Рішення від 25.06.2025 по справі 640/361/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/361/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправним дії ГУ ДПС у м. Києві, пов`язанні з проведення в період з 15.11.2019 по 22.11.2019 фактичної перевірки ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК", а саме:

1) щодо видання наказу № 2522 від 31.10.2019 "Про проведення фактичних перевірок", в частині включення ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" до переліку суб`єктів господарювання щодо яких мають проводитись фактичні перевірки;

2) щодо вручення перед проведенням фактичної перевірки ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" копії наказу № 2522 від 31.10.2019 Про проведення фактичних перевірок неналежній особі;

3) щодо проведення фактичної перевірки ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" за відсутності посадових осіб ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/361/20 передано Полтавському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, справу №640/361/20 передано судді Костенко Г.В.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/361/20, розгляд справи постановлено розпочати з початку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та замінено відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, не погоджується щодо винесення наказу № 2522 від 31.10.2019 "Про проведення фактичних перевірок", в частині включення ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" до переліку суб`єктів господарювання щодо яких мають проводитись фактичні перевірки та проведення фактичної перевірки ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" за відсутності посадових осіб ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Позивач посилається на те, що фактична перевірка була проведена з порушенням законодавства України. а висновки зазначені в акті є необґрунтовані.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову позивача з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне..

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі підпункту 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, Закону України "Про оплату праці", Кодексу законів про працю, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу № 2522 від 31.10.2019, направлень № 407/26-15-42-06 та № 408/26-15-42-06 від 07.11.2019 була проведена фактична перевірки ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, за результатами якої контролюючим органом було складено акт № 0057/26/15/42/37797 від 25.11.2019.

Відповідно до висновків акту № 0057/26/15/42/37797 від 25.11.2019 були встановлені наступні порушення ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК":

- абз. 2 Постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам прийняття працівника на роботу";

- ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 № 322-VIII, із змінами.

В акті перевірки зазначено, що документи, які підтверджують правовідносини (трудові, цивільно-правові або інші) між ОСББ "Шепелівський Маєток" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до перевірки не надано. За наявною податковою інформацією повідомлення до контролюючих органів про прийняття вказаних осіб ОСББ "Шепелівський Маєток" не подавались.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено факт допуску п`яти працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та повідомлення контролюючого органу про прийняття працівників на роботу.

Вказане свідчить про порушення ОСББ "Шепелівський Маєток" вимоги частини 3 ст. 24 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 № 322-VII, із змінами та доповненнями, відповідно до якого працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та абзацу 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", згідно якої, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором

Не погоджуючись з проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, за змістом статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України визначає Порядок проведення фактичної перевірки.

Так згідно п. 80.1 ст. 80 Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

п. 80.2.7 ч. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

З метою проведення фактичної перевірки ОСББ "ШЕПЕЛІВСЬКИЙ МАЄТОК" посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві 15.11.2019 було здійснено виїзд за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 5.

Після пред`явлення посвідчень, направлень на проведення перевірки та вручення наказу № 2522 від 31.10.2019 керуючому ОСББ "Шепелівський Маєток" ОСОБА_5 на підставі ст. 20 та ст. 85 Податкового кодексу України було вручено запит "Про надання документів в рамках проведення фактичної перевірки" від 19.09.2019, яким запропоновано надати відповідні документи, що стосуються предмету перевірки. У відповідь на запит підприємством запитувані документи станом на 22.11.2019 не надано.

З метою перевірки належності оформлення трудових відносин, керуючись пп. 80.6 ст. 80 ПК України, ст. 35 Закону № 108/95-ВР та пп.2 п.2 ст.13 Закону № 2464-VІ було опитано фізичних осіб, які на момент проведення перевірки фактично перебували на робочих місцях та виконували трудову функцію.

Під час перевірки встановлено, що документи, які підтверджують правовідносини (трудові, цивільно-правові або інші) між ОСББ "Шепелівський Маєток" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до перевірки не надано. За наявною податковою інформацією повідомлення до контролюючих органів про прийняття вказаних осіб ОСББ "Шепелівський Маєток" не подавались. Вказаними особами пояснень, вони надають ОСББ "ЦІепелівський Маєток" послуги на умовах договорів цивільно-правового характеру. При цьому у своїх поясненнях зазначені особи повідомляють, що вони займають відповідні - посади мають визначену тривалість робочого дня (зміни), підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку, проінструктовані з питань охорони праці та отримують заробітну плату щомісячно. Вказані ознаки притаманні виключно трудовим відносинам і не можуть мати місце у правовідносинах цивільного характеру.

Разом із тим, ОСОБА_5 , якому було пред`явлено направлення на перевірку та вручено копію наказу від 31.10.2019 № 2522, вказав свою посаду, а саме - керуючий ОСББ "Шепелівський Маєток", тобто виконував керівну (трудову) функцію. Також, зазначені особи у своїх поясненнях вказують, що ОСОБА_5 є їх безпосереднім керівником.

За змістом статті 5 КАС України вимога про визнання протиправними дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (причина порушення прав) може бути заявлена лише одночасно з вимогою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій або зобов`язати вчинити певні дії (захист порушених прав). Натомість, такої вимоги позивач не заявляв. За усталеною практикою Верховного Суду, після проведення перевірки (реалізації наказу як акта індивідуальної дії) права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки, зокрема, у вигляді прийнятих індивідуальних актів (податкові повідомлення-рішення або інші рішення). Відповідно, предметом оскарження в суді можуть бути саме рішення суб`єкта владних повноважень як такі, що дійсно впливають на обсяг прав, свобод та інтересів позивача.

Позивач на розгляд суду поставив питання правомірності прийнятого наказу, відповідно, окреме визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки не можуть захистити права позивача.

Водночас, згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 № 396 (далі - Методичні рекомендації № 396).

Згідно з Порядком № 727 та Методичними рекомендаціями № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставиннами справи заперечень на акт не подавав.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-245 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепелівський маєток" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Г.В. Костенко