Рішення від 26.06.2025 по справі 640/24052/21

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2025 р. № 640/24052/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортон-проект" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництва», в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», (код ЄДРПОУ 01422826), за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, Плитила урочище 8, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 29.06.2021 № 278.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, до Харківського окружного адміністративного суду згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 вказана справа передана на розгляд судді Панова М.М.

Ухвалою суду від 25.02.2025 адміністративну справу №640/24052/21 за позовом Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" про застосування заходів реагування - прийнято до розгляду.

Копія ухвали про прийняття справи до розгляду надіслана та доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З позовної заяви вбачається, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 17.06.2021 № 730 «Про проведення позапланових перевірок», було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26 (Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, Плитила урочище 8).

17.06.2021 було видане посвідчення № 4505 на проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26 (Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, Плитила урочище 8), головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського РУ ГУ ДСНС України у Київській області Учнем Валерієм Михайловичем, провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського РУ ГУ ДСНС України у Київській області Сергієнком Юрієм Андрійовичем, яке було вручено під підпис начальнику бази відпочинку «Роднічок» Сергію Кондратюку.

29.06.2021 за результатами позапланової перевірки був складений акт № 278 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 28 порушень, а саме:

1. Територію не забезпечено зовнішнім протипожежним водопроводом або зовнішнім протипожежним водопостачанням з ємностей (резервуарів, водойм), що в свою чергу збільшує час, необхідний для гасіння пожежі та ускладнює її гасіння (відповідно до пункту 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013).

2. Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

3. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі прохідної не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

4. Дерев`яні конструкції складської будівлі вогнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, не оброблені.

5. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

6. В приміщеннях будівель допускається відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів, відстань від яких до горючих основ (конструкцій, деталей) становить менше 0,01 метра.

7. У приміщеннях будівель електророзетки та вимикачі встановлені на горючій основі (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що повинен виступати за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

8. У приміщеннях будівель допускається:

- експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

- користування пошкодженими розетками та вимикачами.

9. Не виконано замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

10. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано.

11. В приміщеннях складської будівлі та прохідної не виконано ремонт пічного опалення.

12. В приміщеннях складської будівлі та прохідної підлогу з горючих матеріалів не захищено під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7x0,5 м, що повинен розташовуватися своїм довгим боком уздовж печі.

13. На горищах складської будівлі та прохідної димові труби і стіни, в яких проходять димові канали, не відштукатурені та не побілені.

14. Димові труби складської будівлі та прохідної не обладнані іскрогасниками.

15. Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності.

16. Не здійснено технічне обслуговування вогнегасників.

17. Переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення.

18. У приміщенні будівлі складу балонів - балони з горючими газами не захищені від сонячного й іншого теплового впливу.

19. У приміщенні будівлі складу балонів покриття підлоги та рампи виготовлені з матеріалів, що утворюють іскри під час удару.

20. У приміщенні будівлі складу балонів для захисту балонів від прямої дії сонячного проміння шибки віконних отворів складу не зафарбовувані білою фарбою і не обладнані сонцезахисними пристроями.

21. Приміщення для зберігання горючих газів не обладнано газовими аналізаторами, а у разі їх відсутності адміністрація об`єкта не встановила порядок відбирання та контролю проб повітря.

22. Склади для зберігання балонів з горючими газами не мають постійно працюючу примусову вентиляцію, що повинна забезпечувати безпечні концентрації газів.

23. На дверях складів балонів з газами не вивішені таблички із зазначенням вогнегасної речовини, яку дозволяється застосовувати під час пожежі.

24. Пожежні щити (стенди) на території об`єкта не встановлені в повній кількості з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. Наявні пожежні щити не обладнано інвентарем та первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності.

25. Пожежні щити (стенди) не забезпечують захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями).

26. Посадові особи не пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

27. Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

28. Відсутня інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії.

Стверджуючи, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26 (Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, Плитила урочище 8), шляхом заборони експлуатації (роботи) будівель, направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організаційно-правові засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 3 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною першою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 КЦЗ України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 КЦЗ України).

Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга цієї статті).

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20, від 19 вересня 2024 року у справі № 280/693/20).

У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (до таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18).

Слід також врахувати, що у постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17).

Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи, відповідачем не були усунені порушення, встановлені за результатами проведення позивачем заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, доказів протилежного до суду не надано.

Отже, виходячи із встановлених обставин цієї справи та неусунення відповідачем порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що виявлені порушення, які не були усунуті, становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

Існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування (указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19, від 19 липня 2023 року у справі № 200/2315/20-а, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20).

У постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/14758/17, від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18 Верховний Суд зазначив, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

У постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 27 грудня 2023 року у справі № 380/610/22 Верховний Суд зазначив, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі № 140/12199/21).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта діє саме до повного усунення порушення, а з усуненням таких порушень закінчиться дія застосованих заходів реагування.

Також, суд зазначає, що позапланова перевірка щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26 (Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, Плитила урочище 8) була проведена позивачем ще у 2021 році, а станом на 2025 рік виявлені порушення так і не було усунуто.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що загроза життю та здоров`ю людей, яку створюють виявлені порушення вимог протипожежного законодавства на об`єкті відповідача, продовжує існувати і на сьогодні, відтак наявні усі підстави для застосування заходів реагування до будівель Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву".

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (вул. Межигірська, буд. 8, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 38537963) до Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 01422826) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», (код ЄДРПОУ 01422826), за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, Плитила урочище 8, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 29.06.2021 № 278.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов