним позовом, вживалися дії, що свідчили про наявність всіх необхідних умов для здійснення своїх функцій на ринку електроенергетики і після 24.02.2022.

47. Тож суд першої інстанції констатував відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

48. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "ЛЕО" подало апеляційну скаргу, в якій серед іншого просило скасувати рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, наголошуючи на тому, що судом першої інстанції не були належним чином встановлені обставини, які наводилися у зустрічному позові, неправильно застосовані норми матеріального права, внаслідок чого незаконно відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ "ЛЕО".

49. Переглядаючи ухвалене місцевим господарським судом рішення в частині зустрічного позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо недоведеності посилання ТОВ "ЛЕО" на одночасну та повну втрату можливості виконувати спірний договір по всій території Луганської області саме з 24.02.2022, оскільки визначена ТОВ "ЛЕО" обставина не узгоджується з інформацією, яка міститься в офіційних джерелах, а в апеляційній скарзі ТОВ "ЛЕО" лише заперечує проти такого висновку місцевого господарського суду, але не спростовує його конкретними доказами, наявними в матеріалах справи.

50. Також апеляційний господарський суд навів в своїй постанові деталізацію вимог як за первісним, так і за зустрічним позовами, за наслідками чого зазначив про те, що поданий ТОВ "ЛЕО" позов не є зустрічним позовом у розумінні статті 180 ГПК України, оскільки не має на меті захист від первісного позову та не спростовує його частково чи повністю, а подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у НЕК "Укренерго" матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову.

51. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін.

52. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком та вважає його передчасним, з огляду на наступне.

53. За змістом статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

54. Відповідно до частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються: перелік обставин, які є предметом доказування у справі; перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

55. В частині першій, другій та четвертій статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

56. Погоджуючись з висновками місцевого господарського суду про недоведеність твердження ТОВ "ЛЕО" стосовно неможливості виконувати укладений з НЕК "Укренерго" договір по всій території Луганської області саме з 24.02.2022, суд апеляційної інстанції вказав про те, що визначена ТОВ "ЛЕО" обставина не узгоджується з інформацією, яка міститься в офіційних джерелах. При цьому жодного посилання на згадані офіційні джерела не наведено, у зв`язку з чим є незрозумілим, яка ж саме інформація, вказана у зустрічному позові, і з приводу яких саме стверджуваних ТОВ "ЛЕО" обставин не відповідає відомостям, оприлюдненим у офіційних джерелах, перелік або найменування яких також не вказано судом.

57. Як зазначалося вище, вимоги зустрічного позову, зокрема, обґрунтовані наявністю форс-мажорних обставин, внаслідок чого сторони договору про врегулювання небалансів електричної енергії не могли і не можуть з 24.02.2022 виконувати свої договірні зобов`язання.

58. Колегія суддів враховує усталену практику Верховного Суду, згідно з якою посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).

59. Погоджуючись з відмовою у зустрічному позові, судом апеляційної інстанції не враховано аргументи поданої ТОВ "ЛЕО" апеляційної скарги, які зводяться до не встановлення місцевим господарським судом вказаних у зустрічному позові обставин та перевірки їх доказами.

60. Проте зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду вбачається, що суд фактично обмежився перерахуванням основних аргументів апеляційної скарги, але не здійснив їх належну перевірку на відповідність дійсним обставинам справи, які були встановлені судом першої інстанції.

61. Відсутність в оскаржуваній постанові апеляційного суду оцінки аргументів зустрічного позову та/або мотивів визнання чи відхилення доданих до нього доказів не відповідає вимогам частини першої статті 269 ГПК України щодо перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

62. Згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

63. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.

64. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

65. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

66. Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

67. Відхиляючи будь-які доводи сторін (учасників справи) чи спростовуючи подані докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

68. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги зазначеного вище та всупереч вимогам норм процесуального права не дослідив наданих до матеріалів справи доказів та не надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим не здійснив належним чином перегляд рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні зустрічного позову відповідно до встановлених статтею 269 ГПК України меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

69. З огляду на визначені ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути вищезгадані порушення, оскільки не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

70. Окрім наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

71. Відповідно до частини першої - третьої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

72. За змістом частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

73. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у зустрічному позові, апеляційний господарський суд зазначив про те, що поданий ТОВ "ЛЕО" позов не є зустрічним позовом у розумінні статті 180 ГПК України, оскільки не має на меті захист від первісного позову та не спростовує його частково чи повністю, а подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову.

74. Тобто, з одного боку суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду за результатами розгляду по суті зустрічного позову, залишаючи без змін рішення про відмову у його задоволенні, а з іншого боку апеляційний суд зазначає, що позов ТОВ "ЛЕО" не є зустрічним у розумінні статті 180 ГПК України, адже він не є взаємопов`язаним з первісним позовом у цій справі.

75. Наведені судом апеляційної інстанції висновки є взаємовиключними, адже невідповідність зустрічного позову вимогам частин першої та другої статті 180 ГПК України має процесуальним наслідком повернення цього позову, а не його розгляд по суті заявлених вимог сумісно з первісним позовом, позаяк право особи подати зустрічний позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

76. Наголосивши на тому, що зустрічна позовна заява не пов`язана з первісним позовом, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом, суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення місцевого господарського суду, яким було розглянуто по суті зустрічний позов, не вказавши при цьому у своїй постанові мотивів щодо незастосування відповідних процесуальних наслідків виявленого порушення (недотримання) судом першої інстанції статті 180 ГПК України.

77. ТОВ "ЛЕО" у касаційній скарзі зазначило підставою касаційного оскарження пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

78. Отже, касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.

79. Натомість доводи скаржника на обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження зводяться не до необхідності відступлення від правових висновків Верховного Суду щодо застосування статті 180 ГПК України, наведених у постанові від 07.08.2023 у справі № 909/161/23, а стосуються не встановлення судом апеляційної інстанції обставин, що підтверджують взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів.

80. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася

81. Водночас щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає, що оскільки апеляційний господарський суд, з огляду на викладене в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, фактично не здійснив перевірку аргументів апеляційної скарги ТОВ "ЛЕО", які по суті тотожні доводам, наведеним у касаційній скарзі вказаного товариства, у Верховного Суду відповідно до встановлених статтею 300 ГПК України обмежень відсутня процесуальна можливість з`ясувати обставини справи, які не перевірялися і не встановлювалися судом апеляційної інстанції, що в свою чергу позбавляє Верховний Суд сформувати висновок у цій справі щодо питання застосування норми права у спірних правовідносинах.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

83. З урахуванням викладеного, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного господарського суду в частині щодо відмови у задоволенні зустрічного позову - скасуванню з направленням справи в скасованій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В. Розподіл судових витрат

84. Оскільки касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а справу передати на новий апеляційний розгляд, з урахуванням положень статті ГПК України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 913/567/19 (913/60/23) в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати.

3. Справу № 913/567/19 (913/60/23) в скасованій частині передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік