Постанова від 25.06.2025 по справі 640/9557/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9557/22 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Бужак Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2022 року Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 08.06.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-07-07- 002027-b.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновок відповідача про наявність порушення замовником вимог закону в частині невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «Бьюти-Стайл» на підставі абзацу 5 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 992 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки тендерна пропозиція ТОВ «Бьюті-Стайл» була розглянута в межах чинного законодавства, а правові підстави для відхилення пропозиції були відсутні. Зауважив, що відповідачем не були здійснені всі дії, згідно з алгоритмом щодо перевірки кваліфікованого електронного підпису на формі банківської гарантії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач зазначає про неналежне дослідження судом першої інстанції фактичних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року та від 06 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

16 травня 2025 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до фактичних обставин справи, відокремленим підрозділом «Рівненська електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в електронній системі закупівель Prozorro 07.07.2021 було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю «Конструкції та їх частини» за кодом ДК 021:2015:44210000-5 (унікальний номер UA-2021-07-07-002027-b), з очікуваною вартістю закупівлі 13 901 640,00 грн без ПДВ.

За результатами проведеного тендеру, переможцем було визнано ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДОНОВАТ", з яким укладено договір про закупівлю від 05.10.2021 № 53-122-01-21- 11299.

Наказом Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 17.05.2022 № 8-з було прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі № UA-2021-07-07-002027-b. Підстава проведення моніторингу - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Під час здійснення моніторингу вказаної процедури закупівлі, в електронній системі закупівель 26.05.2022 було оприлюднено «Запит замовнику на пояснення» щодо прийнятих Замовником рішень, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Відповідь на вказаний запит була оприлюднена позивачем 31.05.2022.

08.06.2022 в електронній системі закупівель відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-07- 002027-b.

Відповідно до Висновку за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Бьюті-Стайл», відповідачем встановлено порушення вимог абзацу 5 п. 1 ч.1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII. За результатами аналізу решти питань, зазначених у Висновку, які також були предметом моніторингу, порушень не встановлено.

Після оприлюднення в Prozorro Висновку за результатами моніторингу та у зв`язку з незгодою позивача з його змістом, 08.06.2022 позивач звернувся до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту Висновку, а також надав більш деталізоване пояснення про те, яким чином перевірялась Замовником відповідність забезпечення тендерної пропозиції ТОВ «Бьюті-Стайл» вимогам тендерної документації, зокрема, в частині належності кваліфікованого електронного підпису на банківській гарантії, однак відповіді не отримав.

Також, позивач повторно звернувся через електронну систему закупівель до відповідача в зв`язку із незгодою з Висновком за результатами моніторингу від 15.06.2022, однак на повторне звернення відповіді також не отримав.

Вважаючи висновок протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції вказав, що висновок відповідача про наявність порушення замовником вимог Закону «Про публічні закупівлі» в частині невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «Бьюті-Стайл» на підставі абзацу 5 пункту частини 1 статті 31 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки тендерна пропозиція ТОВ «Бьюті-Стайл» була розглянута належно у межах чинного законодавства, а правові підстави для відхилення пропозиції були відсутні.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

За приписами пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Приписами частини шостої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У частині десятій статті 8 Закону №922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону (частина третя статті 22 Закону №922-VIII.

Статтею 31 Закону №922-VIII визначений виключний перелік випадків за наявності яких замовник відхиляє тендерну пропозицію, відповідно до частини першої якої Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі визначені статтею 17 Закону №922-VIII, відповідно до частини першої якої замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Відповідно до частин третьої-шостої статті 17 Закону №922-VIII учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.

Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами моніторингу закупівлі відповідачем установлено, що замовником в пункті 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації встановлено вимогу щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції - банківської гарантії у вигляді електронного документу, який повинен бути складений із дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» і Закону України «Про електронні довірчі послуги», містити кваліфікований електронний підпис (КЕП) уповноваженої особи банку-гаранта та повинен дозволяти перевірку такого підпису.

Учасник надає замовнику забезпечення тендерної пропозиції у формі:

- банківської гарантії (разом з файлом «p7s» із накладанням КЕП) або у вигляді файлу в форматі, придатному для перевірки достовірності видачі банківської гарантії банком та накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої посадової особи банку-гаранта;

- або страхової гарантії, виданої страховою компанією, яка пройшла відбір у ДП «НАЕК «Енергоатом», у встановленому порядку з обов`язковим накладанням КЕП, виданого відповідно до вимог Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», уповноваженої особи страхової компанії.

За доводами апелянта, учасником ТОВ «БЬЮТІ-СТАЙЛ» у складі тендерної пропозиції надано забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії, яка не містить накладений кваліфікований електронний підпис (КЕП) уповноваженої особи банку-гаранта.

Так, учасником ТОВ «БЬЮТІ-СТАЙЛ», якого допущено до аукціону, у складі тендерної пропозиції надано забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії, виданої АТ «Банк Альянс» 06 серпня 2021 року за №9357-21.

Під час перевірки електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що АТ «Банк Альянс» на вищевказану банківську гарантію накладено електронну цифрову печатку, що не відповідає вимогам пункту 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації.

На порушення вимог абзацу 5 пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БЬЮТІ-СТАЙЛ» як таку, в якої забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції, а допустив до аукціону.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень в подальшому, а також притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Наведене свідчить, що у тендерній документації замовник передбачив для учасників тендеру вимогу про надання електронної банківської гарантії з накладеним кваліфікованим електронним підписом банку-гаранта, натомість за позицію відповідача, учасник процедури закупівлі ТОВ «БЬЮТІ-СТАЙЛ» у складі своєї тендерної пропозицій надав електронну банківську гарантію з накладеною електронною цифровою печаткою банку-гаранта.

У контексті означеного судова колегія враховує наступне.

Статтею 31 Закону № 922-VIII передбачені підстави для відхилення тендерних пропозицій.

Визначення тендерної пропозиції міститься у пункті 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII та означає пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Однією з підстав для відхилення тендерних пропозицій, передбаченої зокрема абзацом 2 пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, є невідповідність тендерної пропозиції учасника іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Варто зазначити, що електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту.

Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Таким чином, КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис.

На виконання вимог тендерної документації учасник ТОВ «Бьюті-Стайл» в складі тендерної пропозиції надав файл «Гарантія 9357-21.72» з розширенням «.7z» у вигляді архіву, шляхом завантаження його до електронної системи закупівель.

Забезпечення було надано учасником у формі банківської гарантії, виданої АТ «БАНК АЛЬЯНС» від 06 серпня 2021 року № 9357.

Як підтверджується покроковою візуалізацією перевірки замовником кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи банку-гаранта, яка долучена до матеріалів справи, для перевірки наданої банківської гарантії вимогам тендерної документації, позивач розархівував, попередньо його завантаживши, файл «Гарантія 9357-21.7z» за допомогою програмного забезпечення « 7-Zip File Manager» у звичайну папку з файлами.

У вказаному архіві міститься три окремих файли з різним розширенням: «гарантія №9357- 21.pdf»; «гарантія №9357- 21.pdf (1).p7s»; «гарантія №9357-21.pdf.p7s».

У документі «гарантія №9357- 21.pdf», що містить зміст банківської гарантії, останнім абзацом другої сторінки передбачена детальна інструкція перевірки кваліфікованого електронного підпису на гарантії: «КЕП накладено з використанням вебсайту http://czo.gov.ua., а саме: достовірність кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки можете перевірити, перейшовши на офіційний веб-сайт Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України за посиланням http://czo.gov.ua/verify, після чого необхідно завантажити файли з розширенням *. pdf та *p7s у вікно для перевірки КЕП. У разі, якщо документи налічують два файли з розширенням *p7s, то до строки потрібно додавати почергово лише один з цих файлів разом із документом у форматі *. pdf».

На підставі наведеної інструкції, позивач, попередньо розархівувавши файл «Гарантія 9357-21.7z», здійснив перевірку кваліфікованого електронного підпису на банківській гарантії ТОВ «Бьюті-Стайл» за наступним алгоритмом:

1)перейшов на офіційний веб-сайт Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України за посиланням https://ezo.gov.ua/verify;

2) завантажив (перетягнув) у вікно для перевірки КЕП одночасно два файли: «гарантія № 9357- 21.pdf» та «гарантія «№ 9357- 21.pdf (1).p7s». Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису було виявлено, що файл «гарантія №9357- 21.pdf (I).p7s» містить у собі електронну печатку банку-гаранта АТ «БАНК-АЛЬЯНС»;

3) завершивши попередню дію окремо завантажив (перетягнув) у вікно для перевірки КЕП файл «гарантія «№ 9357- 21.рdf» та інший файл, що залишився - «гарантія № 9357- 21.pdf.p7s». У результаті цієї дії, згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису було виявлено, що файл «гарантія № 9357- 21.pdf.p7s» містить у собі саме кваліфікований електронний підпис уповноваженої посадової особи банку-гаранта голови правління АТ «БАНК-АЛЬЯНС» Фролової Юлії Миколаївни.

На підставі наведеного суд першої інстанції встановив, що банк-гарант АТ «БАНК-АЛЬЯНС» при видачі вказаної гарантії дотримався вимог пункту 7 Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №2628 від 14.12.2020 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» про те, що: «Гарантія, яка надається в електронній формі. підписується шляхом накладання кваліфікованого(их) електронного(их) підпису(ів) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності), що прирівняні до власноручного підпису(ів) уповноваженої(их) особи(іб) гаранта та його печатки відповідно».

Таким чином, шляхом почергової перевірки файлів на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України встановлено, що на банківську гарантію, надану ТОВ «Бьюті-Стайл» у складі тендерної пропозиції при підписі гарантії уповноваженою особою банку-гаранта, було застосовано кваліфікований електронний підпис і електронну печатку, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», які окремими файлами додаються до тексту гарантії.

Зазначене також підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

У листі-роз`ясненні Міністерства цифрової трансформації України від 16 лютого 2021 року № 1/06-3-1587 наголошується на можливості до 31 грудня 2021 року використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

З урахуванням означеного судова колегія висновує, що твердження апелянта про наявність порушення позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «Бьюті-Стайл» не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду у справі № 380/16208/22 від 17 січня 2024 року, згідно яких Суд вказав, що встановлене контролюючим органом порушення щодо надання учасником закупівлі електронної банківської гарантії з накладеними електронно цифровими підписами банку-гаранта, а не з накладеним кваліфікованим електронним підписом банку-гаранта, є суто формальним, адже електронна банківська гарантія з накладеним електронно цифровим підписом надавалась учасником процедури закупівлі, а вказаний підпис дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. Крім того, використання удосконаленого електронного підпису передбачено Законом України «Про електронні довірчі послуги», а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2011, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

Н.П. Бужак