Ухвала від 26.06.2025 по справі 404/5159/25

Справа № 404/5159/25

Номер провадження 2-з/404/32/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в склад і: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи та фіксування судового засідання технічними засобами, в місті Кропивницькому заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про забезпечення позову (вх. № 20956 від 22.05.2025 року) у цивільній справі № 404/5159/25, номер провадження 2/404/1720/25, за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк», до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання прав іпотекодержателя та звернення стягнення на іпотеку,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання Акціонерного товариства «Укрсиббанк» іпотеко держателем стосовно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м, реєстраційний номер 2187850435101, та передана в іпотеку відповідно до іпотечного договору від 26.08.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» (поточне найменування АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_2 та на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Визначити порядок виконання рішення встановити, що це рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек записів про обтяження майна іпотекою (проведення державної реєстрації обтяження майна іпотек) на користь АТ «Укрсиббанк» щодо нерухомого майна квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м, реєстраційний номер 2187850435101.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 травня 2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 травня 2025 року позивачем подано заяву (вх. № 22207 від 29.05.2025 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 26 травня 2025 року, усунуто.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову (вх. № 20956 від 22.05.2025 року) шляхом арешту нерухомого майна, квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м, реєстраційний номер 2187850435101, із забороною суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у містах Києві державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним та приватним нотаріусам) вносити будь-які зміни (записи), окрім запису про накладення арешту, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації, скасування реєстрації речових прав та їх обтяжень, у тому числі, з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно квартири знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м, реєстраційний номер 2187850435101, право приватної власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Заява мотивована тим, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порядок вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У статті 150 Цивільного процесуального кодексу України України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана із необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Акціонерне товариство «Укрсиббанк», звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову про визнання прав іпотекодержателя та звернення стягнення на іпотеку, вказав, що вказана квартира була передана в іпотеку Банку відповідно до іпотечного договору від 26.08.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , в якості забезпечення виконання кредитних зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 11387190000 від 26.08.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28.11.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11387190000 в розмірі 24674,60 доларів США та 3193,02 грн судового збору. Станом на 09.05.2025 року кредитні зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором залишаються не виконані, заборгованість за кредитом не погашена та становить 20303,61 доларів США. Виконання рішення суду триває. Договір іпотеки не припинив свою дію, тому задля ухилення від виконання рішення суду можуть бути вчиненні дії спрямовані на віджучення належного йому майна, що може утруднути виконання рішення суду.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Позивач обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову посилається на те, що на сьогодні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні запису щодо обтяжень іпотекою та заборони відчуження майна відповідача, що дає йому можливість розпорядитися іпотечним майном. Водночас, до матеріалів позову додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна згідно якого квартира за адресою: АДРЕСА_1 обтяжена на підставі іпотечного договору № 2333 від 26.08.2008 року.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача, судом не встановлено, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 154 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви № 404/5159/25, номер провадження 2-з/404/32/25 (вх. № 20956 від 22.05.2025 року , позивача, Акціонерного товариства «Укрсиббанк» у цивільній справі № 404/5159/25, номер провадження 2/404/32/25, про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 26.06.2025 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка