Рішення від 24.06.2025 по справі 154/2292/25

154/2292/25

2/154/1097/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Мушкета О.О.,

за участю секретаря судового засідання Тивонюк А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зимнівської сільської ради про визнання права на завершення приватизації та реєстрації права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Зимнівської сільської ради про визнання права на завершення приватизації та реєстрації права власності на спадкове майно.

В своїй позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба, ОСОБА_2 , яка проживала за адресою: Волинська область, Володимирський район, с. Яковичі. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складалась із: земельної частки (паю) загальною площею 2,37 га; житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,60 га для ведення підсобного господарства (ріллі), що передавались у власність їй на підставі рішення чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Березовичівської сільської ради народних депутатів Володимир Волинського району від 11.09.1992 року № 14/12, яка знаходиться на території Зимнівської (Березовичівської) сільської ради.

Позивач вказує, що право власності на спадкове майно у виді земельної частки (паю) загальною площею 2,37 га та житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вона оформила на підставі рішення Володимир Волинського міського суду Волинської області від 01.04.2016 року, так як правовстановлюючі документи на це майно були відсутні.

Зазначила, що не так давно вона дізналась, що після смерті її баби залишилось ще неуспадковане майно, а саме: земельна ділянка загальною площею 0,60 га для ведення підсобного господарства, яка знаходиться на території Зимнівської (Березовичівської) сільської ради і на даний час у неї виникла необхідність оформити право власності на неї.

Однак через те, що покійна не встигла за життя завершити приватизацію, зареєструвати право власності на земельні ділянки та отримати правовстановлюючі документи на них, позивачу Володимирською нотаріальною контрою Волинської області було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином вона не має можливості оформити в установленому законом порядку та отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно на вказану земельну ділянку.

Тому проситьвизнати занею,в порядкуспадкування післясмерті їїбаби, ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правона завершенняприватизації тареєстрації прававласності відповіднодо ЗаконуУкраїни «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень»на земельнуділянку загальноюплощею 0,60га дляведення підсобногогосподарства, яка знаходиться на території Зимнівської (Березовичівської) сільської ради, що належала ОСОБА_2 , відповідно до рішення чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Березовичівської сільської ради народних депутатів Володимир Волинського району від 11.09.1992 року № 14/12.

Ухвалою суду від 13.06.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, доводи заяви підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, та враховуючи поданий ним відзив.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.07.2015 року Виконавчим комітетом Березовичівської сільської ради Володимир Волинського району Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Рішенням Володимир Волинського міського суду Волинської області від 01.04.2016 року (справа № 154/809/16), за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , та на земельну частку (пай) площею 2,37 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, які вона успадкувала за заповітом після смерті баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, на момент прийняття спадщини, позивачем не було вирішено питання щодо прийняття в спадщину земельної ділянки, площею 0,60 га, на яку спадкодавець за життя не завершила приватизацію.

Копією архівного витягу № 2234/01-24 від 09.10.2024 року з протоколу чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Березовичівської сільської ради народних депутатів Володимир Волинського району від 11.09.1992 року підтверджується, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,60 га. для ведення підсобного господарства.

09травня 2025року позивачзвернулася донотаріуса щодовидачі їйсвідоцтва проправо наспадщину зазаконом післясмерті баби, ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а самеземельної ділянки, площею 0,60 га, розташованої в с. Яковичі Володимирського району Волинської області.

Проте, згідно листа державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Хоми Ю.М. від 09.05.2025 року за № 473/01-16, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене вище спадкове майно, та запропоновано звернутися до суду.

Відповідно до листа нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контор Волинської області Билень Н.П. від 16.06.2025 року № 597/01-16, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не заводилась.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1218, ч.ч.1,2ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», роз`яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Частиною 1 ст.1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1-5ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, оскільки позивач не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті баби права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,60а, яка передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 142, 206, 265 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216-1218,1297 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Зимнівської сільської ради про визнання права на завершення приватизації та реєстрації права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування після смерті її баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку загальною площею 0,60 га для ведення підсобного господарства, яка знаходиться на території Зимнівської (Березовичівської) сільської ради, що належала ОСОБА_2 , відповідно до рішення чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Березовичівської сільської ради народних депутатів Володимир Волинського району Волинської області від 11.09.1992 року № 14/12.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: Зимнівська сільська рада, юридична адреса: Волинська область, Володимирський район, с. Зимне, вул. Миру,2, ЄДРПОУ 04334815.

Суддя: Олександр МУШКЕТ