Рішення від 09.06.2025 по справі 935/438/25

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/438/25

Провадження № 2/935/148/25

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2025 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., за участю позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Соломонюка С.А., відповідача ОСОБА_2 , її представника адвоката Щелкова П.С., представника третьої особи Наумова О., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Коростишівської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Коростишівської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком, в обгрунтування якого зазначено таке. В період перебування у шлюбі сторін народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розірваний Коростишівським районним судом Житомирської області від 21.11.2019. ОСОБА_2 мобілізована та проходить службу в Збройних Силах Українив та з цього періоду Злата проживає разом із батьком та перебуває на його самостійному вихованні та утриманні. Позивачем створені необхідні умови для проживання та розвитку. Позивач має стабільний дохід, не зловживає спиртними напоями, веде нормальний спосіб життя, вад здоров`я, які б неуможливлювали виховання та утримання доньки не має. Так, у зв`язку з необхідністю, що виникла з метою захисту прав та інтересів доньки, оформлення документів для отримання соціальної допомоги від держави та благодійних фондів, вирішення питання про переміщення доньки для оздоровлення та духовного та морального розвитку, позивач звернувся до суду. Щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, то позивач зазначає, що метою встановлення факту самостійного виховання та утримання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без участі матері ОСОБА_2 є захист прав та інтересів дитини, а також своїх прав та інтересів як батька, що займається вихованням та утриманням доньки. Крім цього, встановлення фатку потрібно для отримання відстрочки від мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну діяльність».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що відповідач не займається вихованням та доглядом за дитиною, оскільки в неї немає часу на дитину, з якою вона бачиться лише один раз на тиждень, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позоивача адвокат Соломонюк С.А. в судовому засіданні зазначив, що відповідач вихованням дитини не займається, зі слів подруги відповідача остання вживає наркотичні засоби, згідно з висновком органом опіки та піклування батько займається дитиною, яка зним проживає цілий тиждень, він її возить на гуртки, в школу. Займається її вихованням та разом проводять дозвілля, а матір дитини тільки раз в тиждень проводить час з нею, хоча має можливість з нею бачитись частіше, однак не проявляє бажання, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є військовослужбовицею ЗСУ, однак свої материнські обов`язки виконує належним чином, виховує сою дитину, в разі її відсутності дитина також проживає з бабусею, також вказала, що будь-які підстави визначити місце проживання з батьком відсутні, служить за графіком, їздить на службу кожен день, іноді має чергування.

Представник відповідача адвокат Щелков П.С. в судовому засіданні вказав, що проти позовних вимог заперечують, оскільки будь-яких доказів не виконання матір`ю своїх обов`язків не має, в квартирі матері створені всі належні умови для проживання дитини, донька раніше проживала у батьків почергово, тиждень через тиждень, а відповідно висновку органу опіки та піклування визначення місця проживання з батьком визначено недоцільним, а тому підстави для задоволення позовних вимог відстуні, позивач не наводить, які саме дії відповідача порушують права дитини та справа не містить доказів не належного виконання своїх обов`язків відповідачем. Крім того, вважає, що задоволення позовних вимог призведе до позбавлення матір`ю прав та обов`язків щодо дитини, що не відповідатиме найкращим інетресам дитини, а зазначення позивачем самостійного виховання та утримання своє дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання відстрочки від мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну діяльність» не може бути підставою для встановлення вказаних фактів. Дитина проживає як з матір`ю так і з батьком, а тому підстав визначення місця проживання з батьком не має.

Представника третьої особи Наумов О.Г. в судовому засіданні повідомив, дитина відвідує ліцей № 5 ім. Т.Г.Шевченка, батьки цікавляться навчанням Злати та відповідально ставляться до її виховання. На даний час дитиною опікується тато, приводить і забирає зі школи, цікавиться навчанням і поведінкою дитини, мама перебуває на військовій службі, обоє батьків мають належні умови для проживання дитини, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини була заслухана її думка, ОСОБА_4 повідомила, що до мобілізації матері вона проживала у батьків почергово тиждень через тиждень. На даний час вона 1- 2 рази на тиждень проживає у матері.

Представник третьої осои ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому суд провів засідання без участі представника.

Свідок ОСОБА_5 в ході розгляду справи надала пояснення про те, що раніше вони товаришували та проводили час разом, на даний час з ОСОБА_2 не спілкується, оскільки відповідач вживає наркотичні засоби та алкоголь, не завжди відповідає на дзвінки доньки.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що сторін у справі знає давно, після розлучення юридично було визначено місце проживання з мамою, але фактично ОСОБА_7 весь час перебувала з батьком, який відвідує з дитиною лікаря, привозить забирає зі школи та проводить дозвілля з дитиною, мама проводить з дитиною мало часу, лише на вихідні.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні в ході розгляду справи зазначила, що ОСОБА_7 проживає з своїм батьком, з яким вони мають гарні відносини, в неї є своя кімната, всі дні народження організовує батько дитини ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_10 в ході розгляду справи в судовому засіданні пояснила, що батько ОСОБА_9 забезпечує дитину не тільки необхідним, він виховує її, проводить дозвілля з нею, ОСОБА_7 проживає зі своїм батьком, в неї є своя кімната, на дні народження запрошує зажди ОСОБА_9 , на яких не завжди присутня мати.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21.11.2019, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачу залишено прізвище « ОСОБА_12 ».

Згідно з актом обстеження умов проживання від 23.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено задовільні умови проживання, для дитини наявна окрема умебльована кімната та всі необхідні речі для гармонійного росту та розвитку.

Відповідно до акту № 2745 складеного депутатом Коростишівської міської ради восьмого скликання Защипасом Євгенієм Анатолійовичем від 02.12.2024, вбачається, що у результаті проведенного обстеження заявника було з`ясовано, що ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У помешканні батьком створені всі умови для повноцінного розвитку дитини, дівчинка відвідує школу та гурток гімнастики, знаходиться фактично на утриманні батька, матір дівчинки ОСОБА_2 мобілізована та проходить службу в ЗСУ.

В характеристиці складеної директором ОСОБА_13 та класоводом Вакульчук Н. ліцею № 5 Т.Г.Шевченка Коростишівської міської ради, зазначено, що ОСОБА_3 навчається у ліцеї № 5 імені Т.Г.Шевченка Коростишівської міської ради з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, здібна, відповідальна учениця. У характері учениці домінують такі риси характеру: ввічливість, врівноваженість, коректність, працелюбінсть, справедливість, стриманість, тактовність, чуйність. Батьки цікавляться навчанням ОСОБА_7 та відповідально ставляться до її виховання. На даний час дитиною поікується тато (приводить і забирає зі школи, цікавиться навчанням іповедінкою дитини). Мама перебуває на військовій службі.

Відповідно до довідки від 24.01.2025, то власниця англійської школи, ОСОБА_14 , підтверджує, що ОСОБА_3 систематично відвідує заняття з 11 вересня 2024, на які приводить та оплачує абонемент батько ОСОБА_1 .

З довідки від 23.01.2025 вбачається, що ОСОБА_15 підтверджує, що ОСОБА_3 систематично відвідує заняття з 16 вересня 2024. ОСОБА_1 постійно приводить та забирає доньку з занять, цікавиться її успіхами. Тато небайдужий до того, як донька навчається.

Також, з повідомлення керівника студії та тренера ОСОБА_16 , зазначено, що ОСОБА_3 систематично відвідує заняття з вересня 2024 на які приводить та оплачує заняття її батько ОСОБА_1 .

Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.01.2023 № 10 та довідки № 249/57/1410 від 22.08.2024 вбачається, що ОСОБА_2 переубває на військовій службі в частині НОМЕР_2 з 09.01.2023 по теперішній час.

Відповідно до військово-облікового документу № 280620247980507800004, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 01.07.2024 рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 є придатним.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 10.04.2025, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що у дитини є окрема кімната, є місце для сну і відпочинку, підготовки уроків. Дитина періодично проживає за цією адресою з матір`ю.

У висновку виконавчого комітету Коростишівської міської ради як органу опіки та піклування від 13.05.2025 № 145 зазначено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час розірвання шлюбу 21.11.2019 спір між батьками щодо місця проживання дитини був відсутній. Дитина відвідує ліцей № 5 ім. Т.Г. Шевченка, батьки цікавляться навчанням ОСОБА_7 та відповідально ставляться до її виховання. На даний час дитиною опікується тато (приводить і забирає зі школи, цікавиться навчанням і поведінкою дитини). Мама перебуває на військовій службі. Батько дитини має можливість забезпечувати свою дитину всім необхідним для розвитку та виховання. Після розірвання шлюбу дитина жила з батьками в порядку черговості. В обох батьків створені умови для проживання доньки. На даний час ОСОБА_3 немає реєстрації місця проживання, спільної згоди щодо місця реєстрації батьки дійти не можуть. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини була заслухана думка Злати, яка повідомила, що до мобілізації матері вона проживала у батьків почергово тиждень через тиждень. На даний час вона 1-2 рази на тиждень проживає у матері, а у ті дні коли вона залишається на ночівлю у матері, зранку до школи її все одно забирає та відвозить батько, бо матір з самого ранку іде на службу та зроблено висновок про недоцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 .

Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у частині восьмій статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частиною першою статті 161 Сімейного кодексу України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями частини четвертої статті 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я в якому вона проживає.

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Зазначена норма свідчить про те, що предметом договору є порядок здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Отже, навіть якщо один з батьків проживає окремо від дитини, він має здійснювати батьківські права та виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

З настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються відповідними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або у певному обсязі припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється. Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один з батьків самостійно їх виконує (пункти 73-74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22).

Сімейний Кодекс України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України невідчужуваність сімейних обов`язків свідчить про неможливість повної відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає мету встановлення місця проживання дитини, у зв`язку з необхідністю оформлення документів для отримання соціальної допомоги від держави та благодійних фондів, вирішення питання про переміщення доньки для оздоровлення та духовного і морального розвитку до закінчення воєнного стану в Україні в зв`язку з проходженням ОСОБА_2 військової служби, однак позивачем не зазначено, що саме визначення місце проживання дитини з ним необхідне та є підставою для отримання соціальної допомоги чи для переміщення доньки, оскільки ОСОБА_1 має відповідні права та обов`язки щодо своєї доньки як батько своєї дитини відповідно до чинного законодавства, зокрема Сімейного кодексу України.

Враховуючи вищевказане, суд бере до уваги те, що обоє батьків цікавляться навчанням Злати та відповідально ставляться до її виховання, проживають за різними адресами, однак мають належні умови для проживання їх доньки. Після розірвання шлюбу батьки не визначили місце проживання дитини, станом на день розгляду справи мати дитини ОСОБА_2 проходить військову службу в ЗСУ, у зв`язку з чим дитини проводить більше часу з батьком ОСОБА_1 , що і було встановлено судом в ході розгляду справи на підставі пояснень свідків, на засіданні з комісії дитина пояснила, що до мобілізації матері вона проживала у батьків почергово тиждень через тиждень та те, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у її житті та розвитку, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати. Крім того, мати не постійно перебуває на службі, повертається додому, іноді має чергування.

На підставі висновку органів опіку та враховуючи ставлення батьків до виконання ними батьківських обов`язків та дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, а також враховуючи військову службу матері ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Коростишівської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 114, 141, 150, 160, 161 СК України, ст.ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Коростишівської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Коростишівської міської ради, код ЄРДПОУ 04053660, місцезнаходження Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, 11 .

Повне судове рішення 19.06.2025

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО