Рішення від 10.06.2025 по справі 376/416/25

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/416/25

Провадження № 2/376/589/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіБатовріної І.Г.,

за участю секретаря Гіптенко Є.О.,

за участю прокурора Мазур В.В.,

розглянувши в залі суду в місті Сквира у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Фурсівської сільскої ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих товарів, Фурсіської сільскої ради Біоцерківського району Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди,завданої водним живим ресурсам, посилаючись на те, що моніторингом встановлено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2024 у справі № 357/6229/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 85 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопоршення.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушив п.п.1 п.2 р.ІІІ, п.п.1 п.1 р.ІV, п.п.1 п.3 р.ІІ додатку №3 до Правил любительського і спортивного рибальства таст.ст.27, 63 Закону України «Про тваринний світ», пп.1 і 2 розділу IІІ Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженихнаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, а саме проводив лов риби забороненим знаряддям лову (сіткою) та виловив 3 щуки, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 85 КУпАП, спричинивши шкоду навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів у розмірі 10404 грн.

Вказана шкода в добровільному порядку правопорушником не відшкодована. Державне агенство з розвитку меліорації та рибного господарства та продовольчих програм а також Фурсівська сільска рада не звертались до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів.

Захищаючи інтереси держави, прокурор відповідно дост.23 Закону України "Про прокуратуру"звернувся до суду з даним позовом і просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також відшкодувати судові витрати понесені прокуратурою при подачі позову до суду.

Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги позовної заяви, просила про її задоволення.

Позивач Державне агенство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в судове засідання представника не надіслали.

Представник Фурсівської сільскої ради Білоцерківського району Київської області направив до суду заяву про розгляд позову без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань не надходило.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.

Заслухавши прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2024 року у справі 357/6229/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопоршення.

Відповідно до цієї постанови, ОСОБА_1 в Київській області, Білоцерківський район, р. Кам`янка в с. Пищики здійснював лов водних біоресурсів забороненим знаряддям ловусіткою. Виявлено під час лову риба: щука 3 особини. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду рибному господарству України на суму 10404 грн. згідно Такс, затвердженихпостановою КМУ №1039 від 06.10.2021 року.

ОСОБА_1 порушив п.п.1 п.2 р.ІІІ, п.п.1 п.1 р.ІV, п.п.1 п.3 р.ІІ додатку №3 до Правил любительського і спортивного рибальства таст.ст.27, 63 Закону України «Про тваринний світ», пп.1 і 2 розділу IІІ Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженихнаказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, за що передбачено відповідальність за ч.4ст.85 КК України».

Під час складання протоколу було виявлено та вилучено: човен дерев`яний, риба щука10 особини вагою 2,2кг., сітка з ліски 70 м.

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, на підставіпостанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209(зі змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021), своїми діями ОСОБА_1 заподіяв збитки рибному господарству у розмірі 10404 грн. грн.

В добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував шкоду, завдану незаконним виловом риби, що встановлено постановою суду.

Згідно з листом Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 13.01.2025, позов про відшкодування ОСОБА_1 заподіяної внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів на суму 10404грн. не пред`являвся.(а.с.38-40)

Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області заходи щодо стягнення вищевказаної суми збитків з ОСОБА_1 не вживались.(а.с.33)

Статтею 131-1 Конституції Українивстановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом та закріплено, що організація і порядок діяльності прокуратури визначається законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду передбаченост.23 Закону України «Про прокуратуру»таст. 56 ЦПК України.

Підставою для звернення до суду із позовом є виявлений прокурором факт неналежного здійснення органами, уповноваженими державою на здійснення захисту її інтересів, в частині повного та своєчасного відшкодування збитків, що завдані навколишньому природному середовищу.

Прокурор довів в судовому засіданні своє право ініціювання даного позову.

Статтею 66 Конституції Українипередбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону України «Про тваринний світ»об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Згідно зіст.1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно з ч.1ст.17 Закону України «Про тваринний світ»до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Відповідно до ч.1ст.34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зіст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ»для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Згіднопостанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», яка були чинна на час притягнення до відповідальності відповідачів, слідує, що оцінка збитків, заподіяних ОСОБА_1 становить: кількість щуки 10 х один неоподаткований мінімум доходів громадян 17,00 х ціна однієї щуки 204,00 = 34680 грн.; кількість раків 3 х один неоподатковуваний мінімум доходів громадян 17,00 х ціна одного рака 196,00 = 9996,00 грн. Загальна сума матеріальних збитків заподіяних відповідачем ОСОБА_1 становить 44676,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно дост. 20 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Частиною 1ст.63 Закону України «Про тваринний світ»встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені встатті 1166 ЦК України.

Так, ч.1ст.1166 ЦК Українипередбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно - правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст.. 85 ч. 4 КУпАПнабрала чинності.

Згідно з ч. 6ст. 82 ЦПК Українипостанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Питання про стягнення з ОСОБА_1 шкоди заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося при розгляді адміністративної справи.

За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідача та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу є прямий причинний зв`язок, вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 10404 грн, доведена в повному обсязі, а тому визначена шкода підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який представляє інтереси держави.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір у разі задоволення позову, стягується з відповідача.

Керуючись статтями141,259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Фурсівської сільскої ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Фурсівської сільскої ради Білоцерківського району Київської області 10404 гривень шкоди, завданої водним живим ресурсам (номер рахункуUA 938999980333189331000010740, отримувач: ГУК у Київській області /Фурсівська сільська рада, ЄДРПОУ отримувача 37955989, банк отримувача: Казначейство України, код призначення платежу: 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульв. Лесі Українки. 27/2) судовий збір у сумі 3028 грн. за наступними реквізитами: отримувачКиївська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ02909996; банк отримувачаДержказначейська служба України м. Київ; МФО820172; розрахунковий рахунок отримувача UA 028201720343190001000015641.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Сквирським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя І.Г.Батовріна