Постанова від 23.06.2025 по справі 209/7223/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2641/25 Справа № 209/7223/24 Суддя у 1-й інстанції - Левицька Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жежель Сергій Сергійович, на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року та на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року в цивільній справі номер 209/7223/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Добробут» про захист прав споживачів та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Добробут» про захист прав споживачів та стягнення коштів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на останньому поверсі. Через незадовільний технічний стан даху будинку, наявність дефектів кровельних матеріалів, відсутність проведення ремонту даху, продовжується залиття та псування його квартири. Відповідач не вчиняє жодних дій щодо ремонту житлового фонду. Задля збереження квартири, ОСОБА_1 за власний кошт провів ремонтні роботи на загальну суму 28715,00 грн.

12.08.2024 року позивач направив відповідачу лист з вимогою зарахувати суму, витрачену на ремонт, на його особовий рахунок або компенсувати дану суму. У вересні 2024 року отримав від відповідача лист №1518/4 від 06.09.2024 року, яким йому фактично відмовлено у задоволенні вимоги. Відтак, оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється провести перерахунок комунальних послуг за утримання будинку та прибудинкової території на суму 28715,00 грн. шляхом зарахування на особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 та відмовляється компенсувати витрачені кошти в розмірі 28715,00 грн, ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з даним позовом..

Позивач просив суд стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Добробут» на користь ОСОБА_1 кошти за проведений ремонт у розмірі 28715,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Добробут» про захист прав споживачів та стягнення коштів, - відмовлено у повному обсязі.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Добробут» понесені витрати на правову допомогу в сумі 2500,00 грн.

Із вказанимирішеннями непогодився позивач ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат ЖежельС.С.,подав апеляційнускаргу,просив скасуватирішення Дніпровськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від28листопада 2024року тадодаткове рішенняДніпровського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від12грудня 2024року усправі №209/7223/24та винестипостанову,якою позовнузаяву -задовольнити,а узадоволенні заявиКП Кам`янської міської ради «Добробут» про стягнення витрат на правничу допомогу з ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції постановлено при неповному з`ясуванні усіх фактичних обставин справи, з відсутністю належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

До обов`язків КП КМР «Добробут» відноситься поточний ремонт даху над балконом квартири АДРЕСА_2 , розміщеної на останньому поверсі будинку, у випадку, якщо такий потребує проведення відновлювальних чи ремонтних робіт. На думку позивача, оскільки на управителя покладається обов`язок утримання майна багатоквартирного будинку, тому саме відповідач має доводити ту обставину, що ним вчасно проведені ремонтні роботи спільного майна будинку.

Як вбачається зі змісту додатку №4 договору №1710-22 від 15.08.2022 року відповідач має надавати чималий перелік послуг по будинку, в тому числі і ті роботи, які фактично виконав позивач для недопущення псування його помешкання, а саме ремонт даху над балконом, ремонт міжпанельних швів та ремонт стін на останньому та технічному поверсі будинку та жодного обов`язку співвласників будинку по кожному випадку необхідності проведення ремонту будинку, договором не передбачено. З іншого ж боку, єдиний обов`язок споживача, позивача у справі. який має виконуватися, так це своєчасне внесення платежів за послуги по утримання спільного майна багатоквартирного будинку, що позивачем виконується в повному обсязі та вчасно.

Суд першоїінстанції передчасно поклав тягар доказування на позивача, стосовно тих обставин, які має спростовувати саме відповідач, шляхом подання доказів належного виконання взятих на себе обов`язків по утриманню спільного майна багатоквартирного будинку, а саме проведення ремонту даху над балконом позивача, ремонт міжпанельних швів та ремонт внутрішньобудинкових стін, що останнім не було зроблено.

Скаржник не погоджується з додатковим рішенням в частині часткового задоволення вимог заяви про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з того, що документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що КП КМР «Добробут» дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять.

Від відповідача КП Кам`янської міської ради «Добробут» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення від 28.11.2024 та додаткове рішення від 12.012.2024 Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська по справі №209/7223/24 без змін.

Доказів того, що дах балкону позивача перебував в аварійному стані чи незадовільному стані через наявність дефектів кровельних матеріалів, у зв`язку із чим відбулось залиття та псування до суду не надано. Також не надані докази незадовільного стану даху будинку (балкону), наявність дефектів кровельних матеріалів, міжпанельних швів фасаду будинку. Отже, скаржником не надано доказів неналежного надання послуг з утримання будинком.

Стосовно твердження скаржника, що додаткове рішення підлягає скасуванню лише на тій підставі, що відсутні документи про оплату такого гонорару, зазначає, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу за результатом розгляду справи незалежно від того чи їх фактично було сплачено чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19). Тому вважає, що доводи скаржника щодо скасування додаткового рішення є безпідставними.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження

за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що рішенням виконавчого комітету Кам?янської міської ради «Про призначення управителя багатоквартирного будинку (об`єкт №1 (Багатоповерхові будинки м. Кам?янське)» №236 від 12.08.2022 року, КП КМР «Добробут» призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Кам?янське, співвласники яких не визначилися з формою управління, не створили ОСББ або не уклали договір з будь-яким іншим управителем згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Управляючою компанією будинку АДРЕСА_3 є Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Добробут» (а.с. 52-53, 54-55).

Відповідно до договору №1710-22 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2022 року, КП КМР «Добробут» зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м. Кам?янське, Дніпропетровська область, Україна, 51900, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (а.с 62-72).

Предметом договору визначено, що послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства. виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення, індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками. Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно додатком 4 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Позивач ОСОБА_1 є власником житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 35,7 кв.м, житловою площею 19,2 кв.м, (а.с. 6-7).

01 липня 2024 року ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) уклали договір № 75/01-07, згідно з яким виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити послуги поточного ремонту балкона, міжпанельних швів та ремонту під`їзду за адресою: АДРЕСА_4 . Вартість робіт визначена договором 28715,00 грн (а.с. 9).

01.07.2024 підрядником ФОП ОСОБА_2 був складений локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01, дефектний акт поточного ремонту балкона та міжпанельних швів від 01 липня 2024 року (а.с. 10-13, 19).

Позивач здійснив оплату виконаних робіт з поточного ремонту балкона, міжпанельних швів та ремонт під`їзду, на підтвердження чого надав рахунок-фактуру № 78/22-07 від 22.07.2024 року, квитанцію №494711 від 24.07.2024 року (а.с. 8, 167).

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 року, складеним та підписаним ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , роботи, передбачені договором на виконання робіт від 01.07.2024 року, виконавцем виконані та прийняті замовником. Загальна вартість виконаних робіт складає 28715,00 грн (а.с. 14-18).

Після виконання робіт позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією, в якій зазначив, що після придбання квартири йому стало відомо, що в під`їзді дуже давно не проводився ремонт, а саме не були відремонтовані міжпанельні шви та не було проведено ані капітального ані поточного ремонту покрівель над його квартирою. З метою збереження житла та через бездіяльність управляючої компанії був вимушений зробити відповідний ремонт. Враховуючи положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та обов`язки виконавця комунальної послуги, вважав, що КМ КМР «Добробут» не виконувало взяті на себе обов`язки по виконанню ремонту будинку в цілому, а тому вимушений був проводити відповідний ремонт за власний кошт, відтак просив провести перерахунок комунальних послуг за утримання будинку та прибудинкової території на суму 28715,00 грн шляхом зарахування її на особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 . У разі відсутності можливості зарахувати кошти в розмірі 28715,00 грн на його особовий рахунок по квартирі, просив в готівковому або безготівковому вигляді компенсувати власні витрачені ним кошти в розмірі 28715,00 грн (а.с. 20-22).

06.09.2024 року КП КМР «Добробут» на претензію надано відповідь №1518/4, в якій повідомлено ОСОБА_1 про неможливість її задоволення. Зазначено, що відповідно до умов договору на надання послуг з управління багатоквартирним будинком, підприємство надає співвласникам комплекс послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_5 , відповідно співвласники цього будинку повинні сплачувати управителю за надані послуги. Інформація, викладена у претензії не відповідає дійсності, оскільки у жовтні 2023 року, як раз над квартирою АДРЕСА_3 було здійснено поточний ремонт покрівлі у розмірі 40 м2. Управління спільним майном будинку здійснюється в межах отриманих коштів від мешканців такого будинку. Також повідомлено, що станом на дату надання відповіді загальна заборгованість за послугу з управління будинком за адресою становить 18125,70 грн. Заявка на проведення ремонту вхідної групи була прийнята підприємством, поставлена в чергу та буде виконана за умови наявності коштів на проведення ремонту, отриманих від співвласників будинку. Окрім цього, також зазначено, що з наданого договору та акту виконаних робіт, вбачається, що ОСОБА_1 , як власник квартири здійснив поліпшення умов проживання з власної ініціативи, не згодивши проведення таких робіт ані з КП КМР «Добробут» ані з співвласниками сусідніх квартир. Право власності не обмежує у здійсненні таких поліпшень самостійно, але такі поліпшення не є підставою для здійснення перерахунку за послугу з управління багатоквартирним будинком, тим більше підприємство не зобов`язане згідно умов договору на компенсацію витрачених коштів у розмірі 28715,00 грн. у готівковому чи безготівковому вигляді на особовий рахунок (а.с. 23).

До матеріалів справи долучено кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_5 та акти виконаних робіт по будинку, які підтверджують виконаних робіт: ремонт водовідливу та вимощення біля V під`їзду (вересень 2022 року), виконання робіт підтверджено власником квартири АДРЕСА_6 ; ремонт міжпанельних швів 10,7 м.п. над квартирами АДРЕСА_7 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 (жовтень 2022 року); скління вікон сходових клітин 2, 4, 5 поверхів VI під`їзду; ущільнення примикань з вирівнюванням уклону козирків, встановлених над дверима вхідної групи III та V під?їздів та покриття руберойдом (жовтень - листопад 2023 року); ремонт 213 кв.м покрівлі, в тому числі: ІІ під`їзду над квартирою АДРЕСА_3 (30,25 м2) та над кв.76,78,79 латочний ремонт( жовтень 2023 року) та III під?їзд 182,0 кв.115,116 (серпень 2024 року); косметичний ремонт вхідної групи І поверху V під`їзду (жовтень 2023 року); косметичний ремонт III - го під`їзду (січень 2023 року) та вхідної групи (листопад 2023 року), робота прийнята власниками кв. АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 ; косметичний ремонт VII під`їзду ( грудень 2023 року), робота прийнята власниками квартири АДРЕСА_13 (а.с. 144-145, 118-137).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем подані: договір №09-10/24 від 10.10.2024 року; рахунок №09-10/24-1 від 28.11.2024 року; акт від 28.11.2024 року прийняття правових послуг (детальний опис робіт); акт звірки взаємних розрахунків від 02.12.2024 року (а.с. 207, 209, 208, 210).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Стягуючи з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості саме в певному обсязі.

З вказаними висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6, 8, 9 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

виконавець комунальної послуги зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; 4) своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; 5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках-управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; 6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; 8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Згідно з постановою №712 послуга з управління включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Правилами №76 визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Правилами №76, передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

Пунктом 2.4 вищезазначених Правил передбачено, якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Водночас поточний ремонт це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

Згідно з пунктом 2.4.1. Правил організації поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій. Неналежне виконання такими підрядними організаціями взятих на себе договірних зобов`язань є підставою цивільно-правової відповідальності, проте не звільняє виконавця послуг від власних зобов`язань.

Капітальний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, що передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв`язку з їхнім фізичним зносом та руйнуванням, покращення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта (пп. 2.5.).

Розділом 2 Правил №76 передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це

комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно з правилами надання послуги управління багатоквартирним будинком, під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном, та з дотриманням: встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості житлово-комунальних послуг; вимог до якості, в тому числі щодо періодичності виконання (надання) таких робіт (послуг), визначених договором управління (пункт 10 Правил).

У разі коли це визначено договором управління, управитель здійснює обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання за рахунок коштів співвласників (пункт 11 Правил).

Для забезпечення належного утримання спільного майна будинку та прибудинкової території і проведення поточного ремонту спільного майна будинку управитель не пізніше ніж протягом 20 днів з моменту набрання чинності договором управління складає план здійснення заходів з утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточного ремонту спільного майна будинку, що включає: план-графік технічного огляду будинку; графік прибирання прибудинкової території; графіки проведення дезінсекції та дератизації; графік прибирання місць загального користування; план-графік поточного ремонту; план-графік оглядів димових та вентиляційних каналів; інші заходи (у разі необхідності та залежно від наявного обладнання будинку) (пункт 12 Правил).

Кошторис враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та є невід`ємною частиною договору управління (пункт 33 Правил).

Управитель зобов`язаний за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку (пункт 43 Правил).

Проведення капітального ремонту будинку та його фінансування є обов`язком співвласників багатоквартирного будинку (власників квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку) з моменту набуття у власність квартир чи нежитлових приміщень шляхом приватизації, купівлі тощо.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 11, 319, 322, 509, 526 ЦК України, ст. 1, 5, 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Натомість, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку проводить управитель в межах кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку, що є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

При цьому, слід звернути увагу на те, що ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 382 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна: допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою. Співвласники зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15 вказав на те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 01 липня 2024 року ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) уклали договір №75/01-07, згідно з яким виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити послуги поточного ремонту балкона, міжпанельних швів та ремонту під`їзду за адресою: АДРЕСА_4 . Вартість робіт визначена договором 28715,00 грн.

Після виконання робіт позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією, в якій зазначив, що після придбання квартири йому стало відомо, що в під`їзді дуже давно не проводився ремонт, а саме не були відремонтовані міжпанельні шви та не було проведено ані капітального ані поточного ремонту покрівель над його квартирою. З метою збереження житла та через бездіяльність управляючої компанії був вимушений зробити відповідний ремонт. Враховуючи положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та обов`язки виконавця комунальної послуги, вважав, що КМ КМР «Добробут» не виконувало взяті на себе обов`язки по виконанню ремонту будинку в цілому, а тому вимушений був проводити відповідний ремонт за власний кошт, відтак просив провести перерахунок комунальних послуг за утримання будинку та прибудинкової території на суму 28715,00 грн шляхом зарахування її на особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 . У разі відсутності можливості зарахувати кошти в розмірі 28715,00 грн на його особовий рахунок по квартирі, просив в готівковому або безготівковому вигляді компенсувати власні витрачені ним кошти в розмірі 28715,00 грн.

06.09.2024 року КП КМР «Добробут» на претензію надано відповідь №1518/4, в якій повідомлено ОСОБА_1 про неможливість її задоволення. Зазначено, що відповідно до умов договору на надання послуг з управління багатоквартирним будинком, підприємство надає співвласникам комплекс послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_5 , відповідно співвласники цього будинку повинні сплачувати управителю за надані послуги. Інформація, викладена у претензії не відповідає дійсності, оскільки у жовтні 2023 року, як раз над квартирою АДРЕСА_3 було здійснено поточний ремонт покрівлі у розмірі 40 м2. Управління спільним майном будинку здійснюється в межах отриманих коштів від мешканців такого будинку. Також повідомлено, що станом на дату надання відповіді загальна заборгованість за послугу з управління будинком за адресою становить 18125,70 грн. Заявка на проведення ремонту вхідної групи була прийнята підприємством, поставлена в чергу та буде виконана за умови наявності коштів на проведення ремонту, отриманих від співвласників будинку. Окрім цього, також зазначено, що з наданого договору та акту виконаних робіт, вбачається, що ОСОБА_1 , як власник квартири здійснив поліпшення умов проживання з власної ініціативи, не згодивши проведення таких робіт ані з КП КМР «Добробут» ані з співвласниками сусідніх квартир. Право власності не обмежує у здійсненні таких поліпшень самостійно, але такі поліпшення не є підставою для здійснення перерахунку за послугу з управління багатоквартирним будинком, тим більше підприємство не зобов`язане згідно з умовами договору на компенсацію витрачених коштів у розмірі 28715,00 грн. у готівковому чи безготівковому вигляді на особовий рахунок.

До матеріалів справи долучено кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_5 та акти виконаних робіт по будинку, які підтверджують виконаних робіт: ремонт водовідливу та вимощення біля V під`їзду (вересень 2022 року), виконання робіт підтверджено власником квартири АДРЕСА_6 ; ремонт міжпанельних швів 10,7 м.п. над квартирами АДРЕСА_7 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 (жовтень 2022 року); скління вікон сходових клітин 2, 4, 5 поверхів VI під`їзду; ущільнення примикань з вирівнюванням уклону козирків, встановлених над дверима вхідної групи III та V під`їздів та покриття руберойдом (жовтень - листопад 2023 року); ремонт 213 кв.м покрівлі, в тому числі: ІІ під`їзду над квартирою АДРЕСА_3 (30,25 м2) та над кв.76,78,79 латочний ремонт( жовтень 2023 року) та III під`їзд 182,0 кв.115,116 (серпень 2024 року); косметичний ремонт вхідної групи І поверху V під`їзду (жовтень 2023 року); косметичний ремонт III - го під`їзду (січень 2023 року) та вхідної групи (листопад 2023 року), робота прийнята власниками кв. АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 ; косметичний ремонт VII під`їзду ( грудень 2023 року), робота прийнята власниками квартири АДРЕСА_13 .

За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено бездіяльності відповідача, яка призвела до необхідності проведення ремонтних робіт за кошт власника квартири задля збереження його майна та спільного майна інших співмешканців.

Розглядаючи довід апеляційної скарги про неправомірність ухваленого додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційни суд керується наступним.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року в справі №922/445/19).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем подані: договір №09-10/24 від 10.10.2024 року; рахунок №09-10/24-1 від 28.11.2024 року; акт від 28.11.2024 року прийняття правових послуг (детальний опис робіт); акт звірки взаємних розрахунків від 02.12.2024 року.

Отже, виходячи з наведеного вище, перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жежель Сергій Сергійович, залишити без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: