Рішення від 18.06.2025 по справі 369/10097/24

Справа № 369/10097/24

Провадження № 2/369/2607/25

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді: Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання: Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/10097/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Глущенко В.В., звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом про позбавлення батьківських прав, мотивуючи його тим, що між позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16 лютого 2008 року було зареєстровано шлюб.

Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_4 .

05.09.2016 року шлюб між сторонами був розірваний рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області в справі №369/5658/16-ц.

Ще в період шлюбу малолітня дочка була влаштована сторонами до Ірпінського ліцею №2 Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області та навчалась у школі в першому класі (2015-2016) роках. В другому класі в (2016-2017) роках.

З початку 2016 року та після розірвання шлюбу між сторонами, малолітня дочка ОСОБА_4 деякий час проживала з матір`ю в АДРЕСА_1 . В цей період позивач приймав активну участь у вихованні та утриманні своєї дочки.

Пізніше позивачу стало відомо, що відповідач була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП. Як було встановлено судом 13.02.2016 року близько 08 годин 00 хв в АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_2 залишила свою неповнолітню дочку на свою матір ОСОБА_5 , яка зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя.

Отже відповідач ухилилась, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дочки.

В 2017 році відповідач проживаючи разом з дочкою не забезпечувала необхідних умов навчання дочки в Ірпінському ліцеї № 2 Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області, зловживала спиртними напоями та без згоди батька (скориставшись наявністю ксерокопій його документів), влаштувала та залишила свою дочку ОСОБА_4 в КЗОР «Боярської спеціальної ЗОШ-інтернат 1-2 ступенів м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області.

Вказаними протиправними діями відповідач відмовилась від своєї дочки, покинула її на сторонніх людей та подальшої участі у вихованні та утриманні своєї дочки не приймала.

Батько ОСОБА_1 дізнавшись про протиправні дії відповідача звернувся до КЗОР «Боярської спеціальної ЗОШ-інтернат 1-2 ступенів та служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області та розпочав процедуру зміни місця проживання та навчання своєї дочки за своїм місцем проживання.

Як наслідок на початку 2018 року дочка ОСОБА_4 почала проживати разом з своїм батьком без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , а 16.01.2023 року була зареєстрована за вищезазначеною адресою.

З 2019 року почала навчання в п`ятому класі Ірпінського ліцею № 2 Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області де і продовжує навчання вже в дев`ятому класі по сьогоднішній день.

Враховуючи вищенаведене відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Позивач вважає, що за таких обставин є всі правові підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

05.03.2025 року до суду від представника третьої особи надійшов висновок Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою суду від 27.03.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті. Позивач та його представник у судове засідання 18.06.2025 року не з`явилися. Надали через канцелярію суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позов підтримали та просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання 18.06.2025 року не з`явилася. Заяв та клопотань до суду не подала, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Відзив на позов не подала.

Третя особа у судове засідання 18.06.2025 не з`явилася.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами 16 лютого 2008 року було зареєстровано шлюб. Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 16 лютого 2008 року

Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_4 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 24 травня 2008 року

05.09.2016 року шлюб між сторонами був розірваний рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області в справі №369/5658/16-ц.

З початку 2016 року та після розірвання шлюбу між сторонами малолітня дочка ОСОБА_4 деякий час проживала з матір`ю в АДРЕСА_1 . В цей період позивач приймав активну участь у вихованні та утриманні своєї дочки.

В 2017 році відповідач проживаючи разом з дочкою не забезпечувала необхідних умов навчання дочки в Ірпінському ліцеї №2 Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області, зловживала спиртними напоями та без згоди батька (скориставшись наявністю ксерокопій його документів), влаштувала та залишила свою дочку ОСОБА_4 в КЗОР «Боярської спеціальної ЗОШ-інтернат 1-2 ступенів м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області. Вказане підтверджується табелем навчальних досягнень учениці 3-А класу ОСОБА_4 .

Вказаними протиправними діями відповідач відмовилась від своєї дочки, покинула її на сторонніх людей та подальшої участі у вихованні та утриманні своєї дочки не приймала.

Батько ОСОБА_1 дізнавшись про протиправні дії відповідача звернувся до КЗОР «Боярської спеціальної ЗОШ-інтернат 1-2 ступенів та служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області та розпочав процедуру зміни місця проживання та навчання своєї дочки за своїм місцем проживання.

Як наслідок на початку 2018 року дочка ОСОБА_4 почала проживати разом з своїм батьком без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , а 16.01.2023 року була зареєстрована за вищезазначеною адресою.

З 2019 року почала навчання в п`ятому класі Ірпінського ліцею №2 Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області де і продовжує навчання вже в дев`ятому класі по сьогоднішній день. Вказане підтверджується доданими до позовної заяви письмовими доказами, а саме: довідкою №346 від 13.05.2024 року ліцею №2 Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області відповідно до якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 учениця дев`ятого класу дійсно навчається в Ірпінському ліцеї №2 Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області з 02.09.2019 року по теперішній час.

Витягом з реєстру територіальної громади від 17.01.2023 року відповідно до якого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 з 16.01.2023 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області від 17.05.2024 року №762/01-14 встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуває на самостійному утриманні та вихованні батька, без участі матері.

Характеристикою на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 виданою ліцеєм №2 Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області 16 травня 2024 року №172 відповідно до якої мати активної участі в шкільному житті дитини не приймає, контакту з вчителем немає, не цікавиться навчальним досягненням доньки, не відвідує батьківські збори.

Батько приділяє належну увагу вихованню доньки ОСОБА_6 . Має хороший вплив на дитину, постійно спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори, цікавиться навчальними успіхами доньки.

Актом депутата Ірпінської міської ради Київської області Литвинова Андрія Вікторовича від 17.05.2024 року відповідно до якого громадянин ОСОБА_1 1987 року народження дійсно не веде спільного домогосподарства з колишньою дружиною ОСОБА_2 1988 року народження. Доньку ОСОБА_4 2008 року народження виховує самостійно без участі колишньої дружини.

Згідно висновку Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст. 27 даної Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

У рішенні по справі «Хант проти України» п. 54 зазначено, що суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden») і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з приписами пунктів 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до правових висновків, викладених у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17 (провадження № 61-12023св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17 (провадження № 61-11607св19), від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17 (провадження № 61-18550св19), від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18 (провадження № 61-22060св19), від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17 (провадження №61-4149св19), від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18 (провадження № 61-20399св19), від 13 жовтня 2021 року у справі № 359/8130/19 (провадження № 61-9758св21), позбавлення батьківських прав за пунктом 2 частини першої статті 164 СК України має такі особливості:

- ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками;

- позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України;

- розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Ч. 4 ст.2 63 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вищезазначене свідчить про невиконання вимог ст.ст.150, 180 Сімейного кодексу України, яким передбачено обов`язок батьків виховувати та утримувати дитину.

Відповідно до п. 2 ст.164 СК України, невиконання цього є підставою для позбавлення батьківських прав.

З огляду на те, що ОСОБА_2 не виконує своїх прямих обов`язків щодо виховання дитини, не піклується її здоров`ям, фізичним, моральним та духовним розвитком, та вказані факти підтверджується наявними в справі копією свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_2 від 24 травня 2008 року, свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 16 лютого 2008 року, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області в справі №369/5658/16-ц, про розірвання шлюбу, рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 13/2 від 25.02.2025 року, яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно зі ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Як встановлено вище, відповідач не займається вихованням доньки, її матеріальним утриманням, не підтримує з нею ніяких стосунків, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не виявляє до доньки материнської уваги та турботи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків відносно доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому вона повинна бути позбавлена батьківських прав відносно неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст.180 СК України.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ст.181 СК України).

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Статтями 155, 180, 181, 182, 183 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а при ухиленні батьків від цього обов`язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку, в розмірі визначеному судом.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку що позовна заява в частині стягнення аліментів також підлягає задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Позивачем понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 30000,00 грн. (квитанція про оплату послуг адвоката №021 від 07 червня 2024 року).

Оскільки позов задоволено в повному обсязі , питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до п. 1 ч .2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп. за вимогу про позбавлення батьківських прав та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 30 000,00 грн.

Крім того, суд присуджує стягнути з відповідача в дохід держави за вимогу про стягнення аліментів у сумі 1 211,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 157, 164, 165, 166, 171, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 141, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.06.2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 копійок та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 30 000 (тридцять тисяч гривень) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у сумі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 копійок в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: суду не відомий, фактичне місце проживання та перебування суду не відоме.

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області. Юридична адреса: Авіаконструктора Антонова, 4-а м. Ірпінь, Бучанського району Київської області, 08205; Код ЄДРПОУ: 23568045.

Повне рішення складено: 25.06.2025 року.

Суддя А.В. Янченко