Герб України

Ухвала від 20.06.2025 по справі 372/5161/24

Обухівський районний суд київської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 372/5161/24

Провадження № 2-288/25

У Х В А Л А

20 червня 2025 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рабчуна Р.О.,

при секретарі судових засідань Редька Н.Н.,

за участю сторін:

прокурора Кузьменко К.О.,

представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Кулініченка Г.В.,

представника відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника третьої особи ТОВ «Він Фінанс» Єгорової Н.М.,

розглянувши позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Обухівської районної державної адміністрації до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ТОВ «Він Фінанс», ОСОБА_25 про витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

23 вересня 2024 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Обухівської районної державної адміністрації до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ТОВ «Він Фінанс», ОСОБА_25 про витребування земельних ділянок.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Рабчуна Р.О.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06 листопада 2024 року відкрито провадження у даній справі.

У відкритому судовому засіданні 20 червня 2025 року судом поставлено на обговорення питання щодо застосування у даній справі положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року за № 4292-ІХ.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що дія Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року за № 4292-ІХ не може бути застосована до правовідносин у даній справі, оскільки закон не має зворотної дії в часі.

Представник відповідачів адвокат Кулініченко Г.В. зазначив, що вказаний закон підлягає застосуванню у межах розгляду цієї справи.

Представник відповідача - адвокат Волкова Л.О., думку представника підтримала також просила суд застосувати зазначений закон до розглядуваної справи.

Представник третьої особи Єгоров Н.М. підтримав думку представників відповідачів.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» було внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 261, 388, 390 і 391 ЦК України, закон набрав чинності 09.04.2025.

У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як вбачається з матеріалів конкретної справи, прокурором подано до суду позовну заяву про витребування:

- ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,25 га 3 кадастровим номером 3223186800:06:002:0167;

- ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,20 га кадастровим номером 3223186800:06:002:0168;

- ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0171;

- ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0172;

- ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0173;

- ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0174;

- ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0175;

- ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0176;

- ОСОБА_14 земельну ділянку площею 0,1510 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0177;

- ОСОБА_15 земельну ділянку площею 0,1510 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0178;

- ОСОБА_16 земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0179;

- ОСОБА_17 земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0180;

- ОСОБА_18 земельну ділянку площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0159;

- ОСОБА_19 земельну ділянку площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0161;

- ОСОБА_20 земельну ділянку площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0162;

- ОСОБА_21 земельну ділянку площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0163;

- ОСОБА_22 земельну ділянку площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0164;

- ОСОБА_23 земельну ділянку площею 0,1250 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0165;

- ОСОБА_24 земельну ділянку площею 0,1250 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0166;

- ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0158;

- ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_9 ) земельну ділянку площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0169 в порядку ст. 387 ЦК України, майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги фактично направлені на оспорювання та позбавлення власності відповідачів-фізичних осіб, яка має свою вартість, може завдати їм майнової шкоди.

За правилом ч. 5ст. 12 ЦК Україниякщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Частиною 3 ст. 388 ЦК України встановлено, що держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:

1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років;

2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років.

Зміна першого та подальших набувачів не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, передбаченого цією частиною.

Дія положень цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало:

а) до об`єктів критичної інфраструктури;

б) до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

в) до об`єктів та земель оборони;

г) до об`єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об`єктів (територій) на момент вибуття з володіння;

ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об`єктів на момент вибуття з володіння;

д) до пам`яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.

Суд зауважує, що в пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" метою запропонованих змін визначено: 1) вдосконалення правозастосування у правовідносинах щодо витребування майна у добросовісного набувача шляхом чіткого розмежування віндикаційного та негаторного позовів та можливості їх заявлення; 2) вирішення питання компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади та подальшого відшкодування шкоди за рахунок винних осіб на користь держави чи територіальної громади; 3) посилення правових засад захисту прав та інтересів добросовісного набувача у випадку вибуття майна з власності держави чи територіальної громади.

Отже мета вказаного Закону співвідноситься з метою цивільного судочинства, визначеної частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, ефективним захистом порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Судом прийнято до уваги, що за змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

В ході розгляду даної справи суду необхідно оцінити наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, оскільки судове рішення, ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень ст.ст. 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не зможе вважатися таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Суд зауважує, що на даній стадії судового провадження суд не вирішує питання добросовісності відповідачів.

Суд зазначає, що хоча позов подано прокурором до набрання чинності вищезгаданими змінами, суд вважає, що внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов`язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом №4292-ІХ.

Враховуючи вищевикладене, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для вирішення спору.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також було внесено зміни, зокрема, до ч. 4 ст. 177 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, доповнивши їх наступним змістом: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»; «якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму».

Так, вищевказані зміни до норм процесуального закону внесені після відкриття провадження у справі, водночас норми вищевказаних статтей ЦК України, підлягатимуть застосування судом під час ухвалення судового рішення у даній справі, оскільки мають зворотню дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, добросовісність якого, в свою чергу, може бути спростована за наслідками розгляду справи.

З приводу твердження прокурора про незастосування положень Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року щодо його зворотності дії в часі слід зазначити, що дійсно в Основному Законі України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.Однак,згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи, але це положеннястосуєтьсялюдини і громадянина (фізичної особи). Крім того, положення Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року пом`якшують цивільно-правову відповідальність добросовісних набувачів, яким у даній справі за результатами її розгляду може бути встановлено відповідачу - фізичній особі, тому цей Закон має зворотню дію в часі, в тому числі і абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України та ст. 390, 391 ЦК України, якими врегульовано порядок компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.

З огляду на вказані норми закону суд дійшов висновку про зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 23.09.2024 року.

Таким чином, після відкриття провадження у справі судом встановлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають судочинству, оскільки умовою вирішення даного спору є попереднє внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Із урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що позов заступника керівника Київської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі: Обухівської районної державної адміністрації, слід залишити без руху, надавши прокурору строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків, а саме:

- долучення експертно-грошової оцінки земельних ділянок

- площею 0,25 га 3 кадастровим номером 3223186800:06:002:0167;

- площею 0,20 га кадастровим номером 3223186800:06:002:0168;

- площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0171;

- площею 0,20 га 3 кадастровим номером 3223186800:06:002:0172;

- площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0173;

- площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0174;

- площею 0,25 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0175;

- площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0176;

- площею 0,1510 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0177;

- площею 0,1510 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0178;

- площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0179;

- площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0180;

- площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0159;

- площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0161;

- площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0162;

- площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0163;

- площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0164;

- площею 0,1250 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0165;

- площею 0,1250 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0166;

- площею 0,1921 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0158;

- площею 0,20 га з кадастровим номером 3223186800:06:002:0169 чинної на дату подання позовної заяви, а саме 23.09.2024 року.

- внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661) прокурором або Обухівською районною державною адміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірних земельних ділянок.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч. 11 ст. 187 ЦПК України).

Керуючись Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», ст.ст. 2, 4, 12, ч. 4 ст. 177, ч. 2 ст. 185, ч. 11 ст. 187, ст.ст. 189, 191, 196-200, 258-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Обухівської районної державної адміністрації до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ТОВ «Він Фінанс», ОСОБА_25 про витребування земельних ділянок, залишити без руху, надавши стороні позивача строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Повідомити прокурора, Обухівську районну державну адміністрацію про необхідність усунення недоліків та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25.06.2025 року.

Суддя Р.О. Рабчун

СудОбухівський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення20.06.2025
Оприлюднено27.06.2025
Номер документу128391109
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —372/5161/24

Ухвала від 20.06.2025

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

Ухвала від 20.06.2025

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

Ухвала від 20.06.2025

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

Ухвала від 17.03.2025

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

Ухвала від 17.03.2025

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

Ухвала від 06.02.2025

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

Ухвала від 06.12.2024

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

Ухвала від 06.11.2024

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

Ухвала від 26.09.2024

Цивільне

Обухівський районний суд Київської області

Рабчун Р. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні