Рішення від 25.06.2025 по справі 640/14193/21

Справа № 640/14193/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику осіб) адміністративну справу за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 14.05.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-11-005827-a.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду ліквідаційною комісією 20.09.2024 скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 року, адміністративну справу за №640/14193/21 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що підприємством «Київавтошляхміст» згідно оголошення UA-2021-02-11-005827-а було розпочато процедуру закупівлі (послуги на закупівлю послуг з поточного (середнього) ремонту шляхопроводу Каховського (№1) на перетині Броварського проспекту і вул. Є. Сверстюка (вул. М. Раскової) (біля станції метро "Лівобережна") на напрямку руху м. Київ м. Бровари)). Участь у даній процедурі закупівлі прийняли два учасника ДП "ГРАHIT УКРАЇНА" та ТОВ «Укртрансміст», з яким як з переможцем аукціону 14.04.2021 Замовником укладено договір №04-37 про надання послуг. Згідно наказу Державної аудиторської служби України №103 від 16.04.2021 року відповідачем було розпочато моніторинг закупівлі UA-2021-02-11-005827-а, яка оголошена комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м.Києва «Київавтошляхміст» (далі - позивач, підприємство «Київавтошляхміст»), з підстави виявлення ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі. 14.05.2021 року о 16:19 год. відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі (далі Висновок).

Так, як вбачається із оскаржуваного Висновку, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» установлено порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ДП «Граніт Україна» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач не погоджується із зазначеним висновком, посилаючись в цілому на те, що ДП «Граніт Україна» повністю виконав вимоги пункту 1 розділу 3 тендерної документації, пункту 1.1. розділу 1 додатку 1 до тендерної документації, підстав для відхилення тендерної пропозиції в цій частині Замовником не встановлено. Також позивач вказує, що враховуючи те, що тендерною документацією вимагалось надання учасником інформації про наявність начальника дільниці або іншої особи, яка виконує його функції, зазначення у Довідці інформації про наявність виконавця робіт замість начальника дільниці повністю відповідає вимогам підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до тендерної документації, підстав для відхилення тендерної пропозиції в цій частині Замовником не встановлено.

Крім того, відповідачем не зазначено про наявність причинно-наслідкового зв`язку між виявленими порушеннями та необхідністю розірвання договору, у зв`язку з чим вказаний контролюючим органом у висновку про результати моніторингу закупівлі спосіб усунення недоліків закупівлі як розірвання договору є необґрунтованим. Також, відповідачем не доведено, що з урахуванням установлених фахівцями контролюючого органу порушень законодавства про публічні закупівлі підприємством «Київавтошляхміст» не дотримано основних принципів здійснення закупівель, що зумовило настання певних негативних наслідків. До того ж, зазначивши у Висновку про необхідність вжиття заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства, відповідачем не визначено яких, зокрема, заходів щодо розірвання договору необхідно вжити позивачу, що відповідно свідчить про нечіткість та невизначеність акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Позивач вважаючи висновок про результати моніторингу процедури закупівлі необґрунтованим та протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 16.04.2021 року № 103 здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2021-02-11-005827-а (назва предмета закупівлі: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь за кодом ДК 021:2015 45230000-8 (послуги з поточного (середнього) ремонту шляхопроводу Каховського (№ 1) на перетині Броварського проспекту і вул. Є. Сверстюка (вул. М. Раскової) (біля станції метро «Лівобережна») на напрямку руху м. Київ м. Бровари)) в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель. Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 922. Порушення, виявлене під час моніторингу процедури закупівлі, зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.05.2021 року № 460, який оприлюднений в електронній системі закупівель 14.05.2021 року.

Щодо встановлених порушень відповідачем зазначено, що у пункті / розділу 3 тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету КП «Київавтошляхміст», протокол від 12.03.2021 року № 128 (далі - Тендерна документація) у рядку «Інформація про субпідрядника /співвиконавця (у випадку закупівлі робіт чи послуг)» зазначено «не передбачено», що не відповідає вимозі у пункті 18 частини другої статті 22 Закону № 922. Отже, за результатами аналізу питання відповідності вимог Тендерної документації вимогам Закону № 922 Держаудитслужба встановила порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922.

Учасник процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» у своїй тендерній пропозиції надав довідку від 11.03.2021 року № 120 про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг, що є предметом закупівлі, у якій немає інформації про наявність всього обладнання, необхідного для надання послуг визначеного у технічних вимогах, а саме екскаватора та самоскида, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 Тендерної документації, пункту 1.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатка 2 до Тендерної документації. Отже, тендерна пропозиція ДП «І раніт Україна» не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 Тендерної документації, пункту 1.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатка 2 до Тендерної документації.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиці ДП «Граніт Україна» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, а саме: Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922, та допустив зазначену тендерну пропозицію до оцінки.

Дотримуючись вимог пункту 3 Порядку у констатуючій частині висновку про результати моніторингу закупівлі зазначено, що керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Південним офісом зобов`язано Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів». Слід зазначити, що Південний офіс Держаудитслужби визначив зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України як єдиного можливого шляху усунення виявленого порушення на момент проведення моніторингу цієї процедури закупівлі та складання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та є таким, що направлений на приведення взаємовідносин у правову, законодавчо врегульовану площину.

Процесуальні дії та клопотання учасників процесу

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року позовну заяву прийнято справу №640/14193/21 до розгляду. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

30 квітня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/41295/25).

06 травня 2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № ЕС/41726/25).

Станом на 25 червня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Підприємством «Київавтошляхміст» згідно оголошення UA-2021-02-11-005827-а було розпочато процедуру закупівлі (послуги на закупівлю послуг з поточного (середнього) ремонту шляхопроводу Каховського (№1) на перетині Броварського проспекту і вул. Є. Сверстюка (вул. М. Раскової) (біля станції метро «Лівобережна») на напрямку руху м. Київ м. Бровари)).

Участь у даній процедурі закупівлі прийняли два учасника ДП «ГРАНІТ Україна» та ТОВ «Укртрансміст», з яким як з переможцем аукціону 14.04.2021 Замовником укладено договір №04-37 про надання послуг.

Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 16.04.2021 року № 103 здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2021-02-11-005827-а (назва предмета закупівлі: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь за кодом ДК 021:2015 45230000-8 (послуги з поточного (середнього) ремонту шляхопроводу Каховського (№ 1) на перетині Броварського проспекту і вул. Є. Сверстюка (вул. М. Раскової) (біля станції метро «Лівобережна») на напрямку руху м. Київ м. Бровари)) в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 922.

Порушення, виявлене під час моніторингу процедури закупівлі, зафіксовано у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.05.2021 року № 460 (далі - Висновок від 14.05.2021 року), який оприлюднений в електронній системі закупівель 14.05.2021 року.

Так, як вбачається із оскаржуваного Висновку, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» установлено порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ДП «Граніт Україна» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

В обґрунтування свого рішення відповідачем у Висновку зазначено, що:

- за результатами моніторингу на порушення пункту 18 частини другої статті 22 Закону установлено, що у тендерній документації не вказано відомості стосовно вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг (в тендерній документації в пункті 7 розділу 3 «Інформація про субпідрядника /співвиконавця (у випадку закупівлі робіт чи послуг)» зазначено не передбачено);

- учасник процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» у своїй тендерній пропозиції надав довідку від 11.03.2021 № 120 про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг, що є предметом закупівлі, в якій відсутня інформація про наявність всього обладнання, необхідного для надання послуг визначеного у технічних вимогах, а саме екскаватора та самоскида, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 тендерної документації, пункту 1.1. розділу 1 додатку 1 до тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатку 2 до тендерної документації;

- учасник надав довідку від 15.03.2021 № 163 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі. При цьому, у вказаній довідці серед переліку працівників відповідної кваліфікації не міститься інформація про наявність обов`язкового працівника, а саме начальника дільниці або іншої особи, яка виконує його функції, що не відповідає вимогам підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до тендерної документації;

- на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» як такого, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, та допустив зазначену тендерну пропозицію до оцінки у процедурі відкритих торгів.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи вказаний висновок відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права та висновки суду

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (далі Закон №922-VIII) цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частинами 1, 4, 6, 7, 8 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 р. за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку:

- у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження;

- у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість;

- у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу;

- у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником;

- у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі;

- у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;

Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.

Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.

Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:

- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);

- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;

- разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

З аналізу даних правових норм слідує, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону № 922-VII. У разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель складається висновок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552.

Судом встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером № 460 від 14.05.2021 року, який оприлюднено в електронній системі закупівель 14.05.2021 року відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Вказаний висновок складено з дотриманням форми, визначеної Порядком № 552, та статті 8 Закону № 922-VII. Зокрема, у висновку вказано інформацію про замовника, ідентифікаційний код юридичної особи та її місцезнаходження; інформацію про предмет закупівлі; інформацію про оприлюднення; застосовану процедура закупівлі; підставу здійснення моніторингу - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; дату початку моніторингу.

Щодо виявлених Держаудитслужбою порушень позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону № 922 тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Як випливає із пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Перелік загальних вимог, що мають міститися у тендерній документації перелічений у частині другій статті 22 Закону № 922, зокрема вимоги, зазначені у пункті 18 цієї частини, є обов`язковим для виконання усіма замовниками при складанні тендерної документації.

Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922 у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у разі закупівлі робіт або послуг.

Проте у пункті 7 розділу 3 тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету КП «Київавтошляхміст», протокол від 12.03.2021 року № 128 (далі - Тендерна документація) у рядку «Інформація про субпідрядника /співвиконавця (у випадку закупівлі робіт чи послуг)» зазначено «не передбачено», що не відповідає вимозі у пункті 18 частини другої статті 22 Закону № 922.

Суд погоджується з доводами відповідача, що посилання позивача на те, що: «дані відмінності не впливають на зміст, якість чи вартість пропозицій учасників. Учасниками відповідні критерії зрозумілі, та останніми не оскаржувались. Інформація щодо оскарження учасниками відкритих торгів в адміністративному чи судовому порядку у суду відсутня», а також, що «жоден учасник відкритих торгів не звертався до замовника за роз`ясненням тендерної документації чи щодо внесенням до неї змін» не спростовує факту недотримання Замовником вимог, встановлених у статті 22 Закону № 922.

Отже, за результатами аналізу питання відповідності вимог Тендерної документації вимогам Закону № 922 Держаудитслужба встановила порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 Тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), та завантаження файлів, зокрема, з інформацією та документами, що підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям згідно з розділом 1 додатка 1 до цієї тендерної документації.

Згідно з пунктом 5 розділу 3 Тендерної документації замовник установлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону. Визначені Замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначені в додатку 1 до цієї тендерної документації.

Пункт 1.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації містить вимогу, що для підтвердження відповідності учасника такому кваліфікаційному критерію як «наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», визначеному у статті 16 Закону № 922, завантажується довідка, складена у довільній формі, що містить інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази необхідних для надання послуг визначених у технічних вимогах.

Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі технічні вимоги до предмета закупівлі, зазначена у додатку 2 до Тендерної документації. У пунктах 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатка 2 до Тендерної документації вказані найменування робіт і витрат навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди, та перевезення будівельного сміття самоскидами.

Як вбачається з Висновку, учасник процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» у своїй тендерній пропозиції надав довідку від 11.03.2021 року № 120 про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг, що є предметом закупівлі, у якій немає інформації про наявність всього обладнання, необхідного для надання послуг визначеного у технічних вимогах, а саме екскаватора та самоскида, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 Тендерної документації, пункту 1.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатка 2 до Тендерної документації.

Як вважає позивач: «пункт 1.1. розділу 1 додатку 1 до тендерної документації не зобов`язує учасника надавати інформацію про наявність обладнання та матеріально-технічної бази згідно таблиці «Об`єми робіт» додатку 2 до тендерної документації, та інформацію про обладнання, яке буде залучатися на умовах оренди, а тендерна документація не містить обмеження щодо залучення обладнання на умовах оренди. Отже, ДП «Граніт Україна» у випадку визнання його переможцем закупівлі міг би залучити орендовану техніку та механізми для виконання всього обсягу робіт визначеного тендерною документацією та договором. Також, варто зазначити, що у складі пропозиції ДП «Граніт Україна» завантажило Лист-гарантію № 127 від 11.03.2021, відповідно до якого ДП «Граніт Україна» підтверджує відповідність своєї пропозиції технічним, якісним, кількісним характеристикам до предмета закупівлі, технічній специфікації та іншим вимогам до предмета закупівлі, що містяться в тендерній документації, в.т.ч. Додатку № 2 тендерної документації, та підтверджує можливість надання послуг, у відповідності до вимог, визначених згідно з умовами тендерної документації».

Разом з тим, суд не погоджується з зазначеними твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації довідка має містити інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази необхідних для надання послуг визначених у технічних вимогах.

При цьому технічні вимоги (інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі) встановлені у додатку 2 до Тендерної документації. Таблиця «Об`єми робіт» і є частиною додатка 2 до Тендерної документації. У пунктах 66, 67, 94, 95 цієї таблиці передбачено використання екскаватора та самоскида, інформацію про наявність яких не надано учасником процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» у своїй тендерній пропозиції.

Суд звертає увагу, що пунктом 1.1 розділу 1 додатка 1 до тендерної документації встановлено вимогу щодо надання довідки, складеної у довільній формі, що містить інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази без уточнення речового права (приналежності) на обладнання та матеріально-технічну базу. Через це учасникам процедури закупівлі надається можливість у такій довідці зазначати як власне, так і залучене обладнання та матеріально-технічну базу.

Припущення позивача про те, що «ДП «Граніт Україна» у випадку визнання його переможцем закупівлі міг би залучити орендовану техніку та механізми для виконання всього обсягу робіт визначеного тендерною документацією та договором» свідчить про відсутність на ДП «Граніт Україна» вказаної техніки та механізмів на дату подання тендерної пропозиції, через що його тендерна пропозиція не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим пунктом 1 частини другої статті 16.

При цьому наявність у тендерній пропозиції ДП «Граніт Україна» листа-гарантії від 11.03.2021 року № 127 щодо підтвердження відповідності своєї пропозиції технічним, якісним, кількісним характеристикам до предмета закупівлі (зазначена вимога, передбачена пунктом 4 розділу 4 додатка 1 до Тендерної документації, належить до розділу надання іншої інформації) не є документом, що підтверджує відповідно до Тендерної документації Замовника виконання учасником процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» кваліфікаційних вимог, установлених пунктом 1 частини другої статті 16 Закону.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що тендерна пропозиція ДП «Граніт Україна» не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 Тендерної документації, пункту 1.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатка 2 до Тендерної документації.

Відповідно до пункту 2.1. розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації для підтвердження відповідності учасника такому кваліфікаційному критерію як «наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід», визначеним у статті 16 Закону № 922, завантажується довідка про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом цієї закупівлі.

Відповідно до пункту 2.1.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації серед переліку працівників відповідної кваліфікації, вказаних у довідці, відповідно до пункту 2.1 обов`язкова наявність в учасника наступних працівників, зокрема начальника дільниці або іншої особи, яка виконує його функції (1 особа).

ДП «Граніт Україна» надало довідку від 15.03.2021 року № 163 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі. При цьому у вказаній довідці серед переліку працівників відповідної кваліфікації не міститься інформація про наявність обов`язкового працівника, а саме начальника дільниці або іншої особи, яка виконує його функції, що не відповідає вимогам підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації.

На думку позивача, «відповідно до класифікатору професій, затвердженого наказом Дерпоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327 виконавець робіт та начальник дільниці відносяться до однієї категорії начальники (інші керівники) та майстри дільниць (підрозділів) у будівництві за кодом КП - 1223.2. Випуск ДКХП № 64. Тобто, виконавець робіт та начальник дільниці за своїм кваліфікаційним рівнем можуть виконувати одну і ту ж роботу».

Проте Замовник у Тендерній документації виокремив серед переліку працівників відповідної кваліфікації інформацію про наявність обов`язкового працівника, а саме: начальника дільниці або іншої особи, яка виконує його функції та виконавця робіт або іншої особи, яка виконує його функції.

При цьому учасник процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» у своїй тендерній пропозиції не надав інформацію щодо виконання одним з двох виконавців робіт обов`язків начальника дільниця (не зазначив особу, яка буде виконувати функції начальника дільниці), як це передбачено підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації.

Слід зазначити, що учасник процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» додатково не надавав інформацію щодо посадових обов`язків начальника дільниці та виконавця робіт, зокрема інформацію про взаємозамінність зазначених посад, а Замовник не скористався правом, передбаченим частиною шістнадцятою статті 29 Закону, та не розмістив у електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах учасника процедури закупівлі ДП «Граніт Україна».

Зважаючи на викладене, інформація про взаємозамінність посад начальника дільниці та виконавця робіт, а також можливість виконавця робіт виконувати ту саму роботу, що й начальник дільниці є лише припущенням Замовника, а не встановленим фактом та ніяким чином не підтверджено тендерною пропозицією учасника ДП «Граніт Україна».

Отже, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ДП «Граніт Україна» встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону, а саме: Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922, та допустив зазначену тендерну пропозицію до оцінки.

Згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 32 Закону № 922 тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 Закону.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає викладені у висновку відповідача порушення такими, що узгоджуються з вимогами законодавства, та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Щодо доводів позивача про протиправність висновку щодо вимоги Держаудитслужби здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

У пункті 3 оскаржуваного висновку (зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель) зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, спірний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель, також контролюючим органом запропоновано шлях усунення порушень, а саме: зазначено дії, які повинен вчинити замовник. Висновок відповідача конкретизований.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 8 статті 8 Закону № 922 визначено порядок дій замовника державної закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Суд зауважує, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Мається на увазі, що у разі дотримання замовником вимог Закону України "Про публічні закупівлі" відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та як наслідок укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Суд зі змісту оспорюваного висновку встановив, що відповідач конкретизував які саме заходи має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

За цих обставин суд вважає, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягали виконанню.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.05.2023 р. у справі № 640/17543/20, від 31.01.2023 р. у справі № 260/2993/21, від 24.01.2023 р. у справі № 280/8475/20, від 26.10.2022 р. у справі № 420/693/21.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний позивачем висновок контролюючого органу є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного висновку, а тому позовні вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» (вул. Набережно-Печерська дорога, буд. 2, м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 03359018).

Відповідач: Державна аудиторська служба України (вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856).

Суддя С.О. Cтефанов

.