Рішення від 25.06.2025 по справі 640/22171/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2025 рокум. Ужгород№ 640/22171/20 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АБАТАК» (04086, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 41, код ЄДРПОУ 42945731) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,33/19, код ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АБАТАК» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, якою просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення рішення від 18.08.2020 № 0746250409 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у розмірі 22 099,14 грн.

30 вересня 2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

05 березня 2025 зазначена справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду судді Скраль Т.В..

10 березня 2025 року ухвалою суду прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/22171/20. Постановлено здійснювати розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін. Датою судового розгляду було визначено 29.04.2025 року.

29 квітня 2025 року ухвалою суду замінено відповідача у справі, а саме: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ВП 44116011).

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкові накладні №1, №2, №3, №4, №5 та №6 своєчасно були відправлені позивачем на реєстрацію 13 та 14 лютого 2020 року, однак у їх реєстрації було відмовлено. У Квитанції №1 «Документ не прийнято», були вказані наступні причини, з яких податкові накладні не були зареєстровані: «Виявлені помилки/зауваження: документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (759749,32) з урахуванням суми ПДВ на яку накладено арешт за рішенням суду (1451287.99)». Встановлено, що рішення про арешт на суми ліміту ПДВ Товариства було прийняте Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва на підставі клопотання старшого слідчого 5-го слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Ігнатенко Н.В. у кримінальному провадженні № 32020100000000011 від 10.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України в якості речового доказу. За результатами розгляду клопотання адвоката AO «ГАРТ», Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду від 07.02.2020 у справі № 756/1194/20, було визнано відсутність правових підстав, які б надавали можливість накладати арешт на суми ліміту ПДВ ТОВ «АБАТАК» в системі електронного адміністрування ПДВ, тому арешт ліміту ПДВ Товариства скасовано, як накладений необґрунтовано. Лише після неодноразових адвокатських запитів, в яких вимагалось виконати рішення суду, Державна податкова служба України 21.02.2020 внесла до Єдиного реєстру податкових накладних інформацію про зняття арешту. Таким чином, станом на 21.02.2020 Товариству у системі електронного адміністрування ПДВ було відновлено ліміт у сумі 1 451 287,99 грн., на яку дозволено реєструвати податкові накладні.

26 жовтня 2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що за результатами перевірки складено акт від 22.04.2020 року №9361/26-15-04-09-20/42945731 та винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року №0746250409, яким Позивачу застосовано штрафну санкцію в розмірі 40% на загальну суму 22 099,14 грн. (дані щодо несвоєчасної реєстрації, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій). ТОВ «Абатак» не мало можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2020 року по справі № 756/1194/20 накладено арешт на суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування. Ухвалою Оболонського районного суду від 07.02.2020 № 756/1194/20 було скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2020 року якою було накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ). Отже, блокування діяльності підприємства є негативними результатами ведення господарської діяльності, які є власними ризиками позивача, що не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

12 листопада 2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначають, що податкові накладні №1, №2, №3, №4, №5 та №6, були відправлені на реєстрацію 13 та 14 лютого 2020 року, тобто без порушення строків, однак вони не були зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних через арешт ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, накладений на підставі Ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 15.01.2020 (а не Печерського районного суду, як помилково стверджує Відповідач) у кримінальному провадженні № 32020100000000011 від 10.01.2020. На цій підставі Відповідач прийняв повідомлення-рішення форми «Н» від 26.05.2020 № 0549720409, яким Товариству встановлено зобов`язання сплати 10% штрафу у розмірі 75 888,06 грн. за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за затримку реєстрації зазначених шести податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 758 880,6 грн. Однак, за скаргою представника Товариства, Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2020 у справі № 756/1194/20 арешт ліміту ПДВ Товариства був скасований, як накладений незаконно. Тому, обґрунтовано вважаючи прийняте повідомлення-рішення незаконним, Товариством 18.06.2020 р. було подано скаргу до ДПС України.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АБАТАК» та за наслідками перевірки складено акт № 9361/26-15-04-09-20/42945731, (а.с. 7).

В акті зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «АБАТАК» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1 статті 120 ПК України.

26 травня 2020 року, на підставі акту перевірки № 9361/26-15-04-09-20/42945731, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення рішення № 0549720409 про застосування до ТОВ «АБАТАК» штрафних санкцій у сумі 75 888,06 грн, (а.с. 8).

Не погодившись із податковим повідомленням рішенням відповідача № 0549720409 від 26 травня 2020 року позивач 18 вересня 200 року звернувся до суду з даним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1).

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АБАТАК» та за наслідками перевірки складено акт № 9361/26-15-04-09-20/42945731, (а.с. 7).

В акті зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «АБАТАК» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1 статті 120 ПК України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абзаци чотирнадцятий-сімнадцятий).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, застосовуються граничні строки реєстрації, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу.

Абзацом вісімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з абзацом першим-шостим пункту 120-1.1 статті 120- 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З акта перевірки № 9361/26-15-04-09-20/42945731, судом встановлено, що перевіркою встановлено затримку реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних: на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 758 880,60 грн. Сума штрафних санкцій, визначена в акті перевірки становить: за порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів 75 888,06 грн (10%).

Відтак, суд дійшов висновку про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, зазначених у акті перевірки № 9361/26-15-04-09-20/42945731, та правомірності нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірах, зазначених в податковому повідомленні рішенні № 0549720409 від 26 травня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, наведені аргументи позивача у позовній заяві не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0549720409 від 26 травня 2020 року.

Інші доводи та аргументи сторін не мають визначального значення для вирішення цього спору та не впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин у цій справі.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АБАТАК» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 червня 2025 року.

СуддяТ.В.Скраль