Постанова від 26.06.2025 по справі 147/1079/25

Справа № 147/1079/25

Провадження № 3/147/606/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецькогорайонного судуВінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріалиадміністративної справи,що надійшливід ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,

встановив:

З протоколу№ОДВ/277 про військове адміністративнеправопорушення від 15.06.2025 вбачається, що 14.06.2025 приблизно о 20.00 год. на території тимчасового місця розміщення військової частини НОМЕР_2 начальником патруля ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено військовослужбовця солдата ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння в умовах дії особливого періоду воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджується результатами тесту, який проведено з використанням спеціальних технічних засобів (результат огляду 2,26 о/оо).

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, 14.06.2025 перебував в стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків в умовах особливого періоду (військового стану).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання повістки у формі SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, що зазначений у заявці про отримання судової повістки в електронній формі. Про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зіст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний самостійно з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Враховуючи вжиття всіх необхідних заходів для своєчасного виклику особи, визначеніст. 277 КУпАПстроки розгляду вказаної справи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол, що не протирічить ч.1ст.268 КУпАП.

Окрім того, суд приймає до увагу, долучену до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, датовану 15.06.2025, яка також підтверджує, обізнаність останнього із судовим розглядом справи відносно нього.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.

Відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в Україні настав особливий період з дня набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 року «Про часткову мобілізацію», який продовжено Указом Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», який триває по цей час.

Згідно з вимогами ч.ч.3, 8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

У ст.1 ЗУ «Про оборону України» встановлено, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Відповідно доУказу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»в Україні запроваджено воєнний стан, який на теперішній час продовжено.

Згідно з вимогами ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції, України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.

Відповідно до вимог ст.16 цього Статуту, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Частиною 1 ст.9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.251 КУпАП).

Як вбачаєтьсяз матеріалів справи, військовослужбовець ВЧ, солдат ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, 14.06.2025 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків в умовах особливого періоду (військового стану).

Так, адміністративним порушенням відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визнаються дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, а саме:

- ч. 1 - розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння -

- ч.2 - участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 увчиненні даногоадміністративного правопорушенняповністю доведенаматеріалами справи,а саме:даними протоколу№ОДВ/277про військовеадміністративнеправопорушення від15.06.2025,в якомув графі«Пояснення військовослужбовця»зазначено,що ОСОБА_1 дійсно 14.06.2025вживав горілкуна територіїВЧ НОМЕР_2 ;результатом оосвідування на стан алкогольного сп`яніння (результат огляду 2,26 о/оо); актом огляду на стан сп`яніння №232 від 14.06.2025; відеозаписом огляду.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, враховуючи обставини правопорушення, дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що даній особі слід призначити адміністративне стягнення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП у виді штрафу, що буде достатнім заходом впливу на правопорушника і має запобігти вчиненню ним нових правопорушень.

Відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків звільняються від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 172-20, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (рахунок - UA508999980313090106000002898, Код ЄДРПОУ 37979858, Одержувач ГУК у Він.обл./с.Ободівка/21081100, Банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

За ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідност. 308 КУпАП- у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіКУпАПта зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О.А. Натальчук