Повістка від 17.06.2025 по справі 907/409/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2025 м. УжгородСправа № 907/409/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши клопотання заявника про стягнення судових витрат (вх. №02.3.1-02/5011/25 від 23.05.2025 року),

за позовом Акціонерного товариства "Українська Залізниця", ЄДРПОУ 40075815, м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком", ЄДРПОУ 31731686, м. Київ,

про встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту

Cекретар судового засідання - Ігнатко О.В.

Сторони, що з`явились в судове засідання:

від позивача - Борисова Г.Й. в залі суду,

від відповідача: Хитрук Н.І. в режимі ВКЗ,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року Акціонерне товариство "Українська Залізниця" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" про встановлення на користь ТОВ "Євротранстелеком" безстроковий оплатний земельний сервітут та зобов`язати відповідача внести відомості про земельний сервітут ділянки з кадастровим номером 2124083502:02:001:0004, до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі № 907/409/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2024 у справі № 907/409/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Євротранстелеком" 33 500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 907/409/24 стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Євротранстелеком" 12 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Також додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 907/409/24 стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Євротранстелеком" 2500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 28.01.2025 касаційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024, додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2024, постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та додаткові постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 907/409/24 скасовано. Справу №907/409/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2025 справу №907/409/24 прийнято до провадження новим складом суду за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання, з пропозицією сторонам подати заяви по суті справи з урахуванням судових рішень, що відбулися у цій справі та змін в обставинах справи, якщо такі наявні.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.05.2025 в межах даної справи у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.

Надалі, на адресу суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат від заявника ТОВ "Євротрантелеком" (вх. №02.3.1-02/5011/25 від 23.05.2025 року), в якому він просить долучити до матеріалів справи докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти судові витрати на професійну правничу допомогу, які ТОВ "Євротранстелеком" понесло у зв`язку із розглядом справи №907/409/24 в судах першої та апеляційної інстанції, у розмірі 98 000.00 грн. на позивача АТ "Українська залізниця".

Також, на адресу суду надійшли заперечення на клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 98 000.00 грн. від АТ "Українська залізниця", в якому воно просить у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 98 000.00 грн. - відмовити повністю.

Ухвалою суду від 29.05.2025 в межах даної справи прийнято до провадження клопотання про стягнення судових витрат, яке надійшло від заявника ТОВ "Євротрантелеком" (вх. №02.3.1-02/5011/25 від 23.05.2025 року). Призначено судове засідання для розгляду поданого клопотання на 17 червня 2025 року.

В судове засідання 17.06.2025 з`явились представники сторін. Вислухавши усні пояснення сторін, суд перейшов до стадії ухвалення повного тексту судового рішення без проголошення вступної та резолютивної частини.

Судом встановлено, що 16.04.2024 між відповідачем та адвокатом Хитрук Н.І. був укладений договір №16/04/24-1 про надання правової допомоги, згідно п. 1.1. якого, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту у обсягах, визначених додатками до цього договору.

Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Сторони домовились, що розмір гонорару встановлюється сторонами на підставі додатків до договору (Розділ 3 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 15 квітня 2026 року (п. 4.1. договору з урахуванням додаткової угоди №28 до договору від 13.03.2025 року).

Судом встановлено, що 26.04.2024 між відповідачем та адвокатом Хитрук Н.І. було підписано додаткову угоду №5 до договору, згідно розділу 3 якої, гонорар адвоката становить 2000.00 грн. за годину надання послуг адвокатом. Відповідно до п. 4 договору, сторони погодили наступний попередній розрахунок розміру гонорару адвоката: 12 000.00 грн. - 6 годин - ознайомлення із матеріалами справи, правовий аналіз матеріалів справи, збирання доказів по справі; 20 000.00 грн. - 10 годин - підготовка відзиву на позовну заяву; 6000.00 грн. - підготовка заперечення на відповідь на відзив - 3 години - 6000.00 грн.

Сторони погодили, що вартість участі у кожному судовому засіданні у справі становить 2500.00 грн.

Остаточний перелік послуг та вартість послуг адвоката визначається столронами за результатами наданих послуг на підставі акту приймання - передачі наданих послуг та розрахунку розміру винагороди адвоката (п. 6 договору).

Клієнт здійснює оплату гонорару протягом 30 днів з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг (п. 7 договору).

Додатковою угодою №16 від 11.09.2024 до договору сторони погодили, що остаточний перелік послуг та вартість послуг адвоката визначається сторонами за результатами наданих послуг на підставі акту приймання - передачі наданих послуг та розрахунку розміру винагороди адвоката (п. 5 додаткової угоди).

Актом приймання - передачі наданих послуг №1 від 06.08.2024 року сторони погодили вартість наданих послуг правової допомоги у розмірі 34 500.00 грн. Дана вартість послуг визначена і додатком №1 до акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 06.08.2024 року. Платіжною інструкцією №2226 від 09.08.2024 підтверджується сплата даних коштів відповідачем на користь адвоката.

Актом приймання - передачі наданих послуг №2 від 03.10.2024 року сторони погодили вартість наданих послуг правової допомоги у розмірі 26 500.00 грн. Дана вартість послуг визначена і додатком №1 до акту приймання - передачі наданих послуг №2 від 03.10.2024 року. Платіжною інструкцією №3033 від 03.10.2024 підтверджується сплата даних коштів відповідачем на користь адвоката.

Актом приймання - передачі наданих послуг №3 від 03.10.2024 року сторони погодили вартість наданих послуг правової допомоги у розмірі 2 500.00 грн. Дана вартість послуг визначена і додатком №1 до акту приймання - передачі наданих послуг №3 від 03.10.2024 року. Платіжною інструкцією №3034 від 03.10.2024 підтверджується сплата даних коштів відповідачем на користь адвоката.

Актом приймання - передачі наданих послуг №21 від 23.05.2025 року сторони погодили вартість наданих послуг правової допомоги у розмірі 17 500.00 грн. Дана вартість послуг визначена і додатком №1 до акту приймання - передачі наданих послуг №21 від 23.05.2025 року. Платіжною інструкцією №2399 від 23.05.2025 підтверджується сплата даних коштів відповідачем на користь адвоката.

Також 17.05.2024 між відповідачем та адвокатом Зверєвою К.С. був укладений договір №25 про надання правової допомоги.

Актом приймання - передачі наданих послуг №21 від 06.08.2024 року сторони погодили вартість наданих послуг правової допомоги у розмірі 17 000.00 грн. Дана вартість послуг визначена і додатком №1 до акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 06.08.2024 року. Випискою із розрахункового рахунку адвоката підтверджується зарахування відповідних коштів на користь адвоката відповідачем.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» подала заперечення щодо порядку розподілу витрат на правничу допомогу, зазначивши таке.

26.05.2025 нами отримано Клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 98000 грн.

Позивач вважає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи для сторони або публічним інтересом до справи. Частиною п`ятою вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Закарпатської області у цій справі №907/409/24 від 06.08.24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

12.08.2024 залізницею було отримано заяву про стягнення судових витрат, у якому відповідач просив стягнути з АТ «Укрзалізниця» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 51 500 грн. Розглянувши доводи відповідача та заперечення позивача, судом було зменшено розмір правничої допомоги.

Так, Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №907/409/24 від 10.09.24 стягнуто з Акціонерного Товариства «Українська залізниця» на користь ТОВ «Євротранстелеком» 33 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, яке апеляційним судом залишено в силі.

30.10.2024 Західний апеляційний господарський суд виніс Додаткову Постанову, частково стягнуто з АТ «Укрзалізниця» загальна сума 15 000 грн. за розгляд у Західному апеляційному господарському суді.

Постановою Верховного Суду від 28.01.2025 Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024, додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2024, постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та додаткові постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 907/409/24 скасовано. Справу №907/409/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Враховуючи, що рішення першої та апеляційної інстанції були скасовані касаційним судом, правнича допомога у розмірі 51 000,00 грн. за розгляд справи судом першої інстанції та 29 000,00 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції не підлягає задоволенню.

Щодо витрат, понесених ТОВ «Євротранстелеком» під час нового розгляду справи судом 1 інстанції у своїй заяві від 23.05.2025 зазначає розмір судових витрат у сумі 17 500,00 грн., які вважає нереальними та не розумними, виходячи з того, що справа розглядалася місцевим судом повторно. Справа не потребувала повторно такого ж часу для підготовки адвокатом своєї позиції, не потребувало додаткових зусиль для збору доказів, їх вивчення тощо.

Позивач зазначає, що між ним та Відповідачем існують у різних господарських судах України справи з таким самим предметом спору про встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту, саме: 907/407/24, 907/408/24, 907/409/24, 914/972/24, 914/1014/24, 914/1034/24, 921/314/24, 921/315/24, 921/316/24, 909/459/24, 909/460/24, 909/457/24.

Обставини та суть зазначених справ ідентичні з цією справою № 907/409/24, змінювались тільки кадастрові номери земель залізничного транспорту, їх площа та адреса місцезнаходження. Відповідачем подавались одні і ті ж докази до відзвиву по позовні заяви, аналогічного змісту відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Враховуючи той факт, що правова позиція ТОВ «Євротранстелеком», викладена у відзивах на позовні заяви по всіх дванадцяти позовах є ідентичною, та обґрунтовується фактично ідентичними у всіх справах доказами, вважаємо, що зазначена у розрахунку сума розміру винагороди адвоката, доданому до клопотання, кількість затрачених годин для проведення правового аналізу матеріалів справи №907/409/24, збирання доказів, та підготовки відзиву є необґрунтованою. та неспівмірною із затраченим часом, обсягом наданих послуг та складністю справи.

Фактично додатковими рішеннями вказаних справах Господарським судом вже було стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ТзОВ «Євротранстелеком» витрат понесених у повністю аналогічній справі, на такі послуги адвоката, як правовий аналіз матеріалів справи, пошук доказів, підготовка відзиву на позовну заяву та підготовка заперечення на відповідь на відзив тощо. Жодних пояснень щодо принципу формування такого високого розміру гонорару, з прив`язкою до мінімальної чи середньої зарплати в країні, чи з посиланням на відомості органів статистики або інших органів, про ціни юридичних послуг в регіоні за 2024 рік, під час розгляду справи, не надано.

Дослідивши клопотання позивача про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 1 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відтак, відповідач просить у своїй поданій заяві ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 98 000.00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки станом на день прийняття рішення суд не розглядав та не вирішував питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, відтак це питання має бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення. Крім того, представник позивача на виконання п. ч. 3 ст. 129 ГПК України зробив відповідну про це заяву, яка вказана вище.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачі клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача не заявили.

Визначаючи належні на правничу допомогу витрати, суд звертається до правових позицій, викладених у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, згідно якої "з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності, розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений представником позивача, не є пропорційним до предмета спору.

Також, суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

При визначенні розміру витрат, які суд має покласти на позивача через необгрунтований позов, суд враховує ті обставини, що підтверджені представниками сторін, що на сьогодні за первинний розгляд справи з позивача вже стягнуто витрати на правничу допомогу в сумі 33 500,00 грн. за розгляд справи судом першої інстанції та 15 000,00 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції і ці грошові суми перебувають у володінні Відповідача. Загальна сума цих, вже перерахованих, відшкодувань витрат становить 48 500,00 грн. (33 500,00 + 15 000,00).

Суд враховує заперечення Позивача щодо грошових сум, що витрачені Відповідачем на свій захист від необгрунтованого позову, та які мають бути розподілені між Позивачем та Відповідачем, суд виходить з того, що сторона процесу має право на свій розсуд та за домовленністю з адвокатом визначати розмір оплати його праці (гонорарів). Втім, норми статей 126, 129, 130 ГПК України врегульовують питання розподілу тягаря судових витрат, що є необхідними для сторони, які має компенсувати інша сторона процесу.

Суд виходить з того, що практика застосування норм ст. 126, 129 ГПК України має бути подібною, зокрема у разі, коли ця практика грунтується на спорах між цими ж сторонами, з подібних підстав та на тих же подібних обставинах і законодавстві. Зокрема, в одній зі справ, на яку покликається Позивач - справа №907/408/24, судові рішення в якій набрали законної сили, а також суд апеляційної інстанції задовольнили вимоги Відповідача до Позивача, поклавши на Позивача витрати на послуги адвоката в сумі 7000,00грн. та 5000,00грн. відповідно.

Суд не має сумніву у правильності, пропорційності та доцільності визначення цих сум при розгляді судами подібної справи №907/408/24, а тому у цій справі суд визначає розмір витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, вважає за справедливе, розподілити ці витрати, зменшивши частку Позивача та покласти на нього витрати в розмірі 48 500,00 грн., що охоплюють витрати Відповідача, які ним були понесені при первісному розгляді цієї справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, а також при новому розгляді - в суді першої інстанції.

Зменшивши зазначені суми, суд враховує позицію Позивача, що вказана грошова сума вже перерахована Відповідачеві за попередніми судовими рішеннями та не повернуті на даний час, задоволення судом вимог Відповідача на цю суму коштів надасть можливість сторонам зарахувати ці вимоги, не здійснюючи нових розрахунків між сторонами.

Суд погоджується з позицією Позивача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу у цій справі, яка розглянута господарським судом у повторному розгляді за три судових засідання, фактично на тих самих матеріалах, які існували у справі та оновлених поясненнях представників сторін. Мають значення також і наявні в інших судах аналогічні справи, що полегшує роботу адвоката/представника тощо.

Обставини та суть зазначених справ ідентичні з цією справою № 907/409/24, змінювались тільки кадастрові номери земель залізничного транспорту, їх площа та адреса місцезнаходження. Відповідачем подавались одні і ті ж докази до відзвиву по позовні заяви, аналогічного змісту відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Отже, суд вважає, що заявлені представником відповідача до відшкодування витрати у загальній сумі 98 000.00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, і хоча ці витрати фактично понесені відповідачем, але суд не може визнати їх такими, що були неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Відшкодування повної суми витрат відповідача за рахунок позивача матиме характер надмірного тягаря на нього.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку до стягнення з Акціонерного товариства "Українська Залізниця", ЄДРПОУ 40075815, м. Київ,, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком", ЄДРПОУ 31731686, м. Київ належить 48 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Клопотання заявника про розподіл між сторонами судових витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська Залізниця", ЄДРПОУ 40075815, м. Київ, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком", ЄДРПОУ 31731686, м. Київ 48 500,00 грн. (сорок вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні інших вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2025 року.

СуддяП. Д. Пригуза