Рішення від 25.06.2025 по справі 500/2318/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2318/25

25 червня 2025 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гончаренко Транспорт Сервіс" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гончаренко Транспорт Сервіс" (далі - ТОВ "Гончаренко Транспорт Сервіс", Товариство, позивач) через представника звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2025/000013/2 від 18.03.2025.

Позов обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару за митною декларацією №25UA403020003311U7 від 17.03.2025, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей. Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості частини товарів із застосуванням резервного методу.

Позивач не погоджується з вказаними рішенням про коригування митної вартості, та вважає, що воно суперечать нормам чинного законодавства України, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що під час здійснення митного контролю за МД №25UA403020003311U7 від 17.03.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, що викликали обгрунтовані сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості товару.

Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

08.05.2025 представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, вважає, що відповідачем не обґрунтовано правильність і правомірність коригування митної вартості за резервним методом і вважає, що відповідач не довів у оскаржуваному рішенні того, що товар за такою митною вартістю дійсно придбаний та ввезений на територію України та відповідно з якої його неправомірно зобов`язали доплачувати кошти за митне оформлення товарів

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 08.05.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача від 07.05.2025 про розгляд справи №500/2318/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гончаренко Транспорт Сервіс" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2025/000013/2 від 18.03.2025 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №VHO669279 від 04.03.2025, укладеного між фірмою "BAS WORLD B.V." (Нідерланди) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гончаренко Транспорт Сервіс" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №VHІ194317 від 06.03.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар "Сідельний тягач…".

17 березня 2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Смолій Л.Б., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №25UA403020003311U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Сідельний тягач бувший у використанні: марка: MAN; тип: L.2007.46.001; модель: TGX 18.460; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 12419см3, потужність - 338кВт, № двигуна - не визначено. Рік виготовлення: 2017. Модельний рік: 2017. Призначений для використання по дорогах загального користування для перевезення напівпричепів. Торгівельна марка: MAN. Виробник: MAN Truck Bus AG.".

Відповідно до відомостей графи 44 МД разом з нею до митного оформлення були подані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) № VHI194317 від 06.03.2025;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.07.2020;

- банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне №4 від 05.03.2025;

- калькуляція транспортних витрат № б/н від 15.03.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № VHO669279 від 04.03.2025;

- договір про надання послуг митного брокера № 191 від 17.01.2024;

- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 17/03/2025-27V від 17.03.2025;

- інші некласифіковані документи - Фото б/н від 17.03.2025;

- копія митної декларації країни відправлення №25NL2K07ENK9NRWDA7 від 06.03.2025;

- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.021.001671-25 від 17.03.2025.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; "117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці"; "210-1 Проведення огляду транспортного засобу"; "911-1 Здійснення фото - та/або відеофіксації виконання митних формальностей".

Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.

В подальшому, митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- каталоги, специфікації.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано:проформу-інвойс №70267631 від 04.03.2025; витяг із сайту.

.Листом від 17.03.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що інших документів не має і не будуть подані.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2025/000013/2 від 18.03.2025, у графі 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв`язку з тим, що вартість транспортних засобів зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом. Митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митної встановлено, що згідно рахунку №VHI194317 від 06.03.2025 продавцем транспортного засобу є фірма BAS WORLD B.V., дані про якого відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом на вимогу митного органу подано проформу-інвойс від 04.03.2025 № 70267631, витяг з інтернет-ресурсу. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за ціною договору. За результатами проведеної консультації з декларантом не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 03.06.2024 №UA206020/2024/008492 (товар - СІДЕЛЬНИЙ ТЯГАЧ, ВЖИВАНИЙ, МАРКА MAN, МОДЕЛЬ TGX 18.460, НОМЕР ШАССІ - WMA06XZZ0HM741751, НОМЕР ДВИГУНА - НЕМАЄ ДАНИХ, ТИП ДВИГУНА - ДИЗЕЛЬНИЙ, ПОТУЖНІСТЬ ДВИГУНА - 338 KW, ОБ`ЄМ ДВИГУНА - 12419 КУБ.СМ, ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ МІСЦЬ ДЛЯ СИДІННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ МІСЦЕ ВОДІЯ - 2, КОЛІСНА ФОРМУЛА - 4х2, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ПО ДОРОГАХ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ, ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ - 12,816 Т, МАСА В РАЗІ МАКСИМАЛЬНОГО ЗАВАНТАЖЕННЯ - 20,500 Т, КАЛЕНДАРНИЙ РІК ВИГОТОВЛЕННЯ - 2017, МОДЕЛЬНИЙ РІК ВИГОТОВЛЕННЯ - 2017. ВИРОБНИК "MAN", КРАЇНА ВИРОБНИЦТВА - DE.".

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Перевіряючи правильність обчислення митної вартості суд з`ясував таке.

Декларантом позивача подані до Тернопільської митниці документи на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до переліку, який визначений у частині другій статті 53 МК України, а саме: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №VHI194317 від 06.03.2025, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.07.2020, Банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 05.03.2025, Калькуляція транспортних витрат б/н від 15.03.2025, Зовнішньоекономічний договір №VHO669279 від 04.03.2025, Договір про надання послуг митного брокера №191 від 17.01.2024, Висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №17/03/2025-27V від 17.03.2025, Інші некласифіковані документи Фото б/н від 17.03.2025, Копія митної декларації країни відправлення №25NL2K07ENK9NRWDA7 від 06.03.2025, Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.021.001671-25 від 17.03.2025.

Додатково на вимогу відповідача декларантом надано Проформу-інвойс №70267631 від 04.03.2025 та витяг із сайту.

В даному переліку документів наявні Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice)

№VHI194317 06.03.2025, Проформа-інвойс №70267631 від 04.03.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 05.03.2025, Калькуляція транспортних витрат б/н від 15.03.2025, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №VHO669279 іфд 04.03.2025, Копія митної декларації країни відправлення №25NL2K07ENK9NRWDA7 від 06.03.2025, які чітко визначені, як основні й додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, нормами частин другої, третьої статті 53 МК України, кожен з цих документів є самостійним та таким, що підтверджує заявлену митну вартість.

Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо зауваження стосовно, того що в рахунку №VHI194317 від 06.03.2025 продавцем транспортного засобу є фірма BAS WORLD B.V., дані про якого відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб, суд зазначає, що "BAS WORLD B.V." є торговельною компанією та згідно реєстру має ліцензію на "Купівлю-продаж, імпорт та експорт, а також брокерські операції з автотранспортними засобами". "BAS WORLD B.V." займається перепродажем транспортних засобів, але вони не виконують перереєстрації свідоцтва про реєстрацію (техпаспорта), а залишають ці документи в оригіналі від попередніх власників. Саме тому у придбаному транспортному засобі у компанії "BAS WORLD B.V." згідно рахунку №VHI194317 від 06.03.2025 продавцем, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) вказано попереднього власника MAN LOCATION ET SERVICES."

Щодо мотивів відповідача про те, щодо ціни на імпортований товар, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2025/000013/2 від 18.03.2025 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №275 від 22.04.2025.

Також Товариством заявлені до відшкодування з Тернопільської митниці витрати, пов`язані з перекладом документів, на суму 775,00 грн. З цього приводу суд враховує таке.

Витрати, пов`язані з перекладом документів, відносяться до судових витрат та відповідно до пункту 5 частини третьої статті 132 КАС України є витратами, пов`язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Матеріали справи на підтвердження витрат на переклад документів містять рахунок ФОП ОСОБА_1 №30 від 10.04.2025, виставлений ТОВ "Гончаренко Трансорт Сервіс" на послуги перекладу з німецької мови на суму 775,00 грн та докази проведених розрахунків на цю суму, платіжну інструкцію №253 від 11.04.2025. До позовної заяви долучений переклад документів, зроблений ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на це, слід прийти до висновку, що витрати, пов`язані з перекладом документів фактично понесені Товариством та належним чином підтвердженні, а тому такі витрати на суму 775,00 грн підлягають стягненню з відповідача.

Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати, пов`язані з перекладом документів на суму 775,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2025/000013/2 від 18.03.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гончаренко Транспорт Сервіс" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) та витрати, пов`язані з перекладом документів, на суму 775,00 грн (сімсот сімдесят п`ять грн 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 25 червня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Гончаренко Транспорт Сервіс" (місцезнаходження: вул. В. Лободи, 25, с-ще Березнегувате, Баштанський р-н, Миколаївська обл., 56203, код ЄДРПОУ: 36769541);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМартиць О.І.