Рішення від 26.06.2025 по справі 645/101/25

Справа № 645/101/25

Провадження № 2/645/878/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Лисенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Селіверстової Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №645/101/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визначення розміру частки у праві власності,-

ВСТАНОВИВ:

08.01.2025року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Харківської міськоїрадипро визначення розміру частки у майні, що є у спільній сумісній власності, в якому просили визначити, що частка кожного із співвласників квартири АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,а такожпомерлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ,становить 1/4(однучетверту)частку квартири.

Позов мотивованотим,що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , а також померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житлоРеєстраційний № НОМЕР_1 , виданим 04 січня 1998 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду на підставі їх же розпорядження за №164 від 04.01.1998 року. Право спільної сумісної власності на вищевказану квартиру зареєстроване 16 січня 1998 року державним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», запис у реєстровій книзі № Л-8-13531.

Позивачі вирішили внести відомості про своє право власності на вищевказану квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але 20 вересня 2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову у проведенні реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , за відсутності одного із співвласників, посилаючись на норми ч.2 і 3 ст. 369 Цивільного кодексу України.

При приватизації квартири АДРЕСА_1 частки співвласників не визначалися.

У зв`язку з тим, що один із співвласників нерухомого майна ОСОБА_5 помер, позивачі не можуть домовитися про розмір частки кожного з них у квартирі та позбавлені можливості укласти письмовий договір щодо поділу майна, яке належить співвласникам на праві спільної сумісної власності.

Також позивачі позбавлені можливості внести відомості про своє право спільної сумісної власності на квартиру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За життя ОСОБА_5 ніякої домовленості щодо розміру часток кожного із співвласників квартири не було, тому вони звертаються до суду з позовом про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на квартиру.

Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху.

05.02.2025 позивачами виконано вимоги ухвали суду від 13.01.2025 про залишення позовної заяви без руху та подано до суду позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою судувід10.02.2025відкрито провадженняу справі,визначенопроводитирозгляд справивпорядкузагального позовногопровадження. Задоволено клопотання позивачів про витребування доказів. Витребувано з Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано з Четвертої державної нотаріальної контори міста Харкова (відокремлений підрозділ) відомості про наявність/відсутність заведеної спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та наявність/відсутність посвідченого від його імені заповіту.

10.04.2025 на виконання ухвали суду від 10.02.2025 Четвертою державною нотаріальною конторою міста Харкова (відокремлений підрозділ) надано Інформаційну довідку зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на його підставі свідоцтва про право на спадщину) від 01.04.2025.

16.04.2025 на виконання ухвали суду від 10.02.2025 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від22.04.2025повторновитребувановід Четвертоїдержавноїнотаріальноїконтори містаХаркова (відокремлений підрозділ) відомості про наявність/відсутність посвідченого від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіту.

07.05.2025Четвертоюдержавноюнотаріальною контороюмістаХаркова (відокремлений підрозділ) на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2025 надіслано до суду витребувані докази.

Ухвалою суду від 13.05.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання призначене на 26.06.2025 сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

13.06.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява позивача ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

17.06.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява позивача ОСОБА_3 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

17.06.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача Харківської міської ради, будучи повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, судова кореспонденція направлялась до електронного кабінету ЄСІТС відповідача, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду відзив на позов.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивачів, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04.01.1998 року квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 8-98-116056, належить ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності без визначення часток (а.с.18, 51).

Судом встановлено, що 20 вересня 2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Черниченко Т.О. на підставі ч.ч.2, 3 ст. 369 Цивільного кодексу України відмовлено у проведенні реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю одного із співвласників ОСОБА_5 . Як вбачається зданого рішеннядержавного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_10 про відмову в проведенні реєстраційних дій від 20.09.2024 року за №75147859, під час розгляду заяви від 16.09.2024 року було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - відсутня. Державним реєстратором було направлено запит до Комунального підприємства "Харківське міське Бюро Технічної Інвентарізації» про надання інформації щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , згідно наданій відповіді за даними реєстрових книг Бюро щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна станом на 01.01.2013 року згідно з наявними архівними матеріалами реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 проведена КП «БТІ» на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.01.1998, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду №8-98-116056 (а.с.23, 56).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 24.06.2011 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_12 » (а.с.17, 50).

Рішенням Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від12.11.2024року встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 свідоцтва про право власності на житло, видане 04.01.1998 Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду на підставі розпорядження №164 від 04.01.1998 на ім`я ОСОБА_9 щодо права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.19-20, 52-53).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 06.12.2000 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.24, 57).

Згідно актового запису про смерть № 1543 від 27.01.2006 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 92).

Відповідно до Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) інформація щодо заведених спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповітів, спадкових договорів після смерті ОСОБА_5 не значиться (а.с. 89, 102-103).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно п.5постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахза позовамипро захистправа приватновласності» від22.12.1995року №20розглядаючи позови,пов`язаніз спільноювласністю громадян,суди повиннівиходити зтого,що відповіднодо чинногозаконодавства спільноюсумісною власністює квартира(будинок),кімнати вквартирах таодноквартирних будинках,передана приприватизації здержавного житловогофонду записьмовою згодоючленів сім`їнаймача уїх спільнусумісну власність (ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). В інших випадках спільна власність громадян є частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності при надбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності. Частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

При визначенні розміру часток у майні, суд виходить із положень ст. 370 ЦК України, вважаючи, що розмір часток кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, зважаючи на те, що порядок користування спірною квартирою між учасниками спільної сумісної власності не встановлений, у свідоцтві на право власності на житло не визначені розміри часток квартири, що належить кожному зі співвласників, сторонами не надано до суду будь-якого договору про розмір часток.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та визначає, що частка ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становить по 1/4 частини квартири у кожного.

Щодо позовних вимог про визначення за померлим ОСОБА_5 частки в праві спільної сумісної власності на квартиру, то суд відмовляє у їх задоволенні, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст. 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право та інтерес мають бути захищені судом у спосіб який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Зважаючи на зазначене вище, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить у тому числі про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень ст. 16 ЦК України.

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи ОСОБА_5 помер, тому відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України його цивільна правоздатність припинилась, що свідчить про неможливість визнання за ним частки у праві спільної сумісної власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 року у справі № 570/997/19.

Керуючись ст.2,4,10-13,76-81,89,258,259,263-265,268,273,352,354 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доХарківської міськоїради провизначення розміручастки управі власності задовольнити частково.

Визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,в правіспільної сумісноївласності наквартиру АДРЕСА_1 , становить по 1/4 частини у кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26 червня 2025 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_5 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС;

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 , тел. НОМЕР_7 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС;

позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_8 , тел. НОМЕР_9 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС;

відповідач Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, юр. адреса: майдан Конституції, буд. 7, м. Харків Харківської області, пошт. інд.: 61200, електронна пошта: kanc@city.kharkiv.ua, наявний зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Суддя О.О. Лисенко