Вирок від 26.06.2025 по справі 745/378/25

Справа № 745/378/25

Провадження № 1-кп/745/44/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2025 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Сосниця кримінальне провадження № 12025270360000104 від 03.04.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чащилівка Буринського району Сумської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовозобов`язаного, маючого неповну середню освіту, не працюючого, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Історія провадження.

28.04.2025 до Сосницького районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.

28.04.2025 ухвалою судді Сосницького районного суду Чернігівської області призначено підготовче судове засідання.

14.05.2025 ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області кримінальне провадження призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України № 1126-VII від 17.03.2014, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався, в тому числі Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 з 05 год. 30 хв. 08.02.2025 строком на 90 діб.

Указом 1 (резидента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022, в Україні оголошено проведення загальної мобілізації протягом 90 діб, яка неодноразово продовжувалася, у тому числі на підставі Указу Президента України №27/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України № 4221 -1X від 15.01.2025, - з 08.02.2025 строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), має військове звання солдат та військово-облікову спеціальність підсобний робітник.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №3в/1731 від 17 березня 2025 року ОСОБА_4 , відповідно до наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», визнано придатним до військової служби.

Встановивши відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б військовозобов`язаному ОСОБА_4 право на відстрочку від призову па військову службу під час мобілізації, 18.03.2025 начальником відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , вручено повістку про обов`язок з`явитися на 08 год. 00 хв. 24.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшої відправки до в/ч НОМЕР_1 , та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним та придатним до військової служби, не маючи згідно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого відправлення до в/ч НОМЕР_1 , для проходження військової служби у зв`язку з оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України за мобілізацією, без поважних на те причин, з метою ухилення від призову, маючи можливість прибути, не прибув у вказаний у повістці час та дату на призовну дільницю ІНФОРМАЦІЯ_3 для його призову за мобілізацією в Збройні Сили України, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Укази Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», №27/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затверджені відповідними Законами України, тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого визнається винуватим обвинувачений.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за ст.336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Позиція сторони обвинувачення.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті.

Згідно з обвинувальним актом, орган досудового розслідування вважає установленим те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Позиція сторони захисту.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення за ст.336 КК України визнав дав показання, що весною 2025 він пройшов ВЛК в м.Чернігів. Що встановила комісія він не знає, написали що придатний до військової служби. Спочатку його привезли у військову частину, потім в с-ще Сосницю. Після проходження ВЛК йому вручили повістку для явки в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його дружина має 3 групу інвалідності, тому він не з"явився в ТЦК та СП навесні. Хто саме вручав повістку він не пам"ятає. Права на відстрочку він не має. Працівники ТЦК та СП повідомляли йому про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. Він пояснював працівникам ТЦК та СП, що не подавав документи на відстрочку від військової служби. Він відмовляється від військової служби, оскільки має поганий зір, хоча на обліку з приводу захворювання не перебуває. І крім того, він допомагає дружині по господарству,оскільки вона має 3 групу інвалідності.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Згідно статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Як передбачено ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Суд дійшов висновку про доведеність поза розумним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та вважає його вину доведеною на підставі сукупності наданих і досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою.

З довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_4 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Військовозобов`язаний ОСОБА_4 : виданий військовий квиток серія НОМЕР_2 від 17.03.2025; проходив строкову військову службу з 09.07.1991 року по 8.06.1993 року; військово-облікова спеціальність 956647А - підсобний робітник (а.с.70).

З довідки військово-лікарської комісії від 17.03.2025 №3в/1731 та картки обстеження та медичного огляду вбачається, що ОСОБА_4 17.03.2025 пройшов військово-лікарську комісію та його визнано придатним до військової служби (а.с.84,85).

З картки професійно-психологічного відбору кандидата вбачається, що обвинувачений рекомендований до проходження військової служби по мобілізації у ЗСУ (а.с.86).

З картки професійного відбору вбачається, що ОСОБА_4 рекомендований до проходження військової служби за мобілізацією (а.с. 88-89).

З аркушу доведення вбачається, що обвинуваченому 17.03.2025 роз"яснена ст.63 Конституції України , наслідки неявки без поважних причин до ТЦК та СП та попереджений про кримінальну відповідальність за ст.336, 336-1 та 337 КК України та ст.63 Конституції України. (а.с.69).

18.03.2025 року ОСОБА_4 під розписку повідомлено про виклик з метою призову на військову службу під час мобілізації та він зобов`язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 год 00 хв. 24.03.2025 року (а.с.67).

З журналу реєстрації виданих для оповіщення повісток вбачається, що ОСОБА_4 особисто вручено повістку 17.03.2025 на дату прибуття 18.03.2025 на 08.00 годину. (а.с.96)

З акту про неприбуття громадянина за бойовою повісткою вбачається, що він складений за те, що у визначенийчас тамісце військовозобов`язанийгромадянин ОСОБА_4 не прибувдо ІНФОРМАЦІЯ_3 ,чим допустивпорушення вимогстатті 336КК Україничастині ухиленнявід призовуна військовуслужбу підчас мобілізації,на особливийперіод,на військовуслужбу запризовом осібіз числарезервісті вособливий період (а.с.64).

26.03.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 направив повідомлення на ім"я начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області про вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ст.336 КК України (а.с.63).

03.04.2025 за вказаним повідомленням внесено відомості до ЄРДР за ст.336 КК України (а.с.61).

З довідки до акта огляду МСЕК №053803 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 має 3 групу інвалідності з дитинства та їй протипоказані фізичні та емоційні навантаження (а.с.118).

З виписки епікриз з медичної картки стаціонарного хворого №4792 вбачається, що ОСОБА_7 знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні онкологічної хірургії, урології та трансплантації з 21.05.2025 по 28.05.2025 з діагнозом абсцес передньої черевної стінки, їй проведено операцію з розкриття та дренування абсцесу передньої черевної стінки. Виписана в зв"язку з поліпшенням (а.с.119).

З виписки з амбулаторної картки ОСОБА_7 від 03.08.2007 вбачається, що вона шість разів зверталась за медичною допомогою в період з 11.04.1970 по 08.11.2001 (а.с.120).

Свідок ОСОБА_6 ,начальник відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , дав показання, що він особисто вручав обвинуваченому повістку на 24.03.2025 та неодноразово, в тому числі письмово, попереджував про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. На момент вручення повістки ОСОБА_4 не відмовлявся проходити військову службу. 24.03.2025 за ним приїхали працівники ТЦК та СП, оскільки йому було далеко їхати, однак обвинуваченого вдома не було. Також ОСОБА_4 повідомляв, що його дружина має групу інвалідності, однак довідки МСЕК не надавав.

Свідок ОСОБА_8 , офіцер мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , дала показання, що 16.03.2025 обвинувачений був доставлений до ТЦК та СП, оскільки перебував у розшуку. ОСОБА_4 був направлений на ВЛК. 17.03.2025 обвинувачений пройшов ВЛК та був визнаний придатним до військової служби, проходив тестування у психолога, відхилень виявлено не було. Після ВЛК і тестування його було направлено до ВЧ НОМЕР_1 , потім йому вручили бойову повістку. Однак обвинувачений не з"явився, причини неприбуття не повідомив. Також обвинувачений не повідомляв будь-яких підстав для відстрочки визначених ст.23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До ТЦК та СП його привезли працівники поліції, бо він був у розшуку. Про те, що обвинуваченому вручалась повістка, у журналі міститься його підпис. Хто вручав обвинуваченому повістку вона не знає. 24.03.2025 відносно ОСОБА_4 нею складено акт. Обвинувачений пояснював, що служити не буде. Коли вони приїздили до нього додому в с.Бутівка, то він пояснював, що служити не буде. Наступного дня його вже за місцем проживання не було.

Свідок ОСОБА_7 дала показання, що обвинувачений її чоловік. Вона має 3 групу інвалідність і чоловік їй допомагає по господарству. Зі слів чоловіка їй відомо, що він отримав бойову повістку. Він сказав,що не піде на військову службу.

Документи, які відображають рух досудового розслідування в кримінальному провадженні, підтверджують повноваження службових осіб на прийняття процесуальних рішень та фіксують вжиття заходів забезпечення кримінального провадження

Проаналізувавши документи, які відображають рух досудового розслідування в кримінальному провадженні, підтверджують повноваження службових осіб на прийняття процесуальних рішень та фіксують вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, суд приходить до висновку, що відомості про кримінальні правопорушення були внесені до ЄРДР уповноваженим на це органом на підставі відповідної заяви у строки, передбачені ст. 214 КПК України, підслідність досудового розслідування за органом Національної поліції було правильно визначено у відповідності до вимог ст. 216 КПК України.

Досудове розслідування кримінального провадження було здійснено належним органом досудового розслідування, як і процесуальне керівництво за ходом досудового розслідування.

Письмове повідомлення про підозру обвинуваченому було здійснено з дотриманням вимог ст. 278 КПК України.

Мотиви, з яких суд виходить при ухваленні вироку.

Оцінюючи здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та отримані у порядку, встановленому КПК України. Досліджені документи та показання свідків є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог частини 2 ст. 84 КПК України, отримані в порядку, передбаченому КПК України.

Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, і в своїй сукупності є достатніми та взаємопов`язаними між собою.

Об`єктивно з`ясувавшиобставини,підтверджені доказами,що дослідженіу процесісудового розглядуі оціненісудом засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись закономі оцінюючикожен доказз точкизору належності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів зточки зорудостатності івзаємозв`язку,суд вважаєдоведеною винуобвинуваченого ускоєнні кримінальногоправопорушення заст.336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність обставин, що його характеризують, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 66 КК України судом не встановлено, адже суд вважає, що така пом`якшуюча покарання обставина, як щире каяття не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Судом відзначається, що щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину, має вказувати на справжнє засудження свого діяння, визнання його антисуспільного характеру, про що мають свідчити і об`єктивні дані щодо поведінки такої особи, ставлення до вчиненого.

В той же час, матеріали кримінального провадження та процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового розгляду, на думку суду, не вказують на наявність щирого каяття, так як обвинувачений не те що не проявляв будь-якого жалю щодо вчиненого, не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його готовність його до служби в Збройних силах України.

За місцем проживання обвинувачений характеризується добре, за медичною допомогою до лікаря психіатра-нарколога не звертався, за медичною допомогою не звертався, військовозобов`язаний, притягувався 13.11.2024 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП, проживає з дружиною, яка має 3 групи інвалідності з дитинства та дочкою.

Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, відсутні.

З досудової доповіді вбачається, що орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважаємо доцільним крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додатковий обов`язок, передбачений ч. 3 ст. 76 КК України - виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд враховуєступінь тяжкостікримінального правопорушення,який відповіднодо ст.12КК Україниє нетяжкимзлочином,вчинив умиснекримінальне правопорушенняпроти забезпеченняпризову тамобілізації,особу винногота йогопозицію довчиненого,відсутність обставин,що пом"якшуютьта (або)обтяжують відповідальність,а відтакз урахуваннямусіх обставинсуд вважає,що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України повинно бути у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Реальне покарання у виді позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення гарантуватиме адекватне реагування на загрозу національної безпеки держави та сприятиме досягненню цілей покарання, передбачених ст. 50 КК України, а саме: запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, усуне хибне припущення про те, що можна ухилитися від захисту Вітчизни і реального покарання за це не настане.

Покарання у виді позбавлення волі із звільнення від його реального відбування, на переконання суду, не змінить ставлення ОСОБА_4 до конституційного обов`язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність.

Крім того, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, та того факту, що на території України введений воєнний стан, дана категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс, а тому застосування інституту звільнення від відбування покарання не сприятиме його меті - виправленню та запобіганню вчинених нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами. На таких правових висновках крім того вказував у своїх Постановах Верховний Суд від 5 лютого 2024 року по справі №625/67/23, та від 26 березня 2024 року по справі №159/4893/22.

Запобіжні заходи не застосовувалися і підстав для їх обрання при постановленні вироку судом не вбачається.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись 368, 370 , 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ст.336 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання обвинуваченого.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Сосницький районний суд Чернігівської області .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1