Рішення від 23.06.2025 по справі 924/414/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2025 р. Справа № 924/414/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства "Оксі Банк", м. Львів

до відповідачів:

товариства з обмеженою відповідальністю "Петрікор Вайн", м. Хмельницький

ОСОБА_1 , с. Зіньківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №59/24-О від 22.10.2024 року в розмірі 1 093 298,50 грн.,

представники сторін:

позивача: адвокат Коваленко О.Д. згідно довіреності №12 від 01.01.2025 року (в режимі ВКЗ);

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за договором про надання овердрафту №59/24-О від 22.10.2024 року в розмірі 1 093 298,50 грн. Вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ «Петрікор Вайн» своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів згідно договору про надання овердрафту №59/24-О від 22.10.2024 року, та умовами договору поруки №59/24-О-П від 22.10.2024 року, укладеного між АТ «Оксі Банк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.04.2025 року відкрито провадження у справі №924/414/25, призначено підготовче засідання на 28 травня 2025 року. Ухвалою суду від 28.05.2025 року відкладено підготовче засідання на 11.06.2025 року. Ухвалою суду від 11.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.06.2025 року.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором.

Відповідач 1 не скористався правом участі свого представника під час судового розгляду спору, відзиву на позов не надав; належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, що підтверджується довідками про доставку ухвал суду у даній справі в електронний кабінет ТОВ «Петрікор Вайн» в ЄСІТС.

Відповідач 2 відзиву на позов також не надав, у судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив. У заяві від 23.06.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Величко В.І. просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача 2 та його представника.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що учасникам справи створені належні умови в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

22.10.2024 між позивачем (далі - банк/кредитодавець) та відповідачем-1 (позичальник) укладено договір № 59/24-О про надання овердрафту (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк у строк з 22.10.2024 по 21.10.2025 надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, платіжних документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту, а позичальник зобов`язується повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором.

У пункті 1.2. кредитного договору погоджено, що дебетове сальдо, яке виникає на поточному рахунку позичальника внаслідок оплати платіжних документів, не може перевищувати граничної суми в розмірі 1 000 000,00 грн. (ліміт овердрафту).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору виконання позичальником зобов`язань за договором, які полягають в поверненні овердрафту, сплаті нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат забезпечується: порукою фізичної особи ОСОБА_1 ; заставою основних засобів, обладнанням для продажу вина на розлив, загальна вартість предмету застави складає 939 542,87 грн.

За положеннями розділу 3 кредитного договору видача овердрафту здійснюється шляхом оплати кредитодавцем платіжних документів позичальника понад залишок коштів на його поточному рахунку в межах суми ліміту овердрафту, що вказаний в п. 2.1. цього договору.

Дебетовий залишок, що виникає на кінець операційного дня на поточному рахунку в результаті оплати платіжних документів з поточного рахунку позичальника, є заборгованістю за наданих овердрафтом.

Як передбачено у пп. 4.2.1, 4.2.2. кредитного договору, позичальник зобов`язується: здійснити кінцеве (повне) погашення заборгованості перед кредитодавцем за договором до 21 жовтня 2025 року; здійснювати сплату кредитодавцю нарахованих процентів за користування овердрафтом, комісійних винагород в порядку та на умовах, передбачених договором.

В свою чергу, за положеннями пп. 4.3.1. кредитного договору кредитодавець має право при невиконанні або неналежному виконанні позичальником прийнятих на себе за договором зобов`язань вимагати дострокового повернення овердрафту, сплати нарахованих процентів та комісійної винагороди зі сплатою штрафу згідно з п. 6.1 договору, інших грошових зобов`язань, передбачених договором та/або законодавством.

За користування овердрафтом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі 28% річних, які нараховуються на суму дебетового залишку на кінець операційного дня за поточним рахунком (п. 5.1. кредитного договору).

Нарахування процентів здійснюється кредитодавцем щоденно, виходячи з фактичної кількості днів користування позичальником овердрафтом та їх фактичних дебетових залишків на кінець операційного дня за поточним рахунком, а також фактичної кількості днів у місяці. Метод визначення днів для нарахування процентів «факт/факт» (п. 5.2. кредитного договору).

У п. 5.3. кредитного договору передбачено, що сплата процентів за користування овердрафтом здійснюється шляхом списання банком коштів в порядку, визначеному п. 7.2. договору, щомісячно, при надходженні коштів на поточний рахунок, не пізніше п`ятого календарного дня місяця, наступного за звітним, а також в день закриття овердрафту.

Договір набуває чинності та є укладеним з дати його підписання сторонами/уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.1 кредитного договору).

Кредитний договір підписано його сторонами та скріплено їхніми печатками.

22.10.2024 між АТ «Оксі Банк» (кредитор, банк) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №59/24-О-П (далі договір), за умовами якого відповідач 2 зобов`язався відповідати перед кредитором (позивачем) солідарно з боржником (відповідачем-1) за виконання боржником у повному обсязі зобов`язання за основним договором (№ 59/24-О від 22.10.2024), у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов основного договору та додаткових договорів (угод) до нього.

Відповідно до п. 3.1. договорів поруки кредитор має право в разі порушення боржником будь-якого зобов`язання (повністю або частково) за основним договором або належного виконання звернутись до поручителя з вимогою про виконання такого зобов`язання/його частини, а поручитель зобов`язується виконати його за боржника в порядку та строки, зазначені в вимозі.

Згідно з п. 4.1. договору поруки порука діє з дати підписання цього договору і продовжує діяти, тобто кредитор має право пред`явити вимоги до поручителя як в цілому, так і за будь-якою частиною забезпеченого порукою зобов`язання за цим договору, протягом періоду до дня остаточного терміну повернення кредиту, який додатково збільшується на 10 років. Тобто, строк поруки за договором: з дати підписання цього договору до дня остаточного терміну повернення кредиту + 10 років.

Як погоджено у п. 5.4.2. договору поруки, в разі невиконання або порушення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором, поручитель зобов`язується погасити заборгованість за основним договором протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги кредитора про невиконання/порушення виконання боржником своїх зобов`язань, якщо інший строк не встановлено у вимозі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом строку дії поруки, визначеного цим договором (п. 10.1. договору поруки).

Договір поруки підписаний його сторонами та скріплений печаткою банку.

Відповідно до виписки з банківського рахунку ТОВ "Петрікор Вайн" за період з 22.10.2024 року по 01.04.2025 року, залишок по кредиту на рахунку становить 982 483,10 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 22.10.2024 року, здійсненого позивачем, борг за тілом кредиту становить 982 483,10 грн.; заборгованість по строкових процентах до 01.04.2025 року 23 364,26 грн., заборгованість по прострочених процентах 87451,14 грн.

Банк звернувся до відповідачів із вимогою від 01.04.2025 року про усунення порушення умов кредитного договору, у якій просить у 10-ти денний термін з моменту отримання вимоги достроково повернути кредит/овердрафт та нараховані проценти за договором від 22.10.2024 року.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачами вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2024 року між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "Петрікор Вайн" укладено договір №59/24-О про надання овердрафту, за умовами якого позивач надає відповідачу 1 грошові кошти у тимчасове користування шляхом оплати з банківського рахунку ТОВ "Петрікор Вайн" платіжних документів на суму, що перевищує залишок на рахунку останнього, в межах кредитного ліміту в розмірі 1000000,00 грн. Відповідач 1, в свою чергу, взяв на себе зобов`язання з повернення перерахованих банком коштів та сплати процентів у передбаченому договорі порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Положеннями статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частини 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Факт користування кредитними коштами за договором про надання овердрафту підтверджується наданою позивачем випискою по банківському рахунку ТОВ "Петрікор Вайн" за період з 22.10.2024 року по 01.04.2025 року, яка є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Відповідна обставина також не заперечується відповідачами.

За положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями розділу 3 кредитного договору видача овердрафту здійснюється шляхом оплати кредитодавцем платіжних документів позичальника понад залишок коштів на його поточному рахунку в межах суми ліміту овердрафту, що вказаний в п. 2.1. цього договору. Дебетовий залишок, що виникає на кінець операційного дня на поточному рахунку в результаті оплати платіжних документів з поточного рахунку позичальника, є заборгованістю за наданих овердрафтом.

В свою чергу, п. 5.1. кредитного договору передбачає, що за користування овердрафтом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі 28% річних, які нараховуються на суму дебетового залишку на кінець операційного дня за поточним рахунком. Сплата процентів за користування овердрафтом здійснюється шляхом списання банком коштів в порядку, визначеному п. 7.2. договору, щомісячно, при надходженні коштів на поточний рахунок, не пізніше п`ятого календарного дня місяця, наступного за звітним, а також в день закриття овердрафту (п. 5.3. кредитного договору).

Як слідує із розрахунку заборгованості за процентами, відповідачем 1 не своєчасно та не в повному обсязі здійснювалась сплата процентів за користування кредитними коштами, чим створено заборгованість за період з 22.10.2024 року 22.08.2025 року 87 451,14 грн. (96 978,42 грн. нарахованих процентів - 9527,28 грн. сплачених процентів).

Викладеним підтверджується порушення відповідачем 1 своїх зобов`язань за кредитним договором.

Положеннями пп. 4.3.1. кредитного договору унормовано, що кредитодавець має право при невиконанні або неналежному виконанні позичальником прийнятих на себе за договором зобов`язань вимагати дострокового повернення овердрафту, сплати нарахованих процентів та комісійної винагороди зі сплатою штрафу згідно з п. 6.1 договору, інших грошових зобов`язань, передбачених договором та/або законодавством.

На підставі зазначеного Банком надіслано ТОВ "Петрікор Вайн" вимогу від 01.04.2025 року з проханням достроково погасити у десятиденний строк з моменту отримання вимоги борг за кредитним договором в розмірі 1 093 298,50 грн.

Таким чином, з огляду на невиконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором та вимогу АТ "Оксі Банк", у ТОВ "Петрікор Вайн" виник обов`язок з дострокового повернення тіла кредиту, розмір якого, згідно виписки з банківського рахунку за період з 22.10.2024 року по 01.04.2025 року становить 982 483,10 грн.

Окрім того, банком станом на 01.04.2025 року нараховано також проценти за користування кредитом за період березня 2025 року, які підлягали оплаті до 05.04.2025 року, в розмірі 23364,26 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували сплату заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту, простроченими процентами за період з 22.10.2024 року по 28.02.2025 року в розмірі 87 451,14 грн. та строковими процентами за березень 2025 року (розрахунок позивача проведено станом на 01.04.2025 року) в розмірі 23 364,26 грн.

Вказаний розмір боргу також не заперечено відповідачами.

Статтею 541 ЦК України врегульовано, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, серед іншого, може забезпечуватися порукою.

Судом встановлено, що 22.10.2024 між АТ «Оксі Банк» та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №59/24-О-П, за умовами якого відповідач 2 зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання ТОВ "Петрікор Вайн" зобов`язання за основним договором (№ 59/24-О від 22.10.2024), у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов основного договору та додаткових договорів (угод) до нього.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Враховуючи умови договору поруки від 22.10.2024 року, його сторонами визначено обсяг зобов`язань відповідача 2 як поручителя за всіма зобов`язаннями відповідача 1 за кредитним договором.

При цьому, з огляду на положення п. 4.1. договору поруки, підстави для припинення зобов`язання за ним відсутні.

З вказаного слідує, що у відповідачів виник солідарний обов`язок з повернення позивачу отриманих ТОВ "Петрікор Вайн" кредитних коштів в розмірі 982 483,10 грн. та сплати процентів за користування кредитом в розмірі 110 815,40 грн. Жодних заперечень від ОСОБА_1 щодо суми боргу та/або виконання солідарного зобов`язання суду не надано.

Суд враховує, що позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Згідно вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь АТ "Оксі Банк" заборгованості за договором про надання овердрафту №59/24-О від 22.10.2024 року в розмірі 1 093 298,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрікор Вайн" (29015, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 85, код 44509310), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" (79019, м. Львів, вул. Газова, 17, код 09306278) 1 093 298, 50 грн. (один мільйон дев`яносто три тисячі двісті дев`яносто вісім грн. 50 коп.) боргу, 16 399,48 грн. (шістнадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять грн. 48 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.06.2025 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети