Ухвала від 24.06.2025 по справі 307/4347/24

Справа № 307/4347/24

Провадження №1-кс/307/373/25

УХВАЛА

про задоволення заяви про відвід судді

24 червня 2025 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку ч. 4ст. 107 КПК України(за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні та нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження) заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,

встановила:

У провадженні судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України (справа № 307/4347/24, провадження № 1-кп/307/286/24).

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 12 червня 2025 року, під час судового розгляду, заявив відвід судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 від розгляду вказаного кримінального провадження.

В обґрунтування заяви посилався на те, що до Тячівського районного суду було скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та клопотанняпро застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження за ч.2 ст. 332 КК України.

09 жовтня 2024 року із кримінального провадження (справа № 307/247/24, провадження № 1-кп/307/15/24) виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та ОСОБА_3 оголошено у розшук.

На підставі ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 від 23 жовтня 2024 року у справі № 307/247/24, застосованопримусові заходивиховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_6 та його передано під нагляд матері ОСОБА_7 строком на один рік.

Вважає, що в даному кримінальному провадженні суддя ОСОБА_5 , приймаючи рішення про задоволення клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_6 заходів виховного характеру, висловив свою думку і про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 .

Учасники судового провадження повідомлялися про час та місце розгляду заяви про відвід судді, у судове засідання не прибули, однак їхнє неприбуття не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Згідно ч. 4ст. 107 КПК Українифіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Ураховуючи наведене, а також те, що у судове засідання учасники судового провадження не прибули і їх неприбуття не перешкоджає розгляду заяви, розгляд заяви про відвід судді проведено за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Вивчивши заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 та матеріали кримінального провадження, слід дійти висновку про задоволення заяви від розгляду вказаного кримінального провадження з таких підстав.

Згідноз ч. 1 ст.6Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч. 1ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до пункту 4) частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Право сторін на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ( п. 53 рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України» та рішення від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У п.71 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02) висловлена правова позиція, за якою формулювання у раніше ухвалених суддею рішеннях висновків про винуватість осіб можуть викликати обґрунтовані побоювання, що у судді вже сформувалася думка про вину таких осіб і це може позначитися на його безсторонності. На думку Суду, у такому разі побоювання щодо небезсторонності судді можна вважати об`єктивно обґрунтованими.

Із обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12023071160000762, внесеному до ЄРДР 02 листопада 2023 року видно, що до Тячівського районного суду Закарпатської області 15 січня 2024 року скеровано обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України та клопотання про застосування щодо малолітнього ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру за вчинення суспільного небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України (том. 1 а. с. 1 - 16).

Із ухвалиТячівського районногосуду Закарпатськоїобласті від 09 жовтня2024року видно, що матеріали кримінальногопровадження прообвинувачення ОСОБА_3 у вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.332КК України виділенов окремепровадження із кримінального провадження № 307/247/24, провадження № 1-кп/307/15/24, ОСОБА_3 оголошено в розшук та провадження у справі зупинено (том. 2 а. с. 43 - 45).

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2024 року задоволено клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_6 за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та передано неповнолітнього ОСОБА_6 під нагляд матері ОСОБА_7 , строком на один рік; рішення суду набрало законної сили.

На підставі ухвали судді від 24 квітня 2025 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 відновлено та призначено судове засідання на 07 травня 2025 року, яке було відкладено, востаннє на 12 червня 2025 року (а. с. 52).

Ураховуючи наведене, а також те, що суддя ОСОБА_5 , розглядаючи клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо ОСОБА_6 про вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України групою осіб та, в межахрозгляду з`ясовувавобставини вчиненнязлочину, утому числі щодоучасті таролі інших осібу вчиненніцього злочину,та,застосувавши до ОСОБА_6 примусові заходивиховного характреу,передавши неповнолітнього ОСОБА_6 під наглядйого матері, надавоцінку доказам про що зазначив в ухвалі, тобто, суддя ОСОБА_5 сформував свою думку про події та стосунки між особами під час розгляду вказаного клопотання.

У коментарі до Кодексу суддівської етики зазначено, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливійших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликанийліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Відтак, з метою усунення виникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_5 у розгляді даного кримінального провадження, суд дійшов висновку про задоволення заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду вказаного кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 81 КПК України питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Керуючись ст. ст. 76,81, 369-372 КПК України,

постановила:

Задовольнити заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвідсудді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України (справа № 307/4377/24, провадження № 1-кп/307/286/24) передати до канцелярії Тячівського районного суду Закарпатської області для вирішення питання про передачу на розгляд іншому судді в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1