Рішення від 26.06.2025 по справі 640/9907/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9907/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 640/9907/22 за позовом Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ», в інтересах якого діє адвокат Романченко О.М. до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 640/9907/22 позовну заяву Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ», в інтересах якого діє адвокат Романченко О.М. до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Дніпротпетровській області Укртрансбезпеки № 317462 від 06.01.2022 про застосування до Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ» адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на користь Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ» судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривеня 00 копійок).

17.06.2025 до суду надійшла заява адвоката Романченка Олексія Михайловича в інтересах Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ», в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 640/9907/22, яким стягнути на користь Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ» (49100, м. Дніпро, бульвар Слави, 8, приміщення 3, ідентифікаційний номер юридичної особи 36072174) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті(01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Ухвалою суду від 17.06.2025 заяву адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 640/9907/22 призначено до розгляду в письмовому провадженні. Запропоновано Державній службі України з безпеки на транспорті у строк не пізніше трьох днів з моменту отримання копії цієї ухвали, надати за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» письмові пояснення щодо вищевказаної заяви про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 640/9907/22.

Вказана ухвала отримана відповідачем до електронного кабінету користувача ЄСІТС 18.06.2025р. о 01:40, що підтверджується довідкою, сформованою в автоматичному режимі в підсистемі ЄСІТС.

Відповідачем не надано у встановлений судом строк заперечення щодо заяви з приводу ухвалення додаткового судового рішення (заяву про неспівмірність понесених позивачем судових витрат), що не є перешкодою для вирішення питання про стягнення судових витрат.

При цьому у відзиві на позов від 04.08.2022 відповідач заперечував щодо розміру понесених витрат на оплату послуг адвоката, оскільки справу призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та є не зрозумілою вартість шаблонної позовної заяви та часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, складення якої не потребує поглибленого вивчення чинного законодавства.

Дослідивши подану заяву та перевіривши надані сторонами докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).

Оскільки в рішенні суду від 13.06.2025 не було вирішено питання про понесені витрати на правову допомогу, тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині першій статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС України).

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Відповідно до поданих представником позивача доказів вбачається, що 17 червня 2021 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та Приватним підприємством «ПРОМЕКОІНВЕСТ» було укладено Договір № 43/06-2021.

На виконання п. 6.2. даного договору 29 червня 2022 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та Приватним підприємством «ПРОМЕКОІНВЕСТ» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 43/06-2021.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 29.06.2022 до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021 Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в рамках справи про оскарження постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки № 317462 від 06.01.2022 про застосування до Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ» (код в ЄДР 36072174) адміністративного-господарського штрафу в сумі 34 000,00 гривень за порушення абзацу 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 2 від 29.06.2022 до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021 надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає за необхідності: підготовка та подання до суду позовної заяви, підготовку і подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених КАС України, які необхідні для розгляду справи.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 29.06.2022 до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 15000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

13 червня 2025 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та Приватним підприємством «ПРОМЕКОІНВЕСТ» було підписано Акт виконаних робіт № 3 до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021, відповідно до якого Сторони погодили, що відповідно до п. 1, 8 Додаткової угоди № 2 від 29.06.2022 до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021 Адвокатське бюро надало Клієнту професійну правничу допомогу при розгляді справи № 640/9907/22, а саме: підготовлено позовну заяву від 01.07.2022.

Згідно із п. 2 Додаткової угоди № 2 від 29.06.2022 до Договору № 43/06-2021 від 17.06.2021 гонорар Адвокатського бюро за надання правничої допомоги Клієнту у суді першої інстанції при розгляді справи № 640/9907/22 становить 15000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень, які мають бути сплачені Клієнтом у строк до 13.07.2025.

З приводу відсутності документа щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає, що позивачем не надано до суду документів, які свідчать про оплату гонорару адвоката. Однак це не може бути підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за умови їхньої реальності. Подібний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2023 року у справі № 500/5748/21.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, у тому числі, у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви»).

У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні Європейського суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим, Суд вказав, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також, у постанові від 19 лютого 2020 року у справі у справі № 755/9215/15-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Слід вказати, що наявність або відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу (як це встановлено частиною сьомою статті 134 КАС), але не впливає на обов`язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 цього Кодексу і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22.

В свою чергу відповідач заперечував проти заявленого розміру правових витрат позивача.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених витрат на правову допомогу суд зазначає, що дана справа не є справою значної складності, судом не було встановлено наявності виключної правової проблеми при вирішенні даного спору.

До того ж, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто адвокат не приймав участі при розгляді справи у суді, а тому суд вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не відповідає ознакам співмірності.

Окрім того слід зазначити, що визначена між адвокатом та клієнтом сума за надані адвокатом послуги, стосується виключно відносин між клієнтом та адвокатом, та не може бути преюдиційною обставиною для суду.

Тож суд зазначає, що виходячи з критеріїв реальності витрат на правову допомогу в цій справі (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співмірності таких витрат, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідач на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн, що, на думку суду, є співмірною сумою для цієї справи, з урахуванням наведених висновків суду, встановлених обставин та наданих адвокатом послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 243, 246, 252, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 640/9907/22 за позовом Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ», в інтересах якого діє адвокат Романченко О.М. до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ» (49100, м. Дніпро, бульвар Слави, 8, код ЄДРПОУ 36072174) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні інших вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов