Рішення від 24.06.2025 по справі 761/20329/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 761/20329/24

пр. № 2/759/577/25

24 червня 2025 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Шум Л.М.

при секретарі: Дубині Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Житло-Капітал" про визнання недійсним та розірвання договору, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та розірвати договір про участь у фонді фінансування будівництва укладений із ТОВ ФК Житло Капітал, стягнути із ТОВ ФК Житло Капітал кошти в сумі 772000,00 грн., стягнути із ТОВ ФК Житло Капітал кошти, винагороди управителя 14457,20 грн., стягнути із ТОВ ФК Житло Капітал інфляційне збільшення заборгованості, яке становить 408521,32грн.; стягнути із ТОВ ФК Житло Капітал кошти три відсотки річних, які становлять 84010,52грн.; стягнути із ТОВ ФК Житло Капітал витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 24.10.2018року, уклав договір про участь у Фонді фінансування будівництва №72-2410/2018-3 з ТОВ ФК Житло-Капітал. Відповідно до цього договору Позивач передав ТОВ ФК Житло Капітал/Управитель в управління грошові кошти з метою отримання житла (об`єкт інвестування), а управитель прийняв кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснював від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно умов Договору, об`єктом інвестування є квартира у житловому комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка розташована у секції 1, на 12-му поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 86,83 кв.м., забудовник ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

08.11.2018 р. Позивачем на рахунки ТОВ «ФК «Житло-Капітал», на виконання умов договору №72-2410/2018-3, було перераховано кошти на загальну суму 592000,00 грн., що відповідає 32 кв м2. та сплачено винагороду Відповідачу за послуги по управлінню в розмірі 14457,20 грн.

Позивач оплатив вартість об"єкта інвестування у сумі 772000,00 грн., про що на підставі п.п.5.8,10.1.5 договору про участь у ФФБ видано свідоцтво про участь у ФФБ №С72-2410/2018-3 від 24.10.2019, та 14457.20 грн. в рахунок оплати винагороди управителя у розмірі 0,9% від суми, переданої в управління (орієнтовна загальна вартість об"єкту інвестування на день укладання договору 1606355,00 грн.

Згідно з свідоцтвом про участь у Фонді фінансування будівництва № С72-2410/2018-3 від 16.12.2019 року та умов договору запланованою датою введення в експлуатацію об`єкта будівництва є 30 червня 2020 року, датою передачі під заселення - 30 вересня 2020 року.

Проте, будівництво житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » станом на теперішній час незакінчене, об`єкт будівництва в експлуатацію не введений, під заселення не зданий. Позивач стверджує що це є підставою для визнання договору про участь у Фонді фінансування будівництва №72-2410/2018-3 недійсним та його розірвання і стягнення із Відповідача переданих в довірче управління коштів в сумі 772,00грн., та коштів, які сплачені як винагорода з послуги по довірчому управлінню.

Позивач зазначає, що у Відповідача перед Позивачем виникло грошове зобов`язання і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням цього Позивач стверджує, що з вини Відповідача поніс матеріальні втрати (збитки) від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку, інфляційне збільшення заборгованості складає 408521,32грн, три проценти річних складають 84010,52 грн.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкрито провадження по справі та призначено її до підготовчого розгляду.

Від представника Відповідача, 22.10.2024року адвоката Пугача С.В., який діє в інтересах ТОВ ФК Житло Капітал надійшов відзив на позовну заяву, в якому він спростовує наявність підстав для задоволення позову. Відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог Позивачу, оскільки вимоги позивача про розірвання договору які заявлені в предметі спору не є спірними, оскільки договором передбачено порядок розірвання договору за ініціативи як довірителя так і управителя фонду. При виконанні стороною договору певних дій відбувається розірвання договору в порядку та на умовах які погодженні сторонами договору.

Так, згідно договору довіритель маючи намір розірвати договір повинен подати в адресу управителя заяву про намір розірвання договору, до заяви управителю довіритель повинен додати оригінал свідоцтва про участь у фонді фінансування будівництва, крім свідоцтва довіритель повертає договір про відступлення майнових прав на об`єкт інвестування.

Повернення свідоцтва про участь у фонді фінансування будівництва є обов`язковою умовою для розірвання договору, оскільки після повернення свідоцтва про участь у ФФБ управитель має право відкріпити об`єкт інвестування - квартиру від довірителя. Після проведення цих дій управитель здійснює відкріплення об`єкту інвестування - квартири від довірителя і здійснює відчуження майнових прав іншій особі за рахунок виручених коштів від залучених від іншого інвестора майнових прав, протягом 5 днів відбувається повернення коштів довірителю, який відмовився від участі у фонді фінансування будівництва. Представник Відповідача зазначив, що Позивач не здійснював дії, які б свідчили про намір розірвати договір, будь-яких заяв про намір розірвати договір не надходило, свідоцтво про участь у ФФБ не повернуто, договір про відступлення майнових прав від управителя довірителю не повернено.

Також Відповідач стверджує про необґрунтованість вимог Позивача щодо визнання договору про участь у фонді фінансування будівництва недійсним, оскільки правочин відповідає вимогами чинного законодавства, спрямований на реальне настання правових наслідків, договір укладався особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Також Відповідач заперечував проти стягнення коштів із нього, посилаючись на норми Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»978-IV, зокрема на ч. 7 ст. 20 в якій зазначено, що сума коштів, що підлягає поверненню довірителю у випадках, передбачених частинами четвертою - шостою цієї статті, повертається довірителю протягом п`яти днів після здійснення управителем наступної повної реалізації відповідного об`єкта інвестування або після введення об`єкта будівництва в експлуатацію;

При обґрунтуванні своїх заперечень щодо стягнення коштів Відповідач посилався на п. 5.12 Договору про участь у ФФБ в якому зазначено, що виплата коштів Довірителю ФФБ не може здійснюватись за рахунок іншого ФФБ або власного майна Управителя. Відповідач зазначив, що у випадку задоволення вказаної вимоги із Управителя ФФБ буде стягнуто кошти за рахунок його власного майна, що не відповідає вимогам Закону № 978-IV. У управителя ФФБ (Відповідача) відсутні грошові зобов`язання перед Довірителем. У випадку розірвання договору у управителя є зобов`язання перед довірителем повернути майно (кошти) передане в довірче управління і повернути у порядку передбаченому Договором, правилами ФФБ та порядку передбаченому спеціальним Законом № 978-IV.

Представник відповідача зазначив що ТОВ "ФК Житло Капітал" як Управитель численних фондів фінансування будівництва, з метою уникнення втрати чи нестачі коштів ФФБ для розрахунку із довірителями в разі припинення ФФБ чи дострокового розірвання договорів про участь у ФФБ, зобов`язаний забезпечити рівність прав усіх довірителів на повернення коштів у зв`язку із припиненням участі у ФФБ. З цією метою, Законом № 978-IV, Договором про участь у ФФБ та Правилами ФФБ визначено порядок припинення участі у ФФБ та механізм і строки повернення у зв`язку із цим коштів довірителю. Позовні вимоги Позивача про стягнення коштів у зв`язку із розірванням Договору про участь у ФФБ, порушують баланс прав управителя та довірителя за Договором про участь у ФФБ, а також ставлять під великий ризик реалізацію прав на отримання у власність об`єктів інвестування іншими довірителями відповідного ФФБ. Оскільки через нестачу чи відсутність коштів на рахунку ФФБ управитель не зможе здійснити оплату коштів забудовнику на спорудження об`єкту будівництва. Власне, у зв`язку із цим передбачається повернення довірителю коштів у зв`язку із припиненням участі у ФФБ за настання певних умов - або реалізації відповідного об`єкту інвестування іншому довірителю, або після введення об`єкту будівництва в експлуатацію.

Також відповідно до абз. 9 ст. 20 Закону № 978-IVдля ФФБ виду А виплата коштів довірителю не може здійснюватися за рахунок іншого ФФБ або власного майна управителя.

Щодо порушення строків здачі об`єкта будівництва та передачі Позивачу квартири Відповідач зазначив, що відповідно до п.1.9 Договору про участь у ФФБ термін здачі об`єкта будівництва є планово-орієнтованими, і терміни здачі об`єкта будівництва в експлуатацію можуть коливатися як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. Також він зазначає, що в обов`язки управитель ФФБ не входить обов`язок передати Довірителю об`єкт інвестування. Вказаний обов`язок покладений на забудовника - ТОВ Укрбуд Девелопмент. ТОВ ФК Житло Капітал як управитель ФФБ здійснює всі заходи, які передбачені договором та законом для захисту інтересів довірителів.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків представник Відповідача зазначив, що застосування норми, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України до правовідносин, що склалися між Позивачем та Відповідачем на підставі укладеного між ними Договору про участь у ФФБ є невмотивованим, оскільки стягнення інфляційних втрат та 3% річних можливий у грошових зобов`язаннях де передбачено передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору, натомість зобов`язання поставити товар, передати річ, здійснити будівництво тощо не набуває характеру грошового. У управителя ФФБ відсутні зобов`язання зі сплати коштів Позивачеві, тому відсутні підстави для нарахування інфляційних збитків.

Представник Відповідача зазначає, що всі зобов`язання, передбачені Договором про участь у ФФБ, управитель виконував і виконує. В той же час Позивач не надав жодних доказів, які підтверджували б факт неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань і наголосив на тому що відповідальність за несвоєчасну здачу будинку в експлуатацію та передачі Довірителю квартири відповідно до умов договору п. 11.3. покладена виключно на Забудовника.

Також Відповідач, спростовуючи твердження Позивача про прострочення надання управителем ФФБ послуги за Договором про участь у ФФБ зазначає, що необхідними умовами покладення відповідальності за неналежне виконання договору є наявність протиправної поведінки та причинного зв`язку - тобто встановлення факту, що саме протиправна поведінка особи, на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки. Здійснюючи нарахування 3% річних та індексу інфляції, Позивач посилається на прострочення та неналежне надання Відповідачем фінансової послуги з управління майном у зв`язку із порушенням строків введення в експлуатацію об`єкта будівництва. Управитель ФФБ (ТОВ ФК Житло Капітал) не є особою, яка здійснює будівництво та передачу об`єктів інвестування у власність довірителів. Такою особою відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV, далі - Закон № 978-IV, є забудовник. Обов`язок організовувати спорудження об`єкта, своєчасне прийняття його в експлуатацію та передачу квартир у власність довірителів покладено на забудовника. відповідно до Закону № 978-IV та Договору про участь у ФФБ управитель (ТОВ ФК Житло Капітал) не має обов`язку щодо введення житлового будинку в експлуатацію, а відтак не може нести відповідальність за порушення строків спорудження об`єкта будівництва. Також управитель ФФБ не передає квартири у власність довірителів. Таку передачу здійснює забудовник. Обов`язком управителя ФФБ є здійснення управління грошовими коштами довірителя з метою їх використання для фінансування спорудження об`єкта інвестування. Зобов`язання управителя ФФБ в порядку взаємодії після введення об`єкта будівництва в експлуатацію обмежуються лише наданням довірителю довідки, яка підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування. Отже, оскільки введення об`єкта в експлуатацію не є обов`язком управителя, а Позивачем не доведено, що збільшення строків будівництва стало наслідком неналежного контролю з боку управителя, то Управителем ФФБ не вчинено жодного порушення Договору про участь у ФФБ, яке б завдало шкоди Позивачу, належним чином надано послугу з управління майном, а тому, необґрунтованим є нарахування Позивачем 3% річних та індексу інфляції управителю ФФБ за прострочення надання управителем ФФБ послуги за Договором про участь у ФФБ. У зв`язку з вищевикладеним, Відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви про розірвання договору стягнення коштів та стягнення 3% річних та індексу інфляції.

Ухвалою суду від 29.10.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2 передбачено, що відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні позивач та його представник просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 01.03.2018 року між ТОВ ФК Житло-Капітал (в договорі Управитель) та ТОВ УкрБуд Девелопмент (по договору Забудовник) укладено Договір №72-01/03/18 управителя із забудовником (надалі - Договір управителя із забудовником).

Згідно розділу 1 Договору управителя із забудовником ТОВ Укрбуд Девелопмент - Забудовник організує будівництво Об`єкту будівництва - житловий комплекс ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва, а Управитель в інтересах Довірителів та в межах отриманих від них відповідно до умов Договору про участь в ФФБ в управління коштів здійснює фінансування будівництва житлового комплексу ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1».

На підставі цього договору ТОВ ФК Житло Капітал відкрито фонд фінансування будівництва виду А (ФФБ) ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Між ТОВ ФК Житло Капітал як управителем Фонду фінансування будівництва виду А (ФФБ) ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ОСОБА_1 р. укладено договір №72-2410/2018-3 про участь у Фонді фінансування будівництва далі - Договір про участь у ФФБ.

За Договором про участь у ФФБ Довіритель ( ОСОБА_1 ) на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва виду А (ФФБ) ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» надає свою згоду на участь у фонді. За Договором Довіритель приймає на себе зобов`язання виконувати Правила фонду та передати Управителю в обсягах та на умовах цього Договору кошти в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування визначеного умовами цього Договору.

Відповідно до п. 1.9. Договору про участь у ФФБ за Довірителем закріплюється об`єкт інвестування з такими характеристиками: квартира розташована на 12 поверсі загальною площею 86,83 кв.м. в об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер земельної ділянки (8000000000:75:155:00361), кадастровий номер земельної ділянки (8000000000:75:155:0051) забудовник ТОВ Укрбуд Девелопмент.

Судом встановлено, що Позивач оплатив вартість об"єкта інвестування у сумі 772000,00 грн., про що на підставі п.п.5.8,10.1.5 договору про участь у ФФБ видано свідоцтво про участь у ФФБ №С72-2410/2018-3 від 24.10.2019, та 14457.20 грн. в рахунок оплати винагороди управителя у розмірі 0,9% від суми, переданої в управління (орієнтовна загальна вартість об"єкту інвестування на день укладання договору 1606355,00 грн.

Позивач отримав Свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва № С72-2410/2018-3, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є довірителем ФФБ виду А ЖК «ІНФОРМАЦІЯ_1» та за ним закріплено вищезазначений об`єкт інвестування.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК, яка визначає загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, а саме, зміст правочину не повинен суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

Позивачем не надано будь яких доказів, які б підтверджували наявність підстав для визнання Договору недійсним. Позивачем не обґрунтовано належним чином підстави визнання недійсності договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договором №72-2410/2018-3 про участь у фонді фінансування будівництва (Р.9) передбачено порядок розірвання договору за ініціативою Довірителя та відкріплення від Довірителя Об`єкту інвестування (квартири), та умови виплати коштів Довірителю. (П.9.2.) У разі відкріплення, сума коштів, що підлягає поверненню Довірителю при відмові від участі у ФФБ, визначається Управителем, виходячи з кількості закріплених за Довірителем вимірних одиниць об`єкта інвестування, з урахуванням винагороди Управителя згідно п.10.1.3., 10.3., 5.11. Договору.

П.9.3. Для отримання коштів, зазначених п.9.2. Договору, Довіритель повинен письмово повідомити Управителя про реквізити свого банківського рахунку, що дозволяють Управителю перерахувати Довірителю належні йому кошти.

П.9.4. Управитель перераховує на наданий Довірителем, у відповідності до вимог п.9.3. цього Договору рахунок кошти в розмірі, визначеному п.9.2. цього Договору протягом п`яти робочих днів після здійснення Управителем наступної повної реалізації відповідного об`єкта інвестування або після введення об`єкта будівництва в експлуатацію

П.9.6. У разі відкріплення від Довірителя закріпленого за ним об`єкта інвестування та закріплених за ним вимірних одиниць об`єкта інвестування Управитель виплачує (повертає) Довірителю кошти на умовах цього Договору та Правил ФФБ та виключно після повернення Довірителем Управителю Свідоцтва про участь у ФФБ і укладеного договору про уступку майнових прав (за наявності).

Позивач як довіритель не здійснив дій, які б свідчили про його намір розірвати договір про участь у фонді фінансування будівництва, а саме, не надіслав відповідну заяву ТОВ ФК Житло Капітал та не повернув Свідоцтво про участь у ФФБ, що свідчить про відсутність намірів Довірителя про повернення закріплених за ним майнових і намір відкріплення за ним закріпленого Об`єкта інвестування.

Вказане свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для розірвання договору в порядку передбаченому сторонами в Договорі.

Щодо вимоги про стягнення коштів перерахованих на рахунок фонду

Ст. 1029 ЦК України За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). 2. Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Ст. 1044. ЦК України Договір управління майном припиняється у разі: припинення договору за заявою однієї із сторін у зв`язку із закінченням його строку; п.п. 6) відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв`язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном; п.п.7) відмови установника управління від договору з іншої, ніж указана в пункті 6 цієї частини, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором; п.п. 10) дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено цим договором, або за рішенням суду.

П.2. цієї ж статті зазначено, що у разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк.

П.3. У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.

Стаття 6. Закону № 978-IV Об`єктами управління майном у системі фінансово-кредитних механізмів є ФФБ та ФОН. Об`єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя. Управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна. Управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном. Майно, набуте управителем у результаті управління, включається до складу отриманого в управління майна. Кошти учасників фондів, отримані управителем в управління, відокремлюються від іншого майна управителя, а також від коштів інших фондів.

Відповідно до абзаців другого та четвертого ст. 12 Закону № 978-IV порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому визначають Правила ФФБ. Правила фонду мають передбачати зобов`язання управителя виконувати процедури щодо забезпечення можливості отримання довірителем, на умовах Правил ФФБ та договору управління майном, коштів з ФФБ на вимогу довірителя в разі його відмови від участі у фонді.

Відповідно до абз.3 ст.7 Закону № 978-IV Управитель при реалізації права довірчої власності не може відповідати за своїми боргами активами фонду.

Пунктом 3.6 Договору про участь у ФФБ передбачено, що Управитель не може відповідати за своїми боргами активами фонду та не може використовувати кошти ФФБ не за цільовим призначенням, визначеним у Правилах ФФБ та у цьому Договорі.

Відповідно до п. 5.12 Договору про участь у ФФБ виплата коштів Довірителю ФФБ не може здійснюватись за рахунок іншого ФФБ або власного майна Управителя.

Тож, повернення коштів Позивачу можливе лише за умови повної реалізації частково проінвестованого Позивачем об`єкта інвестування (квартири) або після введення в експлуатацію об`єкта будівництва - ЖК "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Із диспозицій наведених норм, при розірванні договору управління майном у управителя перед установником управління - позивачем виникає обов`язок повернення майна - коштів у порядку визначеному договором. Отже, вимога щодо стягнення коштів є безпідставною. Умовами договору, сторонами передбачено порядок повернення коштів від управителя установнику фонду. Позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права. Отже відсутні підстави для задоволенні вимоги про стягнення із відповідача як управителя фонду коштів.

Щодо стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних

Відповідно до Закону № 978-IV, забудовник є особою, яка здійснює будівництво та передачу об`єктів інвестування у власність довірителів. На забудовника покладено обов`язок організовувати спорудження об`єкта, організувати своєчасне прийняття його в експлуатацію та передачу квартир у власність довірителів.

Ст. 7 Закону № 978-IV зазначено, що в обов`язки управителя фонду входить здійснення управління фондом та здійснення фінансування будівництва за рахунок коштів фонду. Вказані обов`язки закріплені договором (п. 2.1.1.)

В обов`язки управитель входить закріплення за довірителем об`єкт інвестування та видача довірителю свідоцтва про участь у фонді (п. 2.1.1.2) Договору про участь у ФФБ).

Відповідно до Закону № 978-IV та Договору про участь у ФФБ управитель не має обов`язку щодо введення житлового будинку в експлуатацію, а відтак несвоєчасне спорудження об`єкта будівництва не є порушення умов Договору про участь у ФФБ з боку Відповідача, і відтак відсутня умова, яка передбачає розірвання договору в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом вище вказаних норм, сплата неустойки є видом цивільно-правової відповідальності за порушення зобов`язання.

Але така відповідальність має бути застосована тільки за наявності сукупності певних умов, які разом формують склад цивільного правопорушення.

Необхідними умовами покладення відповідальності за неналежне виконання договору є наявність протиправної поведінки та причинного зв`язку - тобто встановлення Факту, що саме протиправна поведінка особи, на яку покладається відповідальність і є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 11.12.2019 р. у справі № 759/16734/15-ц «пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.»

Здійснюючи нарахування пені, Позивач посилається на прострочення та неналежне виконання Відповідачем умов договору та несвоєчасну передачу квартири у зв`язку із порушенням строків введення в експлуатацію об`єкта будівництва.

Управитель ФФБ (ТОВ ФК Житло Капітал) не є особою, яка здійснює будівництво та передачу об`єктів інвестування у власність довірителів.

Такою особою відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV, далі - Закон № 978-IV, є забудовник.

Обов`язок організовувати спорудження об`єкта, своєчасне прийняття його в експлуатацію та передачу квартир у власність довірителів покладено на забудовника.

Відповідно до ст. 7 Закону № 978-IV управитель фонду на праві довірчої власності здійснює управління фондом та для досягнення мети управління майном, визначеної установниками цього фонду, перераховує частину отриманих коштів у напрямах, зазначених у Правилах. Для ФФБ - це фінансування будівництва.

Згідно з п. 2.1.1.1 Договору про участь в ФФБ управитель приймає від довірителя кошти в управління та відповідно до Правил фонду і цього договору перераховує частину таких коштів для фінансування будівництва, решта коштів (оперативний резерв) залишається в управління управителя.

Після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за довірителем об`єкт інвестування та видає довірителю свідоцтво про участь у фонді (п. 2.1.1.2) Договору про участь у ФФБ).

Обов`язки управителя визначені у п. 2.1.1. Договору про участь у ФФБ.

Відповідно до ст. 19 Закону № 978-IV після введення об`єкта будівництва в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування.

Управитель ФФБ надає забудовнику перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителями від управителя майнових прав на ці об`єкти інвестування, і повідомляє кожного довірителя про введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а на письмову вимогу довірителя надає йому копію відповідного акта.

На підставі даних щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

Отриману від управителя ФФБ довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування довіритель надає забудовнику для подальшої державної реєстрації за довірителем права власності на закріплений за ним об`єкт інвестування.

Для проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об`єкт інвестування забудовник та довіритель підписують складений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування.

Забудовник передає довірителеві паспорти, сертифікати, гарантійні документи на обладнання, встановлене на об`єкті інвестування, яке переходить у власність довірителя.

Державна реєстрація права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок.

Отже, відповідно до Закону № 978-IV та Договору про участь у ФФБ управитель (ТОВ ФК Житло Капітал) не має обов`язку щодо введення житлового будинку в експлуатацію, а відтак не може нести відповідальність за порушення строків спорудження об`єкта будівництва.

Управитель ФФБ не передає квартири у власність довірителів. Таку передачу здійснює забудовник.

Обов`язком управителя ФФБ є здійснення управління грошовими коштами довірителя з метою їх використання для Фінансування спорудження об`єкта інвестування.

Зобов`язання управителя ФФБ в порядку взаємодії після введення об`єкта будівництва в експлуатацію обмежуються лише наданням довірителю довідки, яка підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов`язується збудувати один або декілька об`єктів будівництва, забезпечити прийняття їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва цих об`єктів будівництва на умовах договору. Забудовник зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором щодо організації спорудження об`єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого управителем.

Статтею 11 Закону № 978-IV визначено, що для ФФБ виду А поточну ціну вимірної одиниці об`єкта будівництва, споживчі властивості об`єктів інвестування та об`єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник, при цьому він приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об`єкта будівництва та зобов`язаний своєчасно ввести його в експлуатацію відповідно до проектної документації і виконати усі необхідні роботи для дотримання технічних характеристик об`єктів інвестування та об`єкта будівництва, незалежно від обсягу фінансування.

Отже, обов`язок своєчасно збудувати та ввести в експлуатацію об`єкт будівництва та передати його у власність довірителю Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» покладений на забудовника, а не на управителя.

Цією статтею також установлено, що управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ несе відповідальність: за дотримання обмежень довірчої власності управителя, визначених Правилами ФФБ та визнаних довірителями ФФБ; несе відповідальність за виконання своїх зобов`язань перед довірителями ФФБ у межах цього Закону та договору про участь у ФФБ; не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя; за дорученням довірителів виступає в інтересах довірителів позивачем у разі невиконання забудовником своїх зобов`язань щодо строків спорудження і якості об`єктів будівництва та передачі об`єктів інвестування довірителям у власність.

Як виснував Верховний суд в Постанові від 28.07.2021 №175/4345/14-ц (початок цитати): «При цьому визначеним у договорі обов`язком управителя ФФБ є здійснення управління грошовими коштами довірителя з метою їх використання для фінансування спорудження об`єкта інвестування, та після введення його в експлуатацію - надання довірителю довідки, яка підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

Верховний Суд в постанові від 11.12.2019 р. у справі № 759/16734/15-ц дійшов висновку, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються до фінансово-кредитних правовідносин при будівництві житла та операціях з нерухомістю в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Але при цьому Верховний Суд в постанові від 11.12.2019 р. у справі № 759/16734/15-ц зазначив наступне:

«Можливість застосування до спірних правовідносин приписів Закону України «Про захист прав споживачів» залежить від доведеності обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем взятих на себе зобов`язань, передбачених умовами договору про участь у ФФБ.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на порушення його прав, як довірителя та учасника ФФБ, внаслідок прострочення терміну виконання будівельних робіт та введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, а також Правила ФФБ виду А, дотримуватись вимог якого зобов`язався Позивач у зв`язку з підписанням цього договору, суд дійшов обґрунтованого висновку, що Відповідач не здійснює введення в експлуатацію об`єкта інвестування, оскільки такі функції покладено безпосередньо на забудовника.

Так, згідно Правил ФФБ виду А забудовник організує спорудження об`єкта будівництва та передає довірителям об`єкти інвестування.

При цьому визначеним у договорі обов`язком управителя ФФБ є здійснення управління грошовими коштами довірителя з метою їх використання для фінансування спорудження об`єкта інвестування, та після введення його в експлуатацію - надання довірителю довідки, яка підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не довів наявність підстав для визнання договору про участь у фонді фінансування будівництва недійсним.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б виконання ним дій, які б свідчили про його намір розірвати договір та отримати від Відповідача передані в довірче управління коштів.

Позивач не довів наявність підстав для задоволення його вимог про стягнення із Відповідача коштів.

Позивач не довів, що збільшення строків будівництва об`єкта інвестування та непередання його у власність Позивача сталися внаслідок дій чи бездіяльності Відповідача.

Позивачем не надано жодних доказів порушення Відповідачем умов Договору про участь у ФФБ, які б мали наслідком порушення строків спорудження об`єкта будівництва, а саме:

- Позивачем не доведено, що збільшення строків будівництва стало наслідком неналежного контролю з боку управителя;

- Позивач не надав доказів неналежного виконання управителем своїх зобов`язань щодо контролю за строками прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва, зокрема доказів того, що збільшення строків будівництва об`єкта сталося внаслідок дій чи бездіяльності з боку Відповідача, а також, нездійснення Відповідачем контролю за дотриманням забудовником договору;

- Позивачем не зазначено, які саме конкретні дії вчинив управитель ФФБ або яку саме бездіяльність допустив управитель ФФБ, внаслідок чого були порушені строки будівництва та передачі квартири.

Отже, Позивачем не доведена наявність протиправної поведінки управителя ФФБ та, відповідно, Позивачем не доведений причинний зв`язок між діями або бездіяльністю управителя ФФБ та порушенням забудовником строків спорудження об`єкта будівництва та передачі квартири у власність Позивача.

Таким чином, суд вважає вимоги про визнання недійсним договору про участь у фонді фінансування будівництва, вимоги про розірвання договору про участь у фонді фінансуванні будівництва, вимоги про стягнення з ТОВ ФК Житло Капітал коштів які перераховані до фонду фінансування будівництва, стягнення з ТОВ ФК Житло Капітал інфляційних втрат та трьох відсотків річних необґрунтованими та не доведеними.

За приписами чч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст..16, 204, 215, 509, 651, 1029, 1044 Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст.ст. 10, 11, 12, 13, 81, 89, 175, 258, 263, 264, 265, 273, 354, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Житло-Капітал" про визнання недійсним та розірвання договору, стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів».

Суддя: Л.М. Шум