Ухвала від 05.06.2024 по справі 753/10608/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10608/24

провадження № 1-кс/753/1714/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12022100020001597, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12022100020001597, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням день час та місці, дізнавшись від невстановленої досудовим розслідуванням особи, що на території Дніпропетровської області наявні агропромислові підприємства, а саме:

-Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "ВЕСНА", ідентифікаційний код юридичної особи: 30593952,місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51820, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, село Чаплинка, вул. Центральна, 9-В, керівник ОСОБА_8 ;

-Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПК-АГРО" ідентифікаційний код юридичної особи: 34229691, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51107, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, село Вишневе, вул. Гагаріна, 4/1, керівник ОСОБА_9 ;

-Фермерське господарство "ЕКО-ОВОЧІ", ідентифікаційний код юридичної особи: 38580689, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51160, Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, село Шевченківка, вул. Фрунзе, 21-А, керівник ОСОБА_10 ;

-Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОФІЛД", ідентифікаційний код юридичної особи: 32839929, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51820, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, село Чаплинка, пров. Тихий, будинок 8, керівник ОСОБА_11 , які здійснюють діяльність в області вирощування сільськогосподарських культур, зернових культур, де збираючи урожай можливо отримувати стабільні прибутки, вирішив джерелом отримання доходів і засобів для існування на постійній основі обрати злочинний шлях та грубо порушуючи конституційні права та свободи громадян, посягаючи на їх волю, честь та гідність, використовуючи обман та уразливий стан людей, здійснювати їх трудову експлуатацію на території полів, що перебувають у користуванні вищевказаних агропідприємств.

Усвідомлюючи, що зайняття таким видом злочинної діяльності самотужки не принесе бажаного злочинного результату та кримінальних прибутків, оскільки потребуватиме підшукання осіб, які були безробітні, перебували у скрутному матеріальному становищі та потребували роботи, їх схиляння до нібито високооплачуваної роботи, перевезення з місць постійного проживання на територію сіл в Дніпропетровській області, зокрема с.Чаплинка, с. Улянівка Петриківського району, с. Шевченківка, с. Приют, с. Новоспаське Магдалинівського району, трудову безоплатну експлуатацію, організацію їх діяльності, постійний контроль та нагляд за ними, їх переховування, у невстановлений досудовим розслідуванням день, місяць та рік, ОСОБА_12 домовився із ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 спільно вчиняти злочини, пов`язані з вербуванням, переміщенням, переховуванням людей з метою трудової експлуатації з використанням обману та уразливого стану.

Таким чином, отримавши згоду учасників на участь в спільній протиправній діяльності, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , перебуваючи на території залізничних вокзалів м. Києва, Одеси та Дніпра повинні були здійснювати пошук осіб без постійного місця проживання, які займалися жебрацтвом, зловживали спиртними напоями, не мали постійного місця роботи, були матеріально незабезпеченими, перебували в уразливому стані, викликаному певними зовнішніми факторами, обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вигідні умови праці і щомісячну заробітну плату, в окремих випадках повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності та її оплату, замовчуючи дійсні умови праці та її характер, який полягав у безоплатній понаднормовій трудовій експлуатації на полях агропромислових підприємств, що знаходиться на території Дніпропетровської області, а навпаки, пропонуючи нібито легальну роботу в цих агропідприємствах, або ж добре оплачувану та неважку роботу на полях, обіцяючи при цьому вигідні умови праці і високі заробітки, використовуючи уразливий стан вказаних осіб, зумовлений скрутним матеріальним становищем, збігом тяжких особистих, сімейних та інших обставин, схиляти їх до поїздки на територію сіл в Дніпропетровській області, зокрема с. Чаплинка, с. Улянівка Петриківського району, с. Шевченківка, с. Приют, с. Новоспаське Магдалинівського району та шляхом оплати власними коштами проїзду до місця роботи, вводити людей у боргову кабалу, таким чином ставлячи їх в положення неможливості відмови від примусової праці на полях. Домігшись згоди таких людей, ОСОБА_7 , а в окремих випадках ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , як окремо так і разом, повинні переміщати їх до вищевказаних сіл, де в подальшому вони всі разом мали переховувати їх, шляхом обмеження фізичних контактів потерпілих з іншими особами, в тому числі представниками правоохоронних органів, контролювати їх дії та спілкування під час виконання роботи і вільного часу, обмежувати свободу пересування цих осіб, а також надавати приміщення для їх перебування (переховування) та організовувати безоплатну працю людей на полях, що перебували у користуванні агропромислових підприємств, що на їх думку, мало приносити значні кримінальні прибутки. Крім того, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 було прийнято рішення систематично споювати підшуканих та залучених до примусової праці осіб, дешевими алкогольними напоями, що на їх думку повинно було призвести до психологічного злому особистості потерпілих та подоланні у них будь-якого опору та супротиву до їх трудової безоплатної експлуатації, понаднормово та за будь-яких погодних умов.

Усі співучасники усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх протиправних діянь, передбачали настання наслідків і бажали досягнення єдиного злочинного результату, тобто діяли з прямим умислом.

Таким чином, в період 2019 - 2021 років, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, за попередньою змовою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 здійснили вербування та переміщення щодо ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_29 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з метою їх експлуатації (примусової праці), з використанням обману та уразливого стану цих осіб, щодо кількох осіб, повторно, особами від якої потерпілі були у матеріальній залежності, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров`я потерпілих.

Зокрема, 05.08.2021, ОСОБА_7 , з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, перебуваючи на залізничному вокзалі «Центральний» м. Дніпра за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, 11, підшукав та обрав предметом злочинного посягання громадянина ОСОБА_18 , знаючи про те, що останній ніде не працював і не мав постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто був матеріально незабезпеченим, не мав власного місця проживання у вказаному населеному пункті, у зв`язку із втратою документів та відсутністю коштів змушений був безоплатно працювати на ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , проживаючи разом з ними тривалий час.

Після цього, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 , з відома і згоди, шляхом обману, що полягав у переконані вигідності пропозиції праці на полях, що знаходиться на території Дніпропетровської області, обіцяючи хороші умови проживання та харчування, виплату щомісячної заробітної плати та можливість скорого повернення до його місця постійної реєстрації, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці та використовуючи уразливий стан, зумовлений тяжким матеріальним становищем ОСОБА_18 , домігся його згоди на вказану роботу, чим здійснив вербування з використанням обману та уразливого стану громадянина ОСОБА_18 з метою його трудової експлуатації, за попередньою змовою із ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 .

Крім того, 30.08.2021, ОСОБА_13 , діючи за попередньою домовленістю та змовою спільно із ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, підшукали та обрали предметом злочинного посягання громадянина ОСОБА_51 . Так, ОСОБА_14 , перебуваючи на центральному залізничному вокзалі м. Харкова, знаючи про те, що останній ніде не працював і не має постійного джерела отримання доходів для належного існування, тобто був матеріально незабезпеченим, не мав власного місця проживання у вказаному населеному пункті, у зв`язку із відсутністю коштів змушений був безоплатно працювати на ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , проживаючи разом з ними тривалий час.

Після цього, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_14 , з відома і згоди, шляхом обману, що полягав у переконані вигідності пропозиції праці на полях, що знаходиться на території Дніпропетровської області, обіцяючи хороші умови проживання та харчування, виплату заробітної плати, створюючи при цьому хибне уявлення про умови праці та використовуючи уразливий стан, зумовлений тяжким матеріальним становищем ОСОБА_52 , домігся його згоди на вказану роботу, чим здійснили вербування з використанням обману та уразливого стану громадянина ОСОБА_52 з метою його трудової експлуатації, за попередньою змовою групою осіб.

Схиливши ОСОБА_52 , до поїздки в село Чаплинка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_14 , за спільні кошти з іншими вербувальниками, на автомобілі марки «Форд Транзит», де знаходились ще близько 2 завербованих осіб, перемістив ОСОБА_52 за адресою: АДРЕСА_1 , де утримували з метою трудової експлуатації на території агропромислових підприємств. Отримані від примусової праці ОСОБА_52 та інших осіб грошові кошти привласнювались ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 та в подальшому розподілялися між ними.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , вірменин, уродженець Вірменії, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у вербуванні, переміщенні, переховуванні людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, обману, матеріальної залежності потерпілого, його уразливого стану, вчинені щодо кількох осіб, організованою групою, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

08.09.2021 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.09.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

10.09.2021 ОСОБА_7 Дарницьким районним судом міста Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 454 000 гривень, яку він сплатив та оперативними заходами було встановлено, що останній 15.12.2021 виїхав за межі України та більше не повертався.

29.01.2022 ОСОБА_53 - сестрі ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 149 КК України, оскільки місцезнаходження ОСОБА_7 невідоме.

02.02.2022 слідчим було винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_7 у розшук, оскільки встановити його місцезнаходження не вдалось, а допитані як свідки батько та сестра ОСОБА_7 , повідомили, що останній не виходить на зв`язок з ними з грудня 2021 року.

21.03.2022 сплачена ОСОБА_7 застава була звернута в дохід держави.

15.12.2021 ОСОБА_7 перетнув державний кордон України у напрямку «виїзд» через пункт «Порубне» та по теперішній час в Україну не повернувся.

10.05.2024 у зв`язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_7 за межами України слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про оголошення в міжнародний розшук, проведення якого доручено УМП ГУНП у м. Києві.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих або членів їх родини, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Зі змісту наведеної норми КПК України слідує, що для з`ясування наявності підстав провести розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного слідчий суддя, суд перевіряє чи наведені достатньо вагомі факти та об`єктивні відомості, котрі у своїй сукупності та взаємозв`язку можуть свідчити про те, що особу оголошено у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Як свідчать матеріали клопотання та пояснив у судовому засіданні прокурор 02 лютого 2022 року постановою слідчого підозрювану ОСОБА_7 оголошено у розшук, здійснення якого доручено УМП ГУНП у м. Києві.

Крім цього, 12 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/7043/24 було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання від вартою.

Прокурор вказував, що під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_7 перетнув державний кордон 15 грудня 2021 року у напрямку «виїзд» через пункт перетину «Порубне», наразі перебуває за межами України і на територію України не повернувся.

10 травня 2024 року постановою слідчого ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук, здійснення якого доручено відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в м. Києві.

Наведені обставини у своїй сукупності дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 було оголошено у міжнародний розшук і таке процесуальне рішення слідчого не носило формальний характер і не було явно безпідставним, а тому наявні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2024 року доручено Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захисника у кримінальному провадженні № 12022100020001597 від 11 червня 2022 року для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та забезпечити його прибуття у судове засідання.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти поданого клопотання та просив застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані слідчим матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12022100020001597, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України..

09.09.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

10.09.2021 ОСОБА_7 Дарницьким районним судом міста Києва було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 454 000 гривень.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03.11.2021 ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою строком на 33 дні, а саме до 09.12.2021 включно та визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 454 000 грн., яку він сплатив та 30.11.2021 був звільнений з-під варти.

15.12.2021 ОСОБА_7 виїхав за межі України через пункт перетину «Порубне», і на територію України не повернувся.

29.01.2022 сестрі ОСОБА_7 - ОСОБА_54 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 149 КК України, оскільки місцезнаходження ОСОБА_7 невідоме.

02.02.2022 слідчим було винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_7 в розшук, оскільки встановити його місцезнаходження не вдалося, а допитані як свідки батько та сестра ОСОБА_7 , повідомили, що він не виходить на зв`язок з ними з грудня 2021 року.

21.03.2022 сплачена ОСОБА_7 застава була звернута в дохід держави відповідно до ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 21 березня 2022 року..

10.05.2024 у зв`язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності за межами України, слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Так, дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування та надані у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що вони містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину, і містяться у:

- протоколах обшуків за місцем проживання фігурантів, під час яких виявлено та в вилучено чорнові записи, паспорти, пластикові пляшки об`ємом 5л із горілкою;

- протоколах допиту потерпілих, які у своїх показах вказали, що перебуваючи на території залізничних вокзалів, користуючись їх уразливим моральним станом та відсутністю засобів існування, їм запропонували роботу на агропідприємствах Дніпропетровської області та, користуюсь довірою та відсутністю матеріальної можливості повернутись до свого місця перебування, заставляли працювати понаднормово, не розраховуючись з ними за виконану роботу. Також останні повідомили, що підозрювані їх залякували та погрожували, у разі підіймання питання з приводу заробітної плати та можливості залишити роботу;

- протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, під час яких встановлений зв`язок фігурантів між собою та їх участь у злочинній діяльності, пов`язаній із використанням людей у трудовій експлуатації;

- протоколами за результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, у ході якого зафіксовано факти вербування осіб для трудової експлуатації;

- інших матеріалах кримінального провадження, досліджених у судовому засіданні.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Підозра ОСОБА_7 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтовує тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, та можливістю призначення йому покарання, пов`язаного з позбавленням волі на строк до 15 років. Крім того, зазначає, що він проживає на території Дніпропетровської області, що може сприяти втечі та переховування від органів досудового розслідування.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення прокурор мотивує відсутністю у підозрюваного постійного джерела доходів, роботи та інформації про джерела його доходів, що може свідчити про отримання підозрюваним грошових коштів протиправним шляхом, а саме внаслідок незаконної трудової експлуатації.

Також прокурор вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих або членів їх родини з метою примушування до зміни показань, що може влипнути на об`єктивність досудового розслідування. Крім того, потерпілі повідомили про побоювання щодо їх життя та здоров`я, у зв`язку із чим були допитані у слідчого судді.

Крім цього, прокурор переконаний, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме підшукувати осіб, з числа завербованих, з метою дачі завідомо неправдивих показів з приводу обставин кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність, враховуючи конкретні обставини справи та наявні дані про особу ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від восьми до п`ятнадцяти років, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі. При цьому слідчий суддя враховує наявні у матеріалах кримінального провадження відомості, що дають обґрунтовані підстави припустити, що підозрюваний вже перебуває за межами України.

Оцінюючи наведений прокурором ризик незаконного впливу на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та їх дослідження, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Беручи до уваги обставини цього кримінального правопорушення, використання підозрюваним уразливого морального і матеріального стану потерпілих, слідчий суддя вважає небезпідставними доводи прокурора про вірогідність ризику впливу на потерпілих, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до них, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань, їх зміни, перекручування або спотворення раніше повідомлених ним обставин.

З наведених підстав слідчий суддя вважає, що підозрюваний може вдатися до підшукування осіб з числа завербованих з метою надання ними завідомо неправдивих показань щодо обставин кримінального правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.

Також враховуючи відсутність у підозрюваного постійного джерела доходів, роботи не є безпідставним і ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

У зв`язку із викладеним наведені в клопотанні обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не можуть бути застосовані запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту, у зв`язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків. Неможливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя з урахуванням сукупності встановлених на даному етапі кримінального провадження обставин, порушення підозрюваним застосовного до нього запобіжного заходу у виді застави, дійшов до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу.

При цьому слідчий суддя враховує особливості розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, передбачені ч. 6 ст. 193 КПК України, та встановлені цієї нормою гарантії прав підозрюваного, згідно з якими після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Як передбачено ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Керуючись статтями 7, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

У порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1