Постанова від 25.06.2025 по справі 484/3219/24

Справа № 484/3219/24

Провадження № 3/484/2/25

Постанова

іменем України

25.06.2025 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища, уродженець с.Садибне Первомайського району Миколаївської області, розлучений, проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , працює директором ДП «Ливарний завод»

в с т а н о в и в

посадовою особою головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки, у сфері матеріального виробництва, торгів та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Миколаївській області Ж.Шевцовою було проведено перевірку ДП «Ливарний завод» (код ЄДРПОУ 30125136).

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , який є директором ДП «Ливарний завод», було порушено положення Податкового кодексу України, а саме:

- занижено фінансовий результат до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів звітності, за рахунок включення до складу собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг, сум визначених з вартості ремонту та вартості ТМЦ для ремонту основних засобів, що мають збільшувати первісну вартість таких основних засобів на загальну суму 4778742 грн;

- завищено суму витрат по операціям з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 4772975 грн, в зв`язку з неможливістю за змістом п.44.1 ст.44 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-У1, вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності та відповідно не повинні відображатись у бухгалтерському обліку підприємства;

- завищено суму витрат по операціям з ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 553953 грн, в зв`язку з неможливістю за змістом п.44.1 ст.44 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-У1, вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності та відповідно не повинні відображатись у бухгалтерському обліку підприємства;

- занижено фінансовий результат до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів звітності, за рахунок збільшення собівартості реалізованих товарів без отримання доходу на загальну суму 57369551 грн, чим порушено п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 12145539 грн. Факт порушення встановлено по акту перевірки від 22.5.2024 року №10089/14-29-07-01/ НОМЕР_2 .

Зазначене вище державним інспектором ОСОБА_7 кваліфіковано як адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-3 КУпАП та складено відносно директора ДП «Ливарний завод» адміністративний протокол №370 від 05 .06.2024 року.

У судових засіданнях ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків

З протоколу про адміністративне правопорушення №370 від 05 червня 2024 року вбачається, що в провину ОСОБА_8 ставиться те, що перебуваючи на посаді директора ДП «Ливарний завод», ним занижено фінансовий результат до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, завищено суму витрат по операціям з ФОП. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Проте особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення не зазначено коли саме було подано ОСОБА_8 фінансовий звіт, що позбавляє суд можливості встановити подію, а саме: дату та час вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до акту перевірки, первірка проводилдась за період з 2019 року по 2023 рік.

Сам по собі акт документальної перевірки є ненормативним правовим актом, який не породжує певні правові наслідки, не створює юридичний стан і не спрямований на регулювання суспільних відносин.

Триваючими - визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17.

Адміністративні правопорушення, передбаченіч.1 ст.163-1КУпАП, за своєю правовою природою не є триваючими, оскільки вважаються вчиненими з моменту порушення порядку ведення податкового обліку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_9 на підтвердження відсутності вини надав висновок експертного економічного дослідження від 15.07.2024 року №ЕД-19/115-24/11341-ЕК, проведеного Миколаївським науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України, яким встановлено, що акт «Про результати документальної планової перевірки ДП «Ливарний завод» ТДВ «Первомайськдизельмаш» від 22.05.2024 року № 10089/14-29-07-01/30125136 не відповідає положенням чинного законодавства України. ДП «Ливарний завод» порушень податкового законодавства в частині заниження податку, як зазначено в акту, не допущено.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Аабз. 1ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні.

Відповідно дост.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Таким чином, провадження в цій справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_8 у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 284 КУпАП, суд,

постановив

провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя