Ухвала від 24.06.2025 по справі 335/6764/24

1Справа № 335/6764/24 4-с/335/24/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року м.Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гринь Яни Анатоліївни від 19.03.2025 про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76649764 ,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2025 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гринь Яни Анатоліївни від 19.03.2025 про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76649764 з виконання виконавчого листа №335/6764/24 виданого 13.11.2024 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя.

Ухвалою судді від 04 червня 2025 року вищевказану скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху з огляду на те, що у скарзі заявником порушено питання про поновлення пропущеного строку для подання скарги, проте не надано доказів отримання ним оскаржуваної постанови та поважності причини пропуску строку для звернення до суду.

20 червня 2025 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків поданої скарги до якої надано копію поштового конверту та роздруківку з сайту «Укрпошта» про отримання поштового відправлення від Лівобережного відділу державної виконавчої служби.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з вказаною скаргою суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так,частиною 1статті 449ЦПК Українивстановлено,що скаргуможе бутиподано досуду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч.2 ст.449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом.

Приписами ч.1 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наданої копії конверту та роздруківки із сайту «Укрпошти» встановлено, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримано 12 квітня 2025 року.

За твердженнями ОСОБА_1 він не мав можливості своєчасно звернутися до суду зі скаргою оскільки має малолітню дитину 2019 року народження та у зв`язку із погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі протягом квітня-травня 2025 року він був вимушений виїхати за межі міста Запоріжжя разом із родиною, для забезпечення більш безпечного місцезнаходження.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Разом з цим, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

В постанові від 08.12.2022 по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що заявник звернувся до суду зі скаргою, яку 31 травня 2025 року направив до суду засобами поштового зв`язку. Разом з цим, не наводить жодних обґрунтованих підстав того, що перешкоджало йому звернутися до суду таким чином своєчасно.

Посилання заявника на погіршення безпекової ситуації у м.Запоріжжя саме у квітні-травні 2025 року належними доказами не підтверджено та на переконання суду не може бути основною та поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, враховуючи те, що протягом введення воєнного стану на території України м.Запоріжжя є прифронтовим містом у якому періодично мають місце як ракетні обстріли так і атаки ворожих безпілотників, разом з цим, вказані обставини не носили постійного, безперервного характеру у спірний період та не зупиняли роботу суду та інших державних органів. Таким чином, заявник, перебуваючи за межами міста Запоріжжя мав можливість своєчасно звернутися до суду засобами поштового зв`язку або через систему «Електронний суд».

З урахуванням викладеного, на переконання суду скаржником належними доказами не доведено наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду у цій справі, а тому суд доходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання скарги слід відмовити.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що скаргу слід залишити без руху, надавши стягувачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню ОСОБА_1 з вказаною скаргою до суду у визначені законом строки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127, 185, 259-261, 447-449 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання скарги - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гринь Яни Анатоліївни від 19.03.2025 про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76649764 залишити без руху.

Надати стягувачу строк для усунення недоліків заяви який становить десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити стягувачу, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, скарга буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали у зазначений строк, скаргу буде визнано неподаною та повернуто стягувачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Б. Алєксєєнко