Рішення від 25.06.2025 по справі 447/358/25

Провадження №2/447/514/25 Справа №447/358/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

25.06.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

06.02.2025 представник позивача пред`явив позов до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 45192,54 грн., а також судові витрати у розмірі сплаченої суми судового збору 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради №329 від 19.11.2019, ТОВ «Нафтогаз Тепло» визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області. Даним рішенням також погоджено позивачу застосування тарифів на теплову енергію на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води. Відповідач ОСОБА_1 є споживачем теплової енергії, оскільки отримує такі послуги та відповідно користується тепловою енергією й гарячою водою. Товариству невідомо чи є відповідач власником квартири по АДРЕСА_1 , проте, така є під`єднаною до внутрішньобудинкової системи теплопостачання та гарячої води і ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг. На виконання рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради №329 від 19.11.2019 впродовж опалювальних сезонів 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років позивачем забезпечено подання теплової енергії споживачам м. Новий Розділ, в тому числі й відповідачу. Вказаний факт підтверджується копіями актів про пуск теплоносія до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Послуги з управління багатоквартирного будинку за вказаною адресою надавалися КП «Розділжитлосервіс», яке здійснювало обслуговування внутрішньобудинкових мереж і запуск теплоносія, а станом на дату подання позову ОСББ. Відповідач у встановленому законом порядку від надання послуг ПТЕ та/або ПГВ не відмовлявся та не відключався. Відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги та не вносив плату за абонентське обслуговування, у результаті чого станом на момент подання цієї позовної заяви, утворилась заборгованість перед ТОВ «Нафтогаз Тепло», яка становить 45192,54 грн., з яких: 29843,08 грн., у тому числі ПДВ заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії; 5029,53 грн., у тому числі ПДВ заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води; 1382,00 грн., у тому числі ПДВ заборгованість з плати за абонентське обслуговування ПТЕ; 1428,63 грн., у тому числі ПДВ заборгованість з плати за абонентське обслуговування ГВП; 5951,44 грн. інфляційне збільшення; 1557,86 грн. 3% річних. У добровільному порядку сплатити наявну заборгованість відповідач відмовляється, попри направлену такому вимогу на адресу місця проживання. Таким чином, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати у справі.

27.02.2025 надійшлавідповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача ОСОБА_1 з ГУ ДМС України у Львівській області, з якої встановлено, що відповідач зареєстрованим / знятим з реєстрації не значиться.

Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Ухвалу суду від 10.03.2025, копію позовної заяви та доданих до неї документів, надіслану відповідачу, такий не отримав, оскільки вказане поштове відправлення повернулося до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Таким чином,згідно ч.11ст.128ЦПК України,судом здійснювавсявиклик відповідачашляхом опублікуванняоголошень наофіційному вебсайтісудової владиУкраїни.Зопублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву, клопотань чи заяв до суду не подавав.

25.06.2025 представник позивача Фрей Т.В. подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав.

Згідно ст.223ЦПК України,неявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №329 від 19.11.2019 «Про визначення виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води» визначено ТОВ «Нафтогаз Тепло» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ, погоджено ТОВ «Нафтогаз Тепло» застосування тарифів на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (а.с. 5).

20.10.2021, 11.11.2022, 03.11.2023 представником ТОВ «Нафтогаз Тепло» складено акти про те, що у зазначені дати на житловий будинок по АДРЕСА_2 надано послуги з постачання теплової енергії. Представником споживача також було підписано вказані акти (а.с. 9, 10, 11).

Комісією КП «Розділжитлосервіс», яке надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підписано паспорти готовності до роботи в опалюваний період 2020/2021, 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 років будинку АДРЕСА_2 (а.с. 12-13, 15-16, 18-19, 21-22).

Крім цього, 05.10.2020, 06.10.2021, 04.10.2022, 23.10.2023, 02.10.2024 складено акти готовності до опалювального періоду будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 14, 17, 20, 23, 24).

На зворотах копії акту готовності до опалювального періоду будинку по АДРЕСА_2 від 02.10.2024 міститься копія гарантійного листа, підписаного головою ОСББ будинку за вищезазначеною адресою (а.с. 24).

Відповідно до інформаційної довідки №371229528, сформованої 25.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_3 не перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 . Інформація щодо права власності на вищевказане нерухоме майно у Реєстрі відсутня (а.с. 25).

Відповідно до розрахунків заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, абонентського обслуговування, а також 3 % річних й інфляційної складової за період з 01.11.2021 по 30.11.2024, долучених на обґрунтування позову, представник позивача вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем становить: 45192,54 грн., з яких: 29843,08 грн., у тому числі ПДВ заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії; 5029,53 грн., у тому числі ПДВ заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води; 1382,00 грн., у тому числі ПДВ заборгованість з плати за абонентське обслуговування ПТЕ; 1428,63 грн., у тому числі ПДВ заборгованість з плати за абонентське обслуговування ГВП; 5951,44 грн. інфляційне збільшення; 1557,86 грн. 3% річних (а.с. 6-8).

23.10.2023 за вих. №126/1.11/20-1845 ТОВ «Нафтогаз Тепло» направило письмову вимогу про сплату заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021, Правилами надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Опалення це підтримка в закритому приміщенні температури, що нормується й необхідне для нормальної життєдіяльності людини, ведення технологічних процесів і інших цілей й має важливе значення для запобігання відволоженню, промерзанню, викривлення будівельних конструкцій.

Центральне опалення це послуга, яка передбачає подачу теплової енергії до кожної квартири для забезпечення опалення приміщень.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права і обов`язки споживачів.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 7 вищевказаного закону передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами / тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у частинах першій і третій 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов?язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено основні обов?язки споживача теплової енергії, зокрема, абзацом п`ятим своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 6 ст. 19, ч. 5, 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача сплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

За змістом статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами №830 від 21.08.2019, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021, Правилами №1182 від 11.12.2019, не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов?язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Отже, необхідність укладання договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов?язок, а не право споживача таких послуг.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними як на виконання умов договору, так і отриманих споживачем до укладення відповідного договору.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов?язує. Тобто, власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно із зазначеними нормами, споживач зобов?язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

При зверненні до суду, пред?явлені вимоги позивача мотивовані тим, що ТОВ «Нафтогаз Тепло» не має відомостей щодо того, чи є відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , оскільки відповідно до інформаційної довідки №371229528, сформованої 25.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_3 не перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 . Однак, у позові вказано, що він є споживачем житлово-комунальних послуг. Доказів такого до матеріалів позовної заяви не додано.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи обсяг процесуальних прав та обов`язків, визначених статтями 4, 43 та 49 ЦПК України, учасниками спірного матеріального правовідношення є сторони. Ознаками сторін, які відрізняють їх від інших осіб, які беруть участь у справі, є те, що між ними виник спір про право, який вирішується у судовому порядку, після прийняття судом рішення вони зобов`язані його виконати, тобто законна сила рішення суду поширюється саме на сторони.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Разом із тим, згідно даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна вбачається, що право власності на квартиру не зареєстроване за будь-якою особою (а.с. 25).

Водночас, з отриманої судом інформації з ГУ ДМС України у Львівській області щодо місця реєстрації проживання ОСОБА_1 , такий зареєстрованим / знятим з реєстрації на території Львівської області не значиться (а.с. 31).

У той же час, у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та постановляє рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 у справі №462/3355/16-ц (провадження №61-17369св18) зробив висновок, відповідно до якого відповідач це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, стосовно яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за таким позовом. Установлення цієї умови є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може зазначити особу, яка повинна виконати вимогу позивача, належного відповідача. Отже, неналежний відповідач це особа, визначена у позові саме позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Також у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №304/284/18 (провадження №14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позов. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 25.06.2019 у справі №910/17792/17, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17, від 05.07.2023 у справі №910/15792/20). Якщо позов пред`явлено до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 є неналежним відповідачем з огляду на відсутність у нього права власності на квартиру, у яку позивачем надаються послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, а також беручи до уваги те, що він не зареєстрований у квартирі за адресою, на яку позивачем надаються послуги з теплопостачання та постачання гарячої води.

Вирішення спору за суттю пред`явлених вимог у разі, якщо такий позов заявлено до неналежного відповідача, є неприпустимим, що не позбавляє права позивача звернутися до суду повторно, правильно визначивши протилежну сторону у такому спорі, тобто усіх осіб, які повинні відповідати за такою вимогою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов не підлягає до задоволення, судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 5, 13, 76, 81, 82, 89, 128, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», юридична адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, фактична адреса: Гірнича, 23, м. Новий Розділ, Стрийський район, Львівська область, 81652, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42399765.

Відповідач ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомо.

Повний текст рішення складено 25.06.2025.

Суддя Головатий А.П.