Рішення від 26.06.2025 по справі 179/1713/24

179/1713/24

2/179/89/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 року селище Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого - судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Людмила Іванівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Людмила Іванівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 26.07.2024 позивачем було отримано листа від приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І. про те, що заведено спадкову справу 133/2021 від 22.12.2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Нотаріусом було повідомлено, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 67909082 від 22.12.2021 наявний заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Семиволосом О.В. від 03.09.2020, згідно якого ОСОБА_5 склала заповіт на ОСОБА_2 щодо земельної ділянки, площею 4,080 га, кадастровий номер 1222383000:01:001:0129, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Заплавська сільська рада та запропоновано з`явитися до нотаріуса.

За життя ОСОБА_5 вони були знайомі, позивач інколи допомагала їй фінансово, однак у родинних відносинах сторони не перебували. Ні про її намір залишити позивачці спадок, ні про існування заповіту, позивачу було не відомо.

Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну позивач з дитиною виїхала до Туреччини.

09.08.2024 позивач через свого представника звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І. з заявою про прийняття спадщини, посвідченої 01.08.2024 консулом Консульства України в Анталії.

Однак, 15.08.2024 нотаріусом винесена постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Вважає, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин, оскільки позивач не перебуває з померлою ОСОБА_5 у родинних відносинах, не проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не була обізнана про намір спадкодавця залишити їй спадок та про існування заповіту на її ім`я, про існування заповіту дізналася лише 26.07.2024 коли отримала лист від нотаріуса. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту.

Просить суд визначити їй додатковий строк у три місяця, після вступу рішення в законну силу, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 09.10.2024 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 17.12.2024 задоволено клопотання представника позивача та залучено співвідповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 16.01.2025 задоволено клопотання представника позивача та залучено співвідповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 27.03.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача - Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Третя особа - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Людмила Іванівна у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухав пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбаченост.ст.12,13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 191)

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 присвоєне прізвище ОСОБА_10 (а.с. 192)

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу вбачається, що ОСОБА_7 (батько позивачки) зареєстрував шлюб з ОСОБА_11 (мати позивачки) та після укладання шлюбу прізвище чоловіка змінено на ОСОБА_12 (а.с. 193)

Згідно свідоцтва про народження вбачається, що батьками матері позивача - ОСОБА_11 є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с. 194)

Згідно свідоцтва про народження вбачається, що батьками батька позивача ОСОБА_7 є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (а.с. 195)

26.07.2024 позивач через представника отримала лист, згідно якого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І. було повідомлено, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 67909082 від 22.12.2021 наявний заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Семиволосом О.В. від 03.09.2020, згідно якого ОСОБА_5 склала заповіт на ОСОБА_2 щодо земельної ділянки, площею 4,080 га, кадастровий номер 1222383000:01:001:0129, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Заплавська сільська рада та запропоновано з`явитися до нотаріуса (а.с. 8-9).

Згідно спадкової справи № 133/2021 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 71).

03.09.2020 ОСОБА_5 згідно заповіту заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 4,080 га, кадастровий номер 1222383000:01:001:0129, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Заплавська сільська рада (а.с. 76 звор. стор. -77)

18.04.2020 ОСОБА_5 згідно заповіту заповіла ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 4,2336 га, кадастровий номер 5323481800:00:007:0140, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Полтавська область, Новосанжарський район, Крутобалківська сільська рада (а.с. 79)

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно.

Згідно спадкової справи вбачається, що з заявою про прийняття спадщини за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_4 , який 22.12.2021 подавав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с. 67)

17.10.2022 ОСОБА_4 видано свідоцтво на право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 4,2336 га, кадастровий номер 5323481800:00:007:0140, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Полтавська область, Новосанжарський район, Крутобалківська сільська рада. (а.с. 93 звор. стор.)

13.08.2024 позивач ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 97).

Постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І. від 15.08.2024 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та вона не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, тобто спадщину фактично не прийняла (а.с. 101)

Згідно довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради ОСОБА_5 до дня смерті проживала без реєстрації за однією адресою з онукою ОСОБА_3 (а.с. 70)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка, площею 4,080 га, кадастровий номер 1222383000:01:001:0129, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Заплавська сільська рада на праві власності належить ОСОБА_5 (а.с. 15)

Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Відповідно до п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 №487/2375/18, від 17.02.2020 №357/732/19, від 27.02.2020 у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 у справі №404/251/17 судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

У позовній заяві ОСОБА_2 зазначила, що нею пропущений строк для прийняття спадщини з причини необізнаності спадкоємця про наявність заповіту.

Предметом спору у цій справі є вимога про надання додаткового строку для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що, як стверджує позивач, вона не знала про складення спадкодавцем на її користь заповіту, що й є поважною причиною пропуску такого строку.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постановівід 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини»,шляхом конкретизації, зазначивши таке:

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом. Про наявність заповіту позивач дізналася 26.07.2024 після отримання листа від нотаріуса та 13.08.2024 позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Л.І. від 15.08.2024 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та вона не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, тобто спадщину фактично не прийняла. 05.09.2024 позивач звернулася до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, можуть бути визнані судом поважними, оскільки, самі по собі ці обставини свідчать про поважність причин пропуску зазначеного строку, та позивачем надано допустимі та належні докази на підтвердження поважності пропуску для подання заяви про прийняття спадщини.

За положеннями ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд приймає до уваги наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Відтак, причини пропуску встановленого законом строку суд вважає поважними, а тому вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача та визначити їй додатковий строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з визначенням двомісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.

Разом з цим, суд зазначає, що з копії спадкової справи № 133/2021 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що окрім позивача ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_4 . Померла ОСОБА_5 до дня смерті проживала без реєстрації за однією адресою з онукою ОСОБА_3 .

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 2, 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за пред`явленим позовом. Встановлення цієї умови є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Для визнання відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу, яка має виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ необхідно перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19 (провадження № 61-16575св20).

Виходячи з аналізу статті 1251 ЦК України, територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості щодо факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково, крім зазначеного, перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Встановлення зазначених обставин має істотне значення для формування належного суб`єктного складу учасників справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Зазначені висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, де зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою статті 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом наведеної норми цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

Судом встановлено, що з заявою про прийняття спадщини до майна померлої ОСОБА_5 до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_4 . За його заявою заведено спадкову справу № 133/2021 та 17.10.2022 видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Також із спадкової справи вбачається, що згідно довідки виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради ОСОБА_5 до дня смерті проживала без реєстрації за однією адресою з онукою ОСОБА_3 .

Позивач, звернувшись з позовом до суду, окрім відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 визначила відповідачем Чернеччинську сільську раду Самарівського району Дніпропетровської області.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) зроблено висновок, що «належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача до Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області слід відмовити, оскільки позовні вимоги заявлені нею до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Людмила Іванівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк - два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач Чернеччинська сільська рада Самарівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 20241361, юридична адреса: 51100, Дніпропетровська область, Самарівський район, с. Гупалівка, вул. Савченко Романа, буд. 40а.

Третя особа приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області П`ятенко Людмила Іванівна, юридична адреса: 39300, Полтавська область, с-ще Нові Санжари, вул. Центральна, буд. 30.

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26.06.2025.

Суддя А.О. Чорна