Рішення від 18.06.2025 по справі 686/21558/24

Справа № 686/21558/24

Провадження № 2/686/701/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

при секретарі Цибульській Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представника співвідповідачів ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» УТОС» та ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство» УТОС» Дарових О.В.,

співвідповідача ОСОБА_3 ,

представника співвідповідача ОСОБА_3 - Прядуна Р.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих», Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», Хмельницької територіальної первинної організації Українського товариства сліпих, ОСОБА_3 , Первинної профспілкової організації Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих, Профспілкового комітету Хмельницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про визнання дій протиправними, відновлення права на користування житлом, визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування ордеру, визнання недійсним договору найму,

встановив:

06 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 подав до суду позов до ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» УТОС», ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство УТОС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ГО «Всеукраїнська організація інвалідів «УТОС» про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення до житла.

Свої вимоги мотивував тим, що він має інвалідність 1-ї групи з дитинства по зору та є членом Українського товариства сліпих.

З 21.11.1984 року по 16.06.1988 рік ОСОБА_1 працював у Хмельницькому філіалі Чернівецького УПО УТОС на посаді армувальника. З 01.07.1988 року позивач працював у Хмельницькому філіалі Чернівецького УПО УТОС на посаді в`язальника. 23.08.1988 року ОСОБА_1 було переведено армувальником кабельних виробів де він і працював до 20.02.2001 року. Таким чином, позивач пропрацював на підприємствах УТОС більше 15 років та є ветераном праці.

Оскільки ОСОБА_1 мав та має інвалідність 1-ї групи, є членом Українського товариства сліпих та пропрацював тривалий час на підприємствах УТОС, його було забезпечено житлом в спеціальному гуртожитку Українського товариства сліпих за адресою: АДРЕСА_1 , у якому він проживав багато років.

01.04.2023 року вказаний гуртожиток було передано на баланс ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС.

Так, гідно витягу з протоколу № 6 засідання профспілкового комітету Хмельницького УВП УТОС від 08.12.2015 року було ухвалено надати ОСОБА_1 кімнату № 6 для постійного проживання з перереєстрацією його кімнати № НОМЕР_1 в кімнату № НОМЕР_2 .

З ордеру від 08.12.2015 року на житлову площу в гуртожитку вбачається, що зазначений ордер видано ОСОБА_1 на право поселення одному, житлову площу в гуртожитку по АДРЕСА_2 . розміром 10.5 кв.м. Ордер видано на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету та бюро п.в.о. УТОС Хмельницького УВП УТОС від 08.12.2015 року.

Таким чином, з 08.12.2015 року у позивача виникло законне право користуватися кімнатою АДРЕСА_3 в гуртожитку.

ОСОБА_1 вчасно оплачував кошти на утриманню кімнати АДРЕСА_4 . Позивач не має на праві власності або на праві оренди іншого житла для проживання, крім к. АДРЕСА_4 . Крім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку, як особа, яка потребує поліпшення житлових умов.

Незважаючи на це, наказом № 33 від 02.05.2019 року було вирішено переселити ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_2 в кімнату № НОМЕР_3 до ОСОБА_4 надавши йому ліжко-місце. Підстава: рішення № 11 від 18.01.2019 року.

Про зазначене рішення позивачу не було відомо. ОСОБА_1 вважає зазначене рішення незаконним та протиправним з огляду на діюче законодавство та внутрішні документи, положення місцевого осередку УТОС.

Згідно положення про особливості користування гуртожитком ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС, затверджене наказом № 13 від 16.08.2023 року, право на проживання у гуртожитку за погодженням з профкомом і первинною організацією УТОС зберігається за особами, які отримали статус ветерана праці і своєю працею забезпечували діяльність Хмельницького та/або Бахмутського підприємства УТОС не менше 15 років; з гуртожитку не може бути виселено: - самотніх осіб з інвалідністю, які є членами УТОС, досягли пенсійного віку, яким у гуртожитку жилу площу було надано у зв`язку з перебуванням у трудових відносинах з Хмельницьким чи Бахмутським підприємством УТОС незалежно від стажу роботи; інвалідів І і ІІ групи, членів УТОС, які у гуртожитку вселені у зв`язку з груповими відносинами з підприємством, але звільнені з поважних причин та не мають власного житла у Хмельницькій територіальній громаді га Хмельницькому районі. - незалежно від стажу роботи.

Згідно статуту ПОГ «Хмельницьке УВП» УТОС п. 5.8.5, п. 5.8.6 з гуртожитку не може бути виселено: самотніх пенсіонерів за віком, членів УТОС, яким було надано жилу площу у гуртожитку у зв`язку з перебуванням у трудових відносинах з підприємством: інвалідів І та II групи, членів УТОС. які були вселені в гуртожиток у зв`язку з трудовими відношеннями з підприємством та не мають власного житла у м. Хмельницькому.

Позивач стверджує, що вселився до кімнати № 6 гуртожитку на підставі відповідного рішення та ордеру, тобто на законних підставах, правомірно, ставився і ставиться до цього приміщення як до свого постійного місця проживання, має з ним триваючі зв`язки, іншого житла не має, перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов. Порушення житлових прав має місце в умовах повномасштабних військових дій на території України. Позивач має І групу інвалідності, є членом УТОС тривалий час, більш ніж 15 років працював на підприємствах УТОС, ордер на приміщення є дійсним.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС, ПОГ «Хмельницьке УВП Українського товариства сліпих» щодо порушення житлових прав ОСОБА_1 , що полягали у створенні перешкод (заселенні до кімнати інших сторонніх осіб, зміні замків до дверей, перешкоджанні у доступі до приміщення) \ проживанні, користуванні ОСОБА_1 житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 ; відновити право ОСОБА_1 на користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 та зобов`язати ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» УТОС, ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 , шляхом: вселення ОСОБА_1 до житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_5 ; передачі ОСОБА_1 ключів від житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_5 ; забезпечення безперешкодного доступу ОСОБА_1 до житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_5 ; виселення будь-яких осіб, що проживають у даному житловому приміщенні; визнати протиправним та скасувати: рішення спільного засідання адміністрації, профспілкового комітету та правління ТПО УТОС № 11 від 18.01.2019 року, наказ № 33 від 02.05.2019 року щодо переселення ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_2 в кімнату № НОМЕР_3 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 /, з наданням ліжко-місця та визнати право користування ОСОБА_1 кімнатою АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 09 серпня 2024 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

23 вересня 2024 року представник співвідповідача ПОГ «Бахмутське УВП № 1» Українського товариства сліпих Дарових О.В. подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що співвідповідач ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС здійснює управління гуртожитком за адресою: АДРЕСА_1 з 01 квітня 2023 року. На час передачі гуртожитку попереднім балансоутримувачем було затверджено інформацію стосовно мешканців гуртожитку ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» станом на 26 грудня 2022 року, яка містить відомості щодо фактичного проживання (непроживання) осіб в гуртожитку, підстав їх вселення до гуртожитку, наявності пільг, договорів на користування житлом в гуртожитку на 2022 рік, а також наявності вільних кімнат. З цього документа вбачається, що позивач «фактично багато років в гуртожитку не проживає, постійно мешкає в м. Львів зі своєю сестрою, договір не укладено, місце знаходження не повідомляє».

Після передачі гуртожитку на баланс ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС позивач жодних дій, які б вказували на зацікавленість цим житлом не вчинив: не уклав договір найму житла в гуртожитку, не сплачував за гуртожиток, не звертався з заявами до адміністрації. Про право на користування кімнатою заявив через один рік після звернення до правоохоронних органів, рішення яких не оскаржив.

За роки непроживання в гуртожитку позивач втратив будь-який зв`язок з м. Хмельницьким, як з містом свого постійного проживання, лише юридично зберіг реєстрацію місця проживання. З доданих до позову банківських виписок, зокрема, вбачається, що позивач постійно, принаймні протягом2019-2024років, мешкає у м. Львові.

З ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС ОСОБА_1 договір на користування житлом в гуртожитку не укладав. Оплата за кімнату № 6 гуртожитку на рахунок співвідповідача від позивача не надходила. Позивачем не надано жодних доказів поважності його відсутності у гуртожитку до 01 вересня 2023 року, коли кімната № НОМЕР_2 була передана у користування іншій особі.

Отже, представниця зазначає, що ОСОБА_1 добровільно залишив кімнату в гуртожитку та обрав для проживання інший регіон України, а відповідач не вчиняв протиправних дій по відношенню до позивача, не позбавляв його права користування кімнатою у гуртожитку. Тому вимога про відновлення його права на користування кімнатою № 6 гуртожитку не підлягає задоволенню.

23 вересня 2024 року представник співвідповідача ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» Дарових О.В. подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що з 01.04.2023 року ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» не здійснює управління спірним гуртожитком, не має жодних повноважень щодо цього об`єкту нерухомості УТОС, а тому просить суд у позові до ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» відмовити.

30 вересня 2024 року представниця позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що знаходження належного позивачу майна у кімнаті № 6, сплата ним комунальних платежів за вказану кімнату, звернення до поліції з приводу неправомірних дій керівництва місцевого осередку УТОС підтверджує як зв`язок ОСОБА_1 із зазначеним житлом, так і зацікавленість у ньому. Також зауважила, що у позивача жодного іншого житла ні на праві власності, ні в користуванні немає, окрім кімнати АДРЕСА_4 .

15 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, у якій зазначив співвідповідачами окрім раніше заявлених ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС», ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС», ще: Хмельницьку територіальну первинну організацію Українського товариства сліпих, ОСОБА_3 , Первинну профспілкову організацію Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих, Профспілковий комітет Хмельницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих. Також в уточненому позові зазначено, що в кімнату АДРЕСА_4 на підставі ордеру № 2 від 01.08.2023 року (виданого ні підставі спільного засідання адміністрації та профкому від 31.07.2023 року, згідно витягу з протоколу № 1 спільного засідання адміністрації та профкому ПОГ «Бахмутське УВП № 1 УТОС» від 31.07.2023 року) було заселено ОСОБА_3 , з якою ПОГ «Бахмутське УВП № 1 УТОС» спочатку було укладено договір найму житлового приміщення № 15 від 01.08.2023 року, який діяв до 31.12.2023 року, а в подальшому - укладено договір найму житлового приміщення № 7 від 02.01.2024 року.

Таким чином, до кімнати позивача під час його тимчасової відсутності співвідповідачами незаконно, без його відома було заселено іншу сторонню особу, яка і продовжила надалі користуватися кімнатою № 6 гуртожитку, у якій знаходилися належні позивачу особисті речі та майно, доля яких позивачу досі не відома та про втрату яких позивач звертався до правоохоронних органів.

ОСОБА_1 вселився до кімнати № 6 гуртожитку на підставі відповідного рішення та ордеру, тобто на законних підставах, правомірно, ставився і ставиться до цього приміщення як до свого постійного місця проживання, має з ним триваючі зв`язки, іншого житла не має, перебуває на обліку поліпшення житлових умов. Відсутнє рішення суду про виселення, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відносно позивача. В червні 2023 року позивач намагався потрапити до свого житла, що зважаючи на наявні перешкоди з боку відповідачів не вдалося можливим. В подальшому такі перешкоди продовжили існувати і існують на даний момент. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Порушення житлових прав має місце в умовах повномасштабних військових дій на території України, позивач має І групу інвалідності, є членом УТОС, тривалий час, більш ніж 15 років працював на підприємствах УТОС, ордер на приміщення є дійсним, зважаючи на що, позивач вимушений звертатися до суду за захистом свого порушеного права.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд:

-визнати протиправними дії ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС, ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС», Хмельницької територіальної первинної організації УТОС, ОСОБА_3 , Первинної профспілкової організації ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС, Профспілкового комітету Хмельницького УВП УТОС щодо порушення житлових прав ОСОБА_1 , що полягали у створенні перешкод (заселенні до спірної кімнати інших сторонніх осіб, прийнятті відповідних рішень про заселення інших осіб до кімнати № НОМЕР_2 , зміні замків до дверей, перешкоджанні у доступі до приміщення) у проживанні, користуванні ОСОБА_1 житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 ;

-відновити право ОСОБА_1 на користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 та зобов`язати ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС, ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС», ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 , а саме шляхом: вселення ОСОБА_1 до житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_5 , передачі ОСОБА_1 ключів від житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_5 (наразі Героїв національної гвардії України) в м. Хмельницькому, забезпечення безперешкодного доступу ОСОБА_1 до житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_5 ; виселення будь-яких осіб, що проживають у даному житловому приміщенні;

-визнати недійсним та скасувати: рішення спільного засідання адміністрації, профспілкового комітету та правління ТПО УТОС № 11 від 18.01.2019 року, наказ № 33 від 02.05.2019 року щодо переселення ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_6 з наданням ліжко-місця та визнати право користування ОСОБА_1 кімнатою АДРЕСА_5 ;

-визнати недійсним та скасувати рішення про надання у тимчасове строкове платне користування ОСОБА_3 кімнати АДРЕСА_3 в гуртожитку закріплене у протоколі № 1 спільного засідання адміністрації та профкому ПОГ «Бахмутське УВП № 1 УТОС» від 31.07.2023 року;

-визнати недійсним та скасувати ордер № 2 від 01.08.2023 року, виданий на підставі спільного засідання адміністрації та профкому від 31.07.2023 року;

-визнати недійсним договір найму житлового приміщення № 7 від 02.01.2024 року, укладеного між ПОГ «Бахмутське УВП № 1 УТОС» та ОСОБА_3 ;

-відновити право ОСОБА_1 на користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 та зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 , а саме шляхом виселення останньої з кімнати № НОМЕР_2 гуртожитку.

20 листопада 2024 року представник співвідповідача ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС Дарових О.В. подала до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Також, 20 листопада 2024 року представник співвідповідача ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» Дарових О.В. подала до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідачів: Хмельницьку територіальну первинну організацію Українського товариства сліпих, ОСОБА_3 , Первинну профспілкову організацію Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих, Профспілковий комітет Хмельницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих.

30 грудня 2024 року співвідповідач ОСОБА_3 подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач фактично клопоче перед судом про виселення її із кімнати АДРЕСА_7 , без надання їй іншого житла, мотивуючи це тим, що лише він один, начебто, має законне право проживати у вказаній кімнаті. Однак, такі доводи не відповідають закону та матеріалам справи. Належним чином документально підтверджено, що вона у законний спосіб отримала право користування зазначеною кімнатою: згідно протоколу № 1 спільного засідання адміністрації та профкому ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС, на підставі якого було видано відповідний ордер; у подальшому ОСОБА_3 уклала із адміністрацією відповідні договори найму, по яким сплачувала ціну найму. Крім цього, за час проживання ОСОБА_3 власним коштом частково зробила у кімнаті № 6 ремонт, на що отримала від адміністрації письмовий дозвіл. У спірній кімнаті ОСОБА_3 продовжує проживати і працювати у ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС на даний час. Оскільки, згідно із ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом, а позивачем жодним чином не обґрунтовано незаконності проживання її в кімнаті АДРЕСА_7 , тому просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо позовних вимог, які стосуються прав та законних інтересів ОСОБА_5

06 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив ОСОБА_3 , у якому, окрім іншого, зазначив, що ордер ОСОБА_3 01.08.2023 року було видано незаконно, оскільки спірна кімната у гуртожитку не була вільна, а перебувала у його користуванні.

13 січня 2025 року представник співвідповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_6 подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суд від 14 березня 2025 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представниця ОСОБА_2 уточненні вимоги позову підтримали та просили їх задоволити.

Представниця співвідповідачів ПОГ «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих та ПОГ «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» Дарових О.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову.

Співвідповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову.

Представник співвідповідача Хмельницької територіальної первинної організації Українського товариства сліпих в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник співвідповідача Первинної профспілкової організації Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник співвідповідача Профспілкового комітету Хмельницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наданні докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має інвалідність 1-ї групи з дитинства по зору (що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 23.06.1997 року). Також ОСОБА_1 є членом Українського товариства сліпих, що підтверджується копією членського квитка № 1475 від 25.07.2006 року.

З 21.11.1984 року по 16.06.1988 рік позивач працював у Хмельницькому філіалі Чернівецького УПО УТОС на посаді армувальника. З 01.07.1988 року позивач працював у Хмельницькому філіалі Чернівецького УПО УТОС на посаді в`язальника. 23.08.1988 року ОСОБА_1 було переведено армувальником кабельних виробів де він і працював до 20.02.2001 року.

Оскільки, ОСОБА_1 є людиною з інвалідністю 1-ї групи (по зору), є членом Українського товариства сліпих та працював на підприємствах УТОС його було забезпечено житлом в спеціальному гуртожитку Українського товариства сліпих за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений гуртожиток згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 24.02.2006 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.02.2006 року серії СВУ № 906858 належить на праві власності Українському товариству сліпих.

Згідно витягу з протоколу № 6 засідання профспілкового комітету ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» від 08.12.2015 року було ухвалено надати ОСОБА_1 кімнату № 6 для постійного проживання з перереєстрацією його кімнати № НОМЕР_1 в кімнату № НОМЕР_2 .

08.12.2015 року позивачу було видано ордер на право поселення одному у житлову площу в гуртожитку по АДРЕСА_2 , розміром 10.5 кв.м. Ордер видано на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету та бюро п.в.о. УТОС Хмельницького УВП УТОС від 08.12.2015 року.

Відповідно до ст. 29 Цивільного Кодексу України, місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Право на вільний вибір місця проживання та свободу пересування є одним із видів особистих немайнових прав людини (ст. 270 ЦК України). Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну (ст. 310 ЦК України).

Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території. У розумінні ст. 3 цього закону вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати. Місцем проживання визнається житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в України декларування місця проживання», реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

Правовідносини щодо користування жилою площею у гуртожитках врегульовані окремою главою 4 розділу ІІІ Житлового кодексу України.

Відповідно до ст. 127 Житлового Кодексу України для проживання робітників, службовців, студентів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки.

За ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати в гуртожитках, за рішенням адміністрації, підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

Згідно з ст. 129 ЖК України єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є ордер, який видається на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрацією підприємства, установи, організації.

Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера (ст. 130 ЖК України).

Згідно з ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року № 84, вселення до гуртожитків проводиться власником гуртожитку або уповноваженою ним особою на підставі ордера, форма якого наведена у додатку до Положення, виданого відповідно до статті 129 Житлового кодексу Української РСР, з одночасним укладенням договору найму жилого приміщення в гуртожитку.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 на підставі ордеру від 08.12.2015 року вселився у житлову площу в гуртожитку по АДРЕСА_2 , проте в подальшому договір щодо користування зазначеною кімнатою із ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» не уклав, разом з тим, зареєструвався за вказаною адресою 22.12.2015 року та станом на день розгляду справи місця реєстрації не змінив.

Згідно копії виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 (том 1 а.с. 29-34), а також згідно пояснень допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_7 (рідної сестри позивача) та й пояснень самого ОСОБА_1 , наданих ним у судовому засіданні, останній з березня2018року іпо данийчас постійно проживає у рідної сестри у м. Львів.

Тому, у зв`язку з непроживанням та відсутністю укладеного договору найму/оренди, згідно наказу ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» № 33 від 02.05.2019 року було вирішено переселити ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_2 , яку він займає в кімнату № 5 до ОСОБА_4 надавши йому ліжко-місце; підстава: рішення спільного засідання адміністрації, профспілкового комітету та правління ТПО УТОС № 11 від 18.01.2019 року.

Відповідно до Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 498 (який діяв станом на 18.01.2019 року та 02.05.2019 року), п. 3: жила площа в гуртожитках надається: у вигляді окремого жилого приміщення для відособленого користування однієї особи чи сім`ї; у вигляділіжко-місця для проживання одиноких осіб, які не перебувають між собою в сімейних відносинах. Відповідно до п. 7 цього Положення користування жилою площею здійснюється: у гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера; у гуртожитках, що були включені до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, - за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера, або на підставі договору оренди житла.

Отже, ОСОБА_1 порушив правила користування гуртожитком, отримавши 08.12.2015 року ордер на вселення у кімнату № НОМЕР_2 , в подальшому договір щодо користування цією кімнатою з ПОГ «Хмельницьке УПВ УТОС» не уклав.

Проте, співвідповідач ПОГ «Хмельницьке УПВ УТОС» не виселив ОСОБА_1 з гуртожитку по АДРЕСА_1 , як про те зазначає позивач у своєму позові, не позбавив його права користування житловою площею у гуртожитку, а згідно наказу ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» № 33 від 02.05.2019 року вирішив переселити ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_2 , яку він займав в кімнату АДРЕСА_8 до ОСОБА_4 надавши йому ліжко-місце з урахуванням того, що він є одинокою особою (доказів існування у позивача дружити та/або дітей, що з ним проживають, суду не надано) та тривалий час фактично у гуртожитку не проживає (що підтверджується у тому числі копією інформації стосовно мешканців гуртожитку від 26.12.2022 року (том 1 а.с. 121-124) та не заперечується позивачем).

Положеннями ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 77, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Частина 1 ст. 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 заявляючи уточненні позовні вимоги щодо незаконності його переселення з кімнати № НОМЕР_2 до кімнати АДРЕСА_9 на підставі наказу ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» № 33 від 02.05.2019 року не наводить доказів незаконності такого наказу: не підтверджує, що ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» не мало права видавати такий наказ, що було порушено процедуру видачі такого наказу, що переселення користувача гуртожитку до іншої кімнати з наданням йому ліжко-місця порушує норми Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 498. Та основне, позивачем не доведено, що між ним та ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» було укладено договір найму кімнати № 6 у гуртожитку по АДРЕСА_1 , тобто, що він отримав право не лише вселитись на підставі ордеру у вказану кімнату, а й в подальшому у ній проживати.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо відновлення його права на користування спірною кімнатою АДРЕСА_3 та зобов`язання відповідачів усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спірною кімнатою шляхом вселення позивача у зазначену кімнату, передачі йому ключів від вказаної кімнати, забезпечення йому безперешкодного доступу до цієї кімнати та виселення будь-яких осіб, що проживають у даному житловому приміщенні; щодо визнання недійсним та скасування рішення спільного засідання адміністрації, профспілкового комітету та правління ТПО УТОС № 11 від 18.01.2019 р., наказу № 33 від 02.05.2019 року щодо переселення ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_2 в кімнату № НОМЕР_3 гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 з наданням ліжко-місця та визнання права користування ОСОБА_1 кімнатою АДРЕСА_4 .

Згідно акту передачі основних засобів з ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» на ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС від 01.04.2023 року на підставі постанови ЦП УТОС № 02-07- 4р від 22.03.2023 року «Про передачу основних засобів з балансу Хмельницького УВП УТОС на баланс релокованого з зони бойових дій ПОГ «Бахмутського УВП № 1» УТОС, директор ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС прийняло, а в.о. директора ОСОБА_8 передала основні засоби, що знаходяться на балансі ПОГ «Хмельницьке УВП УТОС» станом на 01.04.2023 року згідно переліку, в т.ч. і гуртожиток.

Тобто, зазначений вище гуртожиток за адресою: АДРЕСА_10 (з березня 2024 року вулиця перейменована на Героїв Національної гвардії України), 22/2 перебуває на даний час на балансі ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС.

Користування гуртожитком станом на день прийняття рішення про поселення ОСОБА_3 відбувається у відповідності до Положення, затвердженого директором ПОГ «Бахмутського УВП № 1» УТОС (том 1 стор. 39-52) (далі Положення).

Відповідно до п. 2.1. Положення право на проживання у гуртожитку мають, зокрема, працівники ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС, внутрішньо переміщені особи з числа працівників, до набуття іншого житла.

Згідно із п. 2.16 Положення, для одержання у користування жилої площі в гуртожитку бажаюча особа подає на ім`я директора заяву, до якої додає копії документів, визначені у п. 2.17 Положення.

Користування приміщеннями та майном гуртожитку здійснюється на підставі виданого адміністрацією ордера і договору найму/оренди (п. 2.2. Положення).

За змістом п. 3.4. Положення наявність ордера та договору оренди є підставою для користування жилою площею у гуртожитку.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання права на проживання у гуртожитку ОСОБА_3 01.06.2023 року звернулася із відповідною заявою на ім`я директора ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС (том 1 стор. 135), до якої було долучено передбачені Положенням документи.

Було підтверджено, що кімната АДРЕСА_4 станом на час звернення ОСОБА_3 була вільною, про що свідчили: наказом № 33 від 02.05.2019 року про звільнення кімнат в гуртожитку (том 1 стор. 25); акт від 20.01.2022 року про те, що ОСОБА_1 у кімнаті № 6 не проживав тривалий час (том 1 стор. 119); письмове повідомлення про відсутність мешканців у кімнаті № НОМЕР_2 , спрямованим на адресу МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» (том 2 стор. 3); службові записки коменданта гуртожитку (том 2 стор. 14-16); інформація про перелік мешканців гуртожитку, встановленою за результатами перевірки згідно наказу директора (том 1 стор. 120-125); наказ про створення комісії для забезпеченням житлом від 17.07.2023 року (том 1 стор. 139); доповідна записка комісії (том 1 стор. 143); опис наявного в кімнаті майна (том 1 стор. 144); фактом відсутності договору найму кімнати № 6 у вищевказаному гуртожитку, укладеному з іншою особою.

Відповідно до ст. 129, 130 ЖК України адміністрація підприємства, установи, організації, видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку.

Отже, кімната АДРЕСА_3 у гуртожитку була надана ОСОБА_3 у користування згідно протоколу № 1 спільного засідання адміністрації та профкому ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС (том 1 стор. 145). На цій підставі ОСОБА_3 було видано ордер на поселення у кімнаті № 6 (том 1 стор. 146). У подальшому ОСОБА_3 уклала із адміністрацією відповідні договори найму (том 1 стор. 148 - 153), по яким сплачувала ціну найму (том 1 стор. 154-155). Під час проживання ОСОБА_3 отримала від адміністрації письмовий дозвіл на влаштування ремонту у кімнаті АДРЕСА_3 (том 1 стор. 147).

У даній кімнаті ОСОБА_3 продовжує проживати і працювати у ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС на час розгляду справи.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло.

Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Пунктом 1 статті 8 Конвенції гарантовано кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до статті 310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання.

Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 311 ЦК України передбачено, що фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Законом чітко окреслено перелік підстав, із яких особу може бути виселено із гуртожитку (ст. 132 ЖК України). А саме, працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв`язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі: - звільнення за власним бажанням без поважних причин, - за порушення трудової дисципліни - або вчинення злочину. Інших підстав для виселення з гуртожитку без надання іншого житла закон не містить.

Однак, позовна заява не містить жодної із описаних у законі підстав для виселення ОСОБА_3 із гуртожитку без надання іншого житла.

У постанові Верховного Суду від 11.10.2023 року у справі № 756/2082/16-ц зроблено такі висновки: «Вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, суди повинні з`ясовувати, чи є гуртожитком будинок, приміщення в якому займає особа, зокрема: чи зареєстрований він як гуртожиток у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів; чи побудований будинок як гуртожиток або спеціально для нього переобладнаний; чи є дозвіл санітарно-епідеміологічної станції на його заселення як гуртожитку; чи видавався, відповідно до статті 129 ЖК України та Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208, ордер на зайняття особою жилої площі в гуртожитку, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу; чи укомплектований будинок (жиле приміщення) меблями, спеціальним устаткуванням, інвентарем, культурно-побутовими предметами, необхідними для проживання, занять і відпочинку громадян; чи є штати для обслуговування гуртожитку; як оплачується проживання тощо».

Отже, ОСОБА_3 була поселена до кімнати АДРЕСА_4 та проживає на даний час законно, тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним та скасування рішення про надання у тимчасове строкове платне користування ОСОБА_3 кімнати АДРЕСА_3 в гуртожитку закріплене у протоколі № 1 спільного засідання адміністрації та профкому ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС від 31.07.2023 року; визнання недійсним та скасування ордеру № 2 від 01.08.2023 року, виданого на підставі спільного засідання адміністрації та профкому від 31.07.2023 року; визнання недійсним договору найму житлового приміщення № 7 від 02.01.2024 року, укладеного між ПОГ «Бахмутське УВП № 1» УТОС та ОСОБА_3 ; відновлення права ОСОБА_1 на користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_5 та зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спірним житловим приміщенням, а саме шляхом виселення останньої з кімнати № 6 гуртожитку - відсутні.

Судові витрати по справі розподіляються згідно вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, згідно ч. 1 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі, проте позивач згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то судовий збір зі співвідповідачів не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих», Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», Хмельницької територіальної первинної організації Українського товариства сліпих, ОСОБА_3 , Первинної профспілкової організації Підприємства об`єднання громадян «Бахмутське учбово-виробниче підприємство № 1» Українського товариства сліпих, Профспілкового комітету Хмельницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення до житла - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25 червня 2025 року.

Суддя О.М. Палінчак