Рішення від 26.06.2025 по справі 420/37768/24

Справа № 420/37768/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АЙТЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного підприємства «АЙТЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11676628/30389874 від 22.08.2024 стосовно податкової накладної №310 від 29.07.2024;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступну податкову накладну датою її подання Приватним підприємством «АЙТЕКС» №310 від 29.07.2024;

визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11676618/30389874 від 22.08.2024 стосовно податкової накладної №333 від 31.07.2024;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступну податкову накладну датою її подання Приватним підприємством «АЙТЕКС» №333 від 31.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що по-перше, зупиняючи реєстрацію усіх вищевказаних податкових накладних, контролюючим органом не зазначено у Квитанціях які саме документи запропоновано надати платнику податків, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою.

Насамперед вважаємо за потрібне наголосити на тому, що згідно кожної з Квитанцій вбачається факт зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, відповідно до Квитанцій контролюючим органом дослівно зазначено наступне: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На переконання платника податків, формальне зазначення у Квитанціях вищенаведеної пропозиції є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Умови зазначеної пропозиції дають підстави Позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання податкового органу на їх недостатність чи неповноту.

Очевидним є факт того, що вимоги Комісії регіонального рівня не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника податків конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників податкових накладних, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам, які визначені пунктом 11 Порядку №1165.

За висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 27.01.2022 у справі №380/2365/21, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 03.10.2023 у справі №380/4146/22, відсутність конкретного переліку документів у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної свідчить про невідповідність такого акту індивідуальної дії вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості рішення контролюючого органу.

За наведених правових приписів, а також висновків щодо застосування норм права, що викладені у постановах Верховного Суду, позивач наголошує на тому, що у Квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що безперечно свідчить про невідповідність Квитанцій вимогам, які визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Таким чином, пропозиції податкового органу, що наведені за змістом кожної Квитанції, не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та породжують неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

По-друге: Оскаржувані рішення є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення правомірних підстав та мотивів їх прийняття. Надіслані ПП "АЙТЕКС" пояснення та первинні документи відповідали приписам чинного законодавства України та були достатньою підставою для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Оскільки умови пропозицій податкового органу, які наведено за змістом Квитанцій, не були направленими на одержання від платника податків конкретних матеріалів та відповідно надавали Позивачу підстави самостійно визначати перелік необхідних документів, ПП "АЙТЕКС" через електронний кабінет платника податків до кожної із податкових накладних надіслано Комісії регіонального рівня пояснення та усі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій Позивача з його контрагентами.

За змістом Оскаржуваних рішень контролюючим органом фактично процитовано положення Порядку №520 та викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, які, на думку податкового органу складено з порушенням законодавства, у зв`язку з чим Оскаржувані рішення не відповідають критерію обґрунтованості, а тому є протиправними.

У полі «додаткова інформація», де необхідно зазначити конкретні документи, які складені з порушенням законодавства, контролюючий орган лише перелічив документи, вказані у абз. 4 пункту 5 Порядку №520.

Означений пункт містить загальний перелік документів, тобто викладена загальна правова норма, однак, за змістом Оскаржуваних рішень не визначено які конкретні документи складено Позивачем із порушенням законодавства та у чому таке порушення виявляється, що свідчить про ненадання Комісією регіонального рівня належної оцінки документам, які подані платником податку, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з огляду на відсутність конкретизації вимог Комісії регіонального рівня щодо того, які саме документи складено із порушенням законодавства, більш ніж очевидним є висновок про те, що Оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення правомірних підстав та мотивів прийняття таких рішень, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

По-третє: Оскаржувані рішення очевидно свідчать про непослідовність дій контролюючого органу, порушення останнім принципу належного урядування, адже податкові накладні, складені Позивачем за наслідками аналогічних господарських операцій, неодноразово та системно реєструвалися Відповідачем в ЄРПН.

ПП «АЙТЕКС» неодноразово подавало до Контролюючого органу (в електронному вигляді - через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України) інші податкові накладні щодо постачання товарів (коробки пластикові) тому самому отримувачу (Покупцю): ТОВ "КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ "ВАЦАК" (ЄДРПОУ 427968451) за тим самим договором поставки.

При цьому, раніше реєстрація таких податкових накладних тому самому отримувачу (Покупцю): ТОВ "КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ "ВАЦАК" за тим самим договором поставки, не була зупинена та відповідно не було відмовлено в їх реєстрації Контролюючим органом, у зв`язку з чим ПП "АЙТЕКС" отримувало позитивні рішення щодо реєстрації відповідних податкових накладних.

З числа масового блокування ПП "АЙТЕКС" у кількості 66 податкових накладних, за поданням аналогічного пакету первинних документів та пояснень, які були подані разом з Повідомленням №10 від 20.08.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по Податковим накладним №310 від 29.07.2024 р. та №333 від 31.07.2024 р., за іншими податковими накладними було прийнято рішення про реєстрацію таких податкових накладних (наприклад: Податкова накладна №284 від 25.07.2024 р., Повідомлення про подання пояснень та копій документів від 13.08.2024 р. №2 - з наданням аналогічного пакету первинних документів, як із спірною податковою накладною. Квитанція №2 від 13.08.2024 (стосовно прийняття Повідомлення №2 від 13.08.2024), Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11643410/30389874 від 15.08.2024, Договір закупівлі товарів для виробничо-господарських потреб №23-СФ від 23 січня 2024 (з наступними змінами та доповненнями), Видаткова накладна №1952 від 25 липня 2024 року, Товарно- транспортна накладна №1952 від 25 липня 2024 року; Рахунку на оплату №1936 від 25 липня 2024, Картка рахунку 361 по контрагенту ТОВ "СІЛЬПО-ФУД, Картка рахунку 643 по контрагенту ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»).

Також, з числа масового блокування ПП "АЙТЕКС" у кількості 66 податкових накладних, яке сталося в період реєстрації спірної податкової накладної, за аналогічними підставами зупинення, при поданні аналогічного пакету первинних документів разом з поясненнями та разом із Скаргами, які були подані разом з Повідомленням №10 від 20.08.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по Податковим накладним №310 від 29.07.2024, №333 від 31.07.2024 та із Скаргами від 03 вересня 2024 року (вих. №03-09/24/2-юр.) та від 03 вересня 2024 року (вих. №03-09/24/3-юр). за участю ПП "АЙТЕКС" в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги по іншим податковим накладним, такі Скарги були задоволені, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН скасовані (наприклад: Податкова накладна №252 від 23.07.2024, Податкова накладна №290 від 25.07.2024, Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.08.2024 року (стосовно податкової накладної №290 від 25.07.2024, Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.08.2024 року (стосовно податкової накладної №252 від 23.07.2024, Повідомлення про подання пояснень та копій документів від 20.08.2024 р. №11 - з наданням аналогічного пакету первинних документів, як із спірною накладною, Рішення №11676630/30389874 від 22.08.2024 (стосовно ПН№252 від 23.07.2024), Рішення №11676620/30389874 від 22.08.2024 (стосовно ПН№290 від 25.07.2024, Скарга від 05 вересня 2024 року (вих. №05-09/24/21-юр.), Скарга від 05 вересня 2024 року (вих. №05-09/24/22-юр.), Повідомлення щодо участі платника податків в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.09.2024 р. №0000105115, Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 16.09.2024 р. №59314/30389874 (стосовно ПН №252 від 23.07.2024) щодо задоволення скарги з аналогічним пакетом документів, Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 16.09.2024 р. №59315/30389874 (стосовно ПН №290 від 25.07.2024) щодо задоволення скарги з аналогічним пакетом документів, Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 16.09.2024 (стосовно ПН №290 від 25.07.2024), Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 16.09.2024 р. (стосовно ПН №252 від 23.07.2024).

У зв`язку з вищевикладеним, позивач зазначає, що у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

За наведених фактичних обставин, очевидним є висновок про те, що, приймаючи Оскаржувані рішення, контролюючий орган відверто демонструє непослідовність власних дій, чим, з-поміж іншого, порушує принцип належного урядування.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 11.12.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

26.12.2024 року за вхід.№ЕС/78403/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача. На виконання п. 11 Порядків №1165 до контролюючого органу Приватне підприємство «АЙТЕКС» направило засобами електронного зв`язку повідомлення від 20.08.2024 №10 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Однак платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів у 5 денний термін щодо підтвердження інформації, зазначених у спірних податкових накладних №310 від 29.07.2024 року; №333 від 31.07.2024.

Разом з повідомленням №10 від 20.08.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, Позивачем надано 18 додатків.

Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийняте рішення №11676628/30389874 від 22.08.2024; №11676618/30389874 від 22.08.2024 у зв`язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивачем на розгляд комісії регіонального рівня надано Договір поставки №0603-1 від 06.03.2024, укладеного між ПП «АЙТЕКС» (Постачальник) та ТОВ "Кондитерський Дім «Вацак»" (Покупець).

Відповідно до абз. 2 підпункту 2.9. пункту 2 Договору відвантаження товару зі складу Постачальника здійснюється винятково на підставі довіреності, оформленої з боку Покупця належним чином та завіреної печаткою Покупця.

На розгляд Комісії регіонального рівня разом з Повідомленням позивачем надано Довіреність №111 від 29.07.2024, в якій зазначено: рахунок №1960 від 29.07.2024. Однак, на розгляд Комісії регіонального рівня не було надано вищевказаний рахунок.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», видаткова накладна повинна містити в собі всі обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати особу, яка здійснювала господарську діяльність.

Однак, видаткові накладні від 29.07.2024 №2000, від 29.07.2024 №1974, які виписані між ПП «АЙТЕКС» та ТОВ "Кондитерський Дім «Вацак»" складено з порушенням чинного законодавства, зокрема, через те, що відсутні обов`язкові реквізити Покупця, такі як код ЄДРПОУ та розрахунковий рахунок у банківській установі.

Серед наданих до контролюючого органу відсутні платіжні інструкції на підтвердження факту оплати за товар за податковими накладними: №310 від 29.07.2024; №333 від 31.07.2024.

Товарно-транспортні накладні №2000 від 31.07.2024, №1974 від 29.07.2024, що надані Позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 №363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних відсутні підпис водія/експедитора; а також підпис відповідальної особи згідно відомостей про параметри транспортного засобу, окрім того не заповнено графи вантажно-розвантажувальних операцій.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу. Постановою Кабінету Міністрів України №207 встановлено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що документи, надані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням законодавства.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - ПП "АЙТЕКС" (ЄДРПОУ 30389874) зареєстровано 29.03.1999, дата запису 18.08.2005, номер запису № 1 556 120 0000 010651.

Директор ПП "АЙТЕКС": ОСОБА_1 (згідно з Рішенням Засновника від 18.03.1999 та Наказом №1 від 01.04.1999);

Місцезнаходження ПП "АЙТЕКС": 65014, Україна, м. Одеса, вул. Єврейська, буд 2А, (згідно чинного Договору оренди №24 від 01.11.2024, укладеного з орендодавцем Підприємством з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» (код ЄДРПОУ 14364881); Офісне приміщення за адресою: Одеська обл., Приморський р-н., м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 2А.

Основний вид діяльності ПП "АЙТЕКС": Виробництво тари з пластмас (код за КВЕД 22.22). Додаткові види діяльності: Неспеціалізована оптова торгівля (код за КВЕД 46.90); Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (код за КВЕД 47.99).

Крім того, ПП "АЙТЕКС орендує:

1. Офісне приміщення за адресою: Київська область, Оболонський р-н., м. Київ, вул. Аляб`єва, буд 3 (Договір оренди №7 від 01.08.2017 р. у ТОВ "ВАЛЕРІЯ-1999").

2. Складське приміщення за адресою: Київська область, Оболонський р-н., м. Київ, вул. Аляб`єва, буд 3 (Договір оренди №3 від 19.02.2018 р. у ТОВ "РЕНТ").

3. Офісне приміщення за адресою: Одеська обл., Приморський р-н., м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 2А (Договір оренди №24 від 01.11.2024 р. у ПІІ ТОВ "АВЕРС").

4. С приміщення за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Суворовський р-н., 19-км Старокиївської дороги 4- Т (Договір оренди №5 від 06.03.2023 р. у ТОВ "АЙТЕКС-ПРО").

Основними Постачальниками нашого підприємства є наступні суб`єкти господарювання:

1. ТОВ "АЛЬФА-ФЛЕКС" /ЄДРПОУ 40355401/

2. ТОВ "ВЕСТ-ПЛАСТ" /ЄДРПОУ 39930201/

3. ТОВ "ЛУЦЬКА КАРТОННО-ПАПЕРОВА ФАБРИКА" /ЄДРПОУ 38272943/

4. ПП "ПКФ НИКА ПЛАСТ" /ЄДРПОУ 24777928/

5. ТОВ "ПАКИНГ" /ЄДРПОУ 40459130/

6. ПП СКЛО-АЛЬЯНС, /ЄДРПОУ 32942430/

7. ТОВ ТОРГТЕХНИКА КПК, /ЄДРПОУ 42624831/

8. ТОВ БУДХИМ /ЄДРПОУ 36341969/

9. WINKO SHANGHAІ PLASTICS CO., LTD, Китай

10. Orego Ambalaj San.ve Tic. A.S., Туреччина

11. COMPLEJOS DE VINILO S А, Іспанія

12. OCTAL SAOC FZC, Єгипет

Основні Покупці продукції ПП "АЙТЕКС" є наступні суб`єкти господарювання:

1. ТОВ БАР-СЕРВИС ЛЬВОВ /ЄДРПОУ 38821409/

2. ПП "ТАВРИЯ ПЛЮС" /ЄДРПОУ 31929492/

3. ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" /ЄДРПОУ 37678707/

4. ПАТ "НІЖИНСЬКИЙ ХЛІБ"/ЄДРПОУ 00381054/

5. ПП "ЕКСТРА-ПЮДЕНЬ" /ЄДРПОУ 37223320/

6. ТОВ "ФУДКОМ" /ЄДРПОУ код 40982829/

7. ПП "САФЛОРА" /ЄДРПОУ 42465240/

8. ТОВ "ЦЕНТР УПАКОВКИ" /ЄДРПОУ 44019618/

9. ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" /ЄДРПОУ 40720198/

10. ТОВ "ОМЕГА" /ЄДРПОУ 30982361/

11. ТОВ "БРІОШЬ" /ЄДРПОУ 37069089/.

Щодо податкової накладної №310 від 29.07.2024

Податкова накладна №310 від 29.07.2024 року була складена ПП "АЙТЕКС" щодо поставки ПП "АЙТЕКС" товару (коробки пластикові) отримувачу (Покупцю): ТОВ "КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ "ВАЦАК" /ЄДРПОУ 42796845/ на суму ПДВ 11640,00 грн.

Зазначена накладна була виписана ПП "АЙТЕКС" в рамках Договору поставки №0603-1 від « 06» березня 2024 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, Постачальник (ПП "АЙТЕКС" за договором) зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця (ТОВ «КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ "ВАЦАК" за договором) Товар партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов`язується своєчасно проводити оплату за Товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки, передбачені цим договором

Згідно п. 2.4. Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, доставка товару здійснюється транспортом Покупця на умовах - "самовивіз зі складу Постачальника ". При прийомі товару представник Покупця повинен перевіряти і контролювати відповідність товару, який відпускається, вимогам Покупця та умовам цього договору. Покупець зобов`язаний надати Постачальнику повні та достовірні відомості, що є обов`язковими для оформлення товарно-транспортних накладних та інших документів для перевезення товару, в обсязі та показниках, визначених чинним законодавством України. У випадку порушення умов цього пункту Договору, Покупець зобов`язаний компенсувати Постачальнику збитки, завдані таким порушенням.

Положеннями п. 5.2. Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, в редакції Додаткової угоди №1 від 26 липня 2024 року, передбачено, що оплата вартості партії Товару (платежі) здійснюється Покупцем таким чином:

протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки Товару.

У випадку неодноразового та систематичного порушення Покупцем п. 5.2. цього Договору, Постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити строк відстрочки платежу або перевести Покупця на попередню оплату, про що Сторони підписують додаткову угоду до цього Договору.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Сторони домовились, щодо особливих умов оплати за Товар Покупцем, а саме:

на період з 26 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно) оплата за поставлений за цей період Товар здійснюється Покупцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки Товару.

Починаючи з 01 жовтня 2024 року, Покупець здійсню оплату за Товар на загальних умовах, а саме: протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки Товару.

В рамках дії Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, ПП "АЙТЕКС" було здійснено на ім`я ТОВ "КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ "ВАЦАК" чергову поставку товару, про що свідчить, укладена та підписана Сторонами Договору:

Видаткова накладна №1974 від 29 липня 2024 року на загальну суму 69 840,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 640,00 грн.

Товарно-транспортна накладна №1974 від 29 липня 2024 р.

Рахунок на оплату №1960 від 29 липня 2024 року.

Щодо податкової накладної №333 від 31.07.2024

Податкова накладна №333 від 31.07.2024 року була складена ПП "АЙТЕКС щодо поставки ПП "АЙТЕКС" товару (коробки пластикові) отримувачу (Покупцю): ТОВ "КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ "ВАЦАК" /ЄДРПОУ 42796845/ на суму ПДВ 23794,35 грн.

Зазначена накладна була виписана ПП "АЙТЕКС" в рамках Договору поставки №0603-1 від "06" березня 2024 року із наступними змінами. додатками та доповненнями!.

Відповідно де п. 1.1. Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, Постачальник (ПП "АЙТЕКС за договором) зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця (ТОВ "КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ "ВАЦАК" за договором) Товар партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов`язується своєчасно проводити оплату за Товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки, передбачені цим договором

Згідно п. 2.4. Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, доставка товару здійснюється транспортом Покупця на умовах "самовивіз зі складу Постачальника ". При прийомі товару представник Покупця повинен перевіряти і контролювати відповідність товару, який відпускається, вимогам Покупця та умовам цього договору. Покупець зобов`язаний надати Постачальнику повні та достовірні відомості, що є обов`язковими для оформлення товарно-транспортних накладних та інших документів для перевезення товару, законодавством України. У випадку порушення умов цього компенсувати Постачальнику збитки, завдані таким порушенням.

Положеннями п. 5.2. Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, в редакції Додаткової угоди №1 від 26 липня 2024 року, передбачено, що оплата вартості партії Товару (платежі) здійснюється Покупцем таким чином:

протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки Товару.

У випадку неодноразового та систематичного порушення Покупцем п. 5.2. цього Договору, Постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити строк відстрочки платежу або перевести Покупця на попередню оплату, про що Сторони підписують додаткову угоду до цього Договору.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Сторони домовились, щодо особливих умов оплати за Товар Покупцем, а саме:

на період з 26 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно) оплата за поставлений за цей період Товар здійснюється Покупцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки Товару.

Починаючи з 01 жовтня 2024 року, Покупець здійснює оплату за Товар на загальних умовах, а саме: протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки Товару.

В рамках дії Договору поставки №0603-1 від 06"березня 2024 року, ПП "АЙТЕКС" було здійснено на ім`я ТОВ "КОНДИТЕРСЬКИЙ ДІМ "ВАЦАК" чергову поставку товару, про що свідчить, укладена та підписана Сторонами Договору:

Видаткова накладна №2000 від 31 липня 2024 року на загальну суму 142766,10 грн., в т.ч. ПДВ 23 794,35 грн.

Товарно-транспортна накладна №2000 від 31 липня 2024 р.

Рахунок на оплату №1986 від 31 липня 2024 року.

Податкові накладні №310 від 29.07.2024 та №333 від 31.07.2024, в реєстрації яких було відмовлено, ПП "АЙТЕКС" склало за правилом першої події - по факту дати відвантаження товару, а саме:

за податковою накладною №310 від 29.07.2024 р. - по факту дати відвантаження товару 29 липня 2024 р. на загальну суму 69 840,00 грн., в т.ч, ПДВ 11 640,00 грн.; за податковою накладною №333 від 31.07.2024 р. - по факту дати відвантаження товару 31 липня 2024 р. на загальну суму 142 766,10 грн., в т.ч. ПДВ 23 794,35 грн.

ПП "АЙТЕКС" отримало Квитанції від 06.08.2024 року, відповідно до яких, згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація Податкових накладних №310 від 29.07.2024 та №333 від 31.07.2024 була зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 39.23 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з чим, ПП "АИТЕКС було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 11 Порядків №1165 до контролюючого органу Приватне підприємство «АЙТЕКС» направило засобами електронного зв`язку повідомлення від 20.08.2024 №10 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

ПП «АЙТЕКС» разом із Скаргами надав Відповідачу:

Копію Виписки з ЄДР на ПП "АЙТЕКС".

Копію Статуту ПП "АЙТЕКС".

Копію Наказу №1 від 01 квітня 1999 р. щодо призначення директора ПП"АЙТЕКС.

Копію Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року.

Копію Додаткової угоди №1 від 26 липня 2024 року до Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року.

Копію Видаткової накладної №1974 від 29 липня 2024 року.

Копію Товарно-транспортної накладної від 29 липня 2024 року №1974.

Копію Видаткової накладної №2000 від 31 липня 2024 року.

Копію Товарно-транспортної накладної від 31 липня 2024 року №2000.

Копію Договору оренди №5 від 06 березня 2023 року, укладений між ПП "АЙТЕКС" /в якості Орендаря за Договором/ та ТОВ "АЙТЕКС-ПРО" (код ЄДРПОУ 44916236) /в якості Орендодавця за договором/

Копію Акту прийому-передачі до Договору оренди №5 від 06 березня 2023 року /Додаток №1 до Договору/.

Копію Угоди про розрахунок суми орендної плати до Договору оренди № 5 від 06 березня 2023 р. / Додаток №2 до Договору/.

Копію Додаткової Угода №1 від 01 травня 2023 року до Договору оренди №5 від 06.03.2023 року.

Копію Договору підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника №20/04/23 від 20 квітня 2023р. з додатками до нього.

Копію Видаткової накладної (у переробку) №192 від 26 липня 2024 року.

Копію Звіту про перероблену сировину №190 від 26 липня 2024 року.

Копію Накладної на передачу готової продукції №188 від 26 липня 2024 року.

Копію Акту надання послуг з переробки №190 від 26 липня 2024 року.

Копію Видаткової накладної (у переробку) №194 від 30 липня 2024 року.

Копію Звіту про перероблену сировину №192 від 30 липня 2024 року.

Копію Накладної на передачу готової продукції №190 від 30 липня 2024 року.

Копію Акту надання послуг з переробки №192 від 30 липня 2024 року.

Копію Рахунку на оплату №1960 від 29 липня 2024 року на суму 69 840,00 грн., в т. ч. ПДВ 11 640,00 грн.

Копію Рахунку на оплату на оплату №1986 від 31 липня 2024 року на суму 142 766,10 грн., в т.ч. ПДВ 23794,35 грн.

Копію Висновку Торгово-промислової палати України №УТЕ-629 від 10 липня 2020 року.

Копію Висновку Торгово-промислової палати України №УТЕ-628 від 10 липня 2020 року.

Копію Висновку Торгово-промислової палати України №УТЕ-192 від 24 лютого 2020 року.

Копію Висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/15/48 від 11 серпня 2018 року.

Копію Сертифікату якості від 15 січня 2021 року.

У наданих поясненнях зазначено, що положеннями п. 5.2. Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, в редакції Додаткової угоди №1 від 26 липня 2024 року, передбачено, що оплата вартості партії Товару (платежі) здійснюються Покупцем таким чином:

протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки Товару.

У випадку неодноразового та систематичного порушення Покупцем п. 5.2. цього Договору, Постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити строк відстрочки платежу або перевести Покупця на попередню оплату, про що Сторони підписують додаткову угоду до цього Договору.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Сторони домовились, щодо особливих умов оплати за Товар Покупцем, а саме:

на період з 26 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно) оплата за поставлений за цей період Товар здійснюється Покупцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки Товару.

Починаючи з 01 жовтня 2024 року Покупець здійснює оплату за Товар на загальних умовах, а саме: протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки Товару.

Таким чином, за період, за який були складені Податкова накладна №310 від 29.07.2024 - на суму ПДВ 11640,00 грн. та Податкова накладна №333 від 31.07.2024 - на суму ПДВ 23 794.35 грн., строк оплати Покупцем отриманого за Договором Товару складає 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки Товару, тобто оплата повинна бути здійснена протягом 60 /шістдесяти/ календарних днів наступних за відповідно 29 липня 2024 та 31 липня 2024.

У зв`язку з чим, надання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, не могло бути здійснено у зв`язку з тим, що за умовами Договору поставки №0603-1 від 06 березня 2024 року, строк оплати ще не настав.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийняте рішення №11676628/30389874 від 22.08.2024; №11676618/30389874 від 22.08.2024 у зв`язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».

Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб`єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент зупинення реєстрації податкових накладних).

За визначенням п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого Комісією рішення про відмову в її реєстрації.

Так, згідно з інформацією, що зазначена у квитанціях контролюючим органом сформовано наступний висновок: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних №310 від 29.07.2024, №333 від 31.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3923, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)».

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку №3 до Порядку №1165 під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (пп. 2 п. 11 Порядку №1165).

Суд вказує, що відповідачем не наведено жодного розрахунку за п.1 Критеріїв ризиковості, що не відповідає вимогам пп. 2 п. 11 Порядку №1165.

У квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Нечітке формулювання п.1 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у справах №640/11321/20, №320/3484/21 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що квитанція не містить розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких дорівнює або перевищує величину придбання такого товару/послуги, що саме і стало підставою зупинення спірної податкової накладної.

Також, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить посилань, які саме документи вимагалися контролюючим органом для її реєстрації, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача 1 ризиків.

На переконання суду, в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суд, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі №380/2365/21, від 18.05.2022 у справі №500/3703/20.

У постанові від 29.06.2022 у справі №380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.06.2023 по справі №500/2655/22.

Суд зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законними.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З огляду на відсутність у надісланих ПП «АЙТЕКС» квитанціях вказівки на конкретний перелік документів, що мали бути надані з метою підтвердження обґрунтованості складення податкових накладних №310 від 29.07.2024, №333 від 31.07.2024, платник податку надав документи на власний вибір, що у своїй сукупності підтверджували правомірність оформлення податкової накладної.

Посилання представника відповідачів на те, що перелік документів, надання яких є необхідним для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі, визначений пунктом 5 Порядку №520, суд визнає безпідставними, оскільки зазначеною нормою передбачено орієнтовний перелік таких документів (застосовано словосполучення "може включати"), що не дає платнику податків можливість достовірно визначити обсяг необхідних документів, надання яких податковому органу буде достатнім для реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

А тому вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланих ПП «АЙТЕКС» податкових накладних №310 від 29.07.2024, №333 від 31.07.2024 положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Посилання контролюючого органу у квитанціях на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації податкових накладних №310 від 29.07.2024, №333 від 31.07.2024 у ЄРПН.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

Суд також враховує, що позивач після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних надіслав податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості їх складення.

Суд зазначає, що надані документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій, містять достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. До того ж, відповідачем не зазначено підстав їх не врахування та неможливості зареєструвати податкові накладні.

Підставою для прийняття рішень №11676628/30389874, №11676618/30389874 від 22.08.2024 щодо відмови у реєстрації податкових накладних №310 від 29.07.2024, №333 від 31.07.2024 послугувало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В оскаржуваному рішенні у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» податковим органом зазначено: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийняття-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні», що фактично дублює приписи підзаконного нормативно-правового акту.

Разом з цим, податковим органом не виконано вимогу щодо зазначення конкретних документів.

Пунктом 9 Порядку №520 встановлено, що платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, отже надання таких додаткових документів є правом платника податку, а не його обов`язком.

До того ж, податковим органом не зазначено, які саме документи не були надані позивачем, відсутність яких саме документів вплинула на прийняття позитивного рішення, як і не було зазначено підстав неврахування поданих позивачем, разом з поясненнями, документів.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачем обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18, від 19.07.2023 по справі №420/7850/22.

Суд також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі №240/12029/21, де Верховний Суд не відступав від указаних вище висновків, але зазначив, що у разі якщо первинні документи, подані платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, суперечать змісту спірної господарської операції, такі обставини є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. У зазначеній справі судом було встановлено, що згідно з наданими первинними документами позивачем виконувались роботи з вирощування врожаю кукурудзи та соняшнику, а відповідно до податкової накладної - виконувались роботи з вирощування врожаю сої. На думку судів у зазначеній справі, виявлені помилки і неточності у поданих документах, що свідчать про те, що платник податку не має право реєструвати податкову накладну за фактом виконання робіт, які взагалі не зазначені у первинних документах.

З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

При цьому, суд не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності).

Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб`єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

Таким чином, досліджуючи у цьому випадку спірну господарську операцію позивача на предмет її реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16 травня 2024 року по справі №400/11727/23.

Платник податку після настання першої з умов виникнення податкових зобов`язань, встановлених пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, склав податкову накладну та направив її на реєстрацію, ним було надано достатній пакет документів для здійснення реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим доводи контролюючого органу про відсутність підстав для реєстрації спірних податкової накладної є помилковими.

Враховуючи, що у надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини та наявність першої події, доводи відповідача є неприйнятними.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі №2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі №2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі №500/770/21.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

Головним управлінням ДПС в Одеській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації спірних податкових накладних, складених позивачем, у ЄРПН.

Водночас, суд критично розцінює твердження відповідача, зазначені у відзиві, про те, що позивачем не надано рахунок №1960 від 29.07.2024, оскільки перелік документів, які подані до контролюючого органу це спростовує.

Твердження відповідача щодо складення видаткових накладних від 29.07.2024 №2000, від 29.07.2024 №1974 з порушення ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» суд вважає надмірним формалізмом (відсутність ЄДРПОУ покупця), оскільки вказані накладні містять печатку ТОВ «Кондитерський дім «ВАЦПК», яка містить код ЄДРПОУ.

Не заслуговує на увагу і твердження щодо відсутності платіжних інструкцій на підтвердження факту оплати за товар за податковими накладними: №310 від 29.07.2024; №333 від 31.07.2024, так як на час подання на реєстрацію спірних податкових накладних, термін для оплати не сплив.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у реєстрації податкових накладних, відповідач не врахував всі фактичні обставини справи та вдався до «надмірного формалізму» через занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

Законодавством України (Конституцією та законами України) прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Реалізація принципу належного урядування у сучасних публічно-управлінських відносинах набуває особливо важливого значення з огляду на те, що тільки за умови дотримання цього принципу суб`єктами владних повноважень можна говорити про існування демократичної, соціальної та правової держави, громадянського суспільства, а також формування принципово нової форми здійснення публічного управління, заснованої на прийнятті суб`єктами владних повноважень легітимних (таких, що ґрунтуються на законі), справедливих (враховують баланс інтересів різних суб`єктів) та ефективних (передбачають можливість безумовного виконання) рішень, вибудовуванні публічно-сервісних відносин між людиною та державою, у яких відповідні інституції та процеси служать інтересам всього суспільства.

Конституційний Суд України сформулював юридичні позиції, згідно з якими "держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України" (друге речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001); Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов`язків держави (статті 3, 16, 22)" (перше речення абзацу четвертого пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 30 травня 2001 року №7-рп/2001).

У Рішенні від 16 листопада 2022 року № 9-р (II)/2022 Конституційний Суд України вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати у своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов`язаний із ним принцип "добропорядного врядування" (good governance), що полягає в обов`язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 також наголошував на тому, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Особливо небезпечно допускати відступ суб`єктів владних повноважень від принципу належного урядування у випадку, коли суб`єкт приватного права у правовідносинах з державою діє добросовісно.

Зазначене кореспондується з частиною першою статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон № 2073-IX), який набрав чинності з 15 грудня 2023 року, про те, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За визначенням, наведеним у статті 2 цього Закону, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Частинами 1-3статті 8 цього Закону передбачають, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин 13, 5статті 72 цього Закону адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Пункт 4 частини 2статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» визнає протиправним адміністративний акт, який не відповідає принципам адміністративної процедури.

Оскаржувані у даній справі рішення, які є негативними адміністративними актами, не відповідають принципам адміністративної процедури, оскільки не містять належної мотивації їх висновку, зокрема встановлення обставин, що мають значення для реєстрації податкових накладних, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подані на реєстрацію ПП «АЙТЕКС» податкові накладні №310 від 29.07.2024, №333 від 31.07.2024 датою їх подання.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду №360/2460/20 від 03.11.2021 р., №140/14282/20 від 17.05.2023 р.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даному рішенні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Кількість позовних вимог, які зумовлюють самостійну сплату судового збору, виходячи з прохальної частини даного позову, становить 2 вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим за подання цього позову ПП «АЙТЕКС» повинно сплатити судовий збір у розмірі 6056,00 грн. (3 028,00 х 2).

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 6056,00 грн. судових витрат, сплачених згідно платіжних інструкцій №8973 та №8974 від 03.12.2024 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «АЙТЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11676628/30389874 від 22.08.2024 стосовно податкової накладної №310 від 29.07.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступну податкову накладну датою її подання Приватним підприємством «АЙТЕКС» №310 від 29.07.2024.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11676618/30389874 від 22.08.2024 стосовно податкової накладної №333 від 31.07.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступну податкову накладну датою її подання Приватним підприємством «АЙТЕКС» №333 від 31.07.2024.

Стягнути на користь Приватного підприємства «АЙТЕКС» (адреса: 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 2А, ЄДРПОУ 30389874) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП: 44069166), сплачених згідно платіжних інструкцій №8973 та №8974 від 03.12.2024 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приватне підприємство «АЙТЕКС» (адреса: 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 2А, ЄДРПОУ 30389874, електронна пошта: office@itex.ua)

Державна податкова служба України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393, електронна пошта: post@tax.gov.ua)

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА