Постанова від 19.06.2025 по справі 520/12195/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 р.Справа № 520/12195/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 12.03.25 року по справі № 520/12195/24

за позовом Товариства з обмеженою відповід-альністю «ГЕОСЕНД»

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОСЕНД» (далі по тексту ТОВ «ГЕОСЕНД», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту Держгеонадра, відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 21.06.2022 року № 198 в частині анулювання спецдозволу № 5022 від 15.08.2019 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕОСЕНД»;

- судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність наказу Держгеонадрів від 21.06.2022 № 198 в частині анулювання виданого ТОВ «ГЕОСЕНД» спецдозволу № 5022 від 15.08.2019, оскільки висновок відповідача про те, що у позивача відпала потреба у користуванні надрами, спростовується протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі ДКЗ) № 5162 від 03.09.2020, відповідно до якого ТОВ «ГЕОСЕНД» рекомендовано отримати детальні фактичні показники якості пісків після збагачення та подати їх на розгляд ДКЗ у встановленому порядку з метою розширення напрямів використання корисної копалини.

Так, на виконання протоколу ДКЗ № 5162 від 03.09.2020 позивачем подано форму 3-гр з метою розширення напрямів використання корисних копалин, тобто потреба у користуванні надрами не відпала.

Звернув увагу, що у розумінні положень частини 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV (далі по тексту Закон № 2806-IV), до прийняття наказу про анулювання позивачу спецдозволу, Держгеонадра були зобов`язані звернутись до ТОВ «ГЕОСЕНД» для отримання згоди на припинення спірного спецдозволу на користування надрами і тільки після отримання такої незгоди, подати до суду позов про припинення права користування надрами, чого здійснено не було.

Також просив врахувати, що пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі по тексту Постанова № 314) передбачено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документі дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними, відстрочуються на строк, вказаний у цьому пункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Таким чином, спеціальний дозвіл на користування надрами № 502 від 15.08.2019 вважається автоматично продовженим на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі № 520/12195/24 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОСЕНД» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 520/12195/24 клопотання відповідача - задоволено.

Адміністративний позов - залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі № 520/12195/24 - апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОСЕНД» - задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 520/12195/24 - скасовано.

Адміністративну справу № 520/12195/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі № 520/12195/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОСЕНД» (вул. Китаєнка, буд.1, м. Харків, 61020, ЄДРПОУ 41972550) до Державної служби геології та надр України (вул. А. Цедіка, буд.16, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 21.06.2022 року № 198 в частині анулювання спеціального дозволу № 5022 від 15.08.2019 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕОСЕНД».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (вул. А. Цедіка, буд.16, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОСЕНД» (вул. Китаєнка, буд.1, м. Харків, 61020, ЄДРПОУ 41972550) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 520/12195/274 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ГЕОСЕНД» - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків фактичним обставинам по справі, що у розумінні статті 317 КАС України є підставою для його скасування.

Зазначив, що ТОВ «ГЕОСЕНД» було надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5022 від 15.08.2019 з метою геологічного вивчення пісків в якості будівельної сировини, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями, строком на 3 роки. Так, протоколом ДКЗ України від 03.09.2020 № 5162, який схвалений протоколом робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасам корисних копалин від 28-30.10.2020 № 179, затверджено запаси пісків родовища «Жихарська-1».

Таким чином, мета спеціального дозволу на користування надрами № 5022 від 15.08.2019 надрокористувачем виконана, у зв`язку з чим потреба у їх використанні - відпала, що свідчить про наявність підстав для анулювання виданого ТОВ «ГЕОСЕНД» спецдозволу № 5022 від 15.08.2019.

Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Звернув увагу, що метою видачі спірного спецдозволу було здійснення геологічного вивчення пісків в якості будівельної сировини та затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями. Тобто, затвердження запасів це не єдина мета спецдозволу, а є ще мета вивчення пісків, про що апелянт не згадує.

До того ж, у самому протоколі ДКЗ позивачу було рекомендовано отримати детальні фактичні показники якості пісків після збагачення, та подати їх на розгляд ДКЗ у встановленому порядку з метою розширення напрямів використання корисної копалини (абз. 4 п. 3.8. Протоколу ДКЗ). Відтак, мета спецдозволу не була досягнута, адже продовжувалось геологічне вивчення пісків.

Просив врахувати, що Держгеонадра анулювали спецдозвіл позивачу без жодного попередження чи погодження з надрокористувачем, що свідчить про протиправність таких дій.

У наданих до матеріалів справи додаткових поясненнях від 04.06.2025 ТОВ «ГЕОСЕНД» зауважило, що про існування спірного наказу від 21.06.2022 № 198 в частині анулювання спецдозволу № 5022 від 15.08.2019 не знало, оскільки про його прийняття не було проінформовано.

01 листопада 2023 року ТОВ «ГЕОСЕНД» поновило роботу, яка зупинялась внаслідок воєнних дій та продовжило геологічне вивчення пісків, подавши до Держгеонадрів заяву № 01/11-01 з проханням провести державну реєстрацію РДГВН, а саме «Детальна геолого-економічна оцінка піску ділянки «Жихарська-1», що розташована в Харківській області, Харківському районі, 0,5 км від південної околиці с. Жихор із детальним визначенням показників піску при видобуванні сухим та гідромеханізованим способом», у відповідь на що отримало лист № 05/305-4330 про те, що спеціальний дозвіл № 5022 від 15.08.2019 року анульований. З цього моменту позивач і дізнався про анулювання спецдозволу.

ТОВ «ГЕОСЕНД» надано додаткові пояснення від 17.06.2025, в яких просив суд апеляційної інстанції врахувати обставини того, що одним із засновників підприємства є ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 40%, який займав визначну роль в діяльності позивача, брав на себе більшість організаційних питань. Водночас, з самого початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року він вступив до лав ЗСУ на захист України і міста Харкова. Так, ОСОБА_2 майор, Командир НОМЕР_1 окремого штурмового батальйону „CODE 9.2 у складі НОМЕР_2 окремої штурмової бригади Збройних сил України. У 2024 році йому присвоєно звання Герой України. Відтак, у зв`язку з наведеним, виникали деякі затримки з виконанням певних робіт, що обґрунтовується зайнятістю керівництва і обставинами воєнного стану.

У наданій до суду апеляційної інстанції заяві від 28.05.2025 представник відповідача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

В судовому засіданні, призначеному на 29.05.2025, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача. просив суд апеляційної інстанції її відхилити з підстав та мотивів, викладених у відзиві на скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

19.06.2025 сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином шляхом надсилання повісток в системі «Електронний суд».

Відповідно до частини 3 статті 268 та частини 2 статті 313 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.08.2019 ТОВ «ГЕОСЕНД» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5022 з метою геологічного вивчення пісків в якості будівельної сировини, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями, на ділянці надр «Жихарська-1», що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Харків (Основ`янський район), 0,5 км від південної околиці с. Жихор.

Строк дії спеціального дозволу на користування надрами 3 (три) роки.

На виконання умов спецдозволу ТОВ «ГЕОСЕНД» розроблено та подано на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (ДКЗ) матеріали детального геолого-економічної оцінки Жихарського-1 родовища піску в Харківському районі Харківської області, м. Харків (Основ`янський район) результатом чого було прийняття протоколу ДКЗ № 5162 від 03 вересня 2020 року із зобов`язанням отримати детальні фактичні показники якості пісків після збагачення та подати їх на розгляд ДКЗ у встановленому порядку з метою розширення напрямів використання корисної копалини.

Відповідно до абз. 4 п. 3.8. зазначеного протоколу ДКЗ позивачу рекомендовано отримати детальні фактичні показники якості пісків після збагачення, та подати їх на розгляд ДКЗ у встановленому порядку з метою розширення напрямів використання корисної копалини.

На виконання цього пункту позивачем разом з заявою від 01 листопада 2023 року вих. № 01/11-01 подано форму 3-гр з метою розширення напрямів використання корисних копалин.

Позивачем отримано від ДНВП «ГЕОІНФОРМ» відмову листом № 05/305-4330 від 07.11.2023, в якому вказано, що наказом Державної служби геології та надр України від 21.06.2022 № 198 прийнято рішення про анулювання спецдозволу № 5022 від 15.08.2019.

Підставою анулювання спецдозволу зазначено пункт 22 постанови Кабінету Міністрів України № 615 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра та припинення права користування надрами, право користування надрами припиняється у разі якщо відпала потреба у користуванні надрами.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та відсутності у відповідача законних підстав для анулювання позивачу достроково (за два місяці до закінчення строку дії дозволу) спеціального дозволу від 15.08.2019 № 5022 з покликанням на минування потреби у користуванні надрами, оскільки згідно із змістом Протоколу від 03.09.2020 сам факт затвердження комісією балансових запасів пісків місцевого значення Жихарського-1 родовища не вичерпує в повній мірі мету спеціального дозволу від 15.08.2019 № 5022, позаяк надані комісією рекомендації користувачу надр вказують на необхідність подальшого геологічного вивчення родовища, яке неможливо проводити без наявності спеціального дозволу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян визначено Кодексом України про надра.

Відповідно до статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Згідно із статтею 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Види спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами визначаються Законом України "Про нафту і газ".

Положення цього Кодексу щодо спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) поширюються на спеціальні дозволи на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ), а щодо спеціальних дозволів на видобування корисних копалин - на спеціальні дозволи на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ), якщо інше не визначено цим Кодексом та Законом України "Про нафту і газ".

Стаття 37 Кодексу України про надра (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з`ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.

Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів.

Місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.

В силу статті 38 Кодексу України про надра, при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:

1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров`я людей стан навколишнього природного середовища;

3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин;

5) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров`я населення;

7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо геологічного вивчення надр, що не суперечать законодавству України.

Згідно із частиною першою та третьою статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

На виконання приписів статті 60 Кодексу України про надра, державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

За змістом частини 1 та 2 статті 61 Кодексу України про надра, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі по тексту Положення № 1174).

Згідно із пунктом 1 та 2 Положення № 1174 державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 3 Положення № 1174 Основними завданнями Держгеонадр є:

1) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

2) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

В силу підпункту 10 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та припиняє в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Держгеонадра є уповноваженим від імені держави органом на здійснення державного контролю за дотриманням умов спеціальних дозволів на користування надрами.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначено Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 124) (далі по тексту Порядок № 615), який був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин.

В силу пункту 7 Порядку № 615 дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на три роки - на геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин місцевого значення.

Згідно із пунктом 22 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України Про нафту і газ та Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Статтею 26 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У цьому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі:

1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою;

2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей або довкіллю.

Особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Зі змісту наведених вище правових норм вбачається, що однією із підстав для припинення дії права користування надрами є, зокрема, якщо відпала потреба у користуванні надрами (пункт 1 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 15.09.2019 ТОВ «ГЕОСЕНД» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 5022 з метою геологічного вивчення пісків в якості будівельної сировини, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями, на ділянці надр «Жихарська-1», що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Харків, Основ`янський район, 0,5 км від південної околиці села Жихор, строком на 3 роки (т. 1 а.с. 6-7).

З моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у надрокористувача виникли права та обов`язки, передбачені відповідним Дозволом, у тому числі особливими умовами, Угодою про умови користування надрами, Кодексом України про надра, Порядком № 615.

У відповідності до вимог чинного законодавства, між Державною службою геології та надр України в особі начальника відділу з надання надр у користування Управління дозвільної та аукціонної діяльності Тимошенка Ігоря Васильовича, який діє на підставі наказу Держгеонадр від 24.07.2019 № 243 та довіреності від 02.01.2019 № 7 з однієї сторони, та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОСЕНД», яке зареєстроване Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією від 01.03.2018 № 1 0741020000073604 в особі директора Бондара Пилипа Сергійовича, код КВЕД 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний), який діє на підставі Статуту, укладено Угоду про умови користування надрами з метою геологічного вивчення родовищ корисних копалин № 5022 від 15.08.2019.

Відповідно до пункту 1.1 вказаної угоди, Держгеонадра надає надрокористувачу право тимчасового користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення ділянки піску Жихарська-1, а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.

Пунктом 3.1 вказаної Угоди сторони узгодили, що умови користування надрами, види, обсяги, джерело фінансування та строки виконання надрокористувачем робіт з метою геологічного вивчення піску протягом строку дії Дозволу визначаються в Програмі робіт з метою геологічного вивчення піску, яка підписується сторонами, є Додатком 2 та невід`ємною частиною цієї угоди.

Згідно з пунктом 6 Програми робіт з геологічного вивчення пісків ділянки Жихарська-1, затвердження запасів корисної копалини строк проведення робіт ІІ квартал 2022 року.

Протоколом № 5162 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.09.2020 (т. 1 а.с. 8-18), серед іншого, затверджено станом на 01.09.2020 балансові запаси пісків місцевого значення Жихарського-1 родовища, придатних для виготовлення штукатурних розчинів для опоряджувального шару, дорожнього будівництва відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-32-95 «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт.

Затвердження балансових запасів пісків місцевого значення Жихарського-1 родовища, на переконання апелянта, свідчить про те, що фактично, мета видачі ТОВ «ГЕОСЕНД» спеціального дозволу на користування надрами № 5022 від 15.08.2019 виконана, а відтак, потреба у використанні надр відпала.

Колегія суддів вважає такі висновки апелянта передчасними з огляду на наступне.

Вимоги щодо порядку організації та проведення дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (далі - ДПР) та визначення подальшого використання наслідків робіт передбачено Положенням про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженим Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України 03.03.2003 № 34/м (далі по тексту Положення № 34/м).

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 34/м, ДПР проводиться на родовищах корисних копалин, промислове значення яких позитивно визначене за результатами попередньої геолого-економічної оцінки, але з достатньою повнотою достовірне визначення характеристик корисних копалин можливе лише шляхом пробного вилучення і перероблення частини запасів мінеральної сировини в промислових умовах.

Пунктом 1.6 Положення № 34/м передбачено, що ДПР твердих корисних копалин здійснюється на родовищах третьої, другої, а для нових видів сировини - першої групи складності за геологічною будовою з метою уточнення окремих гірничо-геологічних, технологічних, еколого-геологічних та інших параметрів, необхідних для оцінки кількості та якості виявлених запасів корисних копалин, або з метою експериментальної перевірки нових технологій, технічних засобів і методів видобування мінеральної сировини, створених у результаті проведених науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

ДПР підлягають родовища четвертої групи складності (самоцвітна сировина, мінеральні фарби тощо), геологічне вивчення та видобування яких здійснюється одночасно, та корисні копалини, що піддаються вилуговуванню (солі, давсоніт тощо) і плавленню (самородна сірка тощо) та залягають на глибині понад 1,5 км.

Відповідно до пункту 2.2 Положення № 34/м термін ДПР, кількість і умови вилучення мінеральної сировини обґрунтовуються у проєкті ДПР.

Строк проведення ДПР не повинен перевищувати трьох років, а для підземних вод, де здійснюється ДПР природного джерельного стоку, - п`яти років.

Згідно із пунктом 2.4 Положення № 34/м вилучена під час ДПР мінеральна сировина підлягає реалізації у загальному порядку.

За видобуту сировину справляються ресурсні платежі, передбачені постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 12.09.97 № 1014 (1014-97-п) "Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин" та від 29.01.99 № 115 (115-99-п) "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння".

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції проведення ДПР, складання геологічного звіту та затвердження запасів корисних копалин сторонам необхідно було здійснити у період з 3 кварталу 2021 року - 1 квартал 2022 року, 2 квартал 2022 року.

На виконання умов спецдозволу ТОВ «ГЕОСЕНД» розроблено та подано на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (ДКЗ) матеріали детального геолого-економічної оцінки Жихарського-1 родовища піску в Харківському районі Харківської області, м. Харків (Основ`янський район), за результатами розгляду якого було прийнято протокол ДКЗ № 5162 від 03 вересня 2020 року.

Колегією суддів встановлено, що у пункті 3.8 вказаного протоколу ДКЗ № 5162 від 03 вересня 2020 року рекомендовано користувачу надр:

- внести до тексту звіту, у т.ч. графічних додатків, зміни та доповнення відповідно до рішень цього протоколу та зауважень експертизи, зокрема, в частині його фактичного адміністративно-територіального розташування;

- під час видобування пісків дотримуватись вимог природоохоронного законодавства; під час проектування розробки запровадити заходи щодо мінімізації впливу на навколишнє природне середовище;

- під час проведення видобувних робіт проводити маркшейдерський і геологічний супровід, контролювати якість пісків на відповідність вимогам стандартів;

- після початку видобування пісків отримати детальні фактичні показники якості пісків після збагачення, що відбуватиметься під час їх видобування гідромеханізованим способом, та подати їх на розгляд ДКЗ у встановленому порядку з метою розширення напрямів використання корисної копалини.

В силу пункту 3.9 вказаного протоколу, цей протокол підлягає розгляду й введенню в дію Державною службою геології та надр України.

З наведеного слідує, що сам по собі факт затвердження комісією балансових запасів пісків місцевого значення Жихарського-1 родовища, не вичерпує у повній мірі мету виданого ТОВ «ГЕОСЕНД» спеціального дозволу на користування надрами № 5022 від 15.08.2019, оскільки надані комісією рекомендації користувачу надр вказують на необхідність подальшого геологічного вивчення родовища, яке неможливо проводити без наявності спеціального дозволу.

Такі рекомендації були схвалені Робочою групою Державної служби геології та надр України на засіданні 03.09.2020.

Отже, особливістю даної справи, в контексті підстави для анулювання спеціального дозволу, є наявність рекомендацій Держгеонадр, затверджених протоколом ДКЗ, щодо подальшого геологічного вивчення фактичних показників якості пісків після збагачення, у цілях виданого дозвільного документу.

Відповідно, враховуючи наявність рекомендацій Держгеонадр, не можна стверджувати, що мета спеціального дозволу на користування надрами № 5022 від 15.08.2019 вичерпана фактом затвердження балансових запасів пісків місцевого значення Жихарського-1 родовища.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.03.2025 по справі № 380/10719/22, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що метою видачі спірного дозволу було зокрема, геологічне вивчення пісків в якості будівельної сировини (1) та затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями (2).

Тобто, затвердження комісією балансових запасів пісків місцевого значення Жихарського-1 родовища не єдина мета видачі ТОВ «ГЕОСЕНД» спецдозволу №5022 від 15.08.2019, що протиправно залишено поза увагою Держгеонадрів.

При цьому, як доречно зауважив суд першої інстанції, необхідно враховувати приписи Постанови № 314, відповідно до якої, строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період дії воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача будь-яких правових підстав для анулювання ТОВ «ГЕОСЕНД» спеціального дозволу на користування надрами № 5022 від 15.08.2019, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі № 520/12195/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2025.