Рішення від 20.06.2025 по справі 160/6043/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 рокуСправа №160/6043/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНІВКА" до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВАНІВКА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.01.2025 № 0032720713.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням Державної податкової служби України у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача за період з 01.01.2018 року по 31.12.2023 року. За результатами перевірки було складено акт від 03 січня 2025 року № 11/04-36-07-13-04/31004377 на підставі, якого Головним управлінням Державної податкової служби України у Дніпропетровській області було прийнятто оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.01.2025 № 0032720713 Позивач, уважає податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11 березня 2025 року до суду надійшов відзив Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області на позовну заяву, у якому відповідач проси відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що податкова інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючого органу, яка надається до суду, є свідченням щодо обставин вчинення господарських операцій, а тому така інформація є належним свідченням неправомірних дій з боку позивача та/або нереальності господарських операцій. На думку податкового органу, ТОВ "Іванівка" по взаємовідносинам з ТОВ "Дорожня компанія "Лінк" здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704, Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Ухвалою від 12 березня 2025 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення.

13 березня 2025 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, доводи якої відповідають доводам позовної заяви, у якій просив позов задовольнити. Зокрема, зазначив, що відповідно до абзацу третього, пункту 201.10, статті 201 ПКУ, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/ послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (податкові накладні з квитанціями про реєстрацію знаходяться в матеріалах справи). Отже, з вищевикладеного випливає висновок про те, що Позивачем не допускалися порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Дорожня компанія «Лінк», а Відповідачем безпідставно зроблено висновки про нереальність господарських операцій, викладені в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІВАНІВКА» №11/04-36-07-13-04/31004377 від 03.01.2025 року, та складено протиправне податкове повідомлення-рішення від 20.01.2025 №0032720713, яке підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.11.2024 року №5751-п та направлень від 27.11.2024 року № 10784, 10785 та 10788, Відповідачем було провело документальну планову перевірку ТОВ «ІВАНІВКА» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, у період з 02.12.2024 по 27.12.2024 року.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІВАНІВКА» № 11/04-36-07-13-04/31004377 від 03.01.2025 року, згідно висновків акту встановлено порушення, зокрема: п.44.1, п.44.5, п.44.6 ст..44, п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, ТОВ «ІВАНВКА» занижено податок на додану вартість на суму 690 543 грн. по відносинам з ТОВ «Дорожня компанія «Лінк» (код ЄДРПОУ 42789210).

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки від №11/04-36-07-13-04/31004377 від 03.01.2025 року було складено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2025 № 0032720713.

Позивач не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішення звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням І сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно частини другої статті 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

На підставі п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «ІВАНІВКА» та ТОВ «Дорожня компанія «Лінк» був укладений договір підряду № 20/07/20 від 20.07.2020 на роботи з ремонту частини асфальтобетонного покриття території комплексу будівель механізованого току (ямковий ремонт) Сума договору складала 2 822 780,00 грн. (два мільйони вісімсот двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ 20% 470 463,33 грн (а.с. 69-70).

Розрахунки по договору підряду № 20/07/20 від 20.07.2020 проведені на підставі платіжних доручень: № 1726 від 22.07.2020, на суму 300 000,00грн., № 1798 від 29.07.2020, на суму 300 000,00грн., № 1902 від 06.08.2020, на суму 300 000,00грн., № 2234 від 31.08.2020, на суму 150 000,00грн., № 2278 від 04.09.2020, на суму 150 000,00грн., № 2373 від 15.09.2020, на суму 60 000,00грн., № 2406 від 16.09.2020, на суму 90 000,00грн., № 2408 від 16.09.2020, на суму 150 000,00грн.,№ 2564 від 01.10.2020, на суму 150 000,00грн., № 2667 від 22.10.2020, на суму 350 000,00грн., № 2747 від 28.10.2020, на суму 321 400,00грн., № 2879 від 11.11.2020, на суму 501 380,00грн. (а.с. 74-76)

На підставі зареєстрованих податкових накладних № 5 від 22.07.2020, на суму 300 000,00грн., № 7 від 29.07.2020, на суму 300 000,00грн., № 3 від 06.08.2020, на суму 300 000,00грн., № 10 від 31.08.2020, на суму 150 000,00грн., № 1 від 04.09.2020, на суму 150 000,00грн., № 23 від 15.09.2020, на суму 60 000,00грн., № 28 від 16.09.2020, на суму 90 000,00грн., № 29 від 16.09.2020, на суму 150 000,00грн., № 1 від 01.10.2020, на суму 150 000,00грн., № 3 від 22.10.2020, на суму 350 000,00грн., № 7 від 28.10.2020, на суму 321 400,00грн., № 5 від 11.11.2020, на суму 501380,00грн.

30.11.2020 року Сторонами Договору підписано акт виконаних робіт №1 від 30.11.2020 ремонт асфальтобетонного покриття площею 5326 м2 на суму 2 822 780,00 грн. (два мільйони вісімсот двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ 20% 470 463,33 грн.

До податкового кредиту було включено у липні 2020 року - 100 000,00 грн., у серпні - 75 000,00 грн., у вересні - 75 000,00 грн., у жовтні - 136 900, 00 грн., у листопаді - 83 563,33 грн. Усього по договору підряду № 20/07/20 від 20.07.2020 на підставі зареєстрованих податкових накладних до податкового кредиту було включено 470 463,33 грн, що відповідачем не заперечувалось.

Крім того, 09.06.2021 року позивачем з ТОВ «Дорожня компанія «Лінк» (код ЄДРПОУ 42789210) був укладений договір підряду № 09/06/21 від 09.06.2021 на роботи з ремонту частини асфальтобетонного покриття частини території комплексу будівель механізованого току (ямковий ремонт), копія додається. Сума договору складала 1 280 480,00 грн. (один мільйон двісті вісімдесят тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ 20% 213 413,33 грн (а.с. 101-102).

Розрахунки по договору підряду № 09/06/21 від 09.06.2021 проведені на підставі платіжних доручень № 1456 від 11.06.2021, на суму 250 000,00грн., № 1492 від 16.06.2021, на суму 250 000,00грн., № 1567 від 24.06.2021, на суму 250 000,00грн., № 724 від 08.07.2021, на суму 250 000,00грн., № 1733 від 09.07.2021, на суму 60 000,00грн., № 1748 від 09.07.2021, на суму 220 480,00грн. (а.с. 125)

На підставі зареєстрованих податкових накладних: № 4 від 11.06.2021, на суму 250 000,00грн., № 9 від 16.06.2021, на суму 250 000,00грн., № 10 від 24.06.2021, на суму 250 000,00грн., № 15 від 08.07.2021, на суму 250 000,00грн., № 16 від 09.07.2021, на суму 60 000,00грн., № 17 від 09.07.2021, на суму 220 480,00грн., до податкового кредиту було включено у червні 2021 року - 125 000,01грн., у липні 2021 р. - 88 413,34 грн. Усього по договору підряду № 09/06/21 від 09.06.2021 на підставі зареєстрованих ПН до податкового кредиту було включено 213413,35 грн, що відповідачем не заперечувалось.

30.07.2021 року підписано акт виконаних робіт № 1 від 30.07.2021 (копія додається): ремонт асфальтобетонного покриття площею 2416 м2 на суму 1 280 480,00 грн. (один мільйон двісті вісімдесят тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ 20% 213 413,33 грн.

Крім того, 01.07.2021 з ТОВ «Дорожня компанія «Лінк» (код ЄДР1ЮУ 42789210) був укладений договір підряду №01/07/21 від 01.07.2021 на роботи з ремонту асфальтобетонного покриття за вищевказаною адресою (копія додається). Сума договору складала 40 000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн (а.с.106-107).

Розрахунки по договору підряду № 20/07/20 від 20.07.2020 проведені на підставі платіжного доручення № 1933 від 23.07.2021, на суму 40 000,00 грн. На підставі зареєстрованої податкової накладної №23 від 23.07.2021, на суму 40 000,00грн. (копія додається), до податкового кредиту було включено у липні 2021 року 6666,67 грн.

30.07.2021 року підписано акт виконаних робіт №2 30.07.2021 року (копія додається): ремонт асфальтобетонного покриття площею 75 м2 на суму 40 000,0 грн. (сорок тисяч гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн.

Отже, із наданих до суду первинних документів по господарським операціям ТОВ «Іванівка» з ТОВ «Дорожня компанія «Лінк», оформлені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

При цьому, суд вказує, що в акті перевірки контролюючим органом не надано оцінку господарським взаємовідносинам позивача з його контрагентом на підставі наданої до перевірки первинної документації та документів бухгалтерського та податкового обліку.

Суд встановив, що позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій та існування зв`язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем робіт.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентом позивача, суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, за проведеними операціями, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже зазналось у відповідності пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Саме первинними документами підтверджується факт здійснення господарської діяльності в обсязі та з відповідною метою, що визначена договором.

Посилання відповідача на відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у ТОВ «Дорожня компанія «Лінк», оскільки у спірний період вказане Товариство надавало послуги, ще 8 підприємствам, при чисельності 5 працівників, не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами, для виконання послуг з ремонту частини асфальтного покриття. При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.

Так, на переконання суду, неможливо дійти з інформації, що міститься в ІТС "Податковий блок" за відсутності безпосереднього дослідження контролюючим органом фінансово - господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Про такий висновок суду свідчить правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.05.2021 року у справі №804/5965/16, згідно якої, податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як доказ нереальності здійснення господарських операцій, є безпідставною, оскільки остання носить виключно інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Доводи відповідача про те, що ТОВ "Іванівка" по взаємовідносинам з ТОВ "Дорожня компанія "Лінк" здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції, оскільки згідно з аналізу ЄРПН ТОВ "Дорожня компанія "Лінк" у 2021 році придбавало товари у ТОВ "Біг Сіті Груп", яке в свою чергу придбавало товари у платників податків з ознаками ризиковості, зокрема у ТОВ "Імпорт трейдинг", ТОВ "Техносервісінформ", ТОВ "СВС Транс", є безпідставні та не свідчать про нереальність господарських операцій позивача.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, щодо прийняття спірного податкового повідомлення рішення від 20.01.2025 № 0032720713, однак є таким, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.01.2025 № 0032720713, є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНІВКА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасувати податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.01.2025 № 0032720713.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНІВКА" (код ЄДРПОУ 31004377) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 коп. три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.). за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев