Рішення від 17.06.2025 по справі 916/1492/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2025 р. Справа № 916/1492/25Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (67500, Одеська обл., Одеський р-н, селище Доброслав, вул. Центральна, буд. 85; код ЄДРПОУ 0352855229">0352855229) в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська обл., Одеський р-н, село Фонтанка, вул. Степна, буд. 4; код ЄДРПОУ 04379746),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД" (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 10/1; код ЄДРПОУ 40227200),

про стягнення 664223,07 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури прокурор Бойчук М.М.;

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД", в якій просить суд стягнути грошові кошти у сумі 1746864,99 грн, з яких 1082641,92 грн безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, 548899,46 грн інфляційні втрати, 115323,61 грн 3% річних. Судові витрати по сплаті судового збору прокурор просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ті обставини, що замовник будівництва - ТОВ "ПЛАТИНУМБУД", який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 справу № 916/1492/25 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1492/25. Справу № 916/1492/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2025 об 11:00 год.

22 квітня 2025 року до Господарського суду Одеської області від керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

1) Накласти арешт на грошові кошти ТОВ ПЛАТИНУМБУД (код ЄДРПОУ 40227200) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 1746864,99 грн;

2) Накласти арешт на нерухоме майно ТОВ ПЛАТИНУМБУД (код ЄДРПОУ 40227200) у межах суми позову 1746864,99 грн, лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих коштів.

Ухвалою суду від 24.04.2025 про забезпечення позову, заяву керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову у справі № 916/1492/25 задоволено, вжито заходи забезпечення позову наступним шляхом:

- Накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД" (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 10/1; код ЄДРПОУ 40227200) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 1746864,99 грн;

- Накладено арешт на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД" (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 10/1; код ЄДРПОУ 40227200) у межах суми позову 1746864,99 грн, лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих коштів.

24 квітня 2025 року до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якій відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку із неналежною підсудністю (розгляд справи належить до територіальної юрисдикції/підсудності Господарського суду Хмельницької області за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 10/1; код ЄДРПОУ 40227200) та пропущеним строком позовної давності.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

07 травня 2025 року до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій відповідач просить:

1. Справу за позовною заявою керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД", про стягнення грошових коштів: безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, інфляційні втрати, 3% річних закрити;

2. Обмежити розмір належних до стягнення інфляційних втрат до 26 657,36 грн, 3% річних до 560,07 грн (по 5% від належних до стягнення сум).

3. Зняти арешт накладений на грошові кошти ТОВ ПЛАТИНУМБУД, код ЄДРПОУ 40227200 як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 1746864,99 грн. Зняти накладений арешт на нерухоме майно ТОВ ПЛАТИНУМБУД, код ЄДРПОУ 40227200 у межах суми позову 1746 864,99 грн, лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих коштів, у зв`язку із закриттям справи.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 20.05.2025 суд закрив провадження у справі № 916/1492/25 в частині вимог про стягнення суми безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі 1082641,92 грн.

У підготовчому засіданні 20.05.2025 суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.

Також у підготовчому засіданні 20.05.2025 суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні заяви про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою від 20.05.2025 суд закрив підготовче провадження у справі № 916/1492/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.06.2025 о 15:00 год.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 17.06.2025 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Прокурор у судовому засіданні 17.06.2025 позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 548899,46 грн та суми 3% річних у розмірі 115323,61 грн підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 17.06.2025 судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено прокурора про час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД", код ЄДРПОУ 40227200 (надалі відповідач), 22.11.2019 розпочато будівництво. Назва об`єкта будівництва - Будівництво багатоповерхового житлового будинку на земельній ділянці в с. Крижанівка, Лиманського району, Одеської області (секція 4). Земельна ділянка кадастровий № 5122783200:01:01:002:2282.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 20-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області" затверджено територію Фонтанської територіальної громади у складі: Фонтанської, Крижанівської, Новодофінівської та Олександрівської територіальних громад.

Пунктом 3 Постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 № 807-IX Лиманський район в Одеській області ліквідовано. Фонтанську сільську раду визначено у складі Одеського району.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 11.09.2021 видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів щодо вказаного об`єкта будівництва, реєстраційний номер дозвільного документа в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ) ІУ122210903132. Згідно даних Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва статус реєстрації зареєстровано (внесено реєстратором), статус документу діючий. Дата початку будівництва 22.11.2019, дата завершення будівництва 31.08.2021, строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію 11.09.2021.

Відповідно до вищевказаних даних ЄДЕССБ та Сертифікату ІУ122210903132 об`єкт будівництва має наступні основні показники: загальна кількість квартир 72, загальна площа квартир у будинку 3888,8 м.2.

Відповідним розділом дозвільного документа ІУ122210903132 установлено, що Договір про пайову участь не укладався відповідно до статті 13 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

Листом Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області підтверджено відсутність відповідних договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД".

Дозвільний документ ІУ122210903132 (Видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів) оприлюднений в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та доступний за посиланням: tps://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=2654562745994708786/optype=100.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (надалі - Закон № 3038-VІ), чинної станом на дату початку будівництва, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженернотранспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування.

Так, зі змісту статті 40 Закону № 3038-VІ (у вказаній редакції) слідує, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому, укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

При цьому, частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VІ встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (надалі - Закон № 132-ІХ) статтю 40 Закону № 3038-VІ виключено з 1 січня 2020 року. Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VІ обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Водночас, частиною 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні встановлено, що Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Окрім того, зазначеною нормою установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:

- об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

- об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

- об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

- об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

- об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

- об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

- об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

- об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;

- об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;

- об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Оскільки відповідачем будівництво об`єкта розпочато 28.12.2018, а до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні в частині виключення статті 40 Закону № 3038-VI, договір про пайову участь не укладено, у відповідача виник обов`язок упродовж 10 днів після 01.01.2020 звернутись до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (надалі - Фонтанська сільська рада) із заявою про визначення розміру пайової участі та після отримання відповідного розрахунку, сплатити визначену суму до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, відповідно до якої, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (Закону № 132-IX) порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

- об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

- об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпункту 3, 4 абзацу 2, пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-ІХ, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абз.2 п.2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-ІХ визначено обов`язок (за винятком передбачених п.п.2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Такі висновки Верховного Суду у цій справі відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру. Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.

Листом Фонтанської сільської ради № 03.1-12.01/166 від 20.01.2025 повідомлено, що порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту станом на 01.01.2020 був врегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради, затвердженим рішенням Крижанівської сільської ради № 301 від 10.02.2012, зі змінами, внесеними рішенням Крижанівської сільської ради № 580 від 25.03.2013 (надалі Положення).

Відповідно до зазначеного Положення розмір пайової участі визначався рішенням (протоколом) комісії з питань залучення та розподілу коштів пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради. Рішення (протокол) комісії підлягав затвердженню виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради.

Крім того, порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури на території Фонтанської сільської ради був врегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, затвердженим рішенням Фонтанської сільської ради № 894 від 20.06.2014 із змінами внесеними рішенням Фонтанської сільської ради № 165 від 12.03.2016. Розмір пайової участі визначався рішенням (протоколом) комісії з питань встановлення розміру пайової участі Замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Фонтанка. Рішення (протокол) комісії підлягав затвердженню виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради.

Зазначені положення були чинні станом на 01.01.2020. Менший розмір пайової участі для відповідача, ніж в Законі № 132-ІХ, органом місцевого самоврядування не визначався.

Таким чином, враховуючи, що замовник будівництва не звернувся у встановлений законом строк до органу місцевого самоврядування для визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, відповідний розрахунок здійснено Фонтанською сільською радою на запит окружної прокуратури на підставі відсоткової ставки, встановленої Законом № 132-ІХ.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, розмір пайової участі для житлових будинків становить 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів загальна площа квартир у будинку складає 3888,8 м2.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 230 Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України вартість 1 м.2 загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) станом на 01.07.2021 по Одеській області встановлено у розмірі 13920,00 грн.

Так, Фонтанською сільською радою листом від 26.12.2024 № 03.1-12.01/5397 надано розрахунок розміру пайового внеску у зв`язку із будівництвом об`єкта за адресою: с. Крижанівка, Лиманського району, Одеської області, відповідно до якого розмір пайової участі за вказаним об`єктом складає 1082641,92 грн: 3888,8 м.2 (загальна площа квартир будинку) х 13920,00 грн/м.2 (вартість спорудження житла по Одеській області) х 2% (ставка розміру пайової участі для житлових будинків).

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, інфляційні втрати розраховано органом місцевого самоврядування за наступною формулою: [Інфляційне нарахування] = [Сума боргу] х [Сукупний індекс інфляції] - [Сума боргу].

За загальнодоступними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за вересень 2021 року 101,2%; жовтень 2021 року 100,9%; листопад 2021 року 100,8%; грудень 2021 року 100,6%; 2022 рік 126,6%; 2023 рік 105,1%; 2024 рік 112%; січень 2025 року 101,2%; лютий 2025 року 100,8%; березень 2025 року 101,5%.

Враховуючи викладене, інфляційні втрати складають 548899,46 грн.

Розрахунок 3% річних здійснено за формулою: [Сума боргу] х [Відсоткова ставка] / 100 % х [Кількість днів прострочення] / [Кількість днів у році].

Період для нарахування 3% річних (з 12.09.2021 по 31.03.2025) складає 1297 днів (з 12.09.2021 по 31.12.2021 111 днів, з 01.01.2022 по 31.12.2022 365 днів, з 01.01.2023 по 31.12.2023 365 днів, з 01.01.2024 по 31.12.2024 366 днів, з 01.01.2025 по 31.03.2025 90 днів).

Враховуючи викладене, 3% річних за час прострочення складають 1115323,61 грн.

Таким чином, загальна сума безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД" коштів пайової участі, враховуючи інфляційні нарахування та 3% річних, складає 1746864,99 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області підлягають задоволенню, з таких підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За змістом статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Дана правова позиція повністю узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, у рішенні від 14.12.2021 по справі № 643/21744/19.

Обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З викладеним корелюються й положення ч. ч. 3 та 4 ст. 53 ГПК України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, згідно ст. 142 Конституції України, зокрема, є і інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з статтею 145 Конституції України права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвитку згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Таким чином, безпідставне збереження замовником будівництва ТОВ "ПЛАТИНУМБУД" коштів пайової участі призводить до заподіяння матеріальної шкоди місцевому бюджету у виді упущеної вигоди та унеможливлює виконання позивачем функцій з розвитку інфраструктури населеного пункту.

Враховуючи викладене, органом, уповноваженим державою на здійснення захисту у спірних правовідносинах, є Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура в Україні здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Доброславською окружною прокуратурою Одеської області направлено запит до Фонтанської сільської ради про вжиті та заплановані заходи, направлені на стягнення з ТОВ "ПЛАТИНУМБУД" безпідставно збережених коштів пайової участі, враховуючи інфляційні втрати та 3% річних.

Листом Фонтанської сільської ради окружну прокуратуру повідомлено про неможливість звернення до суду через недостатність коштів, передбачених бюджетом на судові витрати, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, констатуючи нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах.

Одночасно з цим, органом місцевого самоврядування листом повідомлено про невжиття заходів претензійного характеру в порядку досудового врегулювання спору.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру окружною прокуратурою листом повідомлено позивача про застосування представницьких повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас під час розгляду справи, 07.05.2025 до суду від ТОВ "ПЛАТИНУМБУД" надійшла заява про закриття провадження у справі, до якої відповідач долучив докази сплати суми основного боргу у розмірі 1082641,92 грн. Зазначена заборгованість була сплачена відповідачем 25.04.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 17.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 суд закрив провадження у справі № 916/1492/25 в частині вимог про стягнення суми безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у розмірі 1082641,92 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 36750,00 грн та суми 3% річних у розмірі 6739,04 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних втрат та 3% річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

З урахуванням постанови Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 925/683/21, інфляційні нарахування та 3 % річних підлягають нарахуванню з моменту прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Судом перевірено правильність виконаних прокурором розрахунків 3% річних та інфляційних втрат (т. 1, а.с. 4-5), та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 115323,61 грн та інфляційних втрат у розмірі 548899,46 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача обмежити розмір належних до стягнення інфляційних втрат до 26657,36 грн, 3% річних до 560,07 грн (по 5% від належних до стягнення сум), яке викладене в заяві про закриття провадження у справі (т. 1, а.с. 82-86), суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 року у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 року у справі № 6-38цс11).

Отже, проценти та інфляційні нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Оскільки 3% річних та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України не є штрафними санкціями, суд не має правових підстав для їх зменшення, у зв`язку з чим суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру належних до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД" (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 10/1; код ЄДРПОУ 40227200) на користь Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська обл., Одеський р-н, село Фонтанка, вул. Степна, буд. 4; код ЄДРПОУ 04379746) суму інфляційних втрат у розмірі 548899,46 грн, суму 3% річних у розмірі 115323,61 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТИНУМБУД" (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 10/1; код ЄДРПОУ 40227200) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) суму судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 7970,68 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1514,00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 25.06.2025.

Суддя Нікітенко С.В.