Ухвала від 23.06.2025 по справі 2а-1957/12/2670

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 червня 2025 року № 2а-1957/12/2670

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Вісьтак М.Я., при секретарі судового засідання Поляковій А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача-1 Колода Є.Г.,

від відповідача-2 Сабадаш О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Міністерства юстиції України в порядку статті 374 КАС України в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до 1. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

2. Міністерства юстиції України;

3. Комісії з проведення ліквідації Державного Департаменту

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа № 2а-1957/12/2670 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі відповідач-2), Комісії з проведення ліквідації Державного Департаменту (далі відповідач-3), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови з проведення ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства ОСОБА_2 від 27.12.2011 № 238-к;

- зобов`язати відповідача-1 та відповідача-2 поновити позивача на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення Департаменту;

- зобов`язати відповідачів працевлаштувати позивача перевівши на посаду, яка відповідає моїй спеціальності та кваліфікації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2012 (головуючий суддя Качур І.А.; судді Келеберда В.І., Шарпакова В.В.), адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Голови комісії з проведення ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства Завадяка О.П. від 27.12.2011 № 238-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України.

Цим же судовим рішенням визначено стягнути з Комісії з проведення ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час прогулу з 30.12.2011 до дня поновлення на роботі; постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України та стягнення середньомісячного заробітку за місяць звернути до негайного виконання.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишено без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2013 касаційні скарги Міністерства юстиції України та Міністерства економічного розвитку та торгівлі України залишено без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2013 (головуючий суддя Качур І.А.; судді Келеберда В.І., Шарпакова В.В.) відмовлено у задоволенні заяви позивача про виправлення описки у виконавчому листі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2013 (головуючий суддя Качур І.А.; судді Келеберда В.І., Шарпакова В.В.) задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2013 (головуючий суддя Качур І.А.; судді Келеберда В.І., Шарпакова В.В.) відмовлено в задоволенні заяви позивача про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015 (головуючий суддя Качур І.А.; судді Келеберда В.І., Шарпакова В.В.) задоволено Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 (головуючий суддя Качур І.А.; судді Келеберда В.І., Федорчук А.Б.) заяву ОСОБА_1 задоволено частково, прийнято рішення замінити сторону виконавчого провадження, а саме боржника по справі № 2а-1957/12/2670 Державний департамент з питань банкрутства на Міністерство юстиції України, у іншій частині відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 без змін.

Постановою Верховного суду від 25.04.2019 Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 залишено без змін.

09.03.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Міністерства юстиції України надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в порядку статті 374 КАС України.

У подальшому адміністративну справу № 2а-1957/12/2670 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 прийнято адміністративну справу № 2а-1957/12/2670 до провадження та призначено судове засідання з розгляду заяви Міністерства юстиції України в порядку статті 374 КАС України в адміністративній справі № 2а-1957/12/2670 на 23.06.2025.

У судове засідання, призначене на 23.06.2025, з`явились представник Міністерства економіки України (в порядку реорганізації Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, без зміни коду ЄДРПОУ) та Міністерства юстиції України, в той час як позивач у судове у судове засідання не з`явилися, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду заяви Міністерства юстиції України в порядку статті 374 КАС України.

Судом на розгляд ставиться питання щодо наявності/відсутності законних підстав для визнання виконавчого листа № 2а-1957/12/2670 таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, виданого на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2012 в адміністративній справі № 2а-1957/12/2670, в порядку статті 374 КАС України, в межах обґрунтувань викладених в заяві Міністерства юстиції України від 09.03.2021.

У судовому засіданні 23.06.2025 представником Міністерства юстиції України надано пояснення щодо необхідності задоволення заяви в порядку статі 374 КАС України, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, з підстав викладених в зазначеній заяві.

Крім цього, представник Міністерства юстиції України заявив клопотання про перерву в судовому засідання у зв`язку з необхідністю ознайомитись з актуальною інформацією щодо виконавчого провадження.

Представник Міністерства економіки України просив задовольнити клопотання представника Міністерства юстиції України з підстав зазначених в заяві.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно обсязі з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява Міністерства юстиції України від 09.03.2021, судом встановлено наступне.

Судове рішення (Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва) від 16.05.2012 в адміністративній справі № 2а-1957/12/2670 набрало законної сили 11.10.2012

04.12.2012 Окружним адміністративним судом міста Києва, з метою звернення рішення від 16.05.2012 до примусового виконання, видано виконавчий лист № 2а-1957/12/2670.

05.02.2013 ОСОБА_1 звернулась до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про примусове виконання рішення.

06.02.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. прийнято Постанову ВП № 36467268 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

09.10.2013 Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання вимог Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2013 видано дублікат виконавчого листа.

23.12.2013 начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Клименко О.С. прийнято постанову К-14738/5.-603/2 якою, окрім іншого, визнано недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження № 40285605, внесену на виконання вимог виконавчого листа Окружним адміністративним судом міста Києва по справі № 2а-1957/12/2670 від 09.10.2013; зобов`язано державного виконавця, в провадженні якого перебуває виконавче провадження № 40285605, винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання вимог виконавчого листа Окружним адміністративним судом міста Києва по справі № 2а-1957/12/2670 від 09.10.2013.

24.12.2013 на виконання постанови К-14738/5.-603/2 головним державним виконавцем було винесено постанову про скасування процесуального документу та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

26.12.2013 Окружним адміністративним судом міста Києва, з метою звернення рішення від 16.05.2012 до примусового виконання, видано 4 (чотири) виконавчі листи.

30.05.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. прийнято Постанову ВП № 51257749 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання вимог виконавчого листа Окружним адміністративним судом міста Києва по справі № 2а-1957/12/2670 від 26.12.2013.

04.08.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською А.Л. прийнято Постанову ВП № 51852396 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання вимог виконавчого листа Окружним адміністративним судом міста Києва по справі № 2а-1957/12/2670 від 26.12.2013.

25.05.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. повернуто виконавчий документ № 2а-1957/12/2670 від 26.12.2013 стягувачу без прийняття до виконання.

08.04.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савко Л.О. повернуто виконавчий документ № 2а-1957/12/2670 від 26.12.2013 стягувачу без прийняття до виконання.

21.05.2019 ОСОБА_1 в котре звернулась до Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання судового рішення від 16.05.2012.

22.07.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Г.І. прийнято Постанову ВП № 59604739 про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог виконавчого листа № 2а-1957/12/2670 від 26.12.2013 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нормативно-методологічного забезпечення у Державному департаменті з питань банкрутства Міністерства економіки України.

Щодо усного клопотання представника Міністерства юстиції України про відкладення розгляду заяви від 09.03.2021 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 374 КАС України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Також, КАС України не передбачено можливості відкладення розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю, або частково в порядку статті 374 КАС України, а тому суд відмовляє в задоволенні вище зазначеного клопотання представника Міністерства юстиції України.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, виданого на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2012 в адміністративній справі № 2а-1957/12/2670, в порядку статті 374 КАС України, в межах обґрунтувань викладених в заяві Міністерства юстиції України від 09.03.2021, суд виходить з наступного.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню. Боржник, сторона судового процесу на яку покладено такий обов`язок, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечить запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до приписів абзацу першого частини першої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина друга статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 у справі №752/2391/17 (2а-14/09) зазначив, що як випливає зі змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами, за роз`ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення. Виключення в цій частині становлять рішення про стягнення періодичних платежів, для яких статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ передбачено добровільне виконання.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 30.09.2020 у справі № 819/523/16.

Як зазначає відповідач-2, обґрунтовуючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, Державний департамент з питань банкрутства ліквідовано без визначення особи-правонаступника, а Міністерством юстиції України права позивача не були порушені, проте судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 прийнято рішення замінити сторону виконавчого провадження, а саме боржника по справі № 2а-1957/12/2670 Державний департамент з питань банкрутства на Міністерство юстиції України.

Крім того, суд наголошує, що Міністерством юстиції України ухвала від 26.10.2018 оскаржувалась в апеляційному та касаційному порядку, проте була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 та постановою Верховного суду від 25.04.2019.

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає підстав, в межах обґрунтувань викладених Міністерством юстиції України в заяві від 09.03.2021, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже заяви Міністерства юстиції України від 09.03.2021 в порядку статті 374 КАС України не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 250, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в порядку статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі № 2а-1957/12/2670 .

3.Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам) та виконавцю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Вісьтак М.Я.