Постанова від 18.06.2025 по справі 5015/118/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 5015/118/11

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,

за участю Гаврилюка О.Р., представників: ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" - Демідонта Б.О., ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" - Зубачика В.Р., ПрАТ "ВНК Розточчя СТ" - Карпенко А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Львівметалпласт"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024

у справі № 5015/118/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"

до відповідача-1: арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач",

до відповідача-2: Товарної біржі "Альянс",

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Абданк",

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Львівметалпласт",

про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону

у справі: № 5015/118/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (далі - ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», боржник), порушена ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Львівської області від 15.07.2011 ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.05.2016 ліквідатором ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» призначено арбітражного керуючого Козія В. Ю.

07.12.2018 відбувся аукціон з продажу майна боржника. Організатором аукціону ТБ «Альянс» на сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення про результати аукціону. Відповідно до зазначеного оголошення, аукціон по Лоту № 1 та Лоту № 2 відбувся з визначенням переможця, а по Лоту №3 визнано таким, що не відбувся.

11.12.2018 ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» (уповноважена особа учасників боржника - ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач») звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою до відповідача-1 арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича ліквідатора ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та до відповідача-2 Товарної біржі «Альянс» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 залучено до участі у справі, як учасників провадження у справі про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» в межах заяви про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута - ТОВ «УкрІнвестТорг», ПП «ІнвестПромТорг» та ТзОВ «Металург-Пром».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2021 залучено ПП «Львівметалпласт» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2019 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ТОВ «Юридична компанія «Абданк».

Фактичні обставини справи

З метою визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, ліквідатор розмістив у друкованому виданні «Голос України» № 242(6747) від 27.12.2017 відомості про проведення конкурсного відбору уповноважених осіб на проведення аукціонів із продажу майна боржника та отримав заяви Товарної біржі «Альянс» №01/291217 від 29.12.2017 та Товарної біржі «Універсальна» № 177 від 02.01.2018 з пропозиціями щодо проведення аукціонів із продажу майна банкрута.

06.11.2018 між Товарною біржею «Альянс» та ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» в особі ліквідатора Козія В. Ю. укладено договір про проведення аукціону, відповідно до якого на продаж на аукціоні виставлено три лоти загальною початковою вартістю 5294313 грн.

08.11.2018 Товарною біржею «Альянс» на веб-сайтах державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 07.12.2018.

В оголошенні про проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» зазначено, зокрема, таке.

Прийом заяв на участь в аукціоні буде проводитись, починаючи з дати розміщення цього оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції України, в робочі дні з 10:00 до 15:00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, б. 16, оф. 103. Ознайомитись з майном можна за місцем його знаходження, звернувшись до організатора торгів та узгодивши час огляду.

Кінцевий термін прийому заяв - до 15 листопада 2018 року включно.

Заява на участь в аукціоні складається в довільній формі державною мовою і повинна містити такі відомості:

- найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження, поштова адреса заявника (для юридичної особи);

- прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, відомості про місце проживання заявника (для фізичної особи);

- номер контактного телефону, адреса електронної пошти заявника;

- номер лоту та найменування майна, яке заявник має намір придбати на аукціоні.

Заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.

Також заява повинна містити згоду на збір, оброку, зберігання та використання персональних даних, а також згоду на відео- та аудіо зйомку під час проведення аукціону.

У цьому ж оголошенні наведено перелік документів та вимоги до цих документів, копії яких потрібно надати заявникам до заяви на участі в аукціоні, як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Рішення про допуск заявників до участі в аукціоні приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів, який складається 16 листопада 2018 року. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і вказаним у повідомленні про проведення аукціону. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо: заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і вказаним у повідомленні про проведення аукціону; подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам; на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску по лоту № 1, 2, 3 на рахунок, вказаний у цьому оголошенні.

Організатор аукціону протягом п`яти днів з дня підписання протоколу про визначення учасників аукціонів повідомляє всіх заявників про результати розгляду представлених заяв на участь в аукціоні шляхом відправлення заявникам у електронній формі копій цього протоколу. Заявникам, що допущені до участі в аукціоні, додатково повідомляється номер учасника (аукціонна картка, з обох боків якої зазначається номер учасника, видається учаснику аукціону в день проведення аукціону).

На аукціон, призначений на 07.12.2018, виставлено наступне майно, належне банкруту:

- Лот № 1 нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 37017,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, за початковою ціною лоту 2093496 грн;

- Лот № 2 два об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 12911 кв.м та нежитлова будівля підстанції під літ. Г-1 заг. пл. 194,3 кв.м, а також корпоративні права Дочірнього підприємства «ЛА-5» ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» за початковою ціною лоту 746158 грн;

- Лот № 3 дебіторські вимоги до ТзОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» в сумі 2544659 грн. за початковою вартістю лоту 2544659 грн.

Відповідно до протоколу від 16.11.2018 про визнання учасниками аукціону 07.12.2018 з продажу майна, що належить підприємству банкруту ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», до участі в аукціоні допущено: ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» та ТОВ «МЕТАЛ-ЛВ», а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «ФК «ВЕСТА» не допущено до участі в аукціоні.

07.07.2018 відбувся аукціон з продажу майна, що належить підприємству банкруту ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач».

Відповідно до протоколів № 1 та № 2 про проведення аукціону з продажу майна банкрута від 07.12.2018, переможцем аукціону з придбання майна, яке було включено до Лотів № 1 та № 2 визнано ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ».

Аукціон по Лоту № 3 визнаний таким, що не відбувся.

Товарна біржа «Альянс» повідомила про результати аукціону на сайті Вищого господарського суду України.

За наслідками проведення аукціону, 10.12.2018 право власності на нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 37017,3 кв.м (Лот № 1), нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 12911 кв.м і нежитлову будівлю підстанції під літ. Г-1 заг. пл. 194,3 кв.м (Лот №2), зареєстровано за ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» на підставі договорів купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні №1630 від 10.12.2018 (Лот № 1), №1629 від 10.12.2018 (Лот №2).

З посилання на порушення порядку підготовки і проведення аукціону позивач просив визнати результати аукціону недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.

Розгляд справи судами

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2022 задоволено заяву ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування»; визнано недійсними результати аукціону від 07.12.2018 з продажу майна ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (лоту № 1 та лоту № 2); визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018, укладений між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ПП «ІНВЕСТ ПРОМ ТОРГ», серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018, укладений між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ», серія та номер: 1629, виданий 10.12.2018.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.08.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності правочину визнання недійсними угод, укладених із переможцями аукціону, відмовлено.

Верховний Суд постановою від 18.01.2024 скасував постанову постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.02.2022 у справі № 5015/118/11, справу № 5015/118/11 у частині заяви ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним результатів аукціону від 07.12.2018 та визнання недійсними угод, укладених із переможцем, передав на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Суд касаційної інстанції виходив з неналежного розгляд судами питання про визнання недійсним результатів спірного аукціону та застосування наслідків недійсності правочину, зокрема щодо встановлених організатором аукціону строків для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні; щодо відповідності формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку, критерію отримання найвищої з продажу майна банкрута.

Так, у пункті 34 постанови зазначено, що організатором аукціону були встановлені строки для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні, які, на переконання колегії суддів, об`єктивно не можуть бути розцінені як розумні та спрямовані на досягнення основної мети проведення аукціону, а саме реалізації майна боржника за найвищою ціною, оскільки вказані строки складали лише п`ять робочих днів, що за умови реалізації на спірному аукціоні нерухомості є досить замалим строком, що не дозволяє потенційним учасникам переконатися у характеристиках, економічній доцільності придбання цього майна тощо.

У пунктах 39-40 постанови зазначено, що ринок нерухомості є досить розвинутим і загальнодоступним, а об`єкти нерухомого майна користуються попитом серед покупців. Водночас, корпоративні права у підприємстві є товаром із «ризиком», а ринок такого роду товарів не є поширеним. Тому формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку може свідчити про те, що такі дії не відповідають принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до отримання найвищої ціни за це майно.

Крім того касаційний суд вказав на внутрішні суперечності в ухвалі суду першої інстанції, у резолютивній частині якої вирішено, що потрібно визнати недійсним договір серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018, укладений із ТОВ "ІНВЕСТ ПРОМ ТОРГ", хоча це товариство не було учасником аукціону.

Короткий зміст оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

За результатами нового розгляду справи, місцевий господарський суд ухвалою від 28.05.2024 заяву ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та визнання недійсними угод, укладених з переможцем аукціону задовольнив. Визнати недійсними результати аукціону від 07.12.2018 з продажу майна ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (Лот № 1 та Лот № 2). Визнав недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот № 1), укладений між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018. Визнав недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот № 2), укладений між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1629, виданий 10.12.2018.

Ухвала суду мотивована тим, що при підготовці та проведенню аукціону з продажу майна ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», який відбувся 07.12.2018, мало місце порушення вимог законодавства, що вплинули на результати такого аукціону, а саме:

- встановлення організатором аукціону недостатнього строку (п`ять робочих днів) для подачі заявок на участь в аукціону, призвело до звуження можливого кола осіб для участі в аукціоні;

- об`єднання в одному лоті (лот № 2) нерухомого майна та корпоративних прав не можуть вважатись ефективним способом продажу майна боржника, продаж їх в сукупності не сприяє залученню якомога більшої кількості потенційних учасників, тобто, не забезпечує дотримання вимог ч.1 ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо відчуження майна за найвищою ціною;

- визначення початкової вартість майна, яке виставлялось до продажу на спірному аукціоні, не ліквідатором, а суб`єктом оціночної діяльності на замовлення кредитора ФОП Гаврилюка О.Р., що відображено у протоколі засідання комітету кредиторів від 01.11.2018;

- значне заниження початкової вартості Лоту № 1 та нерухомого майна, що увійшло до Лоту № 2, що свідчить про недобросовісність дій ліквідатора щодо визначення початкової вартості майна, яке було предметом продажу на спірному аукціоні.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ПП «Львівметалпласт» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 30.10.2024 ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11 скасував та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Визнав недійсними результати аукціону від 07.12.2018 з продажу майна ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (Лот № 1 та Лот № 2). Визнав недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот № 1), укладений між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018. Визнав недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот № 2), укладений між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1629, виданий 10.12.2018.

Суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2024, виправивши процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції, а саме, місцевий господарський суд не провів судових дебатів та не виходив до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, отже допустив порушення вимог статті218 та статті 219 ГПК України.

Приймаючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосував наслідків недійсності визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону, та виходив з тих самих підстав, що й суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ПП "Львівметалпласт" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 5015/118/11, ухвалити нове рішення, яким в задоволені заяви ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" про визнання недійсним результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності - визнання недійсними угод, укладених з переможцем аукціону, відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження скаржник визначив обставини, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22); постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023. у справі № 910/8115/19 (910/13492/21).

Скаржник також вказує на допущення судом першої інстанції при винесені ухвали від 28.05.2024 процесуальних порушень, які є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а саме, судом не повідомлено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання у справі про визнання недійсним результатів аукціону 2018р., тим самим обмеживши право сторін у справі на судовий захист.

Також підставою касаційного оскарження є пункт З частини другої статті 287 ГПК України - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо підставності скасування судового рішення винесеного судом поза нарадчою кімнатою.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» у відзиві заперечує аргументи, викладені в касаційній скарзі, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною, належним чином мотивованою та обґрунтованою доказами, які наявні в матеріалах справи і досліджувались судом, і відповідає правовим позиціям Верховного Суду, що зазначені у даному відзиві.

ПрАТ «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» у відзиві не погоджується з касаційною скаргою ПП «Львівметалпласт», вважає, що постанова апеляційного господарського суду від 30.10.2024 є законною та належним чином обґрунтованою, прийнята з дотриманням постанови Касаційного господарського суду від 18.01.2024 у цій справі і наявних доказів в матеріалах справи та дотриманням норм статті 316 ГПК України.

ОСОБА_1 надав Верховному Суду пояснення у справі, в якому просить касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувані ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, не повідомлення його належним чином про дату, час і місце судового засідання, та відсутність правової оцінки апеляційного суду даному процесуальному порушенню.

Ліквідатор ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» арбітражний керуючий Козій В.Ю. у письмових поясненнях підтримує вимоги касаційної скарги, просить її задовольнити повністю. Вважає, що при вирішення справи суд не вірно застосував судові рішення Верховного Суду, оскільки дана судова практика ухвалювалась в інших , які не є тотожними даному спору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Предметом судового розгляду у цій справі є заява ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності правочину - визнання недійсними угод, укладених із переможцями аукціону.

Оскільки спірний аукціон з продажу майна банкрута відбувся 07.12.2018, тобто до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21.10.2019), то до спірних правовідносин щодо реалізації майна банкрута, у цій справі застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Частинами першою та другою статті 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Згідно із частинами першою, п`ятою статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Замовником аукціону є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом.

Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (частина перша статті 50 Закону про банкрутство).

Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (частина третя статті 55 Закону).

Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Системний аналіз положень статті 650 та частини четвертої статті 656 ЦК України свідчить, що правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення, чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 28.01.2021 у справі № 922/987/16, від 09.02.2021 у справі №5023/5507/12, від 06.04.2021 у справі № 5027/398-б/2012, від 27.04.2021 у справі № 5023/5836/12).

Стала судова практика також вказує на те, що до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання арбітражним керуючим та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

У випадку, коли мова йде про реалізацію на аукціоні у межах справи про банкрутство майна, належного боржнику, значення такого аукціону має комплексний характер, оскільки він повинен відповідати загальним принципам проведення аукціону як публічних торгів та відповідати специфічним умовам, передбаченим законодавством про банкрутство.

Суд звертається до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, відповідно до якого "правова природа процедури реалізації включеного до ліквідаційної маси майна боржника на торгах у формі аукціону полягає в продажу майна банкрута на умовах конкуренції між учасниками торгів для отримання максимальної ціни, а також забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів".

Верховний Суд також наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

На виконання вказівок Верховного Суду в постанові від 18.01.2024 у цій справі які можуть впливати на дійсність спірного аукціону, які є обов`язковими для суду в силу положень статті 316 ГПК України, суди встановили та надали аналіз обставинам стосовно наявності/ відсутності допущених порушень при підготовці та проведенні спірного аукціону, а саме, щодо існування двох недоліків, які можуть впливати на дійсність спірного аукціону.

Щодо "розумності" строків, належної його тривалості для подачі учасниками заявок на участь в аукціоні колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Метою аукціону як способу реалізації майна боржника є передусім відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції.

Така мета може бути досягнута у разі забезпечення участі в аукціоні з продажу майна боржника якомога широкого кола осіб (потенційних покупців майна).

Законодавством передбачено певні гарантії публічності проведення аукціонів з продажу майна боржника, зокрема, шляхом обов`язкової публікації оголошень про проведення аукціону на визначених Законом про банкрутство вебсайтах у мережі "Інтернет" та шляхом зазначення в імперативних приписах статті 59 цього Закону докладного змісту таких оголошень задля розширення кола потенційних покупців та сприяння більшій конкуренції під час проведення аукціону, що спрямовано на забезпечення задоволення вимог кредиторів банкрута в максимально можливому розмірі за наслідками реалізації майна банкрута за найвищою ціною.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону про банкрутство оголошення про проведення аукціону на вебсайті повинно містити відомості, зокрема, про порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах.

Положеннями частини першої статті 58 Закону про банкрутство урегульовано порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, зокрема, що організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на вебсайті державного органу з питань банкрутства та ВГСУ (при проведенні електронних торгів також на своєму вебсайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Тлумачення частини першої статті 58, частини першої статті 59 Закону про банкрутство свідчить, що законодавцем не визначено строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні.

За статтями 60, 61 Закону про банкрутство для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні.

Тому строк на подання заявок на участь в аукціоні повинен надавати потенційним учасникам достатньо часу для вчинення дій з подачі заявок та сплати гарантійних внесків.

Тож, навіть якщо законодавцем не визначено імперативно строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні, такий строк очевидно повинен бути розумним та достатньо тривалим для забезпечення можливості широкого кола учасників прийняти участь в аукціоні.

Тому при визначенні в оголошенні про проведення аукціону строку вчинення потенційними учасниками дій з подачі заявок на участь в аукціоні необхідно зважати на приписи частини першої статті 58 Закону про банкрутство та встановлювати строк, який гарантує можливість залучення до участі в аукціоні якомога більшого кола потенційних покупців і не викликає жодних розумних сумнівів у будь-кого у протилежному (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 911/1902/17 на наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19).

З матеріалів цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено, що організатором аукціону Товарною біржею «Альянс» в оприлюдненому оголошені про проведення аукціону з продажу майна ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» вказано, що прийом заяв на участь в аукціоні буде проводитись, починаючи з дати розміщення цього оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції України (з 08.11.2018 р.), в робочі дні з 10:00 до 15:00. Кінцевий термін прийому заяв - до 15 листопада 2018 року включно.

Отже, строки для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні складали лише п`ять робочих днів.

Колегія суддів зауважує, що строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні повинен бути розумним та якнайбільш тривалим для забезпечення можливості широкого кола учасників прийняти участь в аукціоні, оскільки метою продажу майна боржника з публічних торгів є його продаж за найвищої конкуренції для отримання найвищої ціни продажу для задоволення вимог кредиторів боржника.

Встановлення організатором аукціону недостатнього строку для подачі заявок на участь в аукціону призводить до звуження можливого кола осіб для участі в аукціоні, що в свою чергу призводить до зменшення кола потенційних учасників та неможливості досягнення мети проведення відповідного аукціону - продажу майна боржника за максимально можливою ціною, яку визначає ринок при наявності конкуренції.

Подібна правова позиція щодо "розумності" строків, належної його тривалості для подачі учасниками заявок на участь в аукціоні, викладена у постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г, від 11.06.2019 у справі № 903/455/16, від 23.01.2020 у справі № 910/18250/16, від 01.10.2020 у справі № 915/4/16.

Встановлений організатором спірного аукціону у цій справі строк для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні, який складав лише п`ять робочих днів, що за умови реалізації на спірному аукціоні нерухомості, є досить замалим строком, свідчить про недостатність часу для можливості потенційним учасникам аукціону взяти участь у ньому, відповідно і для забезпечення конкурентоздатних умов його проведення.

На вказаний недолік Верховний Суд звернув увагу в пункті 34 постанови від 18.01.2024 у цій справі № 5015/118/11, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відтак, є вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що встановлені організатором аукціону строки для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні є такими, що об`єктивно не можуть бути розцінені як розумні та спрямовані на досягнення основної мети проведення аукціону, а саме реалізації майна боржника за найвищою ціною.

Адже стислі строки на подання заявок на участь в аукціоні в будь-якому випадку мають негативний вплив на обізнаність широкого кола осіб стосовно наявної пропозиції з продажу майна боржника, участь потенційних покупців в аукціоні, що безпосередньо відображається на ціні реалізації майна боржника, адже остаточна ціна формується торгами учасників.

Поряд з тим колегія суддів відхиляє доводи, наведені у відзиві ліквідатора боржника на касаційну скаргу про достатність строку на подання заявок на участь в аукціоні, оскільки вони є виключно оцінкою фактичних обставин конкретного спору, а не правовим висновком щодо застосування норми права, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Щодо формування лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку, колегія суддів зауважує, що для забезпечення продажу активів банкрута за найвищою ціною, ключове значення має вибір ліквідатором способів продажу таких активів.

Відповідно до частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Судами встановлено, що на спірному аукціоні на продаж було виставлено Лот № 2 - два об`єкти нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 321, нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 12911 кв.м та нежитлова будівля підстанції під літ. Г-1 заг. пл. 194,3 кв.м, а також корпоративні права Дочірнього підприємства «ЛА-5» ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» за початковою ціною лоту 746 158 грн.

У пунктах 39-40 постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 5015/118/11 зазначено, що ринок нерухомості є досить розвинутим і загальнодоступним, а об`єкти нерухомого майна користуються попитом серед покупців. Водночас, корпоративні права у підприємстві є товаром із «ризиком», а ринок такого роду товарів не є поширеним. Тому формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку може свідчити про те, що такі дії не відповідають принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до отримання найвищої ціни за це майно.

Згідно з частиною першою статті 57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.

У цьому випадку, початкова вартість майна, яке виставлялось до продажу на спірному аукціоні, визначена не ліквідатором, а суб`єктом оціночної діяльності на замовлення кредитора ФОП Гаврилюк О.Р., що відображено у протоколі засідання комітету кредиторів від 01.11.2018.

ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» не зверталось до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки, згідно вимог частини третьої статті 57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однак, початкова вартість лоту №1 (нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 37017,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321) та нерухомого майна, що увійшло до лоту №2 (два об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 під літ. А-4, загальною площею 12911 кв.м та нежитлова будівля підстанції під літ. Г-1 заг.пл. 194,3 кв.м) становила лише 56,55 грн. за 1 кв.м.

При цьому, як встановили суди, початкова вартість іншого нерухомого майна ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 321, корпус під літ. Ж-4, яке виставлялось ліквідатором на продаж у березні 2016 року, становила 171,83 грн./м2., що свідчить, що початкова вартість лоту №1 та нерухомого майна, що увійшло до лоту №2, є заниженою.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник має піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, має відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18)».

Визначаючи початкову ціну продажу майна ліквідатор має діяти добросовісно, розсудливо (що серед іншого відповідає вимогам ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство), але в даній ситуації не вбачається дотримання загальних засад ліквідатором Козієм В.Ю., оскільки він не лише самостійно не визначив початкову ціну, але й погодив визначену Гаврилюком О.Р. та Первицьким О.В. ціну, яка є значно заниженою. Такі дії ліквідатора Козія В.Ю. не лише не відповідають законодавству, але й не є економічно обґрунтованими.

Відтак об`єднання в одному лоті (лот № 2) нерухомого майна та корпоративних прав не можуть вважатись ефективним способом продажу майна боржника, оскільки нерухоме майно та корпоративні права мають різні показники ліквідності та різних потенційних покупців, а тому продаж їх в сукупності не сприяє залученню якомога більшої кількості потенційних учасників, тобто, не забезпечує дотримання вимог частини першої статті 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо відчуження майна за найвищою ціною.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19, а саме, формування ліквідатором лоту шляхом поєднання в ньому майна з високою реалізаційною мобільністю майна та майна вужчого вжитку не може бути визнане таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводить до отримання найвищої ціни за це майно.

Наведене свідчить, що при підготовці та проведенні аукціону з продажу майна ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», який відбувся 07.12.2018, мали місце порушення вимог законодавства (нерозумний строк для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні, неефективний спосіб продажу майна боржника та не визначення ліквідатором початкової ціни продажу), які у своїй сукупності спричинили негативні наслідки у вигляді звуження кола потенційних учасників аукціону з продажу майна банкрута і, як наслідок, недосягнення основної мети проведення аукціону з продажу майна банкрута його відчуження за найвищою ціною. що вплинуло на результати такого аукціону.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій на виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у цій справі, з урахуванням положень процесуального закону щодо стандартів доказування, надали належну правову оцінку доводам сторін і поданим на їх підтвердження доказам, та зробили обґрунтований висновок, що вищезазначені порушення є самостійними та достатніми підставами для визнання аукціону недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсними укладених з переможцем такого аукціону - ТОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» договорів купівлі-продажу.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції скасувавши ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2024, виправив процесуальне порушення вимог статті 218 та статті 219 ГПК України, допущене судом першої інстанції (місцевий господарський суд не провів судових дебатів та не виходив до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення).

Прийнявши нове судове рішення про задоволення вимог ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута з застосуванням наслідків визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону, апеляційний суд виходив з тих самих підстав, що й суд першої інстанції.

Звідси колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції повністю виконано вказівки Верховного Суду при новому розгляді справи. Висновки апеляційного господарського суду щодо встановлених обставин є вичерпними та обґрунтованими. Неправильного застосування чи порушення правових норм з боку апеляційного суду суд касаційної інстанції не знайшов.

Доводи скаржника про неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19(910/13492/21), колегія суддів відхиляє, оскільки у наведеній постанові висновки стосуються застосування положення статті 42 КУзПБ, водночас у даній справі № 5015/118/11 суди керувалися положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про що зазначено в оскаржуваних судових рішеннях.

Аргументи скаржника про незастосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21(905/496/22), оскільки не були належним чином заслухані доводи ПП «Львівметалпласт», не відповідають змісту оскаржуваних судових рішень, по суті зводяться до незгоди з висновками господарських судів щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки відповідних доказів, встановлення інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про відсутність підстав для визнання недійсними результатів аукціону та укладеного за його результатом договір купівлі-продажу майна.

Такі доводи скаржника не підлягають прийняттю до уваги Верховним Судом, оскільки переоцінка доказів, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими не входять до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.

Також колегія суддів вважає відсутньою підставу касаційного оскарження, про яку зазначав ПП «Львівметалпласт» («відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо підставності скасування судового рішення винесеного судом поза нарадчою кімнатою»), оскільки суд апеляційної інстанції лише через таке процесуальне порушення скасував ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 та прийняв нове рішення. Відтак, суд апеляційної інстанції виправив допущене порушення та останнє перестало існувати внаслідок прийняття оскаржуваної постанови від 30.10.2024 у справі №5015/118/11.

Колегія суддів зазначає про неактуальність доводів скаржника про необхідність формування висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо підставності скасування судового рішення, винесеного судом поза нарадчою кімнатою, з огляду на внесені Законом України від 19.12.2024 №4173-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень» зміни до процесуальних законів щодо скасування інституту нарадчої кімнати.

Щодо доводів скаржника про порушення норм процесуального права, а саме, неповідомлення інших учасників справи та третіх осіб про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів зазначає таке.

В пункті 5 частини першої статті 310 ГПК України закріплено, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

У справі, що розглядається, інші учасники справи та треті особи касаційну скаргу не подавали.

Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом попередньої інстанції оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття апеляційним господарським судом по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що провадження у справі № 5015/118/11 про банкрутство ТОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» закрито.

Висновки за результатами касаційного провадження

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

З огляду на наведене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Львівметалпласт" залишити без задоволення.

3. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №5015/118/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Огороднік К.М.

Судді Васьковський О.В.

Картере В.І.