Рішення від 24.06.2025 по справі 461/2303/25

Справа №461/2303/25

Провадження №2/463/1459/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до Галицького районного суду м.Львова з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 18866/001/2024 від 14.02.2024 року у розмірі 28930,29 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2024 року між АТ АКБ «Львів» та відповідачем було укладено кредитний договір № 18866/001/2024, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі 50000,0 гривень з умовою повернення у термін до 13.02.2027 року. Також за умовами цього Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку 64% річних. Банк зобов`язання по Кредитному договору виконав в повному обсязі. Факт отримання кредиту підтверджується меморіальним ордером № 682449 від 14.02.2024 року. Згідно з п.п.5.1, 5.2 Кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути кредит в повному обсязі в порядку і терміни, передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту, сплата нарахованих відсотків здійснюється за ануїтетною схемою згідно додатку 1, що є невід`ємною частиною Кредитного договору. Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та відсоткам у строк, вказаний у договорі. Внаслідок чого станом на 04.03.2025 року розмір заборгованості за кредитним договором становить 28930,29 гривень, з яких: 23841,19 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 5089,10 гривень - заборгованість за відсотками. Дану суму просить стягнути у примусовому порядку.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ухвали Галицького районногосуду м.Львова від 25.03.2025 року, справу направлено Личаківському районному суду м.Львова для розгляду за підсудністю.

Матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м.Львова 01.05.2025 року та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду такої було визначено суддю Грицка Р.Р.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 01.05.2025 року, прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб. Одночасно, визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

В силу вимог Закону та враховуючи ціну позову дана справа є малозначною і підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, а тому, відповідно до вимог частини третьої статті 279 ЦПК України суд не проводив підготовчого засідання.

Перед тим як закінчити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд надав можливість кожній із сторін висловити свою позицію та надати наявні у неї докази.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в п.22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020 року), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27.10.2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

Відтак, суд у відповідності до вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої, третьої та четвертої статті 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Суд у відповідності до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Разом з тим, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, поштові відправлення повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що представник позивача не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності сторін, ухваливши заочне рішення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 24.06.2025 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 14.02.2024 року між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 18866/001/2024 (а.с.16-22).

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, Банк зобов`язується надати у власність Позичальника грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених Кредитним договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, Кредит надається у сумі 50000,0 гривень, з умовою повернення в термін до 13.02.2027 року в порядку та відповідно до умов Кредитного договору.

Згідно з п.3.2 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку фіксовану процентну ставку: у період з 14.02.2024 року по дату повернення Кредиту, в розмірі 64% річних.

У Паспорті споживчого кредиту, підписаного власноручним підписом ОСОБА_1 14.02.2024 року, зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення Кредитного договору про споживчий кредит (стандартизована форма), а саме: тип кредиту: готівковий А (без довідки), сума/ліміт кредиту: 50000,0 гривень, строк кредитування: 36 місяців, мета отримання кредиту: готівковий ФО; процентна ставка: з 14.02.2024 року 64,00% річних, загальні витрати за кредитом: 61944,89 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту: 111944,89 гривень та зазначено порядок повернення кредиту.

Згідно з п.5.1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту, сплата нарахованих відсотків здійснюється за ануїтетною схемою згідно Додатку 1, що є невід`ємною частиною Кредитного договору (п.5.2 Кредитного договору).

Відповідно до п.3.4 Кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно у році 360 днів) з дати видачі кредиту по дату повернення Кредиту Позичальником, періодами з першого по останнє число місяця.

Згідно з п.3.6 Кредитного договору, Позичальник сплачує відсотки щомісяця до дня повернення кредиту у терміни, передбачені в Додатку 1 до Кредитного договору.

Відповідно до п.2.3.2 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за договором в тому числі у разі несвоєчасної сплати процентів та/або неповернення суми кредиту (частини кредиту).

Згідно з п.2.4 Кредитного договору у випадку прийняття банком рішення щодо вимоги про дострокове повернення кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів з підстав, обумовлених кредитним договором, банк письмово повідомляє про це позичальника. В такому випадку, позичальник зобов`язаний впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти на день.

Відповідно до п.3.11 Кредитного договору, у випадку прострочення погашення Кредиту, в тому числі після вимоги Банку про повне дострокове погашення кредиту та/або після настання дати повернення Кредиту в повному обсязі, Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування коштами у розмірі, що дорівнює розміру Процентної ставки, які нараховуються за кожний календарний день прострочення на суму заборгованості, строк погашення якої настав, з дати виникнення заборгованості до дати її повного погашення. Порядок нарахування та сплати відповідає порядку для процентів на строкову заборгованість.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

АТ АКБ «Львів» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Згідно меморіального ордеру № 682449 від 14.02.2024 року, підтверджено успішність операції про перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 50000,0 гривень згідно кредитного договору № 18866/001/2024від 14.02.2024року (а.с.10).

У відповідності до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Зокрема, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Згідно розрахунку заборгованості, внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язання, відповідач станом на 04.03.2025 року, заборгував перед позивачем борг за кредитним договором № 18866/001/2024від 14.02.2024року у розмірі 28930,29 гривень,з яких:23841,19гривень -заборгованість заосновним зобов`язанням(тілокредиту);5089,10гривень -заборгованість завідсотками (а.с.15).

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування такого відповідачем не надано, нарахування відсотків проводилось у межах строку кредитування та на умовах визначених договором, з якими відповідач погодився. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача та витрат були визначені сторонами в договорі, за межі таких умов банк не вийшов. Окрім цього, відповідачем також не представлено суду свого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18866/001/2024 від 14.02.2024 року, який би містив інший розмір заборгованості визначеної позивачем та не доведено, що на момент укладення договору існували інші умови ніж зазначені в такому.

Разом з тим, із виписки про рух коштів по рахунку (сформований 04.03.2025 року) вбачається, що за період з 14.02.2024 року по 04.03.2025 року ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, вносив кошти на погашення відсотків та тіла кредиту, проте не виконав взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором у визначені Кредитним договором терміни (а.с.24-25).

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020 року.

В порушення умов кредитного договору а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістомст.ст.610,612ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд, відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а право позивача на повернення кредиту та сплату відсотків захисту.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,0 гривень, сплата якого підтверджується відповідною платіжною інструкцією від 18.03.2025 року (а.с.3).

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Акціонерного товаристваАкціонерний комерційнийбанк «Львів» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товаристваАкціонерний комерційнийбанк «Львів» заборгованість за кредитним договором № 18866/001/2024від 14.02.2024року урозмірі 28930,29гривень (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять гривень 29 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товаристваАкціонерний комерційнийбанк «Львів» судовий збір у розмірі 3028,0 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Львів», місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.Сербська,1, ЄДРПОУ 09801546.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя Грицко Р.Р.