Ухвала від 25.06.2025 по справі 905/169/25

УХВАЛА

25 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 905/169/25

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРБІС-СХІД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+»

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.03.2025

та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025

у справі №905/169/25

за заявою ОСОБА_1

та за спільною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС-СХІД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ"

про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 зокрема, заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (вх.№ 1475/25 від 10.03.2025), задоволено; визнано вимоги ОСОБА_1 до Боржника у розмірі 336884,93 грн; спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС-СХІД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+" про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (вх.№ 1083/25 від 24.02.2025) - залишено без розгляду; відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну та вирішено інші процедурні питання.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС-СХІД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 року у справі №905/169/25, залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі № 905/169/25 залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРБІС-СХІД" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+".

05.06.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРБІС-СХІД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+» з доданими до неї матеріалами на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №905/169/25, в якій просять суд скасувати оскаржувані судові рішення; відправити спільну заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника на новий розгляд на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Пунктом 1 частини першої статті 60 ГПК встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

За змістом частин третьої та четвертої статті 60 ГПК довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Крім цього, згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її сформовано та подано через систему "Електронний суд" Нагірняк Яною Валентинівною як представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРБІС-СХІД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+», яка діє на підставі довіреностей від 10.02.2025.

Однак до касаційної скарги не додано доказів, що свідчили б про наявність у Нагірняк Яни Валентинівни статусу адвоката, яка діє на підставі зазначених довіреностей, ані доказів на підтвердження того, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року становить 3 028 грн.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, її подано двома скаржниками, тобто з касаційною скаргою звернулися два окремих, самостійних учасника справи.

Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у справі кожен із скаржників мав би сплатити окремим платіжним документом судовий збір у сумі 48 448 грн. (3 028 * 10 * 200%*0,8).

В матеріалах касаційної скарги відсутні документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРБІС-СХІД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+».

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У разі оскарження судового рішення суду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах і чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Скаржники у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження визначають за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проте, скаржники не зазначають щодо якого питання та якої конкретно норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржників доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які самі заявники скарги не виклали у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРБІС-СХІД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №905/169/25 - залишити без руху.

2.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІРБІС-СХІД» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ШАХТ ПРОМ СЕРВІС+» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду документи, які підтверджують повноваження Нагірняк Яни Валентинівни на підписання касаційної скарги як адвокатом; сплатити кожному із скаржників судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 48 448 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення таких оплат; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

3. Роз`яснити скаржника у справі №905/169/25, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.