Рішення від 26.06.2025 по справі 521/7384/25

Справа № 521/7384/25

Провадження №2-а/523/120/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2025 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.,

за участі секретаря Березніченко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №15, в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ

Адвокат Романова І.Д. діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Позовна заява мотивована тим, що 09.04.2025 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 1667 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 17 000 гривень. За твердженням позивача, наведена постанова винесена з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню, з огляду на те, що:

розгляд справи відбувався за відсутності ОСОБА_1 ;

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності поза межами строків, передбачених статтею 38 КУпАП;

відповідно до постанови №220 про адміністративне правопорушення від 20.02.2025р. ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, однак станом на 23.03.2025р. була відсутня відповідальність за вчинення цього правопорушення, зокрема за часиною 1 статті 210-1 КУпАП.

З урахуванням викладеного позивач просить скасувати постанову № 1667 від 09.04.2025р. за часиною 2 статті 210 КУпАП. Закрити провадження у справі.

Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 18, 31 КАС України.

Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 13.06.2025р. поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи.

Від представника позивача - адвоката Романової І.Д. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

ІНФОРМАЦІЯ_3 не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. Заперечень або відзиву на позовну заяву не подав.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог в їх сукупності, вирішуючи питання, передбачені статтею 244 КАС України, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 04.04.2025р. уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 складено протокол №1667 про адміністративне правопорушення в якому зазначеному, що ОСОБА_1 в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, в порушення частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 в строк 23.03.2025р. зазначений у повістці № 2722590 від 27.02.2025р. та належним чином не повідомив про причини неявки.

Постановою № 1667 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 09.04.2025р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, в порушення частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 в строк 23.03.2025р. зазначений у повістці № 2722590 від 27.02.2025р. та належним чином не повідомив про причини неявки.

Відповідно до оскаржуваної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Вирішуючи питання з розгляду виниклого спору, суд виходить з такого обґрунтування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Як визначено пункту 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Згідно статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки: «закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Звертаючись до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 стверджує, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності був проведений 09.04.2025р. за його відсутності.

Водночас, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності саме по собі не може бути підставою для скасування постанови №1667 від 09.04.2025р. з огляду на те, що ОСОБА_1 04.04.2025р. був належним чином, особисто, сповіщений про розгляд адміністративної справи, що підтверджується його підписом на зворотної стороні протоколу № 1667 від 04.04.2025р.

Отже, з боку ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Одесі були виконанні вимоги статті 277-2 КУпАП в частині завчасного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду адміністративної справи.

Розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-3 КУпАП за участі особи, яка притягнується до відповідальності не є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Таким чином, судом встановлено, що розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 відбувся за відсутності позивача, якого своєчасно було сповіщено про розгляд справи, що виключає твердження позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи.

Неявка на розгляд адміністративної справи є правом особи, яка притягнується до адміністративної відповідності та самостійного обмеження себе, на власний розсуд, у правах, передбачених статтею 268 КУпАП.

Є безпідставні та не заслуговують на увагу мотиви ОСОБА_1 зазначені у позовній заяві про скасування постанови № 1667 від 09.04.2025р. щодо накладання стягнення поза межами строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Згідно частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 в строк - 23.03.2025р.

В даному випадку, строк притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , передбачений частиною першою статті 38 КУпАП, розпочався з 24.03.2025р. та закінчився 24.05.2025р.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП 09.04.2025р., тобто в межах двомісячного строку, передбаченого законом.

Є хибними та не заслуговують на увагу посилання в позовній заяві на постанову №220 про вчинення адміністративного правопорушення 20.02.2025р. ОСОБА_1 , передбаченого частини 3 статті 210-1 КУпАП, так як така постанова не є предметом розгляду даної справи.

Крім того, суд критично ставиться до позовних вимог ОСОБА_1 , в яких позивач просить скасувати постанову №1667 від 09.04.2025р. за частиною 2 статті 210 КУпАП, водночас з мотивувальної частини та фактичних обставин встановлених судом, спірне питання стосується притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Не заслуговують на увагу посилання у позові на відсутність відповідальності за вчинення правопорушення за частиною 1 статті 210-1 КУпАП, з огляду на те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на те, що згідно зі статті 251 КУпАП, доказами по справі є поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у вищезазначеній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги, що позивачем не доведено неправомірність його притягнення до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку про залишення постанови № 1667 від 09.04.2025р. без змін та відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.286 КАС України, ст.ст.256,268,288, 293 КУпАП,

ВИРІШИВ

Відмовити у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 26 червня 2025р.

Суддя