Постанова від 25.06.2025 по справі 600/160/25-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/160/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

25 червня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський Ферментаційний Завод" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський Ферментаційний Завод" (далі - позивач) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000380/2 від 18.07.2024 та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/001086;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000381/2 від 18.07.2024 та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/001087;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000388/2 від 19.07.2024 та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/001096;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000389/2 від 19.07.2024 та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/001097;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000391/2 від 22.07.2024 та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/001105;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000392/2 від 22.07.2024 та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/001106;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000393/2 від 25.07.2024 та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/001113.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним було подано до Чернівецької митниці Державної митної служби України митні декларації та усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Однак, за результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до них документів, відповідачем протиправно винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки при здійсненні митного оформлення товару ним були надані всі необхідні документи, які підтверджували ціну товару. Також позивач вказав, що подані документи не містили ніяких суттєвих розбіжностей, що, в свою чергу, слугувало підставою для визначення митної вартості товару за першим методом.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах.

Звертає увагу на те, що декларантом подано листи, в яких зазначено, що крім поданих документів разом з митною декларацією, інших додаткових документів надати немає змоги. Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. За результатами опрацювання та аналізу товаросупровідних документів, митницею прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів в яких наведено обставини їх прийняття та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості.

Апелянт вважає, що митну вартість правомірно визначено за резервним методом, при прийнятті рішення про коригування митної вартості за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість, оскільки оформлюваний за нею товар максимально відповідає за фізичними характеристиками та обсягом.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 січня 2023 року між компанією "ZAFIRIS NAXIADES - TOBACCO IN LEAVES S.A." як Постачальником та ТОВ "Закарпатський Ферментаційний Завод" як Покупцем укладено Контракт №02/01-1, предметом якого згідно п.1.1. є обов`язок Продавця в порядку і на умовах передбачених Контрактом передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Контракту, згідно додаткам (специфікаціям), які є невід`ємною його частиною. В додатках (специфікаціях) зазначається повне найменування Товару, одиниця вимірювання, ціна, кількість, вид упаковки та інші параметри, а також умови і строки постачання.

Відповідно до п. 3.1 Контракту №02/01-1, загальна вартість товару що постачається, становить 5000000 Євро (п`ять мільйонів Євро).

09 січня 2023 року між компанією "CAPITAL TOBACCO" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Закарпатський Ферментаційний Завод як покупцем було укладено Контракт №09/01-2, предметом якого є обов`язок продавця поставити, а покупця прийняти та оплатити тютюнову сировину.

Відповідно до п. 3.1 Контракту №02/01-1, загальна вартість товару що постачається, становить 5000000 доларів (п`ять мільйонів Доларів).

18.07.2024 року позивачем було подано до відповідача митну декларацію № 24UA408020036392U8, якою було задекларовано для митного оформлення тютюнову неферментовану сировину.

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 74 252,48 EUR.

Позивачем одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, надано наступні документи : рахунок-фактура (інвойс) №0000000663 від 15.07.2024; автотранспортна накладна CMR № 2407150663-64 від 15.07.2024; сертифікат про походження товару № 2400040855 від 15.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація) № 5 від 11.07.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 09/01-2 від 09.01.2023 року; інші документи.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA408020036392U8 від 18.07.2024 року та доданих до неї документів, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів за №UA408000/2024/000380/2 від 18.07.2024.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA408020/2024/001086, , відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

18.07.2024 року позивачем було подано до відповідача митну декларацію № 24UA408020036393U7, якою було задекларовано для митного оформлення тютюнову неферментовану сировину.

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 27 500,83 EUR.

Позивачем одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, надано наступні документи : рахунок-фактура (інвойс) №0000000664 від 15.07.2024; автотранспортна накладна CMR № 2407150663-64 від 15.07.2024; сертифікат про походження товару № 2400040856 від 15.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація) № 5.1 від 11.07.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 09/01-2 від 09.01.2023 року; інші документи.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA408020036393U7 від 18.07.2024 року та доданих до неї документів, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів за №UA408000/2024/000381/2 від 18.07.2024.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA408020/2024/001087, відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

19.07.2024 позивачем було подано до відповідача митну декларацію № 24UA408020036653U0, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину.

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 96185,00 EUR.

Позивачем одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №ТTX55 від 16.07.2024; автотранспортна накладна CMR № 16190 від 16.07.2024; сертифікат про походження товару № 60/06381 від 16.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 113 від 16.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 46 від 16.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт №02/01-1) від 02.01.2023; специфікація для замовлення на постачання (доповнення до контракту) №35 від 10.07.2024; інші документи.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA408020036653U0 від 19.07.2024 та доданих до неї документів, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів за №UA408000/2024/000388/2 від 19.07.2024.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA408020/2024/001096, відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

19.07.2024 позивачем було подано до відповідача митну декларацію № 24UA408020036664U4, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину.

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 55 208,00 EUR.

Позивачем одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №ТTX56 від 16.07.2024; автотранспортна накладна CMR № 16200 від 16.07.2024; сертифікат про походження товару № 60/06382 від 16.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 112 від 16.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 45 від 16.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт №02/01-1) від 02.01.2023; специфікація для замовлення на постачання (доповнення до контракту) №36 від 10.07.2024; інші документи.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA408020036664U4 від 19.07.2024 та доданих до неї документів, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів за №UA408000/2024/000389/2 від 19.07.2024.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA408020/2024/001097, відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

22.07.2024 позивачем було подано до відповідача митну декларацію № 24UA408020037042U7, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину.

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 96185,00 EUR.

Позивачем одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №ТTX53 від 16.07.2024; автотранспортна накладна CMR № 16170 від 16.07.2024; сертифікат про походження товару № 60/06379 від 16.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 72 від 18.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 18.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт №02/01-1) від 02.01.2023; специфікація для замовлення на постачання (доповнення до контракту) №33 від 08.07.2024; інші документи.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA408020037042U7 від 22.07.2024 та доданих до неї документів, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів за №UA408000/2024/000391/2 від 22.07.2024.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA408020/2024/001105, відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

22.07.2024 позивачем подано до відповідача митну декларацію № 24UA408020037043U6, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину.

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 96 185,00 EUR.

Позивачем одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №ТTX54 від 16.07.2024; автотранспортна накладна CMR № 16180 від 16.07.2024; сертифікат про походження товару № 60/06380 від 16.07.2024; рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 70 від 18.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 18.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт №02/01-1) від 02.01.2023; специфікація для замовлення на постачання (доповнення до контракту) №34 від 09.07.2024; інші документи.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA408020037043U6 від 22.07.2024 та доданих до неї документів, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів за №UA408000/2024/000392/2 від 22.07.2024.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA408020/2024/001106, відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

25.07.2024 позивачем подано до відповідача митну декларацію № 24UA408020037697U9, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину.

У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 94 935,00 EUR.

Позивачем одночасно із митною декларацією надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №ТTX58 від 22.07.2024; автотранспортна накладна CMR № 16250 від 22.07.2024; сертифікат про походження товару № 60/06578 від 22.07.2024; рахунок на оплату міжнародних транспортних послуг № 408 від 25.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28 від 25.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт №02/01-1) від 02.01.2023; специфікація для замовлення на постачання (доповнення до контракту) №37 від 15.07.2024; інші документи.

За результатами розгляду поданої митної декларації № 24UA408020037697U9 від 25.07.2024 та доданих до неї документів, відповідачем винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA408000/2024/000393/2 від 25.07.2024.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA408020/2024/001113, відповідно до якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями та картками відмови, позивач звернувся в суд з вказаним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

Колегія суддів зауважує, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Водночас, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні повноваження таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст.53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

У постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, предметом цього позову є спірні рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску ми пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, перелік яких наведений у пункті 33 цих рішень.

Однак, за результатом дослідженням матеріалів справи суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваних рішеннях, а також із доводами представника відповідача, що наведені у заявах по суті справи, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

В ході судового розгляду судом встановлено, що декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, позивачем подано до відповідача митні декларації, якими було задекларовано для митного оформлення товари, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів.

У вказаних митних деклараціях визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю.

Позивачем одночасно із митною декларацією надано відповідачеві ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, Зокрема, надано наступні документи: рахунки-фактури (інвойси); автотранспортні накладні; сертифікати про походження товару; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг; специфікації для замовлення на постачання; зовнішньоекономічний договір (контракт №02/01-1) від 02.01.2023; інші документи.

Оцінюючи в сукупності вищевказані документи, які були подані позивачем при митному оформленні, суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме згідно вартості, вказаної у зазначеному вище інвойсах.

З огляду на зазначене слідує, що інформація про товар, узгоджується з відомостями в товаросупровідних документах, у тому числі, з реквізитами, необхідними для ідентифікації ввезеного товару та пов`язання наданих експортних декларацій з даними поставками товару.

Згідно вимог пункту 3 частини 2 статті 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, які зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, оскільки такі, на думку суду, не впливають на вірність визначеної позивачем митної вартості товарів.

Зокрема, доводи щодо наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах стосовно ненадання пакувальних та вагових листів, копії митної декларації країни відправлення - суд вважає їх необґрунтованими з огляду на їх безпідставність. Частиною 2 статті 53 МК України визначено те, які документи є такими, що підтверджують митну вартість товарів. Серед зазначених у вказаній статті документів, не зазначено переліку документів на які посилався відповідач, як таких, які підтверджують митну вартість товарів, а тому їх відсутність не може безумовно свідчити про невірність зазначення позивачем митної вартості товарів.

Апеляційний суд зауважує, що по митним деклараціям поставка товару здійснювалась на умовах FCA (про що свідчать матеріали справи), згідно яких обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на продавця, а також продавець зобов`язаний сплатити експортні витрати, тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження. Крім того, позивачем було надано рахунок-фактуру для підтвердження транспортних витрат.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункт 8).

Колегія суддів вважає, що підстав вважати митну вартість заниженою у відповідача не було, а тому і відсутня доцільність витребувати у позивача додаткові документи.

Таким чином, сумніви відповідача щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів під час їх митного оформлення, як умови, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару є безпідставними.

Відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.

Водночас, відповідачем не було повідомлено декларанта та/або позивача, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

Більше того, в оскаржуваних рішеннях відповідач не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, що вказує на його невідповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Зазначення відповідачем у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішеннях про коригування митної вартості товарів про відсутність в поданих декларантом документах всіх відомостей про складові митної вартості транспортного засобу без зазначення конкретного документа, який слід подати для підтвердження митної вартості товару, суд не визнає як обґрунтовану підставу для прийняття оскаржуваних рішень.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду, висловленою у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17 щодо схожих правовідносин.

Окрім того, зі змісту зазначених вище спірних рішень встановлено, що пунктом 5.2 Контракту № 02/01-1 від 02 січня 2023 року та пунктом 5.2 Контракту № 09/01-2 від 09 січня 2023 року передбачено, що постачальник зобов`язаний разом з кожною партією товару надати покупцю, зокрема, сертифікат якості країни-виробника, пакувальні та вагові листи, копію митної декларації країни відправлення.

Згідно з частиною 2 ст. 53 МК України визначено, які документи є такими, що підтверджують митну вартість товарів. Серед зазначених у вказаній статті документів, не зазначено сертифіката якості країни-виробника, пакувальних та вагових листів, митної декларації країни відправлення, як таких, які підтверджують митну вартість товарів, відтак відсутність таких документів не впливає на правильність визначення митної вартості товарів.

Щодо тверджень відповідача щодо збільшеного показника вологості товару, слід зазначити, що показник вологості є якісною характеристикою товару та такий показник не може підтверджувати числові значення складових митної вартості в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України.

Колегія суддів критичного оцінює доводи відповідача про те, що за умовами Контракту №02/01-1 та саме в специфікації повинні бути зазначені всі дані про товар, оскільки зазначення таких даних не в специфікації має вплив на рівень митної вартості товарів. При цьому, суд зауважує, що такі доводи не відповідають умовам Контракту №02/01-1 і жодного впливу на рівень митної вартості зазначення даних про товар в інших додатках до контракту, які є невід`ємною його частиною, не мають.

Щодо аргументів відповідача про те, позивачем на підтвердження транспортних витрат надано лише рахунки-фактури, слід зазначити, в даних документах містяться всі відомості, які підтверджують складові числових значень митної вартості, а також вказаний маршрут перевезення та номерні знаки транспортних засобів, які відповідають номерним знакам, зазначеним в наявних автотранспортних накладних. Тобто, позивачем надано належні документи, які підтверджують складові числових значень митної вартості товарів, які і були додані до загальної вартості товарів.

Таким чином, наведені вище доводи і аргументи відповідача з приводу протиправності спірних рішень належним чином не підтверджені наявними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

У вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за різними митними деклараціями.

Аналіз показників, взятих за основу для визначення митної вартості митним органам, свідчить про те, що митним органом дійсно використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, які були задекларовані позивачем раніше. Судом визначено, що ціна по усіх видах товару, який зазначений у митних деклараціях є аналогічною, однак курс євро-гривня у таких деклараціях є різним. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість проведених митним органом розрахунків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно частини 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Встановивши, що подані документи містять розбіжності, контролюючий орган повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

З зазначеного слідує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Відтак, суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Водночас, митним органом як суб`єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем разом з митними деклараціями до митного органу було надано усі належні і допустимі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Таким чином, зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваних рішеннях, суд вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом. Вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваних у цій справі рішень відповідача про коригування митної вартості товарі.

Коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача, про коригування митної вартості товарів, а відтак і скасування і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.