Постанова від 28.05.2025 по справі 910/14701/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2025 р. Справа№ 910/14701/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників сторін:

від позивача: Сероветник О.А. (в режимі відеоконференції)

від відповідача-1: Бежовець І.О., Андрєєв Р.М.

від відповідача-2: Цалованська-Луференко Я.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 (повний текст рішення складено - 29.01.2025)

у справі № 910/14701/24 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД»

до 1) Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій,

2) Акціонерного товариства «Банк Альянс»

про внесення змін до умов договору

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій та до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про внесення змін до умов договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність дій відповідача-1 щодо не продовження строку поставки товару та не укладення додаткової угоди, якою (додатковою угодою у запропонованій редакції) з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд продовжити строк поставки товару до 16.02.2025, посилаючись на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які склались між позивачем та відповідачем-1 у межах дії договору № 136 від 04.06.2024.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/14701/24 позов до Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій задоволено частково, визнано укладеною додаткову угоду до договору № 136 від 04.06.2024 в наступній редакції:

«Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛ ГРУП ЛТД» у зв`язку з дією обставин непереборної сили (форс мажорних обставин), що підтверджується Сертифікатом № 3500-24-2110 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Кіровоградською регіональною торговопромисловою палатою 19.11.2024, та Сертифікатом № 3500-24-2344 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою 18.12.2024, не має можливості до 29.11.2024 виконати свої зобов`язання за Договором щодо поставки Товару, відповідно до п. 8.7 Договору, продовжити строк поставки Товару по Договору до 16.02.2025 включно та внести відповідні зміни до Додатку № 1 до Договору № 136 від « 04» червня 2024 року, викласти його у наступній редакції:

СПЕЦИФІКАЦІЯ на товар, що поставляється

Найменування Товару - Автомобіль екскаватор-планувальник СБМ UDS-214.3 М СБМ.

Країна походження - Україна.

Одиниця виміру - од.

Кількість - 5.

Ціна за одиницю товару з ПДВ (грн.) - 24 814 000,00 грн.

Сума товару з ПДВ (грн.) - 124 070 000,00 грн.

Обсяг та строки поставки Товару - до 16.02.2025 включно.

Загальна вартість товару без ПДВ: 103 391 666,67 грн, крім того ПДВ: 20 678 333,33 грн.

Загальна вартість товару з ПДВ: 124 070 000,00 грн.

Загальна сума Договору становить: 124 070 000,00 (сто двадцять чотири мільйони сімдесят тисяч гривень 00 коп.) гривень.

Дана Угода набирає чинності з моменту набрання рішенням суду законної сили та є невід`ємною частиною договору № 136 від « 04» червня 2024 року.

ЗАМОВНИК Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій.

ПОСТАЧАЛЬНИК Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД».

В іншій частині позову до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій відмовлено.

Стягнуто з Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 514,00 грн судового збору.

У задоволенні позову до відповідача-2 Акціонерного товариства «Банк Альянс» відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до відповідача-1 про внесення змін до договору в частині необхідності внесення змін до договору щодо строку поставки товару до 16.02.2025, однак не у запропонованій позивачем редакції, яка передбачає внесення змін за взаємною згодою сторін, оскільки спір вирішувався в судовому порядку.

Водночас, судом відмовлено у задоволенні позову до відповідача-2, оскільки між позивачем та відповідачем-2 не може існувати спору щодо внесення змін до договору № 136 від 04.06.2024, оскільки відповідач-2 не є стороною такого договору.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/14701/24, а натомість прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити в позовних вимогах Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД».

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14701/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/14701/24.

10.03.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 апеляційну скаргу Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/14701/24 - залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків.

19.03.2025 на електронну пошту та 21.03.2025 до канцелярії суду від Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій надійшла заява про усунення недоліків з доказами доплати судового збору та доказами надіслання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД» та Акціонерному товариству «Банк Альянс».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі №910/14701/24 за апеляційною скаргою Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі №910/14701/24 та призначено до розгляду на 28.05.2025.

04.04.2025 через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Банк Альянс» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

08.04.2025 через систему «Електронний суд», а також 14.04.2025 до канцелярії суду, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

23.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД» надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал Груп ЛТД» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував вимоги бюджетного законодавства, не дослідив належним чином обставин справи щодо форс-мажору по договору між ТОВ «ДОНСПЕЦМАШ» та ТОВ «Вітал Груп ЛТД» та безпідставно визнав вказане форс-мажором для Договору з Управлінням, що призвело до неправильного вирішення спору.

До апеляційної скарги відповідач додає лист Мар`їнської міської військової адміністрації від 03.02.2025 року № 238/01.1-23, відповідно до якого ТОВ «ДОСПЕЦМАШ» господарську діяльність з квітня по жовтень 2024 року на території громади не здійснювало.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.1. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що бюджетне законодавство не містить заборони щодо продовження строків поставки товару на наступний бюджетний період, а тому посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на порушення норм бюджетного законодавства є безпідставним. При цьому, пунктом 8.7 Договору сторони чітко передбачили продовження строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору, а судом першої інстанції, під час розгляду справи було надано належну оцінку сертифікатам на підтвердження форс-мажорних обставин у сукупності з іншими доказами у справі.

Позивач звертає увагу, що лист Мар`їнської міської військової адміністрації від 03.02.2025 року № 238/01.1-23 відповідачем-1 до суду першої інстанції не було надано.

2.3.2. У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 року відсутні, а тому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

2.4. явка в судове засідання

У судове засідання 28.05.2025 з`явилися представники учасників справи.

Представники відповідача-1 підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники позивача та відповідача-2 заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права

15.05.2024 відповідачем-1 опубліковано оголошення про проведення прилюдних торгів з предметом закупівлі Екскаватори автомобільні згідно з ДК 021:2015 43260000-3 зі строком поставки до 29.11.2024 включно відповідно Специфікації проекту Договору (Додаток 4 до Тендерної документації).

За результатами проведення відкритих торгів переможцем закупівлі визнано позивача у даній справі.

04.06.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір № 136, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити екскаватор автомобільний (згідно ДК 021:2015 43260000-3 Механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка), в подальшому товар, на умовах, що викладені у цьому договорі з «детальним технічним описом на підтвердження технічних вимог», у тому числі додатковим обладнанням та оснащенням (комплектації) (додаток № 2), які є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується прийняти якісний товар та сплатити його вартість на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору закупівля товару здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами.

Згідно з п. 2.2 договору ціна договору становить 124 070 000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Як погоджено сторонами у п. 3.2 договору, поставка товару за цим договором може бути здійснена як у повному обсязі, так і партіями, в межах строку поставки, визначеного в специфікації (додаток № 1). За погодженням сторін допускається дострокова поставка продукції (його окремих партій), що постачальник повинен узгодити із замовником письмово за три робочі дні.

До прав замовника (відповідача-1) відповідно до п. 6.3 договору віднесено право в односторонньому порядку розірвати договір з постачальником у разі, якщо постачальник прострочив виконання зобов`язання понад десять календарних днів або постачає продукцію, яка не відповідає технічним вимогам, встановленим детальним технічним описом на підтвердження технічних вимог додаток № 2 до договору.

Розділом восьмим сторонами погоджено ситуації, які виникають при настанні обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання спричинено обставинами форс-мажору, які не існували на момент укладення договору.

Під обставинами форс-мажору у цьому договорі сторони розуміють дію непереборних сил, що виникли незалежно від волі сторін, появу яких сторони не могли передбачити або запобігти виникненню яких, та які включають, не обмежуючись цим наступне: повінь, пожежі, землетруси, зсуви, інші стихійні лиха та сезонні природні явища, зокрема, закриття шляхів, проток, перевалів, портів, а також війна, військові дії, блокади, страйки, ембарго, акти державних органів та такі подібні явища і дії, що роблять неможливим або суттєво заважають виконанню умов цього договору сторонами (п. 8.2 договору).

Згідно з п. 8.3 договору сторони усвідомлюють, що посилання на введений в Україні з 24 лютого 2022 воєнний стан, як на форс-мажорну обставину, мають лише тоді, коли повне чи часткове невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, виникло внаслідок обставин, які не можна було передбачити, ні уникнути на дату укладення договору.

На момент укладення цього договору у зв`язку з загрозою збройної агресії Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) на всій території України введено воєнний стан. Враховуючи, що даний договір укладений у період дії воєнного стану в Україні, своїми підписами сторони погоджують та підтверджують, що сам факт дії/продовження воєнного стану в Україні не є форс-мажорними обставинами при невиконанні своїх зобов`язань за цим договором. При цьому замовник, підписуючи цей договір, підтверджує, що розуміє високі ймовірні ризики несвоєчасного виконання зобов`язань постачальником і положення про відповідальність постачальника щодо несвоєчасної поставки товару не застосовуватиме, якщо невиконання зобов`язань викликане активними бойовими діями та території України, або в межах відповідної області тривалою військовою блокадою/позбавлення можливості постачання товару через форс-мажорні обставини, що виникли внаслідок воєнних дій.

Згідно з п. 8.4 договору сторона, що не може виконати зобов`язання за даним договором внаслідок дії форс-мажорних обставин, повинна не пізніше 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Підтвердженням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, іншими уповноваженим органом виконавчої влади, видані постраждалій стороні за цим договором (п. 8.5 договору).

Відповідно до п. 8.6 договору у разі коли строк дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) продовжується більше ніж 30 календарних днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати даний договір. У такому разі жодна із сторін не має права вимагати від іншої сторони відшкодування можливих збитків.

Згідно з п. 8.7 договору у разі, якщо виникла будь-яка затримка з будь-яких обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) постачальник зобов`язаний повідомити замовника про таку затримку у письмовій формі з підтвердженням протягом 7 робочих днів після того, як постачальнику стало відомо про таку затримку. У цьому випадку термін поставки товару підлягає збільшенню пропорційно періоду дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) шляхом укладання додаткової угоди.

Вказаний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 20.12.2024, а в частині оплати за поставлений товар та гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 12.3 договору у випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник - з моменту направлення замовником відповідного листа (передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку, поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання постачальником) (п. 12.9 договору).

Згідно з п. 12.10 договору істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених у пункті 19 Особливостей постанови КМУ «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) з урахуванням змін і доповнень.

Як погоджено сторонами в розділі 13 договору, невід`ємними частинами цього договору є: додаток № 1 - специфікація на 1 арк.; додаток № 2 - детальний технічний опис на підтвердження технічних вимог на 2 арк.

Також між сторонами узгоджено додатки №№ 1 та 2 до договору.

Так, додатком № 1 сторонами погоджено: найменування товару - Автомобіль екскаватор-планувальник СБМ UDS-214.3 М СБМ; країна походження - Україна; кількість одиниць - 5 шт.; ціна за одиницю з ПДВ 24 814 000,00 грн; загальна вартість товару з ПДВ - 124 070 000,00 грн; обсяг та строки поставки - до 29.11.2024 включно.

Додатком № 2 до договору сторони погодили виробника товару - ТОВ «СПЕЦБУДМАШ».

Крім того, вказаним додатком у розділі «Екскаваторна установка UDS-214.3», зокрема, погоджено, що товар має бути забезпечений керуванням рухом шасі з кабіни робочої надбудови (виконання з мікроходом).

ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» листом № 286-1/1 від 01.04.2024 повідомило позивача про те, що ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» не має можливості виконати керування рухом шасі з кабіни робочої надбудови (виконання з мікроходом), для виконання даного замовлення останнім запропоновано звернутись до ТОВ «Донспецмаш», яке спеціалізується на виконання вказаного технічного рішення і може виконати доопрацювання виробленої ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» продукції у кількості 7 шт. Крім того, вказано, що інших підприємств для виконання вказаних робіт ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» не може порекомендувати та останньому невідомі такі підприємства в Україні.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецмаш» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 3/4-24, за умовами якого останній зобов`язався виготовити, встановити та поставити у встановлений договором термін у власність покупця (позивача) Автомобіль екскаватор-планувальник СБМ UDS-214.3 М СБМ (виконання з мікроходом) виробництва ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» у кількості 7 шт., а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецмаш» погоджено, що виготовлення та поставка товару здійснюється до 20.11.2024.

Позивач стверджує, що ним отримано від ТОВ «Донспецмаш» лист № 11/11-1 від 11.11.2024, у якому вказується, що внаслідок збройної агресії проти України місто Красногорівка, Донецька обл., Мар`їнський р-н, де розташоване ТОВ «Донспецмаш», з червня 2024 року перебувало під систематичними обстрілами, але незважаючи на небезпеку останнє намагалось виконувати договірні зобов`язання, сподіваючись на покращення ситуації. Проте з жовтня 2024 року місто Красногорівка було тимчасово окуповане, що зумовило зупинення господарської діяльності. Внаслідок вказаної обставини ТОВ «Донспецмаш» не може виконати договірні зобов`язання з позивачем.

13.11.2024 позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 98 від 13.11.2024, що підтверджується копією опису вкладання, накладної та фіскального чеку поштового відділення.

У вказаному листі позивачем повідомлено відповідача-1 про те, що внаслідок окупації міста Красногорівка у позивача склались форс-мажорні обставини та останній не може виконати договірні зобов`язання з поставки товару згідно з договором № 136 від 04.06.2024, проте докладе всіх зусиль для їх виконання при першій можливості. Також вказаним листом повідомлено про підготовку звернення до ТПП України для отримання документів, що засвідчують дію форс-мажорних обставин і після їх отримання надасть їх копії.

У відповідь на вказаний лист відповідач-1 листом від 19.11.2024 за № 76 01-373Ц/76 0475 повідомив позивача про те, що за відсутності документів Торгово-промислової палати України щодо існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) у період з 30.11.2024 по 20.12.2024 відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору останнім будуть застосовані санкції, а саме неповернення банківської гарантії згідно з п. 11.3 розділу XI «Забезпечення виконання договору» та розділу VII «Відповідальність сторін».

19.11.2024 позивачем отримано сертифікат Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № 3500-24-2110, яким засвідчено надзвичайні та невідворотні обставини, які унеможливлюють виконання позивачем зобов`язань за договором № 136 від 04.06.2024. Вказаним сертифікатом період дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) визначено: дата настання - 01.10.2024; дата закінчення - тривають станом на 19.11.2024.

20.11.2024 позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 121 від 19.11.2024, в якому повідомив про існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з надання вищевказаного сертифікату та проектом додаткової угоди, підписаним зі своєї сторони, у вказаному листі позивач просив підписати додаткову угоду, якою продовжити строки поставки товару згідно з договором до 20.12.2024 шляхом укладання додаткової угоди.

Отримання відповідачем вказаного листа підтверджується вхідним штампом про його реєстрацію.

У відповідь на вказаний лист відповідач-1 у листі № 76 01-3885/76 0350 від 28.11.2024 повідомив, що з наданих позивачем документів вбачається, що форс-мажорні обставини тривають понад 50 днів, укладання додаткової угоди про продовження строку поставки пропорційно періоду дії форс-мажорних обставин неможливе через порушення норм бюджетного законодавства. Також у вказаному листі зазначено, що окремої правової оцінки потребують посилання на форс-мажорні обставини згідно наданого сертифікату, які на даний час опрацьовуються відповідачем-1 з метою формування правової позиції.

02.12.2024 відповідач-1 звернувся до відповідача-2 з вимогою № 7601-3946/7604/75 від 02.12.2024 про сплату суми гарантії у розмірі 3 722 100,00 грн.

09.12.2024 відповідач-2 повідомив позивача про отримання банком вимоги про сплату гарантійного платежу в розмірі 3 722 100,00 грн.

Листом від 09.12.2024 за № 76 01-4024/76 0350 відповідач-1 повідомив позивача про те, що керуючись п. 6.3 укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору № 136 останній розриває договір в односторонньому порядку з 10.12.2024. Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу вказаного листа.

Проте, листом від 11.12.2024 № 169 позивач надав відповідь на лист відповідача-1 про розірвання договору № 136 від 04.06.2024, в якому вказав, що відповідно до п. 8.7 договору відповідач-1 зобов`язався укласти додаткову угоди щодо збільшення терміну поставки пропорційно періоду дії обставин непереборної сили. При цьому позивач наголосив на тому, що на даний момент між сторонами наявний судовий спір стосовно внесення змін до умов укладеного між сторонами договору, що і є предметом розгляду у даній справі.

Листом від 12.12.2024 за № 76 01-4077/76 0350 відповідачем-1 повідомлено, що в разі незгоди з позицією останнього позивач має право звернутись до суду або здійснити захист своїх інтересів у межах справи № 910/14701/24.

Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом, позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність дій відповідача-1 щодо не продовження строку поставки товару та не укладення додаткової угоди, якою (додатковою угодою у запропонованій редакції) з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд продовжити строк поставки товару до 16.02.2025.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач-1 посилається на те, що ним не визнаються обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), наведені позивачем в обґрунтування позову, та які склались між позивачем та відповідачем-1 у межах дії договору № 136 від 04.06.2024, оскільки неможливість виконання ТОВ «Донспецмаш» зобов`язань перед позивачем, за твердженням відповідача-1, не може впливати на виконання позивачем зобов`язань перед відповідачем-1 за договором № 136 від 04.06.2024.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог до відповідача-1 та відмову в задоволенні позову до відповідача-2, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей.

Проте під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

Можливість внесення змін до договору відповідно до положень ст. 652 Цивільного кодексу України пов`язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю при цьому усіх чотирьох умов, визначених ч. 2 цієї норми.

У силу вимог ст. 652 Цивільного кодексу України події, що викликали ускладнення у виконанні договору, які можна назвати «істотною зміною обставин», повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору. Наявна умова є відсутньою, якщо буде встановлено, що заінтересована у зміні договору сторона знала про ці події і могла взяти їх до уваги в момент укладення договору, а не легковажно їх ігнорувати. Іноді зміна обставин відбувається повільно, але кінцевий результат цих повільних змін може привести до ситуації ускладнення у виконанні договору. Зменшення цінності отриманого стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага у силу істотного підвищення вартості виконуваного або у силу зменшення отримуваного стороною за договором.

Суттєва зміна цінності або повна втрата цінності отримуваного стороною за договором може відбутися в результаті серйозних змін у ринковій ситуації або марності цілі, для якої вимагалося виконання. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик змін обставин.

Крім того, укладання вказаного договору відбувалось при проведенні публічної закупівлі, оголошеної відповідачем-1, та в якій взяв участь позивач, якого оголошено переможцем.

Спеціальною нормою, що закріплена п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Тобто вказаною нормою передбачена можливість внесення змін до умов договору про закупівлю в частині строку виконання зобов`язання щодо передання товару.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Частина 2 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили).

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за Договором були порушені/невиконані та причину такого невиконання.

Пункт 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 року № 44(5), із змінами та доповненнями (далі - Регламент) передбачає, що ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань, зокрема, за умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

На офіційному сайті ТПП України за посиланням: www.ucci.org.ua оприлюднено Розпорядження Президента ТПП України Геннадія Чижикова від 25.02.2022 № 3, в якому установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, в тому числі й Кіровоградська ТПП, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту.

Як було зазначено вище, Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту видано позивачу сертифікати № 3500-24/2110 від 19.11.2024 та № 3500-24-2344 від 18.12.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими засвідчено факт окупації м. Красногорівка, Покровського району, Донецької області, де знаходились виробничі потужності ТОВ «Донспецмаш», яке, у свою чергу, мало поставити продукцію ТОВ «Вітал Груп ЛТД», що унеможливлює поставку за договором № 136 від 04.06.2024.

Отже, вказаним сертифікатами підтверджено, що вищевказані надзвичайні та невідворотні обставини унеможливлюють для ТОВ «Вітал Груп ЛТД» можливість належного виконання зобов`язань за договором № 136 від 04.06.2024 щодо поставки конкретного товару у визначений строк (до 29.11.2024).

У вказаних вище сертифікатах вказано, що дата настання дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - з 01.10.2024, дата закінчення - тривають станом на 18.12.2024.

Судом враховується правова позиція, викладена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, у якій зазначено, «що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу».

При цьому поряд з вказаними вище сертифікатами під час розгляду даної справи судом як докази настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) також оцінені:

- договір № 136 від 04.06.2024;

- додаток № 2 до укладеного між сторонами договору № 136 від 04.06.2024, в якому сторонами погоджено, що виробником товару має бути саме ТОВ «СПЕЦБУДМАШ», а товар має бути оснащений керування рухом шасі з кабіни робочої надбудови (виконання з мікроходом);

- лист ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» від 01.04.2024 за № 286-1/1, в якому останнім повідомлено позивача про те, що ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» не має можливості виконати керування рухом шасі з кабіни робочої надбудови (виконання з мікроходом), для виконання даного замовлення останнім запропоновано звернутись до ТОВ «Донспецмаш», яке спеціалізується на виконання вказаного технічного рішення і може виконати доопрацювання вироблених ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» у кількості 7 шт. автомобілів-екскаваторів. Крім того, у вказаному листі зазначено, що інших підприємств для виконання вказаних робіт ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» не може порекомендувати та останньому невідомі такі підприємства в Україні;

- договір № 3/4-24 від 03.04.2024, укладений між позивачем у даній справі (ТОВ «Вітал Груп ЛТД») з ТОВ «Донспецмаш» на поставку 7 одиниць техніки, яка б відповідала вимогам по якості та комплектності встановленим умовам укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору № 136 від 04.06.2024 та додаткам до нього, зокрема, щодо того, що такий товар мав бути поставлений ТОВ «Донспецмаш» позивачу у даній справі до 20.11.2024;

- загальновідому інформацію про окупацію м. Красногорівка у жовтні 2024 року;

- лист ТОВ «Донспецмаш» від 11.11.2024 за № 11/11-1, в якому повідомлено позивача про зупинення роботи ТОВ «Донспецмаш» та неможливість виконання зобов`язань за договором № 3/4-24 від 03.04.2024, укладеним між позивачем у даній справі (ТОВ «Вітал Груп ЛТД») з ТОВ «Донспецмаш».

Аналізуючи викладене, оскільки встановлення додаткового обладнання (керування рухом шасі з кабіни робочої надбудови (виконання з міроходом) на товар ТОВ «СПЕЦБУДМАШ», який погоджено сторонами в додатку № 2, мало бути здійснено ТОВ «Донспецмаш», та зважаючи, що саме вказаного контрагента (ТОВ «Донспецмаш») було вказано виробником такого товару (ТОВ «СПЕЦБУДМАШ») як єдиного, хто може здійснити відповідну доробку, а також зважаючи на окупацію території, де знаходяться виробничі потужності ТОВ «Донспецмаш» вже після укладення між позивачем та відповідачем-1 договору № 136 від 04.06.2024, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що вказані обставини стали для позивача форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Позивач зазначив, що загальний період дії форс-мажорних обставин з 01.10.2024 по 18.12.2024 складає 79 днів, у зв`язку з чим останній просив суд продовжити виконання зобов`язань з поставки на 79 днів, а саме з 29.11.2024 до 16.02.2025, керуючись умовами п. 8.7 укладеного між сторонами договору.

Щодо доводів відповідача-1 про розірвання договору № 136 від 04.06.2024 в односторонньому порядку з 10.12.2024, яке (розірвання договору) вчинено на підставі п. 6.3 договору, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Тобто розірвання договору в односторонньому порядку є мірою відповідальності боржника в разі порушення зобов`язання.

Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, при настанні обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), особа яка порушила зобов`язання звільняється від відповідальності за порушення такого зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому слід зазначити, що лист відповідача-1 про розірвання договору від 09.12.2024 фактично був передчасним, оскільки згідно з п. 6.3 договору передбачено право замовника в односторонньому порядку розірвати договір з постачальником у разі, якщо постачальник прострочив виконання зобов`язання понад десять календарних днів.

Однак, станом на момент підготовки листа (09.12.2024) позивачем не було прострочено виконання зобов`язання з поставки на строк понад 10 днів, оскільки 09.10.2024 було останнім десятим календарним днем такого виконання.

Разом з цим, станом на момент підготовки та направлення листа відповідачу-1 було достеменно відомо про наявний в межах даної справи судовий спір між сторонами щодо внесення змін до умов договору.

Також суд звертає увагу, що п. 8.6 укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору погоджено, що у разі коли строк дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) продовжується більше ніж 30 календарних днів, кожна із сторін в установленому законом порядку має право розірвати даний договір. У такому випадку жодна із сторін не має права вимагати від іншої сторони відшкодування можливих збитків.

Тобто, зважаючи на існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з 01.10.2024, зокрема, засвідчених сертифікатом № 3500-24-2110 від 19.11.2024, відповідач-1 не був позбавлений можливості розірвати договір на підставі п. 8.6 договору.

Натомість, розірвання відповідачем-1 договору на підставі п. 6.3 договору, оформлене листом від 09.10.2024, є безпідставним та необґрунтованим, а під час розгляду даної справи суду не надано доказів розірвання договору № 136 від 04.06.2024 на підставі п. 8.6 договору.

Як було вже зазначено вище, п. 8.7 договору позивачем та відповідачем-1 погоджено, що якщо виникла будь-яка затримка з будь-яких обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) постачальник зобов`язаний повідомити замовника про таку затримку у письмовій формі з підтвердженням протягом 7 робочих днів після того, як постачальнику стало відомо про таку затримку. У цьому випадку термін поставки товару підлягає збільшенню пропорційно періоду дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) шляхом укладання додаткової угоди.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що про обставини непереборної сили (форс-мажорних обставини) позивачу стало відомо з листа ТОВ «Донспецмаш» від 11.11.2024, та про вказані обставини позивач повідомив відповідача-1 листом від 13.11.2024, а листом від 19.11.2024 позивач запропонував відповідачу-1 підписати проект додаткової угоди щодо внесення змін до специфікації в частині збільшення строку поставки до 20.12.2024. Доказів зворотнього під час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, в укладеному між сторонами договорі сторонами передбачено обов`язок замовника розглянути звернення постачальника про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та сторонами передбачено можливість укладення додаткової угоди пропорційно періоду дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) шляхом укладання додаткової угоди.

Разом з цим, судом враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 910/1509/24, згідно з яким продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони про це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

У даній справі сторонами в договорі погоджено укладення додаткової угоди при існуванні обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) в частині збільшення терміну поставки товару пропорційно періоду дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 910/1509/24 суд дійшов висновку, що «внесення змін до договору за рішенням суду є виключною мірою, яка пов`язана з втручанням суду в свободу договору, господарську діяльність сторін, і таке втручання може відбуватися лише у разі виникнення значного і вочевидь несправедливого дисбалансу між інтересами сторін внаслідок зміни обставин. У зв`язку з цим судам необхідно було з`ясувати, чи не спрямовані зміни, які позивач просив суд унести до договору, виключно на захист інтересів позивача. Чи не будуть у такому разі покладені на відповідача всі негативні наслідки від затримки виконання передбачених договором робіт. Тобто, чи буде у разі задоволення такого позову судом дотриманий принцип справедливого розподілу між сторонами негативних наслідків зміни обставин».

З урахуванням викладеного, судова колегія враховує, що позивач просить збільшити строк поставки до 16.02.2025, а для самого відповідача-1 не створюється негативних наслідків, оскільки останній не втрачає права на стягнення банківської гарантії в разі невиконання позивачем своїх зобов`язань після 16.02.2025, а також можливість нарахування штрафних санкцій на несвоєчасну поставку товару.

Поміж іншим, проведення нової закупівлі, з укладенням нового договору займе більш тривалий час, ніж можливість виконання позивачем у строк до 16.02.2025 зобов`язань з поставки.

При цьому, про існування обставин неможливості своєчасно поставити відповідачу-1 товар позивач довідався з листа ТОВ «Донспецмаш» від 11.11.2024 та враховуючи засвідчення факту настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) має право на можливість належним чином виконати умови договору з урахування збільшення терміну виконання зобов`язання з поставки пропорційно терміну існування таких обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Позивач просить суд визнати укладеним додаткову угоду до договору у запропонованій ним редакції, яка викладена в заяві про зміну предмету позову, однак така редакція була розроблена стосовно змін в договорі на підставі згоди сторін, поряд з цим спір у даній справі вирішується в судовому порядку, що унеможливлює визнання укладеної додаткової угоди в редакції, запропонованій позивачем, яка містить посилання на те, що: сторони дійшли взаємної згоди; додаткова угода набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін; дана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами, враховуючи наступне.

Так, сторони не дійшли взаємної згоди, спір вирішується в судовому порядку.

Як вказано вище, відповідно до ст.ст. 188 ГК України та 653 ЦК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, редакція такого договору не складається сторонами, а затверджується в резолютивній частині рішення суду першої інстанції, з чим погоджується судова колегія.

Підсумовуючи викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог до відповідача-1 про внесення змін до договору в частині необхідності внесення змін до договору щодо строку поставки товару до 16.02.2025, проте не у запропонованій позивачем редакції, яка передбачає внесення змін за взаємною згодою сторін.

Поряд з цим, судом відмовлено в задоволенні позову до відповідача-2, оскільки між позивачем та відповідачем-2 не може існувати спору щодо внесення змін до договору № 136 від 04.06.2024, оскільки відповідач-2 не є стороною такого договору.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог, заявлених до відповідача-1, та наявність підстав для їх задоволення.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Правила, передбачені ст. 188 Господарського кодексу України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін до договору чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегією суддів встановлено, що при вирішенні спору судом першої інстанції була надана належна оцінка доводам сторін та всебічно досліджено докази, як окремо, так і в їх сукупності, а тому доводи скаржника про неповне з`ясування судом форс-мажорних обставин справи є необґрунтованими.

Аргументи скаржника про неврахування судом вимог бюджетного законодавства колегія суддів сприймає критично, оскільки предметом даного спору є внесення змін до умов договору, натомість як самі сторони в п. 8.7. договору визначили можливість збільшення терміну поставки пропорційно періоду дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) шляхом укладання додаткової угоди.

Судова колегія вважає, що у даному випадку позивачем доведено, а судом першої інстанції встановлено наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю встановлення додаткового обладнання на товар ТОВ «СПЕЦБУДМАШ», яке мало бути виконане саме контрагентом ТОВ «Донспецмаш» (якого було вказано виробником такого товару) як єдиного, хто може здійснити відповідну доробку; окупацією території, де знаходяться виробничі потужності ТОВ «Донспецмаш» вже після укладення між позивачем та відповідачем-1 договору № 136 від 04.06.2024 та неможливістю у зв`язку з вказаним виконати відповідне зобов`язання у строки, встановлені договором, що у свою чергу стало для позивача форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

З огляду на зміст пункту 8.7. договору, положення пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 10.10.2024 у справі № 910/1509/24, оскільки сторонами в договорі погоджено укладення додаткової угоди при існуванні обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) в частині збільшення терміну поставки товару пропорційно періоду дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а матеріалами справи підтверджується та судом першої інстанції правильно встановлено наявність відповідних форс-мажорних обставин, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про протилежне.

Посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на лист Мар`їнської міської військової адміністрації від 03.02.2025 року № 238/01.1-23 колегія суддів з урахуванням положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України відхиляє, оскільки такий доказ судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 23.01.2025 не оцінювався, а додавши його до апеляційної скарги, скаржник не просить суд долучити такий доказ, поданий з пропуском строку на стадії апеляційного розгляду справи, як і не просить поновити відповідний строк.

Усі інші доводи та міркування сторін судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/14701/24 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/14701/24 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України з надзвичайних ситуацій на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/14701/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі № 910/14701/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14701/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2025.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко