Рішення від 20.06.2025 по справі 161/23790/24

Справа № 161/23790/24

Провадження № 2/161/1088/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 червня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань Новак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом адвокатки Кондратішиної Вікторії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Луцької міської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2024 позивач через свою представницю звернувся в суд із позовом до відповідачкипро позбавлення батьківських прав.

Свої вимогиобґрунтовує тим, що21 листопада1998року між Позивачем, ОСОБА_1 , та Відповідачкою, ОСОБА_2 , було укладено шлюб

У шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час шлюб між Позивачем та Відповідачкою розірвано в установленому законом порядку, що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного судуВолинської області від 16листопада2023року.

02.07.2024року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано судовий наказ про стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що позивач, ОСОБА_1 був призваний у ЗСУ. На даний час бере участь узаходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересівдержави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Малолітня донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до розірвання шлюбу проживала разом із батьком, ОСОБА_1 , за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . У зв`язку із несенням служби у ЗСУ батьком дівчинки, догляд та піклування за останньою здійснює бабуся, ОСОБА_4 , яка і проживає разом з онукою за вище вказаною адресою.

Житлові умови для дитини хороші. Дівчинка має свою кімнату обладнану усім необхіднимдля навчання та відпочинку.

ОСОБА_1 займається вихованням дитини, виконує свої обов?язки, саме він піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, про її навчання, підготовку до самостійного життя, фінансово забезпечує повністю, турбується про її здоров?я, спілкується з нею, цікавиться її життям, її успіхами та невдачами, за першої можливості (перебуваючи у відпустці) з дитиною проводить дозвілля.

Оскількивідповідачка залишилабез належноїбатьківської увагидитину,а такожніякимчином небере участів їївихованні таутриманні,просить судпозбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

14.05.2025 судом ухваленопідготовче провадження у справі закрити та призначити справу до судового розгляду.

Представниця позивача адвокаткаКондратішина В.В. подала заяву про слухання справи у їх відсутності, позов підтримала, просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

Представниця третьої особи Андрусік О.А. подала заяву про слухання справи у її відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши думку позивача, представниці третьої особи, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку загального позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 192 ч. 1 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ч. 2 ст.182СКУкраїни мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. При цьому, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Судом встановлено, щошлюб між Позивачем, ОСОБА_1 , та Відповідачкою, ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного судуВолинської області від 16листопада2023року справа №161/14006/23 (а.с.14-15).

На підставі 02.07.2024року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано судовий наказу від 02.07.2024року Луцького міськрайонного суду Волинської області було відкрито виконавче провадження №75444102 (а.с.16-17).

Згідно довідки ОСОБА_1 був призваний у ЗСУ та проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 (а.с.21).

Згідно інформації наданої дирекцією комунального закладу "Луцьказагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 Луцької міської ради" вбачається, що ОСОБА_3 ученицею 3-Б класу (а.с.18).

Адміністрація закладу та класний керівник підтверджують, що ОСОБА_2 , мама дитини, не бере участь у догляді за дитиною та її вихованні. Класнийкерівник, ОСОБА_5 , стверджує, що за 3 роки навчання вонажодного разу не бачила матір дитини.З першого дня перебування дитини у школі дитиною займається тато, ОСОБА_1 . Батько приводив та забирав дитину зі школи, оплачував харчування та інші витрати, пов?язані з навчанням, відвідував батьківські збори. Постійно спілкувався з класним керівником, ОСОБА_6 , прислухався до її порад та рекомендацій. Питаннямивиховання і розвитку дитини займається тато ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_4 .На даний час дитиною опікується бабуся, ОСОБА_4 , оскільки тато, ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит наданою дирекцією комунального закладу "Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 Луцької міської ради" (а.с.19).

З виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 18.11.2024року вбачається, що діагноз при народженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 хвороба новонародженого. Перебувала на обліку в невролога з приводу відновного періоду гіпоксичного ураження ЦНС. Мама зловживала спиртними напоями. Неодноразово з матір?ю проводилися бесіди. З2021року перебуває під наглядом бабусі та дідуся. Мама жодного разу на огляд з дитиною не приходила, станом дівчинки не цікавиться (а.с.20).

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 від 27.03.2025 №79, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 09.04.2025 №254-1,07.02.2025працівники служби у справах дітей відвідали ОСОБА_9 за місце її проживання, де для дитини створені належні умови для розвитку, навчання та відпочинку. Дівчинка має окреме спальне місце та місце для навчання. ОСОБА_10 пояснила, що давно не бачила матір, вона не телефонує їй, не приходить до школи, не запрошує до себе в гості.Бабуся дитини ОСОБА_4 у своїх пояснення повідомила, що ОСОБА_10 проживає в їх родині з січня2022року. Дівчина хвороблива, має проблеми зі здоров`ям, їй важко дається навчання, вона потребує постійного догляду та допомоги. Зі слів бабусі, ОСОБА_2 знає, що батько дитини перебуває в ЗСУ, але не виявила бажання забрати дочку до себе. З метою з`ясування обставин справи та думку ОСОБА_2 остання двічі була відвідана працівниками служби у справах дітей за адресою її реєстрації: АДРЕСА_2 , але двері ніхто не відкрив. На залишені запрошення у службу матір дітей не відреагувала.Зі слів батьків ОСОБА_2 , вона не проживає за вищевказаною адресою з грудня2023року, її місцеперебування невідоме, засоби зв?язку відсутні.Виходячи з вищевикладеного, враховуючи інтереси дитини, керуючись п. 2 частини першої ст. 164 Сімейного кодексу України, служба у справах дітей вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.54-55).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_11 пояснили, що матір ОСОБА_2 з 2022 року не появляється, дитина - ОСОБА_3 , 2015 р.н., живе разом з бабусею ОСОБА_4 , дідусем ОСОБА_12 та батьком ОСОБА_1 . Вихованням та матеріальним забезпеченням дитини її матір ОСОБА_2 не займається.

З дослідженихсудом доказіввбачається,що відповідачка не вживає заходів длязабезпечення своєїучасті увихованні таспілкуванні з дочкою.Наведене даєпідстави для висновку, що відповідачка самоусунулася від виховання своєї дочки та не виконує покладених на неї Законом батьківських обов`язків без поважних причин.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Разом з тим це, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання перш за все необхідно виходити з інтересів дитини, з`ясувати та оцінити який позитивний чи негативний наслідок для дитини матиме таке рішення.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, судом встановлено, що матір дитини не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не спілкуються з дитиною в обсязі та шляхом, необхідним для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює належних умов для отримання освіти, що свідчить про свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

З урахуванням наведеного суд вважає, що бездіяльність відповідачки щодо невиконання своїх батьківських обов`язків є усвідомленою, змінити поведінку матері в кращу сторону неможливо, вбачається її вина у невиконанні своїх обов`язків по відношенню до дитини, а тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є обґрунтованими, їх задоволення відповідає інтересам дитини.

На підставі ст. ст.164-167,180,182,183,191 СК України, керуючись ст. ст.10,12,27,77,81,141,247,259,263-265,280-282,430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов адвокатки Кондратішиної Вікторії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Луцької міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Луцької міської ради, адреса: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк