Рішення від 24.06.2025 по справі 381/2669/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1483/25

381/2669/25

Заочне Рішення

Іменем України

24 червня 2025 року Фастівський міськрайонний суд у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Беленчук Я.В., розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

19 травня 2025 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

За змістом заявлених позовних вимог позивачка стверджує, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 29 листопада 2013 року.

Сторони спору мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружнє життя не склалося, шлюбні відносини станом на дату подання позову фактично припинені, сторони не проживають разом та не ведуть спільного господарства, відновлення шлюбних відносин не можливо.

З урахуваннямвикладеного,позивачка просиларозірвати шлюб,зареєстрований 29листопада 2013року відділомдержавної реєстраціїактів цивільногостану реєстраційноїслужби Фастівськогоміськрайонного управлінняюстиції уКиївській області, після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_5 », а також судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено проводити судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Сторонам встановлені строки для надання заяв по суті спору - відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала письмову заяву про проведення судового розгляду без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і дату проведення судового засідання, не з`явився, конверт з ухвалою про відкриття провадження, із судовою повісткою, позовною заявою з додатками, повернувся без вручення із зазначенням працівником поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подав, що відповідно до ч. 1 ст.223ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст.128ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п. 2 ч . 7 ст.128ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п. 3 ч. 8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Отже, відповідач вражається таким, що був повідомленим про час і дату проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.

З урахуванням викладеного, на підставі приписів частини 1 статті 233 ЦПК України, суд проводить розгляд справи без участі позивачки та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

Ознайомившись зі змістом доводів, викладених в позовній заяві, безпосередньо дослідивши долучені до справи докази, суд встановив наступні обставин справи.

29 листопада 2013 року між сторонами спору був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 345.

Відповідні обставини підтверджуються долученими до справи письмовими доказами, а саме копією повторного свідоцтва про шлюб від 14.02.2018, серія НОМЕР_1 (а. с. 9).

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.01.2014 року, виданим виконавчим комітетом Бортниківської сільської ради Фастівського району Київської області; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.11.2016 року, виданим комітетом Бортниківської сільської ради Фастівського району Київської області (а. с. 10-11).

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами спору припинені, сторони спору разом не проживають і не ведуть спільного господарства, бажання щодо поновлення шлюбних відносин у позивачки відсутнє.

Згідно приписів частини 1 статті 56 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно приписів частини 2 статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом приписів частини 4 цієї статті, сім`я створюється, в тому числі, й на підставі шлюбу.

Згідно частини 6 статті 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

За змістом частини 9 цієї статті, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно приписів частини 1 статті 18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Згідно пункту 3 частини 2 цієї статті, одним із способів сімейних прав є припинення правовідношення.

Згідно приписів частини 1 статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно приписів частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтуєтьсяна вільнійзгоді жінкита чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно приписів частини 3 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За змістом частини 4 цієї статті, примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно приписів частини 2 статті 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно частини 1 статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно приписів частини 1 статті 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно приписів частини 1 статті 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно правової позиції, висловленої в Постановах КЦС ВС від 08 листопада 2019 року по справі № 569/458/18, від 12 березня 2018 року по справі № 711/2868/17-ц, вставлення обставин того, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, а збереження шлюбу суперечать інтересам як позивача, так і відповідача, є підставою для ухвалення рішення про розірвання шлюбу.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та наведене вище правове регулювання спірних відносин, суд приходить до переконання щодо необхідності задоволення позовних вимог та ухвалення рішення про розірвання шлюбу, укладеного між сторонами спору, так як станом на дату розгляду справи в суді шлюбні відносини сторін спору фактично припиненні, збереження сім`ї виглядає неможливим, сторони не мають наміру продовжувати шлюбні відносини, а волевиявлення позивачки щодо припинення шлюбу є категоричним та усвідомленим.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка просила її шлюбне прізвище « ОСОБА_5 » залишити без змін.

Згідно частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Далі, у відповідності до приписів статті 141 ЦПК України, враховуючи повне задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені останньою судові витрати зі сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 56 Конституції України, статті 3, 7, 18, 21, 24, 56, 104, 110, 113-114 СК України, статті 141, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України,-

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29 листопада 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 345.

За вибором позивачки її шлюбне прізвище « ОСОБА_5 » залишити без змін.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 211,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Самуха В.О.