Черкаський окружний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2025 року справа № 580/13081/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради", КНП «Уманська Центральна міська лікарня» Уманської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
30.12.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним дії Комунального закладу "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради", які полягають у не зміні причини інвалідності II групи ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Комунальний заклад "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради" змінити причину інвалідності ОСОБА_1 на інвалідність внаслідок «Поранення, травми, яка отримана під час захисту Батьківщини» та видати про це відповідну довідку.
Ухвалою суду від 06.01.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою суду від 11.03.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - КНП «Уманська Центральна міська лікарня» Уманської міської ради (вул. Шевченка 50, м. Умань, Черкаської області, ЄДРПОУ 02005036). Ухвалив розгляд адміністративної справи № 580/13081/24 здійснювати спочатку.
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що він у відповідності до довідки до акту огляду МСЕК серії ААА №880102 від 28.03.2018 є особою з інвалідністю ІІ групи, яка пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ та має 80% втрати працездатності. У липні 2023 року перебуваючи на військовій службі отримав вогнепальне осколкове поранення нижньої третини лівого стегна з повним пошкодженням підколінної артерії. Вказане поранення пов`язане із захистом Батьківщини. В подальшому, був оглянутий комісією МСЕК з видачею довідки серії 12 ААА №023493 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках з встановленням 25% втрати працездатності. На думку позивача відповідачем безпідставно не було враховано свідоцтво про хворобу та довідку про обставини травми, а відповідно і не змінено причину інвалідності, яка пов`язана із захистом Батьківщини.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Представник Комунального закладу "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради" направив відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Додатково зазначив, що відповідно до акту огляду МСЕК №1453 від 08.07.2024 року медичні документи за формою 088/0, які надійшли від КНП «Уманської міської лікарні» відносно ОСОБА_1 були розглянуті експертами комісії не для зміни причини інвалідності, а для встановлення ступеня втрати працездатності по пораненню, відповідно до п.18 направлення на МСЕК, у зв`язку з чим на підставі свідоцтва про хворобу госпітальної ВЛК від 11.03.2024 року № 406-п позивачу встановлено 25% ступеня втрати професійної працездатності (поранення/травма, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини).
Від КНП «Уманська Центральна міська лікарня» у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надійшов.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що позивач є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК Серія 12 ААА № 880102 від 28.03.2018 року.
У відповідності до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА № 023493 від 28.03.2018 року, позивачу встановлено 80% втрати професійної працездатності.
У липні 2023 року перебуваючи на військовій службі ОСОБА_1 отримав вогнепальне осколкове поранення нижньої третини лівого стегна з повним пошкодженням підколінної артерії.
У відповідності до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.05.2024 року № 291, отримана позивачем поранення ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби і ТАК, пов`язане зі захистом Батьківщини.
У зв`язку з вищевказаною обставиною позивач був направлений на комісію МСЕК для встановлення відсотку втрати працездатності, у зв`язку з пораненням та визначення групи інвалідності.
08.07.2024 ОСОБА_1 був оглянутий комісією МСЕК та останньому було видано довідку серії 12 ААА №023493 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках з встановленням 25% втрати професійної працездатності.
На думку позивача відповідачем безпідставно не було враховано його свідоцтво про хворобу № 406-п та довідку про обставини травми від 21.05.2024 року № 291, а відповідно і не змінено причину інвалідності, яка пов`язана із захистом Батьківщини, що і спонукало звернутись з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 № 1317, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, було затверджено Положення про медико-соціальну експертизу, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації (надалі Положення).
Пунктом 3 Положення передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п.4 Положення).
За приписами ч.1 п.11 Положення, міські, міжрайонні, районні комісії визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.
Комісії у своїй роботі зокрема мають право одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій (абз.1 п.14 Положення).
У відповідності до п.15 Положення, комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, що прямо визначено п.17 Положення.
Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (п.19 Положення).
За правилами п.24 Положення, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
З урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що комісії МСЕК у своїй діяльності визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.
Так, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що він був оглянутий комісією МСЕК з видачею довідки серії 12 ААА №023493 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках з встановленням 25% втрати працездатності. На думку позивача відповідачем безпідставно не було враховано його свідоцтво про хворобу № 406-п та довідку про обставини травми від 21.05.2024 № 291, а відповідно і не змінено причину інвалідності, яка пов`язана із захистом Батьківщини.
В даному контексті суд зазначає, що у відповідності до направлення оформленого КНП «Уманська Центральна міська лікарня» про спрямування позивача на проходження МСЕК від 18.06.2024, яке міститься в матеріалах справи, у п.18 останнього значиться, що підставо для такого направлення є терміновий огляд і визначення відсотка втрати працездатності ОСОБА_1 .
Беручи до уваги, що на комісію МСЕК надійшли документи позивача саме з метою визначення відсотка втрати його працездатності, то за наслідками їх розгляду, у відповідності до наданих комісії повноважень та компетенції, останньою на підставі свідоцтва про хворобу госпітальної ВЛК від 11.03.2024 року № 406-п позивачу було встановлено 25% ступеня втрати професійної працездатності (поранення/травма, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини).
Тобто, в даному випадку, комісія вчинила відповідні дії (в межах своєї компетенції та повноважень) задля яких останній саме і направлялись документи від КНП «Уманська Центральна міська лікарня».
Слід наголосити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що позивач звертався до відповідача із заявою про зміну причини своєї інвалідності з: «Пов`язане з проходженням служби в ОВС» на «Пов`язана із захистом Батьківщини» і останньому було відмовлено у внесенні відповідних змін, що свідчить про відсутність на час звернення з відповідним позовом порушеного права позивача в контексті його позовних вимог.
Натомість, вказана обставина не позбавляє останнього права звернутись з відповідною завою про зміну причини своєї інвалідності до компетентного органу та в разі отримання негативного рішення або ж бездіяльності оскаржити їх в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам позивачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Решта доводів Позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Відповідно до статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене 24.06.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2025 |
Оприлюднено | 27.06.2025 |
Номер документу | 128398465 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Валентина ОРЛЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні