Рішення від 26.06.2025 по справі 380/8182/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 рокусправа № 380/8182/25 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 у відмові надання статусу їй члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області надати ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видати Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

В обґрунтування позову зазначила, що в період часу з 25 січня 2002 року по 30 травня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, що встановлено Яворівським районним судом Львівської області від 08.01.2025 року у справі № 944/5017/24. Проживаючи однією сім`єю з ОСОБА_2 позивачка перебувала на повному його утриманні. Стверджує, що попри розірвання шлюбу 25 січня 2002 року продовжили жити далі, як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу. Зазначила, що 27.02.2022 ОСОБА_2 був призваний на військову службу по загальній мобілізації, що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 34 від 27.02.2022. Вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер внаслідок поранення отриманого 12.05.203 близько 18.25 год під час ворожого обстрілу під час захисту Батьківщини, про що 23.05.2023 військовою частиною НОМЕР_1 направлено сповіщення про смерть (загибель), що дає підстави для подання документів для призначення матеріальної допомоги і надання пільг. Повідомила, що 13.03.2025 року позивачка звернулась до Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області з заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, так як ОСОБА_2 являвся членом її сім`ї, та єдиним її утриманцем, однак листом від 17.03.2025 відповідач повідомив позивачку про те, що Яворівський районний суд Львівської області рішенням від 08.01.2025 року у справі № 944/5017/24 не зобов`язав управління соціального захисту населення Яворівської РДА, встановити їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та відповідне «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України», що є обов`язковою умовою для видачі пільгового посвідчення. Тому звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 26.05.2025 відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позову заяву (вх. № 46688 від 05.06.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою від 11.03.2025 про видачу їй посвідчення як члену сім`ї (дружині) загиблого (померлого) Захисника Вітчизни, до якої додано: копію паспорта позивачки, копію картки платника податків позивача, витяг з реєстру територіальної громади від 11.03.2025, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого 30 травня 2023 Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області ЗМУМЮ Серія НОМЕР_2 ; копію рішення Яворівського районного суду Львівської області від 08.01.2025 року у справі № 944/5017/24, копію витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 762 від 26 квітня 2024 року. Відповідач стверджує, що оскільки позивачка не надала управлінню належних документів, які засвідчували б її належність до осіб, зазначених в частині 4 статті 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в установленому законом порядку, управлінням відмовлено позивачці у встановленні (наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» на підставі підпункту 1 пункту 16 Порядку 740. Відповідач вважає такі дії правомірними, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд дослідив подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Яворівської РВА із заявою від 11.03.2025 про видачу їй посвідчення як члену сім`ї (дружині) загиблого (померлого) Захисника Вітчизни. До вищевказаної заяви додала: копію паспорта позивача, копію картки платника податків позивача, витяг з реєстру територіальної громади від 11.03.2025, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого 30 травня 2023 Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області ЗМУМЮ Серія НОМЕР_2 ; копію рішення Яворівського районного суду Львівської області від 08.01.2025 року у справі № 944/5017/24, копію витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 762 від 26 квітня 2024 року.

Листом від 17.03.2025 № 04-465 Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області повідомило позивачку про те, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 08.01.2025 року у справі № 944/5017/24 позивачці встановлено факт спільного проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із 25.01.2002 року до 30.05.2023. Однак суд не зобов`язав управління соціального захисту населення Яворівської РДА встановити позивачці статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України», що є обов`язковою умовою для видачі пільгового посвідчення.

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульовано Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно п.п. 6 ч. 1 статті 101 Закону № 3551-ХІІ до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать: сім`ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За ч. 4 статті 101 Закону № 3551-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставою для надання особам, зазначеним у пункті 4 частини першої цієї статті, статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

Процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України закріплена Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (далі - Порядок № 740).

Згідно з п. 3 Порядку № 740 закріплено, що статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 101 Закону.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Порядку № 740 встановлені підстави для надання заявникам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зокрема, для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 101 Закону, а саме:

свідоцтво про смерть (крім випадків, коли особа пропала безвісти);

довідка за формою згідно з додатком 1, видана Мінветеранів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 740 для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника заяву.

Рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі) (п. 13 Порядку № 740).

Згідно з пп. 1 п. 16 Порядку № 740 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині четвертій статті 101 Закону.

Крім того, відповідно до п. 19 Порядку № 740 посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302.

Відповідно до п. 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з п. 4 Положення № 302 членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого", а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України".

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частиною 4 ст. 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Разом з тим, згідно приписів Закону № 3551-XII чітко визначено, що до членів сімей загиблих військовослужбовців належать один з подружжя, який не одружився вдруге, водночас, жінка чи чоловік, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, до переліку членів сім`ї не належать.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом враховано, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 08.01.2025 у справі № 944/5017/24, яке набрало законної сили, встановлено факт спільного проживання однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з 25 січня 2002 року та до 30 травня 2023 року.

Разом з цим, суд зазначає, що встановлення рішенням суду цивільної юрисдикції факту спільного проживання позивачки та загиблого військовослужбовця не створює підстав для набуття позивачкою статусу члена його сім`ї для одержання гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

У постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18 зазначено щодо правомірності відмови у встановленні статусу «Член сім`ї загиблого (померлого)» та видачі «Посвідчення члена сім`ї загиблого», так як позивачка, хоч і проживала спільно із загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статусу члена його сім`ї не мала. Колегія суддів ВС не вбачала підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

Таким чином, встановлення рішенням суду факту спільного проживання позивачки із загиблим військовослужбовцем може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов`язків, однак вищевказана обставина не створює підстав для набуття нею статусу члена його сім`ї для одержання гарантій, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України, понесені позивачкою судові витрати покладаються на неї.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (81000 Львівська область м. Яворів вул. Шевченка 8; код ЄДРПОУ 03194163).

Суддя Р.П. Качур