Рішення від 24.06.2025 по справі 904/916/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2025м. ДніпроСправа № 904/916/25

за позовом ОСОБА_1 , с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області

до Садівничого товариства "Дніпро", с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області

про визнання недійсними зборів, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд визнати недійсними загальні збори Садового товариства "Дніпро" (село Новоолександрівка, Дніпровського району, Дніпропетровської обл. 52070, код ЄДРПОУ - 23644912), що оформлене протоколом № 5 від 11 жовтня 2020 року. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 позовну заяву залишено без руху; ОСОБА_1 постановлено протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме: зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, вказати повне найменування відповідача, надати докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача, надати докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

14.03.2025 від представника позивача до господарського суду надійшла уточнена позовна заява, яка за змістом є заявою про усунення недоліків з доказами їх усунення.

В уточненій позовній заяві позивач просить суд визнати недійсними загальні збори Садівничого товариства "Дніпро" (село Новоолександрівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, 52070, код ЄДРПОУ 23644912), що оформлене протоколом № 5 від 11 жовтня 2020 року. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.10.2020 загальні збори Садівничого товариства "Дніпро" проведено з недотриманням порядку скликання та проведення загальних зборів, щодо повідомлення членів товариства про проведення загальних зборів, відсутній кворум на загальних зборах, що ставить під сумнів факт проведення загальних зборів 11.10.2020 та є порушенням Статуту Садівничого товариства "Дніпро".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.04.2025.

08.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Садівничого товариства "Дніпро" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відкладення розгляду справи яка обґрунтована тим, що відповідач в особі голови правління Рожкова К.Є., як новий голова правління, 07.04.2025 року уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Співаком О.М. Та фактично, представник відповідача лише 07.04.2025 року отримав матеріали справи 904/916/25, а саме позовну заяву. Відтак, відповідач має намір скористатися наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та надати до матеріалів справи докази, що спростовують позицію позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче провадження у справі на 22.04.2025.

22.04.2025 від Садівничого товариства "Дніпро" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд долучити відзив до матеріалів справи та надати відповідачу додатковий строк на долучення доказів.

В своєму відзиві зазначає, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства так як на момент подання даного позову позивач вже не був членом Садівничого товариства "Дніпро". Таким чином даний спір не є корпоративним, не належить до спорів визначених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, а відтак дана справа має бути закрита на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Також вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, задоволення даного позову ніяким чином не вплине на права чи обов`язки позивача, оскільки наразі він не є членом садівничого товариства та дія правил перебування на території СТ "Дніпро" які були затвердженні протоколом загальних зборів №5 від 11.10.2020 року на позивача банально не розповсюджується, проте у разі задоволення позову, рішення у даній справі вплине на всіх членів СТ "Дніпро", членом якого позивач не є.

Садівниче товариство "Дніпро" обґрунтовано вважає рішення, прийняте на загальних зборах 11.10.2020 року (протокол №5), правомірним, оскільки воно ґрунтується на належній кількості голосів, підтверджених додатками до протоколу. Незважаючи на те, що частина садоводів не була присутня одночасно через завершення садівничого сезону, вони висловили свою волю письмово, що зафіксовано в додатках.

Відсутність цих додатків у справі зумовлена тим, що колишній голова правління не передав відповідні документи новому керівництву, що унеможливило їх подання до суду.

22.04.2025 від Садівничого товариства "Дніпро" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.04.2025 Господарським судом Дніпропетровської області оголошено перерву до 21.05.2025.

07.05.2025 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якому зазначає, що позивач станом на 2024 рік та на момент прийняття Садівничим товариством "Дніпро" оскаржуваного рішення, був та є членом садового товариства.

Щодо письмових опитувань (додатки до протоколу №5 від 11.10.2020 року), позивач зазначає, що вони не передбачені статутом Садівничого товариства "Дніпро".

21.05.2025 від Садівничого товариства "Дніпро" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про проведення засідання без участі відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 10.06.2025.

У судовому засіданні 10.06.2025 оголошувалась перерва до 24.06.2025.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 10.06.2025) до електронного кабінету Садівничого товариства "Дніпро" 11.06.2025 о 22:21.

У судовому засіданні 24.06.2025 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

Садівниче товариство "Дніпро" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.02.1998, номер запису 12031200000027027 (запис від 03.08.2007).

ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства "Дніпро" з 1988 року, що підтверджується членською книжкою садівника, виданою 20.09.2003 Садівничим товариством "Дніпро" (а.с. 17-18).

В матеріалах справи міститься копія довідки № 24/5 від 13.03.2024 видана ОСОБА_1 про те, що те що він є членом Садівничого товариства "Дніпро" на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району на підставі рішення виконкому Новоолександрівською сільською радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області №212 від 29.07.1988.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_2 , на якій розташований його будинок.

Порядок скликання та проведення загальних зборів Садівничого товариства "Дніпро" передбачений статутом.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Садівниче товариство "Дніпро" є неприбутковою місцевою громадською організацією, яку створено громадянами України для організації колективного садівництва.

Згідно пункту 1.7 Статуту, місцезнаходження: 52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Новоолександрівка.

Відповідно до пункту 3.7 Статуту, член СТ "Дніпро" має право:

- брати участь в обговоренні питань, винесених на Загальні збори, у т.ч. пов`язаних з його діяльністю або поведінкою;

- обирати і бути обраним головою Правління, членом Правління, Ревізійної комісії і Спостережної ради;

- одержувати достовірну та повну інформацію про фінансово-господарську діяльність, ознайомлюватися з правовстановлюючою документацією СТ "Дніпро";

- мати у власності земельну ділянку загальною площею не більше 0,12 га;

- приватизувати виділену ділянку землі з правом її подальшого заповіту, дарування, продажу або здачі в оренду за умови відсутності заборгованості перед СТ "Дніпро";

- здійснювати будівництво будинку та інших споруд відповідно до затверджених типових або індивідуальних проектів і чинного Законодавства України;

- утримувати на виділеній ділянці птахів і тварин (собак, котів, кроликів, нутрій, бджіл), окрім парнокопитних (свиней, корів, кіз), дотримуючись обов`язкових Санітарних норм України щодо утримання тварин та Правил добросусідства, без шкоди нормальному відпочинку на сусідніх садівничих ділянках (норма кількості тварин встановлюється Загальними зборами); використовувати на свій розсуд врожай фруктів, ягід, овочів, іншої сільськогосподарської продукції, яку отримано на особистій земельній ділянці;

- використовувати загальне майно СТ "Дніпро";

- добровільно, за письмовою заявою, вийти з СТ "Дніпро".

Пунктом 4.1 статуту Садівничого товариства "Дніпро" встановлено, що вищим керівним органом Садівниче товариство "Дніпро" є загальні збори. Вони складаються із членів СТ "Дніпро" або призначених цими представників. Представниками повинні бути члени СТ "Дніпро" або члени їх родини.

Згідно з пунктом 4.3 статуту загальні збори:

- скликаються Правлінням не рідше 2-х разів на рік;

- визначають основні напрямки діяльності СТ "Дніпро";

- реалізують право власності на майно і кошти; затверджують внутрішні документи, якими визначається організаційна структура, функціональні обов`язки розпорядчих і виконавчих органів, посадових осіб;

- приймають і затверджують Статут СТ "Дніпро", вносять до нього зміни і доповнення; затверджують Правила поведінки на території СТ "Дніпро", що окремим документом, обов`язковим для виконання усіма його членами;

- обирають терміном на 3 роки голову Правління, Правління, Ревізійну комісію, Спостережну раду, Аграрну комісію;

- встановлюють розмір внесків (вступного, цільового, членського, компенсаційного), терміни їх внесення і розміри оплати за спожиту електроенергію (кВт/ч);

- розглядають витрати коштів СТ "Дніпро" відповідно до прибутково-видаткового кошторису;

- визначають розмір оплати праці голови Правління, бухгалтера, робочих за охоронця, а також осіб, які виконують доручення СТ "Дніпро";

- заслуховують звіти Правління і Ревізійної комісії;

- розглядають скарги членів СТ "Дніпро" на рішення Правління і Ревізійної комісії; достроково відкликають і переобирають голову Правління, членів Правління, Ревізійної комісії, Спостережної ради й Аграрної комісії у разі втрати довіри;

- затверджують рішення Правління щодо прийняття нових членів або виключення членів-порушників із СТ "Дніпро", а також призначають штрафні санкції за недотримання вимог Статуту і Правил поведінки на території СТ "Дніпро";

- затверджують склад Ініціативної групи, напрям її діяльності та склад членів Зборів уповноважених;

- створюють Погоджувальні комісії для вирішення спірних питань, що не вирішені Правлінням;

- вирішують питання по реорганізації СТ "Дніпро" або припинення його діяльності згідно з чинним Законодавством.

В пункті 4.3.3. Статуту зазначено, що загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні більше половини усіх членів СТ "Дніпро", включаючи представників (50% + 1член СТ).

Пункт 4.3.4. Статуту встановлено, що питання приймаються звичайною більшістю голосів (50% + 1 член СТ).

11 жовтня 2020 року відбулись загальні збори Садівничого товариства "Дніпро" (як зазначено у протоколі №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020: усього в СТ "Дніпро" зареєстровано - 372 ділянки (подвійні ділянки мають 30 садівників), присутні - 95 членів СТ "Дніпро" з правом голосу, з таким порядком денним:

1. Звіт голови правління ОСОБА_2 .

2. Звіт голови Ревізійної комісії ОСОБА_3 .

3. Затвердження кошторису СТ "Дніпро" на 2021 рік.

4. Затвердження нових "Правил поведінки та вимог до перебування на території СТ "Дніпро" і відповідальність за їх порушення".

5. Різне.

За результатами вказаних зборів, оформлених протоколом № 5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020, прийняті такі рішення:

По першому питанню ухвалили:

1. Звіт Голови правління ОСОБА_2 схвалити та затвердити.

2. Роботу голови та правління СТ "Дніпро" вважати дієвою в оновленні матеріально-технічної бази і корисною для якісної життєдіяльності СТ "Дніпро".

3. Дозволити бажаючим садівникам встановлення 2-тарифних лічильників з 1листопада 2020 року.

Голосували: за - 95, проти - 0, утримались - 0. Рішення прийнято одноголосно.

По другому питанню ухвалили.

Виконання кошторису 2020 року схвалити.

Голосували: за - 95, проти - 0, утримались - 0. Рішення прийнято одноголосно за усіма пунктами.

По третьому питанню ухвалили:

Затвердити запропонований кошторис на 2021 рік з розміром членського внеску 2 000 грн.

Голосували: за - 60, проти - 35, утримались - 0. Рішення прийнято.

По четвертому питанню ухвалили:

1. Затвердити запропонований варіант нових "Правил поведінки та вимог до перебування на території СТ "Дніпро" і відповідальність за їх порушення".

2. Враховуючи п. Б.3 "Правил ...", звільнити діючих членів СТ "Дніпро" протягом 2020 -2021 pp. від сплати за підключення 3-фазного лічильника електричної енергії.

Голосували: за - 95, проти - 0, утримались - 0. Рішення прийнято.

По п`ятому питанню рішення не приймались, регламент вичерпано.

ОСОБА_1 посилається на недотримання порядку проведення загальних зборів щодо повідомлення членів товариства, відсутність кворуму на загальних зборах 11.10.2020, ставить під сумнів факт проведення загальних зборів 11.10.2020, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є визнання недійсними загальні збори Садівничого товариства "Дніпро" (село Новоолександрівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, 52070, код ЄДРПОУ 23644912), що оформлене протоколом № 5 від 11 жовтня 2020 року.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин дотримання порядку повідомлення про загальні збори та проведення загальних зборів садівничого товариства, які відбулися 11.10.2020, наявність / відсутність підстав для недійсним загальних Садівничого товариства "Дніпро", що оформлені протоколом № 5 від 11.10.2020; наявність / відсутність порушених прав позивача.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей. 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", частини першої статті 99 Господарського кодексу України та пункту 3.7 Статуту Садівничого товариства "Дніпро" одним з основних прав члена товариства є брати участь в обговоренні питань, винесених на Загальні збори, у т.ч. пов`язаних з його діяльністю або поведінкою; обирати і бути обраним головою Правління, членом Правління, Ревізійної комісії і Спостережної ради; одержувати достовірну та повну інформацію про фінансово-господарську діяльність, ознайомлюватися з правовстановлюючою документацією СТ "Дніпро".

Згідно з пунктом 4.3.3. Статуту Садівничого товариства "Дніпро" загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні більше половини усіх членів СТ "Дніпро", включаючи представників (50% + 1 член СТ).

Питання приймаються звичайною більшістю голосів (50% + 1 член СТ) (пункт 4.3.4. Статуту Садівничого товариства "Дніпро").

Згідно з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань членами Садівничого товариства "Дніпро" є 372 члени сад. товариства.

Як зазначено у протоколі №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020: усього в СТ "Дніпро" зареєстровано - 372 ділянки (подвійні ділянки мають 30 садівників), присутні - 95 членів СТ "Дніпро" з правом голосу.

Садівниче товариство "Дніпро" вважає рішення, прийняте на загальних зборах 11.10.2020 року (протокол №5), правомірним, оскільки воно ґрунтується на належній кількості голосів, підтверджених додатками до протоколу. Незважаючи на те, що частина садоводів не була присутня одночасно через завершення садівничого сезону, вони висловили свою волю письмово, що зафіксовано в додатках.

Відсутність цих додатків у справі зумовлена тим, що колишній голова правління не передав відповідні документи новому керівництву, що унеможливило їх подання до суду.

Під час підготовчого засідання представник Садівничого товариства "Дніпро" не зміг пояснити скільки часу необхідно для подання додатків до протоколу №5 від 11.10.2020, в яких зафіксована кількість осіб, які взяли участь у голосуванні.

Станом на час ухвалення рішення у справі Садівничим товариством "Дніпро" таких доказів не надано.

Натомість, в матеріалах справи міститься копія протоколу №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020, яка, зокрема, не містить відомостей про наявність додатку до нього про додаткове голосування (більше ніж зафіксоване у протоколі). Як не містить вказаний протокол відомостей про додаткове голосування з питань порядку денного та фіксації результатів такого голосування.

З урахуванням наведеного господарський суд погоджується із доводами позивача про недотримання порядку проведення загальних зборів щодо повідомлення членів товариства, відсутність необхідної кількості членів кооперативу для прийняття рішення на загальних зборах 11.10.2020.

ОСОБА_1 просить недійсними загальні збори Садівничого товариства "Дніпро" (село Новоолександрівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, 52070, код ЄДРПОУ 23644912), що оформлені протоколом №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

З набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Водночас, принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання).

Згідно з статтею 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників, а не протокол чи загальні збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18.

Садівниче товариство "Дніпро" вважає, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства так як на момент подання даного позову позивач вже не був членом Садівничого товариства "Дніпро", тому спір не є корпоративним, не належить до спорів визначених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, а відтак дана справа має бути закрита на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Також вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, задоволення даного позову ніяким чином не вплине на права чи обов`язки позивача, оскільки наразі він не є членом садівничого товариства та дія правил перебування на території СТ "Дніпро" які були затвердженні протоколом загальних зборів №5 від 11.10.2020 на позивача не розповсюджується, проте у разі задоволення позову, рішення у даній справі вплине на всіх членів СТ "Дніпро", членом якого позивач не є.

На підтвердження своїх доводів Садівниче товариство "Дніпро" надало копію протоколу №7 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 29.09.2024, відповідно до якого, зокрема, ОСОБА_1 виключено зі складу членів СТ "Дніпро" з усіма відповідними наслідками.

Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору про визнання недійсними рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

Застосування цього підходу у судовій практиці є сталим та підтверджується відповідною практикою Верховного Суду. До прикладу, цей висновок відображено у постанові ВП ВС від 30.01.2019 у справі №456/2-6/11, у постанові Касаційного цивільного суду від 21.02.2018 у справі №667/3881/15ц, у постановах Касаційного господарського суду від 27.08.2019 у справі №904/24/19, від 15.01.2020 у справі №913/285/19, від 28.03.2018 у справі № 908/2027/16 та інших.

Так, загальні збори Садівничого товариства "Дніпро", що оформлені протоколом №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області проведені 11.10.2020, тобто у період коли ОСОБА_1 був членом Садівничого товариства "Дніпро" (до виключення зі складу членів СТ "Дніпро" на підставі рішення зборів від 29.09.2024).

Членство ОСОБА_1 у Садівничому товаристві "Дніпро" підтверджено членською книжкою садівника, виданою 20.09.2003 Садівничим товариством "Дніпро" та довідкою № 24/5 від 13.03.2024 виданою Садівничим товариством "Дніпро".

Під час розгляду справи з`ясовано, що між ОСОБА_1 та Садівничим товариством "Дніпро" наявні спори у судах (Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, Новокодацькому районному суді міста Дніпра (колишня назва Ленінський районний суд міста Дніпропетровська)) щодо порушенням ОСОБА_1 "Правил поведінки та вимог до перебування на території СТ "Дніпро" і відповідальність за їх порушення", які затверджені оскаржуваними зборами 11.10.2020, що спростовує доводи відповідача про те, що дія правил перебування на території СТ "Дніпро" які були затвердженні протоколом загальних зборів №5 від 11.10.2020 на позивача не розповсюджується.

З урахуванням наведеного, господарський суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства "Дніпро", оформлених протоколом №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020, в частині затвердження нових "Правил поведінки та вимог до перебування на території СТ "Дніпро" і відповідальність за їх порушення".

Щодо решти рішень загальних зборів, оформлених протоколом №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020, (затвердження звіту голови правління ОСОБА_2 , затвердження звіту голови Ревізійної комісії ОСОБА_3 , затвердження кошторису СТ "Дніпро" на 2021 рік), господарський суд зазначає таке.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого ст. 7 Господарського процесуального кодексу України і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статті 14 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

Позивач не довів яким чином скасування рішень загальних зборів в частині затвердження звіту голови правління ОСОБА_2 , затвердження звіту голови Ревізійної комісії ОСОБА_3 , затвердження кошторису СТ "Дніпро" на 2021 рік, призведе до поновлення його прав та / або інтересів. Вказані рішення носять інформативний характер за минулий період, доводів на підтвердження того, що скасування рішення в цій частині призведе до поновлення його прав та / або інтересів позивач не навів, доказів до суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним рішень загальних зборів, оформлених протоколом №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020, в частині затвердження звіту голови правління ОСОБА_2 , затвердження звіту голови Ревізійної комісії ОСОБА_3 , затвердження кошторису СТ "Дніпро" на 2021 рік задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства "Дніпро", оформлених протоколом №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020, в частині затвердження нових "Правил поведінки та вимог до перебування на території СТ "Дніпро" і відповідальність за їх порушення".

Щодо позовної давності господарський суд зазначає таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас, у силу приписів частин першої та другої статті 258 Цивільного кодексу України , для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 14.09.2022 у справі №909/298/21 зауважив на тому, що частину другу статті 258 Цивільного кодексу України було доповнено вищенаведеним пунктом Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018 та сфера застосування якого обмежується регламентацією правовідносин щодо правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядку їх створення, діяльності та припинення, прав та обов`язків їх учасників.

Враховуючи те, що (1) зміни до Цивільного кодексу України внесені саме Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", (2) позовна давність щодо оскарження рішень акціонерних товариств визначена окремо спеціальним законом, (3) стаття 258 Цивільного кодексу України не містить тлумачення терміну "товариство", Верховний Суд дійшов до висновку про те, що законодавцем диференційовано встановлено правила позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів окремих юридичних осіб (один рік - для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю; три місяці - для акціонерних товариств; три роки (загальна позовна давність) - для інших юридичних осіб та громадських об`єднань, зокрема для творчих спілок, як неприбуткових професійних об`єднань у формі громадських організацій).

Також Верховний Суд виходив із того, що Конституційний Суд України зазначив, що строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22.02.2012 №4-рп/2012).

Застосування різних строків давності для оскарження рішень загальних зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (один рік), акціонерних товариств (три місяці) та інших юридичних осіб (три роки) має легітимну мету - забезпечення доступу до суду, а не навпаки - його обмеження для простих громадян - учасників громадських об`єднань (непідприємницьких товариств), як у цій справі, шляхом застосування розширювального тлумачення норми закону.

Враховуючи, що предметом оскарження у цій справі є рішення загальних зборів садового товариства, позовна давність до спірних правовідносин складає три роки.

Оскаржуване рішення загальних зборів 11.10.2020.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).

Водночас, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Відповідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ на території України з 24.02.2022 запроваджений воєнний стан, який триває як на час звернення позивача з позовом до суду та і станом на час ухвалення рішення у справі.

Таким чином позивач звернувся в межах позовної давності.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Дніпро" про визнання недійсними зборів задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства "Дніпро" (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Новоолександрівка, код ЄДРПОУ 23644912), оформлених протоколом №5 загальних звітно-виборчих зборів СТ "Дніпро" Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 11.10.2020, в частині затвердження нових "Правил поведінки та вимог до перебування на території СТ "Дніпро" і відповідальність за їх порушення".

Стягнути з Садівничого товариства "Дніпро" (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Новоолександрівка, код ЄДРПОУ 23644912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 1 514,00 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.06.2025

Суддя Ю.А. Бажанова