Рішення від 24.06.2025 по справі 320/21626/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 року м. Київ Справа №320/21626/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави

до комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва»,

зі залученням третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, в якій Подільська окружна прокуратура міста Києва (далі позивач) в інтересах держави просить суд зобов`язати комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (далі відповідач) привести захисну споруду цивільного захисту, що знаходиться за адресою: вул. Мостицька, 20 у місті Києві (далі - сховище № 112540), у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі Вимоги № 579).

Позивач вказує, що відповідач як балансоутримувач сховища № 112540 має обов`язок привести його у стан готовності до використання за призначенням. На думку позивача, систематичне невжиття відповідачем визначених законодавством заходів щодо приведення сховища № 112540 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання ухвали суду від 06.05.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у цій справі відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави та заперечив проти задоволення позову в повному обсязі. На думку відповідача, він належним чином виконує покладені па нього законодавством обов`язки, вживає необхідні заходи стосовно приведення сховища № 112540 у стан готовності до використання за призначенням, а отже не можна стверджувати про його бездіяльність.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечував обставини, зазначені у відзиві та просив задовольнити позов повністю.

Треті особи правом на подання пояснень не скористались.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50 «Про передачу на баланс та закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування», відповідачу передано на баланс нежитлові приміщення в нежитловій окремо розташованій будівлі за адресою: вул. Мостицька, 20 у м. Києві.

Розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.06.2021 № 331 «Про внесення змін до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50 «Про передачу на баланс та закріплення па праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва житлового та нежитлового фонду», що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування» нежитловий окремо стоячий будинок на вул. Мостицькій, 20 в м. Києві закріплено за Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією на праві господарського відання.

Наказом відповідача від 16.11.2021 № 880 «Про списання основних засобів», списано нежитлову будівлю за адресою вул. Мостицька, 20 відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.06.2021 № 331.

Згідно з розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.12.2023 № 1067 «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.06.2021 № 331» та розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.12.2023 № 1083 «Про внесення змін до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50» внесені зміни у додаток до розпорядження від 29.01.2015 № 50 «Про передачу на баланс та закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва» житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування» захисна споруда цивільного захисту № 112540 обліковується на балансі відповідача. Це підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.06.2025.

Розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.12.2023 № 1083 «Про внесення змін до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50» передано та закріплено за Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією на праві оперативного управління частину нежитлового, окремо стоячого будинку за адресою вул. Мостицька, 20.

На виконання листа Департаменту муніципальної безпеки від 03.09.2021 № 079-2434 відповідач надіслав лист від 17.09.2021 № 10663-3061 до відділу цивільного захисту Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо переліку заходів до проєкту Міської цільової програми забезпечення готовності дій за призначенням територіальної підсистеми міста Києва Єдиної державної системи цивільного захисту на 2023-2025 роки з метою утримання в належному стані захисних споруд цивільного захисту та передбачення фінансування з міського бюджету.

Листом від 15.06.2022 № 10663-915 до Фінансового управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації відповідач надав пропозиції щодо необхідності виділення коштів на капітальний ремонт сховищ цивільного захисту в кількості 6 од. на суму 10 969 822 грн за адресами: просп. Квітневий, 4 , вул. Межона, 25; просп. Г. Гонгадзе, 7-А, просп. Г. Гонгадзе 20-Е, вул. Світлицького, 35-б, в тому числі і на сховище за адресою: вул. Мостицька, 20 на суму на суму 1 699,108 тис. грн.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 14.07.2022 №4876/4917 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 09.12.2021 року №3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.08.2022 №380 «Про внесення змін до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 20 червня 2022 року №280» було затверджено видатки з міського бюджету на капітальний ремонт приміщень сховищ цивільного захисту в кількості 5 од. в сумі 9 270,714 тис грн за адресами: просп. Квітневий, 4, вул. Межона, 25; просп. Г. Гонгадзе, 7-А, просп. Г. Гонгадзе 20-Е, вул. Світлицького, 35-б.

Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2024 № 97 «Про капітальний ремонт об`єктів, що фінансуються в 2024 році за рахунок бюджетних коштів по Подільській районній в місті Києві державній адміністрації» (зі змінами, внесеними розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.11.2024 № 1065) не було передбачено асигнування на виконання робіт з капітального ремонту сховища № 112540.

У 2025 році відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.01.2025 № 42 «Про капітальний ремонт об`єктів, що фінансуються в 2025 році за рахунок бюджетних коштів по Подільській районній в місті Києві державній адміністрації» передбачено видатки на розробку проєктно-кошторисної документації сховища № 112540.

Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022102070000156 від 05.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на обліку у відділі з питань цивільного захисту Подільської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває захисна споруда цивільного захисту (сховище) № 112540, яка розташована за адресою: вул. Мостицька, 20, м. Київ та введена в експлуатацію у 1989 році.

Відповідно до облікової картки та технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту № 112540, остання розміщується у підвальному приміщення двоповерхового нежитлового будинку та перебуває у власності відповідача.

Під час досудового розслідування прокурором з`ясовано, що інспекторами Подільського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у місті Києві (далі - Подільське районне управління ГУ ДСНС України у м. Києві) неодноразово проводились перевірки сховища № 112540. Зокрема, актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 12.03.2024 та від 04.12.2024 встановлено, що сховище № 112540 оцінюється як не готове до використання за призначенням.

Зокрема, згідно з актом комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільного захисту від 04.12.2024 № 112540 , складеним провідним інспектором ВЗНС та ЗЦЗ Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, головним спеціалістом відділу муніципальної безпеки Подільської РДА встановлено, що захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих їх елементів, знаходяться в неналежному стані, а саме: 2 входи, 1 аварійний вихід не захищені від атмосферних опадів; біля входів не встановлені таблички; не обладнано місця доступу до ключів для доступу осіб з інвалідністю; потребують обслуговування та часткової заміни повітрозабірні оголівки, металеві віконця, вихлопні канали; ущільнювальна гума на дверях і ставнях втратила еластичність, розвантажуючі підставки відсутні; вентилятори витяжної, припливної систем вентиляції не у справному стані; протипилові фільтри іржаві, не проварені в індустріальному маслі; герметичні клапани закриті, не опломбовані, зачиняються та відкриваються з зусиллями; клапан надмірного тиску не обслуговується, не відрегульований прилад для виміру підпору повітря; баки для води мають ознаки корозії, потребують заміни, крани видачі води, водомірні покажчики відсутні; водопровідні труби мають ознаки корозії; прилади в санвузлі потребують заміни; насос відкачування неробочий; засуви в середині сховища відчиняються та зачиняються із зусиллями відсутні покажчики руху теплоносіїв та нумерація засувів та вентилів; система електропостачання відсутня; справність систем зв`язку та оповіщення відсутня; баки для води мають ознаки корозії, потребують заміни, крани видачі води відсутні, водомірні показники відсутні; прилади в санвузлі потребують заміни; труби каналізації мають ознаки корозії; насоси відкачування потребують ремонту та обслуговування; щити освітлення та управління, лампи відсутні; системи оповіщення, стаціонарний телефон, гучномовець відсутні.

Протоколом огляду місця події від 12.03.2024 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022102070000156 встановлено, що захисна споруда цивільного захисту № 112540 утримується та експлуатується у стані, що не дозволяє привести її у повну готовність до використання за призначенням у визначений законодавством термін, а саме: потребують обслуговування та часткової заміни повітрозабірні оголівки, металеві віконця, вихлопні канали, опалення відсутнє, температура низька, санітарний стан сховища незадовільний, доступ до сховища обмежений, у критичний момент вільного доступу не буде.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.04.2024 здійснено державну реєстрацію права оперативного управління відповідача на нежитлові приміщення (захисна споруда цивільного захисту, обліковий №112540), площею 284,7 кв.м, власником якої є територіальна громада в особі Київської міської ради, на підставі рішень Подільської районною в місті Києві державної адміністрації № від 29.01.2015 № 50 та від 18.12.2023 № 1083.

Факт перебування майна на балансі відповідача ніким не оспорюється.

Відповідач на час подання позову вимоги актів не виконав та не привів сховище № 112540 у належний стан.

Оцінка суду

1. Щодо повноважень прокурора на звернення з позовом.

Відповідач вважає, що здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладається саме на органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС), які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Обґрунтовуючи таку думку, відповідач посилається на ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України (далі КЗЦ України), відповідно до якої в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

На думку відповідача, надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання відповідно до ст. 68 КЗЦ України свідчить про винятковість судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу. Водночас санкції, передбачені ч. 3 ст. 68 КЦЗ України з приводу не готовності сховища №112540 до використання за призначенням щодо відповідача ГУ ДСНС у місті Києві не застосовував.

Відповідач наголошує, що у спірних правовідносинах він не виступає суб`єктом владних повноважень, а відтак цей позов не може бути заявлений прокурором з підстави відсутності органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження в порядку адміністративного судочинства, тому що в такому випадку буде відсутня хоча б одна сторона, яка здійснює публічно-владні управлінські функції.

Відповідач зазначає, що відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави може мати наслідком відмову у задоволенні позову, оскільки до відкриття провадження у справі суд не застосував положення п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України щодо повернення такої позовної заяви.

Суд наголошує, що відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, має наслідком повернення позовної заяви позивачеві. Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження. Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є не відмова у задоволенні позову, а залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України).

Суд не погоджується з аргументами відповідача та доходить висновку, що у цій справі прокурор обґрунтував підстави для звернення до суду в інтересах держави. Такий висновок підтверджується наступним.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (ч. 15 ст. 32 КЦЗ України).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (п. 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2017 № 138 (далі Порядок №138)).

П. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення № 1052) встановлено, що ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з п. 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС є:

- реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

- здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з п. 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із КЗЦ України виключено ст. 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Разом з тим, вказаним законом КЗЦ України доповнено ст. 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 29.08.2023 у справі №160/9125/22 та від 11.08.2023 у справі №560/10015/22 у ДСНС як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, є право на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (п. 48 КЦЗ України), але КЦЗ України не передбачає повноважень ДСНС на звернення до суду із позовними вимогами про зобов`язання привести у стан готовності захисну споруду.

Аналогічні висновки щодо відсутності у ДСНС та, як наслідок, і в прокурора в особі ДСНС, повноважень на звернення до суду з позовом до балансоутримувача захисної споруди щодо приведення її у належний стан було викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.01.2025 у справі №520/13228/23, від 30.01.2025 у справі №560/17801/23, від 30.01.2025 у справі №400/4928/22, від 30.01.2025 у справі №420/22304/23, від 15.05.2025 у справі №320/25505/23.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 зробив висновок, що передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом у конкретних правовідносинах, оскільки законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може / повинен звернутися до суду. Таким чином, загальне право на звернення до суду, зокрема центральних органів виконавчої влади, передбачене ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» не надає права цим органам звернутися до адміністративного суду, якщо конкретних випадків для такого звернення не визначено.

Отже, у контексті фактичних обставин цієї справи ДСНС не наділена повноваженнями / правом на звернення до суду з позовом про вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту.

Разом з тим, державні інтереси не можуть залишатись незахищеними, з огляду на що законодавець наділив органи прокуратури функцією представництва саме цих інтересів у суді у виключних випадках.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У разі відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення захисту законних інтересів держави або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 КАС України).

У цій справі прокурор звернувся до суду із позовом не в особі ГУ ДСНС у місті Києві, а самостійно, вказуючи на відсутність органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом.

У постановах від 08.11.2018 у справі № 826/3492/1 та від 23.06.2020 у справі №815/1567/16 Верховний Суд дійшов наступних висновків щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У зв`язку зі наведеним, треба зазначити, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

У постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 Верховний Суд зазначив, що хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

У позовній заяві прокурор наголосив, що на фоні російської військової агресії та в умовах воєнного стану питання належного утримання, використання та функціонування захисних споруд (сховищ) цивільного захисту населення є особливо актуальним. Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії РФ проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення. Прокурор вказує, що станом на 29.04.2025 на території міста Києва повітряна тривога тривала 1510 разів (1795 годин 25 хвилин), весь цей час використання сховища №112540 було і є неможливим.

Суд бере до уваги, що сховище є захисною спорудою цивільного захисту, цільове призначення якого - захист цивільного населення у тому числі від ракетних та дронових атак, які періодично здійснює РФ по всій території України, а тому неможливість його використання за призначенням у період воєнного стану є реальною загрозою життю та здоров`ю громадян, тому звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення його роботи не є виправданим, оскільки зазначений об`єкт і так не може бути використаний за його призначенням.

В умовах російської військової агресії, яка супроводжується масовими ракетними атаками, питання утримання сховищ у належному стані становить підвищений суспільний інтерес. Таким чином, позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі військової агресії.

Оскільки питання належного технічного стану та готовності до укриття населення захисної споруди цивільного захисту відповідає інтересам держави, а орган, наділений повноваженнями / правом звернутися до суду з позовом про вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту відсутній, то наявність підстав для звернення прокурора в суд обґрунтована та підтверджена.

Суд також наголошує, що спір у цій справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме щодо стану готовності захисних споруд. Такі висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованій у постанові від 05.03.2025 у справі № 820/4717/16.

2. Щодо обов`язку відповідача привести сховище № 112540 у стан готовності до використання за призначенням.

Відповідач вказує, що він не є власником сховища № 112540, як про це зазначає позивач, а розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.12.2023 № 1067 підтверджується обов`язок відповідача саме з подальшого обслуговування сховища, а не виконання робіт з капітального ремонту його приміщень за власні кошти.

Окрім того, відповідач наголошує на тому, що став балансоутримувачем сховища № 112540 лише з 18.12.2023, а попередньо ця захисна споруда перебувала на його обслуговування в період з 01.02.2015 по 08.06.2021. Відтак твердження позивача про те, що відповідач упродовж тривалого часу систематично не виконує вимоги законодавства у сфері цивільного захисту останній вважає необґрунтованими та безпідставними.

Для приведення захисної споруди у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог № 579 необхідно виконати роботи з капітального ремонту. Однак, відповідач зазначає, що не має можливості за рахунок власних коштів виконати роботи з капітального ремонту сховища, оскільки кошти які до нього надходять - це кошти від співвласників багатоквартирних будинків, які мають цільове призначення і можуть бути використані тільки на обслуговування багатоквартирних будинків. Тому відповідач вважає, що роботи з капітального ремонту в житловому та нежитловому фонді виконуються саме за кошти міського бюджету. Водночас відповідачу не виділялись кошти на виконання робіт з капітального ремонту сховища № 112540.

Відповідач наголошує, що ним за рахунок власних коштів здійснено заходи по підготовці до використання за призначенням сховища № 112540: виготовлено технічний паспорт захисної споруди; сформовано склад формування (ланки) з утримання в готовності до використання та обслуговування захисної споруди, розроблені функціональні обов`язки особового складу формування (ланки) обслуговування захисних споруд цивільного захисту; розроблено та виготовлено необхідну кількість планів евакуації укриваємих осіб у разі настання надзвичайної ситуації та інструкції по перебуванню в приміщенні захисної споруди; в межах наявних коштів, здійснено придбання вогнегасників та інших матеріальних цінностей згідно з Вимогами № 579 щодо облаштування захисних споруд цивільного захисту; проведено навчання співробітників відповідача, які входять до складу формування (ланки) з обслуговування захисних споруд цивільного захисту; доступ до приміщення сховища забезпечено цілодобово; відновлено освітлення приміщень сховища; відповідальними працівниками відповідача здійснюється прибирання приміщень сховища.

Відповідач зазначає, що оскільки ремонтні роботи з капітального ремонту в сховищі № 112540 необхідно виконувати на підставі розробленої та узгодженої у затвердженому порядку проєктно-кошторисної документації (далі ПКД), а процедура розробки, погодження та проведення експертизи ПКД є довготривалою, першочергово необхідне фінансування на розробку ПКД.

На думку відповідача, ним спільно з Київською міською радою та Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією вживаються вичерпні та усі можливі заходи щодо приведення у стан готовності до використання за призначенням сховища № 112540.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що приписів, постанов, розпоряджень ГУ ДСНС у місті Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки із зазначенням строків усунення порушень щодо обслуговування сховища № 112540 не вручалось відповідачу. До адміністративної відповідальності за будь-які порушення у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідач не притягувався.

Окрім того, відповідач вважає, що утримання захисних споруд мас здійснюватися не лише юридичними особами, на балансі яких перебувають захисні споруди, а й користувачами та власниками такого майна. На думку відповідача, законодавство не визначає, що виключно у юридичної особи, на балансі якої перебувають захисні споруди, має здійснюватися таке утримання.

Суд не погоджується з аргументами відповідача та доходить висновку, що відповідач має забезпечити приведення сховища № 112540 у готовність до використання за цільовим призначенням.

Пункт 9 Порядку № 138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації) (п. 3 Порядку № 138).

Згідно з ч. 8 ст. 32 КЦЗ України утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Отже, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, як за рахунок власних коштів так і за рахунок інших не заборонених законодавством джерел.

Керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан i готовність до укриття населення (постанова Верховного Суду від у справі № 820/5164/15).

Статут відповідача, затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) від 06.01.2015 № 7 передбачає, що:

- Комунальне підприємство створено з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій та об`єктів благоустрою та отримання прибутку (п. 1.1.);

- предметом діяльності Комунального підприємства є: утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за Підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку; надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку (пп. 2.2.1 та пп. 2.2.2).

З огляду на визначені статутом відповідача мету і предмет (види) діяльності підприємства, його юридичний статус, саме відповідач повинен виконувати обов`язки балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, який за ним закріплений, у тому числі сховища № 112540.

П. 11 Порядку № 138 передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання об`єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд, крім об`єктів, що мають перебувати в постійній готовності.

Строк приведення захисної споруди/споруди подвійного призначення в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди/споруди подвійного призначення, який не повинен перевищувати 24 години.

Після приведення в готовність об`єктів фонду захисних споруд вони повинні утримуватися та експлуатуватися в такому стані на весь час дії рішення щодо приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення правого режиму надзвичайного стану та в особливий період.

Згідно з п. 4 розділу І Вимог № 579, фонд захисних споруд складається із захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів), зокрема швидкоспоруджуваних, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів і є основним засобом колективного захисту населення.

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Вимог № 579).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (до п. 7 розділу ІІ Вимог № 579).

Балансоутримувач відповідно до норм Вимог № 579 забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (п. 6 Розділу VIII Вимог № 579).

Для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд (пп. 1 п. 2 розділу VI Вимог № 579).

Оцінка стану готовності захисних споруд здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (пп. 2 п. 2 розділу VI Вимог № 579).

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог № 579. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог № 579).

Під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди. За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до Вимог № 579 (пп. 8 п. 2 Розділу VI Вимог № 579).

Інспекторами Подільського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві неодноразово проводились перевірки сховища № 112540. Зокрема, актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 12.03.2024 та від 04.12.2024 встановлено, що сховище № 112540 оцінюється як не готове до використання за призначенням.

Зокрема, згідно з актом комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільного захисту від 04.12.2024 № 112540 , складеним провідним інспектором ВЗНС та ЗЦЗ Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, головним спеціалістом відділу муніципальної безпеки Подільської РДА встановлено, що захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих їх елементів, знаходяться в неналежному стані, а саме: 2 входи, 1 аварійний вихід не захищені від атмосферних опадів; біля входів не встановлені таблички; не обладнано місця доступу до ключів для доступу осіб з інвалідністю; потребують обслуговування та часткової заміни повітрозабірні оголівки, металеві віконця, вихлопні канали; ущільнювальна гума на дверях і ставнях втратила еластичність, розвантажуючі підставки відсутні; вентилятори витяжної, припливної систем вентиляції не у справному стані; протипилові фільтри іржаві, не проварені в індустріальному маслі; герметичні клапани закриті, не опломбовані, зачиняються та відкриваються з зусиллями; клапан надмірного тиску не обслуговується, не відрегульований прилад для виміру підпору повітря; баки для води мають ознаки корозії, потребують заміни, крани видачі води, водомірні покажчики відсутні; водопровідні труби мають ознаки корозії; прилади в санвузлі потребують заміни; насос відкачування неробочий; засуви в середині сховища відчиняються та зачиняються із зусиллями відсутні покажчики руху теплоносіїв та нумерація засувів та вентилів; система електропостачання відсутня; справність систем зв`язку та оповіщення відсутня; баки для води мають ознаки корозії, потребують заміни, крани видачі води відсутні, водомірні показники відсутні; прилади в санвузлі потребують заміни; труби каналізації мають ознаки корозії; насоси відкачування потребують ремонту та обслуговування; щити освітлення та управління, лампи відсутні; системи оповіщення, стаціонарний телефон, гучномовець відсутні.

Ці акти є підтвердженням того, що сховище № 112540 не може використовуватись за призначенням для укриття людей від засобів масового ураження на особливий період.

Суд доходить висновку, що приведення укриття у стан готовності до використання за призначенням становить інтерес держави у сфері оборони в умовах воєнного стану та захисту життя та здоров`я людини.

Так, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжений та триває на даний час.

Відповідно до норм ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно з нормами ст. 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 КЦЗ України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

В умовах російської військової агресії, яка супроводжується масовими атаками зі застосуванням вогневих засобів ураження (ракет, безпілотних літальних апаратів), нормальне функціонування захисних споруд є необхідним для збереження життя та здоров`я населення. У цьому контексті суд бере до уваги твердження прокурора про те, що після початку повномасштабної військової агресії РФ проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Твердження відповідача про те, що ГУ ДСНС у місті Києві не складала приписів, постанов, розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки із зазначенням строків усунення порушень щодо обслуговування сховища № 112540 не доводять того, що у відповідача відсутній обов`язок привести сховище № 112540 у стан готовності до використання за призначенням.

Щодо доводів відповідача про те, що він не має грошових коштів для проведення капітального ремонту із приведення укриття до готовності, суд зазначає, що зазначена обставина не має правового значення в контексті заявленої правової вимоги.

Водночас, суд наголошує, що виконання зазначеного обов`язку за рахунок власних коштів згідно приписів ч. 8 ст. 32 КЦЗ України не унеможливлює використання інших не заборонених законодавством джерел фінансування , зокрема, коштів державного та місцевих бюджетів.

Інші доводи відповідача зводяться до спростування твердження позивача про те, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» упродовж тривалого часу систематично не виконує вимоги законодавства у сфері цивільного захисту. Оскільки позивач не заявляє вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо приведення укриття у стан готовності до використання за призначенням, то суд відповідно до заявленої позовної вимоги повинен встановити лиш те, чи має відповідач обов`язок привести у стан готовності до використання за призначенням сховище № 112540.

На підставі наведеного вище суд доходить висновку, що відповідач як балансоутримувач сховища № 112540 зобов`язаний привести його у придатний для використання за цільовим призначенням стан. Виконання відповідачем цього обов`язку забезпечить реалізацію інтересу держави щодо захисту життя та здоров`я населення шляхом укриття від засобів масового ураження в умовах воєнного стану.

Приписами ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши на підставі положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд доходить висновку необхідність задовольнити позовні вимоги.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Суд доходить висновку, що зобов`язання привести захисну споруду цивільного захисту в належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням є належним та ефективним способом захисту інтересів держави.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» привести захисну споруду цивільного захисту, що знаходиться за адресою: вул. Мостицька, 20 у місті Києві у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

3. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Сас Є.В.